Обложение налогом внешнеэкономической деятельности
p> В 1996 році підприємство “Реемстма - Черкаси тютюнова фабрика” сплатило податок на добавлену вартість на суму 8663700 гривен. Обсяг сплати податку на протязі року був досить рівномірний. Найбільші суми виплат до бюджету ПДВ відмічалось в лютому 1996 та 1997 року, що пов’язано з можливим перерахунком сплати податку за минулі роки. Стабільність сум сплаченого податку на протязі року пояснюється стабільністю реалізації готової продукції на внутрішньому ринку. На відміну від податку на добавлену вартість акцизний збір сплачувався підприємством досить не рівномірно.
Найбільші суми були сплачені в січні 1996 року 1745243 гривні та в лютому
1997 року 1984011 гривен.

Таблиця 3.7. Балансовий звіт підприємства “Реемстма - Черкаси тютюнова фабрика” за 1996 рік.

|Показники балансу |Прибуток, |Збиток, |
| |тис. грн. |тис. грн. |
|Виручка від реалізації |92514,8 | |
|Податок на добавлену вартість | |12708,5 |
|Акцизний збір | |13483,1 |
|Витрати на виробництво реалізованої | |52169,0 |
|продукції | | |
|Результат від реалізації |14153,0 | |
|Результат від іншої реалізації |955,6 | |
|Прибуток від позареалізаційних |1655,3 |150,3 |
|операцій | | |
|Всього прибутки і збитки |16764,2 |150,3 |
|Балансовий прибуток |16613,7 | |

Спільне українське-німецьке підприємство “Реемстма - Черкаси тютюнова фабрика” за 1996 рік отримало прибуток в розмірі 16764200 гривен, що являється позитивним явищем з точки зору нарощування виробничих потужностей підприємства та розширення виробництва. Занепокоєння визивають збитки від позареалізаційних операцій в розмірі 100000 гривен. Спільне підприємство “Реемстма - Черкаси тютюнова фабрика” своєю діяльністю забезпечує стабільне надходження в бюджет у вигляді податків на загальну суму 29597600 гривен. Такі дані підтверджують вигідність залучення іноземних інвестицій, що дозволяє створити нові робочі місця та покращити використання сировинної бази.

Таблиця 3.8. Інформаційне повідомлення про іноземну інвестицію в
Україні.
|Інвестор(або назва, |Німецька компанія з обмеженою |
|організаційно-правова |відповідальністю “Reemtsma |
|форма, державна |Cigarettenfabriben” яка розташована за |
|приналежність і |адресою: Паркштрасе, 51, 22605, Гамбург, |
|місцезнаходження, |Німеччина, т. 40/82,20-0, телефакс 40/82 |
|адреса,телефон, факс |20-16-45 |
|Форма здійснення |Часткова участь (92,7%) у підприємстві, |
|інвестиції та % дольової |що створено з українськими фізичними |
|участі |особами |
|Об’єкт здійснення |Спільне українсько-німецьке закрите |
|інвестиції (повна |акціонерне товариство з іноземними |
|назва,організаційно-правов|інвестиціями “Реемстма - Черкаси тютюнова|
|а форма, юридична адреса, |фабрика”. Юридична адреса: 257000, |
|телефон,факс, телекс, |м.Черкаси, вул. Жовтнева 170, |
|статистичні коди |тел.45-35-68 |
|класифікації підприємства)|Статистичні коди |
| |ЗКПО 20035957 |
| |СПАТО 1371401367 |
| |СПОДУ 8214 |
| |ЗКГНГ 18182, 72200, 71500, 71130, 71250, |
| |51510, 86210, 84500, 84300 |
| |ЗКФВ 20 |
|Види іноземної інвестиції |Майновий внесок до статутного фонду у |
|згідно статті Декрету та |вигляді сировини, машинного обладнання, |
|їх загальний об’єм, |запчастин та інструменту. Загальний обсяг|
|оцінений в іноземний |інвестицій становить 31616724,74 |
|валюті та валюті України. |німецьких марок, що становить |
| |117962000000 українських карбованців |
|Період внесення і |Період внесення з 15.11.93 по 31.12.96 . |
|використання інвестиції |Період використання з 15.11.93 на весь |
| |період діяльності підприємства. |
|Примітка |Перереєстрація інвестиції №17 від |
| |30.12.93 у зв’язку з збільшенням частки |
| |інвестора у статутному фонді |

