Із формули Харрода виводиться рівняння динамічної рівноваги. Якщо маржина.іьний коефіцієнт (капіталомісткість), який визначається технічними умовами виробництва і е постійним, якщо частка заощаджень (5) в довготривалому плані має тенденцію також залишатись постійною (внаслідок стійкості граничної схильності до споживання), тоді темп зростання національного доходу теж повинен бути постійним і визначатись відношенням:
G=S/c
Це дає можливість визначити, якою повинна бути норма нагромадження при наявних темпах економічного зростання та граничній (маржинальній) величині капіталомісткості виробництва. Для прискорення економічного зростання глід або збільшити норму нагромадження, або зменшити капіталомісткість продукту, скажімо, шляхом більш раціонального використання виробничих потужностей та збільшення їх завантаженості.
Отже, темпи економічного зростання у моделі Гаррода прямо пропорційні
обсягу заощаджень (нагромадженню капіталу для інвестицій) і обернено
пропорційні капіталомісткості продукту (маржинальному коефіцієнтові).
Звідси випливає, що умовою динамічної рівноваги (коли І= S) при постійній
нормі нагромадження і постійній капіталомісткості ЧНП є стійкі темпи
економічного зроспіання.
Практичне застосування у доповненнi №2
3. Використання макроекономічних моделей в Україні
Ідея макроекономічного моделювання і регулювання виникла тоді, коли стало зрозуміло, що ринковий механізм сам не в змозі подолати наростаючої диспропорції, відновити втрачену економічну рівновагу.
Нажаль ми живемо в добу пост соцалістичного суспільства і тому використання макроекономічних моделей в Україні пов’язане з цілою низкою проблем. Розрив налагоджених господарських зв’язків з країнами ближньго зарубіжжя, а саме розвал СРСР призвів до того, що ми опинилися в тяжкому економічному становищі.
Україна вступила в період реформації, вона прямує до ринкової економіки. Оскільки невід’ємною складовою частиною ринкової економіки є механізм конкуренції, то розглянемо класичну макроекономічну модель, яка в найбільшій мірі характеризує цей механізм.
Прихильники класичної макроекономічної моделі вважають, що ринкова економіка функціонує в інтересах всього суспільства. Для обгрунтування доцільності чи недоцільності використання цієї моделі в Україні використаємо такі показники:
. Природна ціна товару, послуги або ресурсу – ціна, яка забезпечує покриття витрат на виробництво та отримання середньої норми прибутку і земельної ренти.
Оскільки в Україні на даному етапі розвитку надто сладно визначити природну ціну або вона дуже висока через низький рівень автоматизації виробництва, недосконалі виробничі технології тощо, то використовувати даний показник не видається можливим.
. Покупців в нашому суспільстві можна поділити на дійсних і латетних.
Дійсні покупці здатні купити товар за природню ціну. Вони є носіями дійсного попиту, такий покупець сприяє появі товарів на ринку.
Латетні вичікують чи не подешевіє, тобто, вони хочуть мати товар, але не можуть заплатити природню ціну. Вони є носіями латетного попиту і не сприяють появі товару на ринку.
В Україні реально всіх покупців можна віднести до категорії латетних.
Отже ми можемо зробити висновок: населення України не може сприяти появі
товарів на ринку, таким чином гальмуючи розвиток економіки і виробництва
зокрема.
Узагальнюючи все вищесказане ми можемо зробити висновок, що використання класичної макроекономічної моделі не можливе в наш час в наших умовах.
Тепер розглянемо систему національних рахунків(СНР) як більш дієву і більш досконалу.
СНР являє собою струнку систему з високим рівнем централізації внутрішньої структури й урахуванням усіх зв'язків між елементами на основі методології балансового методу і принципу подвійного запису кожної економічної операції. Ці особливості СНР у поєднанні з відповідною організацією збору та обробки економічної інформації зумовлюють той факт, що дана система є важливою основою для проведення розрахунків у межах макроекономічного регулювання процесу відтворення.
Створення СНР в Україні має велике значення як для виконання аналізу на основі міжнародних стандартів, так і для реалізації економічних методів управління процесом відтворення. Єдина система підготовки, обробки та аналізу економічної інформації на основі запровадження універсального принципу бухгалтерського обліку в масштабах усієї економіки є дійовим засобом у загальному механізмі регулювання.
Система балансу народного господарства (БНГ), що донедавна діяла в
Україні, в умовах трансформаційних процесів у бік проголошених країною
соціальне орієнтованої економіки, інтеграції України у світове
співтовариство, зокрема в європейське, не повною мірою відображала реалії
відтворення, основні економічні пропорції та взаємозв'язки. Тому згідно з
Указами Президента України та постановою Кабінету Міністрів України від 4
травня 1993 р. № 326 поставлено завдання опанувати сучасні методи
національного рахівництва, що дасть змогу відповідно до ринкових умов
характеризувати основні процеси виробництва й розподілу продукту, доходу,
фінансів та національного багатства країни.
Побудова системи національних рахунків (СНР) стала найважливішим завданням переходу України на міжнародні стандарти обліку й статистики.
Україна в особі Міністерства статистики впроваджує систему
національних рахунків із 1990 року. Вже опубліковано у вигляді статистичних
збірників дані національних рахунків за 1990—1995 рр., що уможливило
реально відобразити обсяг, структуру, темпи основного оціночного показника
СНР — валового внутрішнього продукту, розрахованого за стандартною
методологією. СНР ставить такі завдання:
1. Дати цифрове відображення стану економіки.
2. Встановити зв'язок між макроекономічною теорією та реальною економічною дійсністю.
3. Бути інструментом моніторингу економіки, прогнозування її розвитку, перевірки правильності теорії, вироблення правильної економічної політики.
