При аналізі впливу часу на еластичність пропозиції економісти розрізняють найкоротший ринковий період, короткостроковий період і довгостроковий період.
1. Найкоротший ринковий період. Найкоротший ринковий період настільки
короткочасний, що виробники не можуть відреаґувати на зміни величини попиту
та ціни. Припустімо, що дрібний фермер привіз на ринок весь сезонний врожай
— вантажівку помідорів. Крива пропозиції буде повністю нееластичною
(вертикальною); фермер продасть увесь врожай незалежно від того, високою чи
низькою буде ціна. Чому? Тому що фермер не може запропонувати більше ніж
вантажівку помідорів, якщо їхня ціна виявиться вищою, ніж він сподівався.
Йому, можливо, і хотілося б запропонувати більше, але помідори не можна
виростити за ніч. Щоб відреаґувати на вищу за сподівану ціну і виробити
більше помідорів, потрібний новий сільськогосподарський сезон. Крім того,
продукт швидко псується, і тому фермер не може вилучити його з ринку. Якщо
ж ціна нижча за сподівану, фермер все одно продаватиме всі помідори. У
цьому випадку витрати виробництва не матимуть значення при прийнятті
рішення. Навіть якщо ціна помідорів буде нижчою за витрати виробництва,
фермер продаватиме всю продукцію, щоб уникнути ще більших втрат через
псування помідорів. Упродовж дуже короткого часу пропозиція помідорів з
боку нашого фермера фіксована; він може запропонувати тільки одну
вантажівку помідорів незалежно від того, якою б високою не була, ціна.
Можливість псування продукту змушу фермера продавати всю свою продукцію,
якою низькою не була б ціна.
На малюнку 5-а зображено повністю нееластичну криву пропозиції фермера у найкороткостроковішому ринковому періоді. Зауважте, що цей ті інші дрібні фермери не можуть відреаґуват. на припустиме збільшення попиту; у них нем часу для збільшення величини пропозиції Зростання ціни з Ро до Рм просто нормує споживання фіксованої кількості продукції, ал не збільшує обсягу її виробництва.
2. Короткостроковий період. У коротко строковому періоді виробничі
потужності індивідуальних виробників і всієї галузі залишаються незмінними.
Проте фірми уже мають час для більш або менш інтенсивного використана своїх
потужностей. Отже, у короткостроковому періоді потужності нашого фермера,
які скла даються із землі та сільськогосподарської техніки, — фіксовані.
Проте у цьому періоді фермер може застосувати інтенсивніше методі
вирощування помідорів, використовуючи біль ще праці, добрив та пестицидів.
Результатові буде збільшення обсягу продукції як реакціє на прогнозоване
розширення попиту; таке збільшення обсягу продукції відображено
еластичнішою пропозицією помідорів, і це показано кривою Ss на малюнку 5-б.
Зауважте, ще зростанню попиту відповідають тепер відносне більша, ніж у
межах найкоротшого ринкового періоду, зміна кількості пропонованої
продукції (від Q0 до Qs) і відносно менші зміни ціни; тому ціна нижча, ніж
у найкоротшому ринковому періоді.
3. Довгостроковий період. Довгостроковий період — це період часу, достатній для того, щоб фірми вжили усіх доцільних заходів для пристосування своїх ресурсів до нової ситуації; окремі фірми можуть розширити (або скоротити) виробничі потужності; нові фірми можуть увійти у галузь (або існуючі фірми її залишити). У галузі з виробництва помідорів наш фермер може придбати додаткову ділянку землі та купити більше машин і устаткування. Крім того, вирощуванням помідорів можуть зайнятися інші фермери внаслідок зростання попиту та підвищення ціни. Ці зміни означають ще більшу зміну пропозиції, тобто ще еластичнішу криву пропозиції S;. Як видно з малюнку, результатом стане невелика зміна ціни (від Р0 до Р1) і значна зміна обсягу продукції (від Q0 до Qs як реакція на передбачуване збільшення попиту.
Для визначення еластичності пропозиції не можна застосовувати оцінку за показником загального виторгу. Пропозиція відображає прямий зв'язок між ціною та величиною пропозиції; крива пропозиції є висхідною. Незалежно від ступеня еластичності чи нееластичності пропозиції ціна та загальний виторг завжди змінюються в одному напрямку.