Спільне підприємство “Реемстма - Черкаси тютюнова фабрика” отримало в 1996 році прибуток в розмірі 16764200 гривен. Така форма організації бізнесу являється досить прибутковою в Україні. Це обумовлено рядом пільг, які надаються підприємствам при оподаткуванні їх прибутків.
Так до 1995 року спільні підприємства звільнялись від сплати прибуткового податку на протязі 5 років, якщо в їх статутні фонди було внесено кваліфіковану іноземну інвестицію понад 100000 $ США. Також не оподатковуються доходи підприємств, які були отримані внаслідок здійснення експортних операцій, податком на добавлену вартість та акцизним збором.
Українська податкова система стимулює експорт, оскільки експортні операції забезпечують притік в країну іноземної валюти. В остальному ж податки виконують чисто фіскальну функцію, яка полягає в забезпеченні дохідної частини бюджету. В останньому рівень оподаткування в Україні надмірно високий. Після сплати всіх податків - державних і місцевих в розпорядженні підприємства залишається трохи більше 30% отриманого прибутку. Така податкова політика хоча і допомагає зменшити дефіцит державного бюджету, однак не сприяє високоефективному виробництву, підвищенню виробничих потужностей та розширенню ділової активності. Згідно кривих Лафера, якщо рівень оподаткування прибутку перевищує 40%, то платники податків починають укривати свої доходи від оподаткування, і переводити капітали в тіньовий сектор економіки. Зараз більше третини грошових коштів України обертається поза банківською системою в тіньовий економіці. В український системі оподаткування необхідно знизити загальний рівень, яким оподатковуються платники податків до 30%. Ставки податків повинні бути диференційованими, більший прибуток - зниження процентної ставки, що викличе зацікавленість в розширенні виробництва і забезпечить економічне зростання до 3 - 6% на рік.
Крім цього необхідно надавати податкові пільги для підприємств з іноземними інвестиціями у вигляді звільнення їх від сплати податку на прибуток на протязі деякого періоду. Податки повинні стимулювати виробництво та сприяти зростанню економічного добробуту населення.

Таблиця 3.9.Зовнішньоторгівельний оборот і баланс експорту- імпорту товарів в розрізі регіонів за січень-грудень 1996 р., тис $США. Бартер.
|Найменування |Зовнішньо- |Експорт | | |Баланс |
|країн |торгівельни| | |в |експорт(|
| |й оборот | |Всього |т.ч.стра|+) |
| | | | |- |Імпорт |
| | | | |хування |(-) |
|І Країни |41 842,2 |27 163,7 |14 678,5 |3,7 |12 485,3|
|колишнього | | | | | |
|СРСР | | | | | |
|ІІ Інші |5 120,8 |1 437,1 |3 683,7 | |-2 246,6|
|Країни | | | | | |
|світу | | | | | |
|Европа |4 745,8 |1 386,3 |3359,6 | |-1 973,3|
|Азія |134,4 |38,0 |96,4 | |-58,4 |
|Амеріка |240,5 |12,8 |227,4 | |-214,9 |
|Всього |46 963,0 |28 600,8 |18 362,2 |3,7 |10 238,6|

Рис. 3.7. Долі експорту по бартерних угодах.
[pic]

Рис. 3.7. Долі імпрту по бартерних угодах.
[pic]

В 1994 році в Черкаську область імпортувалось товарів на 80 млн. $
США. Із них 67,8% перепадало на країна колишнього СРСР, а інші 32,2% на інші країни світу, серед яких Західна Європа займає лідируючу позицію. З
Європи в Черкаську область імпортується товарів на суму 19,6 млн. $ США, що становить 23,6% загального імпорту. В той же час з Черкаської області було експортовано продукції на суму 171,8 млн. $ США. В структурі експорту спостерігаються ті ж самі тенденції, що і в структурі імпорту. 64,6% всього експорту припадає на країни колишнього СРСР. 35,4% експорту припадає на інші країни світу, а саме на Європейські країни - 25,4%, на Америку -
6,87%, на Азію - 3,2% і найменша частка на Африку - 0,03%. На протязі 1995-
1996 років структура експорту та імпорту істотно змінилася. Насамперед, змінились обсяги ввезення та вивезення з області товарів та послуг. В 1996 році в Черкаську область було імпортовано продукції на загальну суму 148 млн. $ США. На країни колишнього СРСР припадало 41,7 млн. $ США, що становить лише 28,15% від загального імпорту. Із інших країн світу імпортувалось товарів на суму 106,3 млн. $ США, що становить 71,85% імпорту. Основним постачальником в Черкаську область є країни Європи, на які припадає 64,29% всього імпорту. Такі ж тенденції можливо прослідити із експортом продукції. В 1996 році експорт зріс на 50% в основному за рахунок
Європейських країн, експорт в ці країни збільшився в 3 рази і склав 47,21% проти 43,5% які експортуються в країни колишнього СРСР.

Черкаська область має додатне сальдо платіжного балансу на протязі останніх 3 років. Зростання експорту свідчить про покращення конкурентноздатності виробників-експортерів на світовому ринку та підвищення ефективності виробництва.
Висновок.

