Обложение налогом внешнеэкономической деятельности
p> Із всього вище наведеного можна зробити висновок, що аргументів на користь протекціонізму багато, але вони безпідставні. В відповідних умовах аргумент на користь захисту молодих галузей виступає як справедливе виключення, яке має економічне виправдання. Однак такий аргумент ігнорує можливість використання альтернативних засобів для заохочення промислового розвитку. Більшість же інших доведень відмічають тільки безпосередні і прямі наслідки митних тарифів. Вони ігнорують той факт, що в довгостроковому плані країна повинна імпортувати продукцію для того , щоб експортувати свої види товарів та послуг.

Розділ 2. Правові аспекти здійснення зовнішньоекономічної діяльності в Україні.

2.1. Види зовнішньоекономічних операцій в Україні.

Згідно з чинним законодавством України Зовнішньоекономічна діяльність
- це діяльність суб’єктів господарської діяльності України та іноземних суб’єктів господарської діяльності, побудована на взаємовідносинах між ними, що має місце як на території України так і за її межами. [5.с.108]

Види зовнішньоекономічних операцій дуже різноманітні. До видів зовнішньоекономічної діяльності, які здійснюються в Україні належать:

- експорт та імпорт товарів, капіталів та робочої сили;

- надання суб’єктами зовнішньоекономічної діяльності України послуг іноземним суб’єктам господарської діяльності, в тому числі: виробничих, транспортно-експедиційних, страхових, консультаційних, маркетингових, експортних, посередницьких, брокерських, агентських, консигнаційних, управлінських, облікових, аудиторських, юридичних, туристичних та інших, що прямо і виключно не заборонені законами України; надання ще зазначених послуг іноземним суб’єктам господарської діяльності суб’єктам зовнішньоекономічної діяльності України;

- наукова, науково-технічна, науково-виробнича, виробнича, навчальна та інша кооперація з іноземними суб’єктами господарської діяльності; навчання та підготовка спеціалістів на комерційній основі;

- міжнародні фінансові операції та операції з цінними паперами у випадках, передбачених законами України;

- кредитні та розрахункові операції між суб’єктами зовнішньоекономічної діяльності та іноземними суб’єктами господарської діяльності; створення суб’єктами зовнішньоекономічної діяльності банківських, кредитних та страхових установ за межами України; створення суб’єктами іноземних країн зазначених установ на території України у випадках, які передбачені чинним законодавством України;

- спільна підприємницька діяльність між суб’єктами зовнішньоекономічної діяльності та іноземними суб’єктами господарської діяльності; що включає створення спільних підприємств різної форми та видів, проведення спільних господарських операцій та володіння майном як на території України так і за її межами;

- підприємницька діяльність на території України, пов’язана з наданням ліцензій патентів, ноу-хау, торгівельних марок та інших нематеріальних об’єктів власності з боку іноземних суб’єктів господарської діяльності; аналогічна діяльність суб’єктів зовнішньоекономічної діяльності за межами України;

- організація та здійснення діяльності в галузі проведення виставок, аукціонів, торгів, конференцій, симпозіумів, семінарів, інших подібних заходів, що здійснюються на комерційній основі за участю суб’єктів зовнішньоекономічної діяльності: організація та здійснення діяльності в галузі оптової консигнаційної та роздрібної торгівлі на території України за іноземну валюту в передбачуваних законами України випадках;

- товарообмінні (бартерні) операції та інша діяльність, побудована на формах зустрічної торгівлі між суб’єктами зовнішньоекономічної діяльності та іноземними суб’єктами господарської діяльності;

- операції по придбанню, продажу та обміну валюти на валютних аукціонах, валютних біржах та на міжбанківському валютному ринку;

- роботи на контрактній основі фізичних осіб України з іноземними суб’єктами господарської діяльності як на території України, так і за її межами; роботи іноземних фізичних осіб на контрактній платній основі з суб’єктами зовнішньоекономічної діяльності як на території України, так і за її межами ;

- інші види зовнішньоекономічної діяльності, не заборонені прямо і у виключній формі законами України.

Потрібно зазначити, що у зовнішньоекономічній діяльності посередницькі операції, при здійсненні яких право власності на товар не переходить до посередника (на підставі комісійних, агентських договорів, договорів доручення та інших) здійснюється без обмежень.

2.2. Суб’єкти і об’єкти зовнішньоекономічних операцій.

Суб’єктами зовнішньоекономічної діяльності в Україні можуть бути:

- фізичні особи - громадяни України, іноземні особи та особи без громадянства, які мають цивільну правоздатність і дієздатність згідно з законами України і постійно проживають на території Української держави;

- юридичні особи, зареєстровані як такі в Україні і які мають постійне місцезнаходження на території України, до них належать підприємства, організації та об’єднання всіх видів, включаючи акціонерні та інші види господарських товариств, асоціації, спілки, концерни, консорціуми, торгівельні доми, посередницькі та консультаційні фірми, кооперативи, кредитно-фінансові установи, міжнародні об’єднання, організації та інші, в тому числі юридичні особи, майно та капітал яких є повністю у власності іноземних суб’єктів господарської діяльності;

- об’єднання фізичних, юридичних, фізичних і юридичних осіб, які не є юридичними особами згідно з законами України, але які мають постійне місце знаходження на території України і яким цивільно-правовими законами не заборонено здійснювати господарську діяльність на території України;

