(норми амортизації), а й від темпів щорічного збільшення обсягу основних фондів.
1.3.5. Розширене відтворення основних фондів
Нагромадження та оновлення основних фондів, нарощування виробничих потужностей підприємств різних галузей народного господарства здійснюється в процесі технічного переозброєння, реконструкції й розширення діючих або спорудження нових виробничих об'єктів (цехів, виробництв, підприємств у цілому).
Технічне переозброєння діючого підприємства означає здійснення відповідно до плану (програми) його технічного розвитку (без розширення існуючих виробничих площ) комплексу заходів, що передбачають підвищення до сучасних вимог технічного рівня окремих дільниць виробництва за рахунок впровадження нової техніки і технології, механізації та автоматизації виробничих процесів, модернізації й заміни фізично спрацьованого та технічно застарілого устаткування. Реконструкція діючого підприємства є здійснюваним за єдиним проектом повним або частковим переобладнанням виробництва. За необхідності можуть бути споруджені нові або розширені існуючі допоміжні та обслуговуючі об'єкти. До реконструктивних робіт відносять також будівництво нових виробничих об'єктів замість тих, дальшу експлуатацію котрих визнано недоцільною. Під розширенням діючого підприємства заведено розуміти спорудження його другої та наступних черг, додаткових виробничих комплексів, нових цехів або розширення існуючих, а також організацію допоміжних та обслуговуючих виробництв, комунікацій тощо. До нового будівництва (новобудов) відносять спорудження окремих виробничих об'єктів або підприємств, що здійснюється на нових майданчиках та за затвердженим окремим проектом.
Такі форми розширеного відтворення основних фондів і методи оновлення
виробничого потенціалу підприємств є взаємозв'язаними елементами єдиного
відтворювального процесу, які доповнюють один одного. Проте пріоритетними
для переважної більшості різногалузевих виробництв (господарств) треба
вважати технічне переозброєння і реконструкцію діючих виробничих об'єктів.
Нове будівництво стає економічно доцільним за умови вичерпання можливостей
нарощування виробничого потенціалу на діючих підприємствах, а також за
організації нових видів виробництва (надання нових послуг) та необхідності
забезпечення належного рівня екологічної безпеки виробничо-господарської
діяльності.
Розділ 2. Визначення ефективності використання основних виробничих фондів підприємства (розрахункова частина).
Вихідні дані для виконання курсової роботи (експерементальної).
(Варіант 02).
|№ |Показники |Одиниця |Дані |
|п/п | |Виміру | |
|1. |Проектна потужність підприємства |млн. грн. |12,00 |
|2. |Обсяг реалізації продукції |млн. грн. |8,10 |
|3. |Первісна вартість основних виробничих |млн. грн. |5,40 |
| |фондів(ОВФ) | | |
|3а. |з них, активна частина |млн. грн. |4,00 |
|4. |Залишкова вартість основних виробничих фондів |млн. грн. |3,70 |
|5. |Використання ОВФ: | | |
|5а. |в першу зміну |млн. грн. |4,30 |
|5б. |в другу зміну |млн. грн. |3,40 |
|5в. |в третю зміну |млн. грн. |1,30 |
|6. |Чисельність працівників |чол. |400 |
|6а. |з них робітників |чол. |330 |
|7. |Працювало працівників: | | |
|7а. |в першу зміну |чол. |210 |
|7б. |в другу зміну |чол. |110 |
|7в. |в третю зміну |чол. |80 |
|8. |Корисний фонд робочого часу: | | |
|8а. |по плану |днів |230 |
|8б. |фактично |днів |140 |
|9. |Тривалість зміни |годин |8 |
|10. |Внутрізмінні втрати робочого часу |годин |0,7 |
|11. |Річний знос ОВФ |% |8,8 |
|12. |Вибуло основних виробничих фондів |млн. грн. |0,43 |
|13. |Поступило ОВФ |млн. грн. |0,45 |
|13а |із них нових ОВФ |млн. грн. |0,20 |
|14. |Собівартість продукції |млн. грн. |6,10 |
|14а |в т. ч. матеріальні витрати |млн. грн. |3,80 |
|15. |Збільшення обсягу продукції у плановому році |% |12,0 |
2.1. Загальні показники.