Ще один фактор, що впливає на еластичність пропозиції, — це ступінь
можливого збільшення виробництва у цій галузі. Якщо фактори виробництва
легко знайти за поточними ринковими цінами, як у випадку з текстильною
промисловістю, то обсяг продукції можна значно збільшити при невеликому
зростанні ціни. Це означає, шо пропозиція високоеластична. З іншого боку,
якщо виробничі потужності строго обмежені, як у південноафриканській
золотовидобувній промисловості, то навіть різке зростання ціни золота
спричинить зовсім незначну реакцію з боку золотовидобувної промисловості.
Це приклад нееластичної пропозиції.
[pic](мал. 5) Час і еластичність пропозиції[19]
Інші фактори які впливають на еластичність пропозиції:
Вартість розширення виробництва. Якщо фірма випускає технологічно складний товар, то розширення виробництва дуже дорого коштуватиме. Тому навіть за серйозного підвищення ціни на цей товар мало фірм вдаються до розширення виробництва. Зрозуміло, що еластичність пропозиції такого товару буде невисокою.
Можливості і вартість зберігання товару. Коли ціна на товар падає, то фірма вирішує, чи продовжувати продаж товару за низькими цінами, чи забрати продукцію з ринку на склад. Рішення залежить від того, як довго можна зберігати товар, а також від вартості його складування. Якщо фірми мають гарні і недорогі склади, якщо товар можна зберігати, то еластичність пропозиції підвищується.
Взаємозамінювані ресурси у виробництві. Якщо праця, земля або капітал, що використовуються як фактори виробництва, можуть бути швидко переведені з виробництва одного товару на виробництво іншого, то еластичність пропозиції такого товару буде високою. Наприклад, еластичність пропозиції всіх злакових загалом є нижчою, ніж еластичність пропозиції жита, бо і землю, і працю, і обладнання дуже легко перевести з
Висновки
1. а) Пропозиція — це кількість товарів, яка перебуває на ринку або може бути туди доставлена. б) Закон пропозиції – обсяг пропозиції зростоє при зростанні ціни, і навпаки, обсяг пропозиції спадає при зменшенні ціни. в) На пропозицію впливають такі фактори, ціни на ресурси, технологія, податки і дотації, ціни на інші товари, чекання, число продавців, витрати виробництва та інші.
2. а) Еластичність — це міра чутливості однієї змінної щодо іншої.
Точніше, це числовий показник процентних змін, що відбуваються в одній величині в разі зміни на 1% іншої величини. б) Еластичність пропозиції дорівнює відношенню відсотока зміни величини пропозиції до відсотока зміни ціни. в) Цінова еластичність пропозиція, показує ступінь реагування величини пропозиції на одновідсоткову зміну ціни і визначається як відношення відносної зміни величини пропозиції до відносної зміни в ціні. г) Є декілька видів еластичності пропозиції: пропозиція еластична за ціною, пропозиція одиничної еластичності за ціною, пропозиція нееластична за ціною, стала еластична пропозиція, безмежна еластична пропозиція, одинична еластичність.
3. а) На цінову еластичність пропозиції впливає низка факторів, а саме час, вартість розширення виробництва, можливості і вартість зберігання товару, взаємозамінювані ресурси у виробництві та інші. б) Основний визначник еластичності пропозиції за ціною є час, який проділяється на найкоротший ринковий період, короткостроковий період, довгостроковий період.
Список використаної літератури:
1. Дзюбик С., Ривак О. Основи економічної теорії. – К.: Основи, 1994
2. Економічна теорія: Макро- та мікроекономіка: Навч. Посібник / За ред. З. Г. Вааманюка та С. М. Панчишина.- 2-ге вид., доп.- Львів:
Інтереко, 1998
3. Макконнелл К.Р. , С.Л. Брю С.Л. Аналітична економія:
Мікроекономіка /переклад з англ. С. Панчишин, О. Ватаманюк. За ред.
З. Ватаманюка. – Львів: Просвіта, 1999
4. Економіка: Навч. Посібник для 10-11 класів / З.Г. Ватаманюк, С.М.
Панчишин, І.М. Грабинський та ін. За ред. З.Г. Ватаманюка, С.М.
Панчишина. – К.: Либидь, 1999
5. Микроэкономика Э. Дж. Долон, Д. Е. Линдсей /Превод В.В. Лукашевича.