На основі СНР можна:
1. Виявити кількісні взаємозв'язки і пропорції, структури формування й використання ресурсів, матеріальних благ та послуг.
2. Охарактеризувати процеси утворення, розподілу, перерозподілу й використання доходів за секторами і галузями економіки, розподілу на кінцеве споживання й заощадження.
3. Дати аналіз джерел і напрямків капіталовитрат, оцінку фінансових активів і пасивів.
4. Охарактеризувати рух потоків капіталу в розрізах: регіональному, галузевому, формах підпорядкування власності.
5. Кількісно оцінити взаємовідносини держави, окремих регіонів і підприємств з іншими країнами.
6. Здійснити порівняльний аналіз кількісних характеристик, темпів і пропорцій економіки країни згідно з іншими державами світу відповідно до вимог міжнародних стандартів ООН.
Домінуюча до 70-х років кейнсіанська модель макроекономічного регулювання економіки також має свої недоліки. Такі явища як падіння темпів зростання продуктивності праці, збільшення безробіття та високий рівень інфляції є характерними наслідками такої моделі і теорії взагалі. Це викликає недовіру до даної теорії, зокрема в умовах України. Кейнсіанська теорія не здатна пояснити одночасне падіння виробництва та зростання інфляції – стагфляцію. Саме це, а також деякі інші моменти показують неможливість використання даної моделі в Україні, для якої це явище є характерним.
Сьогодні неможливо суворо дотримуватися тільки кейнсіанської теорії, відповідно до якої фіскальні засоби — це головне, а гроші відіграють другорядну роль. І навпаки, буде помилкою, якщо дотримуватися тільки монетаристської теорії, за якою гроші відіграють вирішальну роль. Світовий досвід показує, що в процесі державного регулювання економіки найбільший ефект досягається лише за умови оптимального співвідношення фіскальних і грошово-кредитних інструментів.
Неможливо ігнорувати і теорію раціональних очікувань, тому що економічна діяльність людей залежить не тільки від реальних змін в економічному середовищі, а й від того, як вони сприймають ці зміни і можуть їх передбачати. Є великий сенс і в теорії економіки пропозиції, відповідно до якої ціни, зайнятість, безробіття залежать не просто від сукупного попиту, а й від його співвідношення із сукупною пропозицією. Тому використовуючи фіскальні методи з метою впливу на сукупний попит, держава не повинна випускати з уваги пропозицію.
Висновок
Перед Україною сьогодні постало завдання — здіиснііти перехід від командно-адміністративної до змішаної ринкової економіки. Це пов'язано з багатьма кардинальними зрушеннями у суспільстві — зміною форми власності, переходом до багатоукладної економіки, створенням конкурентного середовища, відповідної структури та інфраструктури ринку, появою неповної зайнятості тощо.
Шлях Україні до ринкової системи господарювавит лежить через економіку
перехідного типу, яка має риси плановоїі (етатичної) системи, яка поступово
відмирає, і риси змішаної економіки, що будуть проявлятись все більш
рельєфно. Але пройде достатньо великий, проміжок часу (декількі років),
перш ніж економічна система перехідного типу, яка потребує значної
перебудови і має, у зв'язку з цим, незбалансований характер, реформусться у
систему регульованого ринку. Економіка перехідного типу існує сьогодні у
більшості країн світу — країнах колишньої соціалістичної системи, що стали
на шлях переходу до ринку, країнах із слаборозвинутою екмомікою в Азії,
Африці і Латинській Америці.
Одним з завдань які я ставлю перед написанням доної курсової роботи є краще вивчення основних моделей макроекономіки. На мою думку, досконале вивчення саме макроекономіки, нам як майбутнім економістам є одним з приорітетів. Саме від нас залежить майбутнє України.
Література
1. Геблер Й. Макроекономіка: Навч. посібник/За ред. Р. М. Березю-ка, А. Ф.
Мельник. Пер. з нім. К., 1993.
2. Долан Дж. Э. Макроэкономика. СПб., 1994.
3. Кондратьев Н. Д. Проблемы экономической динамики. М., 1989.
4. Кейнс Дж. М. Общая теория занятости, процента н денег. М.. 1978.
5. Макконнелл К. Р., Брю С. Л. Экономикс. М., 1992. Ч. 1.
6. Маркс К. Капитал//Маркс К., Энгельс Ф. Соч. 2-е изд. Т. 23, 24.
7. Маршалл А. Принципы политический экономики. М., 1983.
8. Мэнкью Г. Макроэкономика. М., 1994.
9. Методология исчисления национальных счетов//Вести, статистики. 1991.
№6—10
10. Самуельсон П. Економіка. Львів, 1993.
11. Смит А. Исследование о природе и причинах богатства народа. М., 1990.
12. Суторміна В. М., Федосов В. ЛІ., Андрушенко В. Л. Держава — податки—біінес. К., 1993.
13. Учебник по основам экономической теории (экономика). Авт. кол. под руково -ством В. Д. Камаева. М., 1994.
14. Фальцман В. Макроэкономика плановой и предпринимательской систем //Эюн. науки. 1991. № 9, 12; 1992, № 1, 2.
15. Фальцман В. Макроэкономика планвой и предпринимательской систем//Рос экон. журн. 1992. №3.4,11 12; 1993. № 2—7.
16. Хикс Дж. Стоимость и капитал. М., 1988.
17. Черников Д. Макроэкономические параметры//Рос. экон. журн. 1993. № 2,
3. 4.
18. Черников Д. Зкономическ.ая система и ее структура // Рос. экон. журн.
1992. № 11, 12; 1993. № 1.
19. Чувилин Е. Д., Дмитриева В. Г. Государственное регулирование и контроль иен в капиталистических странах. М., 1991.
Додаток 1
Додаток 2
Додаток 3
