3. Розвиток фондових бірж в Україні.
У Україні прийнятий і діє ряд нормативних актів, що заклали основу для функціонування цінних паперів. Одним із головних нормативних актів, що регулюють взаємовідносини між всіма учасниками, є Закон України “ Про цінні папери і фондову біржу”. Відповідно до цього Закону фондова біржа створюється лише як акціонерне товариство. Її засновниками можуть бути лише крамарі цінними паперами і їх повинно бути не менше 20. Засновники повинні внести в статутний фонд біржі певну суму.
Акціонерами фондової біржі в нашій країні можуть стати як підприємці, великі банки, так і будь-який громадянин, що вклав свої заощадження в акції.
Фондова біржа України грунтується на безприбуткових засадах і повинна діяти на принципах ліквідності, тобто вільного перетворення цінних паперів у гроші без фінансових утрат для власника, стабільність ринку, широкої гласності і довіри. Це дозволить їй виконувати роль: засобу залучення грошових сум для інвестицій у виробничу і соціальну сфери; перерозподілу капіталів між різними галузями і підприємствами; засобу централізації капіталів, стабілізації заощаджень представників різних шарів населення, створення умов для розвитку в країні підприємницької діяльності.
Організацію українського ринку цінних паперів і створення необхідних
умов для його функціонування прийняла на себе Українська фондова біржа
(УФБ). Серед її акціонерів (усього їх біля 30) такі великі республіканські
банки, як Укрінбанк, Агропомбанк, Укрсоцбанк, Агропромбанк “Україна”,
Ощадний банк України, регіональні банки в Одесі, Дніпропетровську, Харкові,
Донецьку, Ужгороді, Криму.
Виходячи із важливої регулюючої ролі фондової біржі в економічному житті країни встановлено, що вона є суб'єктом особливої державної реєстрації. Її реєструє Кабінет Міністрів України, тоді як товарну - виконком місцевої Ради (як і всіх суб'єктів підприємницької діяльності на загальних засадах). Особливістю державного регулювання роботи біржі є те, що міністерство Фінансів призначає своїх представників, уповноважених стежити за дотриманням положень статуту і правил фондової біржі, які мають право приймати участь в роботі її керівних органів. Така практика має місце в країнах із розвиненою економікою: наприклад, в Англії, США функціонують державні комісії з нагляду за фондовими біржами. Уряд має намір йти на визнання правонаступництва у відношенні цінних паперів і здійснювати компенсацію втрат від їх знецінювання.
Закон передбачає також особливі умови припинення діяльності фондової біржі. Одним із них є виникнення ситуації, коли в біржі залишається 10 членів і протягом 6 місяців у її склад не будуть прийняті нові члени. У такий спосіб законодавець намагається не допустити виникнення монополістів у сфері фондового ринку.
На УФБ відповідно до чинного законодавства можуть випускатися і бути в обігу як державні, так і недержавні цінні папери, складаються касові угоди й угоди на певний строк.
Перші торги на УФБ відбулися 6 лютого 1992 р. В даний час, крім основної біржі, функціонують 25 її філій по всієї Україні. 13 грудня 1993 р. відбулися перші електронні торги.
Практика функціонування фондового ринку показує, що ринок недержавних
цінних паперів розвивається більш високими темпами. На 1 липня 1993 р. в
Україні були зареєстровані 218 недержавних емітентів, якими було випущено
цінних паперів на загальну суму 41,1 млрд. крб. Більшість цих цінних
паперів - акції. Їх випущено на суму 40,9 млрд. крб., а облігацій - тільки
на 2,2 млрд. крб. У той же час наявна тенденція зросту обсягів угод по
реалізації кредитних ресурсів у порівнянні з продажем акцій і інших цінних
паперів. На біржі робляться і такі операції, як реалізація експортних
квот, валютні торги і т.д. Це говорить про те, що біржа знаходиться на
“голодному пайці” (у країні не створений ринок цінних паперів на первинному
рівні), немає товару фондової біржі - цінних паперів, а жити усім, хто там
працює, потрібно.
Концепція становлення фондового ринку України. Операції, здійснювані
на українському фондовому ринку, показують, з одного боку, те, що його
зародження відбулося, а з іншого, - що він може і законсервуватися, не
стати тим інститутом, що є ядром сучасних ринкових відносин, якщо не
відбудеться дійсне роздержавлення і приватизація, не будуть створені
акціонерні товариства, самостійні підприємства, не з'являться цінні папери,
що будуть відображати реальний капітал - засоби виробництва, землю, товар.
Лише в цьому випадку можна сподіватися на створення умов для ринкової
середи, переміщення капіталу від інвестора до виробника, переливу його з
однієї галузі до іншої.
Економічні і соціальні реформи в нашій країні знаходяться в прямої
залежності від формування ефективної моделі фондового ринку. У зв'язку з
цим заслуговують на увагу ті пропозиції по коректуванню ринку капіталів в
Україні, що містяться в Концепції, розробленою Українською фондовою біржею.
УФБ вважає за необхідне створення централізованого фондового ринку
України, що повинний складатися з трьох головних елементів: єдиної
національної фондової біржі, єдиного клірингового банки, єдиного
Центрального депозитарію.
Перший інститут - фондова біржа є місцем котування, здійснення операцій із цінними паперами і укладання угод. Фондова біржа сприяє встановленню єдиної ціни на цінні папери, оскільки їхня вартість визначається ринковим шляхом у процесі торгів. Це дає можливість протидіяти спекуляціям цінними паперами внаслідок створення їхнього штучного курсу в різних регіонах, а також унеможливлює продаж фіктивних паперів.