– Санкт – Петербург: АО «Санкт – Петербург оркестр», 1994
6. Ястремський О. , Гриценко О. Основи Мікроекономіки. – К.: Знання,
1998
7. Основи економічної теорії: політекономічний аспект: ( Г.Н. Климко,
В.П. Нестеренко, Л.О. Коніщенко та ін. /За ред. Г.Н. Климко, В.П.
Нестеренко 2-ге вид. переб. і доп. – К.: Вища шк., 1997
8. Пидайк Р. , Рубенфельд Д. Мікроекономіка /Перек. А. Олійник та Р.
Скільський. – К.: Основи, 1996
9. Семюелсон П., Нордгаус М. Мікроекономіка. – К.: Основи,1999
-----------------------
[1] Економічна теорія: Макро- та мікроекономіка: Навч. Посібник / За ред.
З. Г. Вааманюка та С. М. Панчишина.- 2-ге вид., доп.- Львів: Інтереко,
1998. – 474
[2] О. Ястремський, О. Гриценко Основи Мікроекономіки. – К.: Знання, 1998.
– 58
[3] Ястремський О. ,Гриценко О. Основи Мікроекономіки. – К.: Знання,
1998. ст. – 58
[4] Ястремський О. ,Гриценко О. Основи Мікроекономіки. – К.: Знання,
1998. ст. – 58
[5] Економічна теорія: Макро- та мікроекономіка: Навч. Посібник / За ред.
З. Г. Вааманюка та С. М. Панчишина.- 2-ге вид., доп.- Львів: Інтереко,
1998. – ст. 475
[6] Економіка: Навч. Посібник для 10-11 класів / З.Г. Ватаманюк, С.М.
Панчишин, І.М. Грабинський та ін. За ред. З.Г. Ватаманюка, С.М. Панчишина.
– К.: Либидь, 1999.-ст.115
[7] Економічна теорія: Макро- та мікроекономіка: Навч. Посібник / За ред.
З. Г. Вааманюка та С. М. Панчишина.- 2-ге вид., доп.- Львів: Інтереко,
1998. – ст. 478
[8] Економічна теорія: Макро- та мікроекономіка: Навч. Посібник / За ред.
З. Г. Вааманюка та С. М. Панчишина.- 2-ге вид., доп.- Львів: Інтереко,
1998. – ст. 478
[9] Економічна теорія: Макро- та мікроекономіка: Навч. Посібник / За ред.
З. Г. Вааманюка та С. М. Панчишина.- 2-ге вид., доп.- Львів: Інтереко,
1998. – ст. 478
[10] Економічна теорія: Макро- та мікроекономіка: Навч. Посібник / За ред.
З. Г. Вааманюка та С. М. Панчишина.- 2-ге вид., доп.- Львів: Інтереко,
1998. – ст. 478
[11] Там же ст. 479
[12] Дзюбик С., Ривак О. Основи економічної теорії. – К.: Основи, 1994. –
ст. 41
[13] Микроэкономика Э. Дж. Долон, Д. Е. Линдсей /Превод В.В.
Лукашевича. – Санкт – Петербург: АО «Санкт – Петербург оркестр», 1994
[14] Основи економічної теорії: політекономічний аспект: ( Г.Н. Климко,
В.П. Нестеренко, Л.О. Коніщенко та ін. /За ред. Г.Н. Климко, В.П.
Нестеренко 2-ге вид. переб. і доп. – К.: Вища шк., 1997. – ст. 212
[15] Ястремський О. ,Гриценко О. Основи Мікроекономіки. – К.: Знання,
1998. – ст.64
[16] Ястремський О. ,Гриценко О. Основи Мікроекономіки. – К.: Знання,
1998. – ст.64
[17] Ястремський О. ,Гриценко О. Основи Мікроекономіки. – К.: Знання,
1998. – ст.64
[18] Семюелсон П., Нордгаус М. Мікроекономіка. – К.: Основи,1999. – ст.119
[19] Макконнелл К.Р. , С.Л. Брю С.Л. Аналітична економія: Мікроекономіка
/переклад з англ. С. Панчишин, О. Ватаманюк. За ред. З. Ватаманюка. –
Львів: Просвіта, 1999. – ст.163