Показники наявності та стану ОВФ підприємства:
Первісна вартість ОВФ складає 5,40 млн. грн.
Активна частина ОВФ, тобто та, що безпосередньо бере участь у процесі
виробництва складає 4 млн. грн., тоді пасивна частина ОВФ складає:
5,40 – 4,00 = 1млн. 400 тис. грн.
Коефіцієнт придатності (Кпр) ОФ як економічна категорія характеризує
, яку долю складає їх залишкова вартість від первісної вартості на певну
дату. Визначаємо за формулою:
Кпр = Бвз / Бвп = ( Бвп – Езн ) / Бвп; де Бвп – балансова вартість ОВФ;
Бвз – балансова залишкова вартість ОВФ;
Езн – величина зносу ОВФ.
Тоді, Кпр = 3,70 / 5,40 = 0,685 (або 68,5%) ;
Коефіцієнт зносу (Кзн) характеризує ступінь зносу ОФ. Він визначається за формулою:
Кзн = Езн / Бвп = 1 – Кпр = 1 – 0,685 = 0,315 (або
31,5%);
На даному підприємстві ступінь зносу ОВФ дорівнює 0,315, ступінь
придатності дорівнює 0,685. Отже, дане підприємство має ще досить нові ОВФ,
на що вказує невеликий ступінь їх зносу. Це позитивно впливає на роботу
даного підприємства.
Показники, що характеризують рух ОВФ підприємства.
Коефіцієнт вибуття (Кв) показує, яка доля ОФ, що була на балансі підприємства на початок періоду вибула за певний період. Визначаємо за формулою:
Кв = Бвв / Бвп ;
де Бвв – балансова вартість вибувших ОФ.
Тоді, Кв = 0,43 / 5,40 = 0,080 (або 8%);
Коефіцієнт надходження (Кп) ОФ показує, яка доля ОФ, що поступили на підприємство (нові фонди та фонди, що були в експлуатації у первісній вартості ОФ). Визначаємо його за формулою:
Кп = Бпв / Бв ;
де Бвп – балансова вартість поступивших фондів.
Отже, Кп = 0,45 / 5,40 = 0,083 (або 8,3%).
Коефіцієнт оновлення показує долю основних нових фондів, які поступили на підприємство. Коефіцієнт оновлення (Кон) рахуємо за формулою:
Кон = Бвн / Бв ;
де Бвн – балансова вартість нових фондів.
Отже, Кон = 0,20 / 5,40 = 0,037(або 3,7%).
Коефіцієнт інтенсивності оновлення ОФ (Кіон) на підприємстві визначаємо за формулою:
Кіон = Кон / Кв = 0,037 / 0,080 = 0,463 (або 46,3%).
У нашому випадку оновлення ОВФ переважає їх вибуття (це показує коефіцієнт оновлення ОФ), а це,в свою чергу,вказує на певне нарощування ОВФ на підприємстві. Надходження ОВФ здійснюється на 8,3% новими ОВФ. Вибуття на цьому підприємстві ОВФ становить 0,080 (або 8%), і здійснюється за рахунок фізичного зносу та з інших причин.
Показники, що характеризують оснащеність підприємства основними виробничими фондами.
Фондооснащенність виробництва (Фз), як економічна категорія,
характеризує наявність (забезпеченість) підприємства або його потреб в ОВФ
для виробництва одиниці продукції. Визначається як відношення величини
(обсягу) ОВФ підприємства (Бвовф) до обсягу виробленної продукції (О):
Фз = Бвовф / О = 5,40 / 8,10 = 0,666 (або 66,6%).