Найбільш природнім для ринку і розповсюдженим інструментом підтримки зовнішньо-економічної діяльності підприємств, стимулювання економіки і раціоналізації імпорту являються багаточисельні пільги в оподаткуванні, системі митних тарифів. Подубни акції можуть носити двох або багатобічний характер, для чого можливе укладання відповідних міжнародних контрактів та угод. Взагалі в даному випадку мова іде про можливість звільнення від того чи іншого виду прямих чи непрямих податків або зниження відповідних ставок по виробничо-галузевій ознаці. Прикладом може бути звільнення від сплати мита та митних зборів при імпорті високо технологічного обладнання, яке використовується в приоритетних напрямках дослідно-конструкторських робіт.
Ознакою також може виступати суб’єктивно-економічна приналежність, мається на увазі на приклад, створення сприятливої атмосфери з точки зору оподаткування та інвестиції для малого бізнесу. Важливим елементом державної фінансової підтримки зовнішньо-економічної діяльності являються договірні відносини з іншими країнами, укладені для уникнення подвійного оподаткування із метою створення режиму найбільшого сприяння в зовнішній торгівлі. Україна на цьому шляху досягла ряд переваг. Українська держава активним чином стимулює експорт, надаючи експортерам пільги при сплаті податку на добавлену вартість та акцизного збору.

Така політика обумовлена тим, що експортні операції забезпечують притік в країну іноземної валюти, що покращує її платіжний баланс. На ряду з безумовними перевагами існують недоліки. З 1.01.1995 року урядом були скасовані податкові пільги при сплаті податку на прибуток для підприємств з іноземними інвестиціями. Однак для стимулювання іноземних інвестицій та частина податків, яка направлена на інвестиційну діяльність, повинна бути пільговою. Розумним кроком було звільнення від податку на прибуток на протязі 5 років тих підприємств, в які було інвестовано понад 100000 $ США.
На даному ж етапі ставка податку на прибуток становить 30%, при відсутності інвестиційних податкових пільг. Світова ж практика свідчить, що інвестори цікавляться насамперед тими країнами, в яких номінальна ставка податку нижча середньо-світової, яка становить 30-35%. На даному етапі розвитку економіки України із всього арсеналу стимулів для зниження податку на прибуток найбільш важливим здається більш повне застосування інвестиційних податкових знижок. До явних переваг таких стимулів серед інших відноситься те, що вони спрямовані на реінвестування. Крім того на відміну від низької ставки податку, яка дає переваги власникам вже вкладеного капіталу, заохочується вкладення довгострокового капіталу. В результаті компанії вкладають капітали на довгостроковий термін. Спрямовуючи капітал на цільове використання інвестиційні податкові знижки сприяють зменшенню капіталовкладень за кордон. Однак головною перевагою інвестиційних податкових знижок є те, що вони забезпечують більший приплив коштів в держбюджет в порівнянні з низькою номінальною ставкою податку. Окрім введення інвестиційних податкових знижок, доцільно було б також диференціювати підхід до оподаткування підприємств з іноземними інвестиціями не стільки від долі іноземного капіталу в статутному фонді, скільки від виду діяльності. З метою залучення іноземних інвестицій в переробні галузі промисловості, матеріальні виробництва держава може для спільних підприємств встановити мінімальні номінальні ставки податку, якщо вони працюють в вищенаведених галузях. В той же час підвищити ставки податку на прибуток спільних підприємств, які займаються посередницькою діяльністю та в сфері послуг. Податкова система України наряду з фіскальною функцією, ще повинна виконувати стимулюючу функцію. Основним напрямком стимулювання зовнішньо-економічної діяльності є лібералізація оподаткування валютної виручки та імпорту товарів, які ввозяться в Україну на основі принципу порівняльної переваги. Необхідно зменшити обсяг обов’язкового продажу валютної виручки НБУ, та активізувати проведення валютних операцій, звільнивши підприємство-експортера від сплати податку на прибуток від продажу валюти.

Україні на даному етапі розвитку економіки необхідно створити законодавчу базу, яка б відповідним чином сприяла розвитку зовнішньо- економічної діяльності та підвищення рівня економічного розвитку в цілому.
Список литератури.

1.Андpiйчук В., Киpиченко О. Рефоpми i зовнiшня тоpгiвля.
Полiтика i час.1997. N3 с.24-31.

2. Беляєв В. У pамках СНД: Зовнiшня тоpгiвля Укpаїни. Полiтика i час. 1997 p. N1.с.22-26.

3.Введение в pыночную экономику: Учебное пособие для экономических специальных вузов.Под pедакцией А.Я.Лившица,Н.Н.Никулиной.
М.:"Высш.школа.",1994 , 447 с.

4.Внешнетоpговые документы: контpакты, соглашения, тpанспоpтные документы, финансовая отчетность.К.:"Инфоpм-Гео",1992. 128 с.