Інший інститут - кліринговий банк спеціалізується на розрахунках по
операціях із цінними паперами. В Франції наприклад, його функції виконує
Французький Національний банк. Вимагає розв'язання питання, хто буде
займатися цим у нашій країні.
Третій інститут - Центральний депозитарій, що уже створений при УФБ, займається збереженням, обліком і переміщенням цінних паперів. Така структура сприяє введенню єдиної наскрізної нумерації цінних паперів, уніфікації правил здійснення операцій по проведенню платежів і доставці цінних паперів.
Однак у розвинених країнах застосовується більш прогресивна форма обігу цінних паперів - у вигляді комп'ютерних записів на рахунок. Безпаперова форма цінних паперів гарантує високий рівень їхньої безпеки - неможливість підробки, викрадення і протизаконних операцій, заощаджує значні витрати на їхній випуск і доставку (транспортування), а також гарантує, що кількість цінних паперів на руках в інвесторів дорівнюється кількості випущених цінних паперів.
УФБ вважає, що до котування й обліку (збереженню) у Центральному депозитарії цінні папери можуть прийматися лише в дематериализованій формі на пред'явнику Така форма буде спрощувати укладання угод, а також корпоративні дії й облік паперів.
Розвиток українського ринку цінних паперів вимагає розв'язання ряду
важливих, у тому числі і законодавчих питань. До них, насамперед,
відносяться: визначення концепції ринку цінних паперів і фондової біржі,
розробка методики оцінки майна всіх об'єктів народного господарства.
Здійснення цього разом з іншими ринковими заходами забезпечить не тільки
появу достатньої кількості цінних паперів, але і впровадження системи
допуску (лістінгу) цих паперів. Лістінгірування буде сприяти
організаційному упорядкуванню національного ринку цінних паперів - на УФБ
будуть надходити лише ті з них, що пройшли оцінку основних фондів і аналіз
усієї господарської діяльності в Міністерстві фінансів України. У той же
час лістінг підвищить гарантії для інвестора, дозволить формувати біржовий
реєстр і біржові бюлетені, що відображають обіг і котування цінних паперів
на фондовому ринку.
Висновок.
Після розгляду й аналізу вищевикладених проблем і пропозицій по їхньому
розв'язанню, без котрих немислимо існування і плідна життєдіяльність нашого
суспільства, напрошується єдино можливий у цій непростій ситуації висновок,
що для нормального функціонування фондового ринку України й успішного
вступу до цивілізованого русла відношень між його суб'єктами необхідні
наступні конкретні кроки:
1. Негайне прийняття і неухильне перетворення в життя нормативно - законодавчих актів, що регулюють господарську діяльність підприємців і підприємств державного сектора в рамках національного ринку ;
1. Створення рівноправних умов для успішної роботи підприємств усіх форм власності і проведення грамотного антимонопольної політики, що буде рубати на корені зачатки новоявленого монополізму;
Надання державної допомоги в створенні і підтримці такій новій, властивій ринковій економіці типів ринків, як ринок інвестицій, капіталів, ринку робочої сили, а так само ринку інтелектуальних ресурсів, на першому етапі їхній функціонування.
Рецензія
_
Список літератури
1. Орлов В. “Все о фондовой бирже” М. 1991 г.
2. Драчев С. “Фондовые рынки США” М. 1991 г.
3. Алехин Б. “Рынок ценных бумаг” М. 1991 г.
4. Агроскин В. “Что такое фондовая биржа” М. 1991 г.
5. Данилов Ю. “Фондовые биржи” ж. “Биржевые ведомости” 1991 г. №6.
6. Мусатов В. “Фондовая биржа” ж. “Вопросы Экономики” 1991 г. №7.
7. Рубин Ю. “Товарные и фондовые биржи” М. 1991 г.
8. 11.Павленко А., Пастухов А., Войчак А. “Концепция и организационно - экономические принципы развития национального рынка Украины”
9. “Экономика Украины” № 3 1994 г.
10. Закон Украины “О ценных бумагах и фондовой бирже” 1992 г.
11. Тарасенко О. “Заметки к Закону Украины “О ценных бумагах и фондовой бирже” Голос Украины” 5 июня 1992 г.
12. Закон Украины “О банках и банковской деятельности” 1992 г.
13. Закон Украины “Об ограничении монополизма и обеспечении свободной конкуренции в предпринимательской деятельности”.
-----------------------
Депозитарний збереження цінних паперів інвестора, виконання його доручень і
організація надходження цінних паперів
Клірингова палата
розрахунки між учасниками біржових операцій на підставі заліку взаємних вимог
Аудитори перевірка стану фінансово -господарської діяльності АТ. Аудитори самостійні і здійснюють свою діяльність під власну відповідальність, призначаються загальним збори акціонерів на певний строк
Лістінгова комісія - здійснення процедур лістінга цінних паперів, включених у котирувальний лист. Лістінг - внесення акцій компанії в список акцій, що котируються на даній біржі.
Апарат біржі - повсякденне керівництво біржею на чолі з президентом і віце- президентом, призначеними Радою
Юридична консультація
Вирішення заперечень між членами біржі,а також у випадку звертання клієнтів
при виникненні заперечень між ними і членами біржі. Звичайно організуються
постійні третейські суди (арбітражні комісії), рішення яких є обов'язковими
і звичайно одержують силу судового рішення. Якщо відсутня згода між
арбітрами, біржа назначает суперарбитра
ВИДИ ДІЯЛЬНОСТІ БІРЖІ НА РИНКУ ЦІННИХ ПАПЕРІВ