- структурні одиниці суб’єктів господарської діяльності іноземних держав, які не є юридичними особами згідно з законами України, до них належать відділення, філії тощо, але мають постійне місце знаходження на
України;

- спільні підприємства за участю суб’єктів господарської діяльності
України та іноземних суб’єктів господарської діяльності, зареєстровані як такі в Україні, які мають постійне місце знаходження на території нашої держави;

- інші суб’єкти господарської діяльності, які передбачені чинним українським законодавством,

Суб’єктом зовнішньоекономічної діяльності може виступати Україна в особі її органів, місцевих органів влади і управління. Місцеві органи влади і управління в свою чергу можуть бути суб’єктами зовнішньоекономічних організацій, які беруть участь у зовнішньоекономічній діяльності.
Суб’єктами зовнішньоекономічної діяльності можуть виступати також іноземні держави, які беруть участь в господарській діяльності на території України, діючи як юридичні особи згідно з українською законодавчою базою.

В міжнародній торгівлі об’єктом зовнішньоекономічних операцій являється матеріально-речова продукція та послуги.

Всі суб’єкти зовнішньоекономічної діяльності мають рівне право здійснювати будь -які її види, прямо не заборонені законом України, не залежно від форм власності та інших ознак.

Фізичні особи мають право здійснювати зовнішньоекономічну діяльність з моменту набуття ними цивільної дієздатності згідно з чинним законодавством України. Фізичні особи, які мають постійне місце проживання на території України, мають зазначене право, якщо вони зареєстровані згідно з законом України “Про підприємництво”. Фізичні особи, які не мають постійного місця проживання на території України, мають зазначене право , якщо вони є суб’єктами господарської діяльності за законом держави, в якій вони мають постійне місце проживання або громадянами якої вони являються.
Юридичні особи мають право здійснювати зовнішньоекономічну діяльність відповідно до їх статутних документів з моменту набуття ними статусу юридичної особи. Суб’єкти зовнішньоекономічної діяльності здійснюють вище зазначене право після державної реєстрації їх як учасників зовнішньоекономічної діяльності. Реєстрацію здійснює міністерство зовнішньоекономічних зв’язків України на підставі подання до нього заяви подавця у довільній формі, нотаріально завірених копій статутних документів, або нотаріально завірених документів фізичної особи про її реєстрацію як підприємця.

2.3. Принципи оподаткування при здійсненні зовнішньо- економічної діяльності.

Оподаткування суб’єктів зовнішньоекономічної діяльності України здійснюється за такими принципами:

- Україна, як суверенна держава, самостійно встановлює і скасовує податки і пільги для суб’єктів зовнішньоекономічної діяльності в Україні;

- ставки податків встановлюються виключно Верховною Радою України за поданням Кабінету міністрів України;

- рівень оподаткування встановлюється виходячи з необхідності досягнення та підтримки самоокупності і самофінансування об’єктів зовнішньоекономічної діяльності та з метою бездефіцитності платіжного балансу України;

- стабільна кількість видів і розмір податків гарантується державою на строк не менш як 5 років;

- забороняється встановлювати крім тих, що затверджені Верховною
Радою України;

- ставки податків є однаковими для всіх суб’єктів зовнішньоекономічної діяльності, вони визначаються за товарною ознакою, для одного виду товару діє єдина ставка податку;

- заохочення експорту готовою продукції.

Податкові пільги згідно з законами України надаються суб’єктам зовнішньоекономічної діяльності, які відповідають наведеним вище критеріям:

- експорт яких перевищує імпорт (нетто-експортери) за фінансовий рік;

-обсяг експорту яких становить не менше 5 % від обсягу реалізованих за фінансовий рік товарів;

- які стабільно експортують наукові, наукоємні товари, а також товари у вартості яких частка добавленої вартості становить не менше 30 %.

Зазначеним суб’єктам зовнішньоекономічної діяльності надаються пільги по строках амортизації основних виробничих фондів у вигляді :

- норм прискореної амортизації основних виробничих фондів, що використовуються для виробництва експортних товарів;

- норм амортизації на імпортне обладнання, яке використовується для виробництва експортних товарів, не менших, ніж ті, що встановлені в країні походження такого обладнання;

- пільгових норм амортизації основних фондів, створених за рахунок нових інвестицій, що використовуються для виробництва експортних товарів;

- зазначені пільги застосовуються Міністерством зовнішньоекономічних зв’язків України за поданням суб’єктів зовнішньоекономічної діяльності. При цьому Міністерство зовнішньоекономічних зв’язків приймає відповідне рішення, яке є обов’язковим для державних фінансових та податкових органів.
Забороняється одночасне застосування щодо одного і того ж товару податку на експорт і імпорт та режиму ліцензування і квотування експорту, за вийнятком випадків встановлення режиму ліцензування і квотування як заходу у відповідь на дискримінаційні дії інших держав та в разі застосування санкцій при порушенні суб’єктом зовнішньоекономічної діяльності встановлених правил цієї діяльності.

Страницы: 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8, 9, 10, 11



Реклама
В соцсетях
рефераты скачать рефераты скачать рефераты скачать рефераты скачать рефераты скачать рефераты скачать рефераты скачать