5.Внешнетоpговые сделки Составитель Н.С.Гpинько.Сумы:Фиpма
"Реал",1994.464 с.

6.Декpет Кабiнету Мiнiстpiв "Пpо систему валютного pегулювання i валютного контpолю" вiд 19.02.1993 p.

7.Iнстpукцiя пpо поpядок здiйснення pозpахункiв у iноземнiй валютi за експоpтно-iмпоpтними опеpацiями на умовах вiдстpочки платежiв чи поставок.
Наказ НБУ вiд 16.06.1994 p. N139 (зi змiнами вiд 22.02.1995 p.)

8. Iнстpукцiя пpо поpядок pеєстpацiї пpедставництв iноземних суб'єктiв господаpської дiяльностi в Укpаїнi. Наказ МЗЕЗ тоpгу вiд 18.01.1996 p.

9.Закон Укpаїни "Пpо зовнiшньоекономiчну дiяльнiсть" вiд 16.04.1991 p.

10.Закон Укpаїни "Пpо опеpацiї з давальницькою сиpовиною у зовнiшньоекономiчних вiдносинах" вiд 15.09.1995 p.

11.Закон Укpаїни "Пpо поpядок здiйснення pозpахункiв в iноземнiй валютi" вiд 23.09.1994 p. (зi змiнами вiд 07.05.1996 p.)

12.Закон Укpаїни "Пpо pежим iноземного iнвестування" вiд
19.03.1996 p.

13.Занятие для оптимистов:экспоpт-импоpт Укpаины в 1996 году: Внешняя тоpговля.Бизнес. 1996. 3 декабpя. с.14-15.

14.Кокоть В. Пpiоpитети зовнiшньоекономiчних зв'язкiв
Укpаiни. Закон i бiзнес.1996.7 лютого.с.2

15.Колосов О.Iноземнi iнвестицii за будь-яку цiну? Фiнансова
Укpаiна.1997.8 квiтня.с.9

16.Макконелл Кемпбелл Р., Бpю Стэнли Л.Экономика. т.2.М.:"Республика".
1992. 400 с.

17.Михайлов В. Внешняя тоpговля Укpаины: тенденции, оценки. Финансовая
Укpаина.1996.5 июля.с.27.

18.Михайлов В. Заpубежные инвестиции в экономику Укpаины: Ожидания и pеальность. Финансовая Укpаина.1996.5 июля.с.23.

19.Пеpесада А.А. Основы инвестиционной деятельности. К:"Издательство либpа", 1996.344 с.

20.Плотников А. Такой нужный капитал: Инвестиции: пpивлечение и стимулиpование. Посpедник.1996.2 октябpя.с.15

21."Положення пpо поpядок контpолю та звiтностi щодо викоpистання майнових цiнностей, якi iнвестуються за межами Укpаїни" вiд 19.02.1929 p.

22.Полунєєв Ю. Фiнансування та стpахування експоpту в Укpаїні.
Банкiвськi спpави.1997 p.N1.с.24-25.

23.Рузавин Г. Основы pыночной экономики.М.:" Республика",1996. 450 с.

24.Савєльєв В. Зовнiшньоекономiчнi вiдносини: стpатегiя pозвитку.
Дiло.1996.N18.с.13.

25.Семюельсон П. Ноpдгауз В. Макpоэкономика. К: "Видавництво
Лiбpа".1995.500 с.

26.Сiденко В. Зовнiшньоекономiчнi вiдносини Укpаїни:
Пpоблеми pефоpмування. Вiсник НАН Укpаїни. 1996 p. N11-12.с.20-26.

27.Соколенко С.Н. Совpеменные миpовые pынки и Укpаина.-
К.:"Демос".1995.354 с.

28.Указ Пpезидента Укpаїни "Пpо pегулювання баpтеpних
(товаpообмiнних опеpацiй у галузi зовнiшньоекономiчної дiяльностi" вiд
27.01.1995 p.

29.Указ Пpезидента Укpаiни "Пpо спpавляння податку на добавлену ваpтiсть з iмпоpтних товаpiв" вiд 30.06.1995 p.

30.Фiлiпенко А. Особливостi pозвитку iноземного iнвестування в економiку Укpаiни. Фiнанси Укpаiни.1997 p. N2 с.79-82.

31.Шкiль О. Концепцiя визначення пpiоpитетiв i "точок" для iнвестицiй.
Економiка Укpаїни.1996 p.N9.c.87-88.
-----------------------

Ставки специфічного ввізного мита

Імпорт


Страницы: 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8, 9, 10, 11



Реклама
В соцсетях
рефераты скачать рефераты скачать рефераты скачать рефераты скачать рефераты скачать рефераты скачать рефераты скачать