Механозабезпеченість підприємства (Мз), як економічна категорія, що характеризує забезпеченість (потребу) підприємства у засобах механізації для виготовлення одиниці продукції. Обраховуємо:
Мз = Бва / О ,
де Бва – балансова вартість засобів механізації.
Отже, Мз = 4,00 / 8,10 = 0,494 (або 49,4%).
Показники, які характеризують озброєність працівників ОВФ.
Фондоозброєність праці (Фз), як економічна категорія, характеризує співвідношення між балансовою вартістю ОВФ до середньоспискової чисельності робітників (Чр), зайнятих у найбільшу зміну:
Фз = Бвовф / Чр = 5400000 / 210 = 25714,29 грн./чол.
Механоозброєність праці робітників (Мп), як економічна категорія,
характеризує співвідношення між балансовою вартістю засобів механізації
(Бва) і чисельності робітників. Визначаємо за формулою:
Мп = Бва / Чр = 4000000 / 210 = 19047,62 грн./чол.
Показники, які характеризують використання ОВФ підприємства в часі.
Коефіцієнт використання календарного часу (Ккч), як економічна категорія, характеризує тривалість використання ОВФ на протязі року. І визначаємо:
Ккч = Рдн / Кд ,
де Рдн – число робочих днів, Кд – число календарних днів у році.
Тоді, Ккч = 140 / 365 = 0,3836 (або 38,36%).
Коефіцієнт використання робочого часу (Крч), як економічна категорія, характеризує ступінь використання робочого часу на протязі року і визначається за формулою:
Крч = Чфрд / Чрдпл ,
де Чфрд – число фактично відпрацьованих робочих днів, Чрдпл – число робочих
днів запланованих у році.
Отже, Крч = 140 / 230 = 0,6087 (або 60,87%).
Коефіцієнт змінності (Кзм) ОФ, як економічна категорія, характеризує кількість змін роботи ОВФ в добу. І визначаємо:
Кзм = ЕБві / Бв ,
де Бві – балансова вартість ОФ, яка використовується у різні зміни (Е –
сума).
Отже, Кзм = ( 4,30 + 3,40 + 1,30 ) / 5,40 = 1,667.
Коефіцієнт використання внутрізмінного часу (Квзм), як економічна категорія, що характеризує ступінь використання робочого часу на протязі зміни, і визначається за формулою:
Квзм = Чфгзм / Чгзм ,
де Чфгзм – число годин, відпрацьованих у зміну; Чгзм – число годин зміни.
Тоді, Квзм = ( 8 – 0,7 ) / 8 = 0,9125 , (або 91,25%);
де 0,7 – внутрізмінні втрати робочого часу (у годинах).
Інтегральний коефіцієнт використання часу (Кін), як економічна категорія, характеризує ступінь використання ОВФ у часі. І визначаємо його за допомогою дубутку відповідних коефіцієнтів використання ОВФ:
Кін = Ккч х Крч х Кзм х Квзм = 0,3836 х 0,6087 х 1,667 х 0,9125=
0,3552;
Коефіцієнт використання календарного часу дорівнює 0,3836, а це не входить в нормативний проміжок (0,65 – 0,70), отже потрібно впроваджувати такі заходи, за допомогою яких вдалося б підвищити використання календарного часу, в результаті чого підвищувалась ефективність використання ОВФ. Використання робочого часу характеризується коефіцієнтом використання робочого часу, який в даному випадку рівний 0,6087. Робочий час на підприємстві використовується не повністю, що впливає на ефективність використання ОВФ. Протележне спостерігається по використанню внутрізмінного часу – 0,9125. Ефективність використання ОВФ складає 0,3552; це впливає на фективність ведення виробництва.
Узагальнюючі показники.
Фондовіддача (Фв), як економічне категорія, характеризує обсяг продукції у грошовому виразі, що виробляється на одиницю ОВФ. Визначаємо її:
