В цілому внутрішній попит на зерно може скласти в 1999/2000 році близько 25 млн т зерна, що менше минулорічного на 1,7 млн т. Попит на основну зернову культуру – пшеницю сформується слідуючим чином: на продовольчі цілі - 7,2 млн т, на насіння - 1,6 млн т, для промпереробки на спирт - 400 тис. т, на експорт - біля 3,5 млн т.
Експорт зерна. З другої половини 1998/99 р. в Україні відмічається
значне пожвавлення експорту українського зерна: в 1997/98 маркетинговому
році обсяги експортованої зернопродукції складали 1,5 млн т, в 1998/99
(попередньо) - 4,6 млн т. Сприяли цьому поліпшення якості пшениці та
падіння доларового курсу гривні, що зробило експорт зерна більш
привабливим.
На 1999/00 р. прогнозується експорт у розмірі не менше 3,8 млн т.
Провідними експортерами зерна в Україні виступають члени Зернової асоціації
та спільні підприємства. Вони мають непогано відлагоджену експедиційну
службу, матеріально-інформаційне забезпечення, мають достатні обігові
кошти, тому забирають на себе 90 % експортованого з України зерна, формують
експортну ціну.
В експорті до 75 % займає пшениця. Вона вивозиться переважно морським
транспортом в країни Азії (36 %), з них в Ізраїль і Корею - біля 30 %. Біля
третини зерна відвантажується в європейські країни: Англію, Угорщину,
Швейцарію, Польщу, стільки ж закуповують країни південно-американського
континенту. До країн колишнього СРСР (в основному Білорусь, Грузія,
Туркменистан та Росія) експортується близько 4 % пшениці.
Продовжує мати місце неконтрольований вивіз зерна, борошна, круп у приграничні райони Росії. Однак він збережеться в межах не більше 300-400 тис. тонн.
На другому місці стоїть експорт ячменю та кукурудзи, обсяги яких майже
однакові, по 500-600 тис. т. Ячмінь в основному закуповують Ізраїль, Кіпр,
Туреччина, Алжир, а кукурудзу - Білорусь, країни Азії та Балтії.
Можна прогнозувати, що напрямки експорту певною мірою стабілізувалися
і збережуться в 1999/2000 маркетинговому році з можливим зменшенням обсягів
на 7-8 % порівняно з минулорічним періодом.
На рис. 1.2, 1.2а наведена динаміка цін світового ринку на основні зернові
культури за 1998 та 1999 роки.
Цінова ситуація на ринку зернопродукції
Рух цін на вітчизняному зерновому ринку відбувається під певним
впливом руху цін світового ринку, в першу чергу світових цін на пшеницю та
кукурудзу. Цінова ситуація на провідних біржах Європи, США, в країнах Азії
характеризується усталеною тенденцією до загального пониження, хоча
зберігаються нетривалі сезонні ” сполохи” . Так сталося, що дефіцит попиту
на зерно, який склався в Росії на кінець попереднього маркетингового року в
розмірі біля 4,7 млн т погашено закупівлями пшениці із США і Європейського
співтовариства без особливих цінових зрушень. Знизилась імпортна активність
Китаю і Тайваню. В стабілізації та подальшому зниженні світових цін на
зерно певну роль відіграло призупинення фінансової кризи в Росії та країнах
азіатського регіону, очікування відносно непоганого урожаю зернових в
країнах - традиційних експортерах.
Рис. 1.2. Світові ціни провідних зернових культур, грн/т
Рис. 1.2а. Світові ціни провідних зернових культур, дол.США/т
Згідно прогнозів виробництво зернових культур в Європі в сезон
1999/2000 року очікується на рівні 195-199 млн т проти минулорічних 205 млн
т, тобто із зменшенням на 3-5 %, яке на фоні достатніх світових запасів
продовольчого зерна навряд чи призведе до суттєвого зростання цін.
На внутрішньому ринку України протягом 1998/99 р. відбулося 10%-ве зниження середньої ціни на зерно проти попереднього маркетингового року. У табл. 1.3 представлені ціни товаровиробників по різних каналах збуту за два останні календарні роки. По окремих культурах (ячменю, житу) зниження досягло 20 %.
1.3. Ціни продажу зернових культур в розрізі каналів збуту
(господарства суспільного сектору), грн за 1 т
| |Серед-|Спів-|в тому | | | | | |
| | | |числі: | | | | | |
|Культури |ня |відно|заготі-|спо-жи|населен|на |за |зару-б|
| |ціна |- |вельним|в-кооп|-ню, |ринку |бар-те|іж-ним|
| | |шен-н|організ|е-раці|че-рез |через |рни-ми|країна|
| | |я цін|а-ціям |ї |си-стем|власні|уго-да|м |
| | | |за | |у |мага-з|ми | |
| | | |прямими| |громад-|ини, | | |
| | | |зв’ | |ського |ларки | | |
| | | |яз-ками| |харчу-в| | | |
| | | | | |ання та| | | |
| | | | | |в | | | |
| | | | | |оплату | | | |
| | | | | |праці | | | |
|1998 рік | | | | | | | | |
|(на | | | | | | | | |
|1.01.99 | | | | | | | | |
|р.) | | | | | | | | |
|Зернові |154,2 |1,0 |173,1 |152,4 |131,4 |157,7 |162,4 |195,9 |
|всього | | | | | | | | |
|в тому | | | | | | | | |
|числі: | | | | | | | | |
|пшениця |158,0 |1,02 |178,6 |147,1 |135,8 |157,8 |165,1 |189,4 |
|жито |165,7 |1,07 |173,8 |157,2 |164,0 |161,7 |158,7 |х |
|ячмінь |125,7 |0,82 |119,2 |145,8 |117,6 |132,7 |133,0 |596,0 |
|кукурудза|140,3 |0,91 |162,3 |102,9 |111,4 |144,7 |151,2 |194,7 |
|1997 рік | | | | | | | | |
|(на | | | | | | | | |
|1.01.98 | | | | | | | | |
|р.) | | | | | | | | |
|Зернові |176,1 |1,0 |216,6 |194,9 |130,9 |176,0 |179,8 |252,9 |
|всього | | | | | | | | |
|в тому | | | | | | | | |
|числі: | | | | | | | | |
|пшениця |177,8 |1,01 |213,6 |201,6 |132,6 |176,8 |180,7 |213,7 |
|жито |206,6 |1,17 |223,3 |210,3 |160,8 |191,8 |189,3 |х |
|ячмінь |155,1 |0,88 |204,5 |171,7 |122,9 |159,3 |168,0 |211,8 |
|кукурудза|159,4 |0,91 |266,3 |159,2 |116,7 |162,7 |165,1 |302,9 |
Крім зовнішнього впливу, відміченого вище, такі зміни цін обумовлені рядом причин внутрішнього характеру: заготівельні організації знизили на третину ціну пшениці ІІІ класу, яка надходила від виробників в рахунок погашення вартості наданих їм авансом матеріально-технічних засобів (з 270 грн без ПДВ ціна пшениці впала до 220 грн з ПДВ). Вказана позиція суттєво вплинула на формування цін пшениці, реалізованої за іншими каналами, та цін на зерно інших культур; в умовах дефіциту ресурсів посилюється груповий монополістичний тиск з боку власників пального, засобів захисту рослин, мінеральних добрив, а неплатоспроможність господарств змушує їх до укладання бартерних угод, за якими ціни формуються здебільшого не на конкурентних засадах; залишаються високими тарифи на маркетингові послуги (зберігання, транспортування, сертифікація зерна) при формуванні партій зернопродукції на експорт, тому трейдери і інші посередники захищають свій зиск, гранично знижуючи ціну попиту на зерно.
Відстеження руху цін на зерно на внутрішньому позабіржовому ринку
показує, що під кінець 1998/99 маркетингового року напередодні нового
урожаю мало місце суттєве зростання середньої ціни по більшості каналів
збуту (табл. 1.4). Наприклад, в лютому 1999 р. середня ціна зернових
складала 162,4 грн за тонну, в березні - 178, то в квітні - 199,2 грн. Ціна
реалізації зерна на ринках населених пунктів та через власні магазини
зросла в квітні, порівняно з січнем, на 20 % (32,1 грн), проданого за
бартерними угодами - на 28,4 % (48,2 грн), продано зарубіжним країнам - на
22 % (15,8 грн).
Зростання цін стимулювало активність внутрішнього ринку, вона була вищою порівняно з таким же періодом попереднього року: протягом січня-квітня 1998 р. сільгосппідприємствами було реалізовано 925 тис. т зерна, тоді як в 1999 році - 1169 тис. тонн, тобто приріст склав 26 %.
Сезонне зростання цін на зерно в останні місяці 1998/99 р. відмічалося також на біржовому ринку (табл. 1.5). Таке явище може спостерігатися до липня 1999 р. включно, в зв’ язку з тим, що залишкові запаси зерна значно зменшилися і на початок нового маркетингового року досягатимуть мінімальної кількості (1,6-2,0 млн т). Попит в цей період значно переважатиме пропозицію.
1.4. Ціни зернових по каналах реалізації в 1998, 1999 рр, гривень за тонну
| |Середн|в тому | | | | | |
| |я |числі: | | | | | |
|Термін |ціна |заготор|споживч|населенн|на |за |зарубіжн|
|реаліза|всіх |ганіза-|ій |ю |ринках |бартерни|им |
|ції |продаж|ціям, |коопера|(в | |ми |країнам |
| | |включаю|ції |рахунок |(через |угодами | |
| | |-чи | |оплати |магазин| | |
| | |продаж | |праці, |и, | | |
| | |за | |на |ларки і| | |
| | |прямими| |громадсь|т. ін.)| | |
| | |зв’ | |ке | | | |
| | |язками | |харчуван| | | |
| | | | |ня) | | | |
|1998 | | | | | | | |
|рік | | | | | | | |
|Липень |168,6 |187,5 | |143,4 |161,4 |176,1 |169,0 |
|Серпень|157,4 |181,8 |145,3 |135,6 |160,9 |163,9 |174,2 |
|Вересен|149,2 |172,1 |205,4 |130,6 |151,2 |159,2 |251,4 |
|ь | | | | | | | |
|Жовтень|146,4 |173,6 |149,6 |118,6 |161,3 |154,6 |221,5 |
|Листопа|159,2 |170,3 |183,2 |150,5 |155,1 |160,5 |240,7 |
|д | | | | | | | |
|Грудень|146,4 |163,9 | |122,3 |145,0 |154,2 |173,4 |
|1999 | | | | | | | |
|рік | | | | | | | |
|Січень |157,2 |172,6 |200,0 |137,2 |160,2 |169,7 |261,8 |
|Лютий |162,4 |188,7 |- |136,4 |166,5 |176,3 |214,4 |
|Березен|178,3 |197,8 | |142,7 |180,6 |193,0 |315,5 |
|ь | | | | | | | |
|Квітень|199,2 |180,9 |128,5 |165,9 |192,3 |217,9 |318,7 |
|Середня|174,3 |185,0 |х |145,6 |174,9 |189,2 |277,6 |
|за | | | | | | | |
|січень-| | | | | | | |
|квітень| | | | | | | |
1.5. Рух біржових цін на зернові культури (торгівля Спот (EXW), грн за 1 т включаючи ПДВ
| |Пшениця 3|Пшениця 4|Пшениця 5|Жито |Кукурудза|Ячмінь |
| |кл. |кл. |кл. |гр. А | |фуражний |
|1998 рік | | | | | | |
|Липень |202 |200 |115 | | | |
|Серпень |184 | |107 |185 |125 |72 |
|Вересень |191 | |108 | | |95 |
|Жовтень |190 | |135 | | | |
|Листопад |211 |153 |134 | |155 | |
|Грудень |205 |163 |140 |154 |154 |134 |
|1999 рік | | | | | | |
|Січень |220 | |129 | |139 |130 |
|Лютий |216 |200 |128 |120 | |155 |
|Березень |240 |227 |145 |120 | |140 |
|Квітень |240 | |215 |147 | | |
|Травень |х |245 |174 |151 | |199 |
В умовах нового маркетингового року факторами відчутного впливу на цінову кон’юнктуру можуть стати: визначення Кабінетом Міністрів України розрахункової ціни пшениці ІІІ класу для відшкодування податку за землю (на рівні 290 грн/т); наявність попередньо укладених бартерних угод за зниженими цінами на зерно на рівні минулорічних (45-50 дол. США); закупівля великих обсягів зерна комерційними фірмами за готівку для подальшого вивозу за кордон (бажали б закупити пшеницю фуражну в ціні 60-65 дол. США, а фуражного ячменю 60-63 дол. (СРТ порт Чорного моря).
Динаміка середніх цін на зерно приведена на рис. 1.3.
Ситуація докорінно може змінитися від впливом дефіциту пально-мастильних матеріалів та різкого неконтрольованого подорожчання їх на час збирання урожаю, а також можливого недобору зерна від дії несприятливої погоди.
Попит на пшеницю підтримуватиметься, по-перше, недостатніми валовим збором, перехідними залишками та активізацією експорту, по-друге, необхідністю погашення заборгованості за отримані виробниками ресурси.
Рис. 1.3. Динаміка середніх цін на зернові по каналах реалізації в 1998/99 та прогноз на 1999 рік
То ж, на відміну від попередніх років ціна пшениці та інших зернових,
які надходять від урожаю 1999 року, може зростати навіть в серпні-вересні.
Виробники зерна змушені в такий спосіб хоч частково врівноважувати ціни на
зерно з непомірно високими цінами пально-мастильних матеріалів. На рівень
цін зернопродукції впливатиме також доларовий курс гривні: його падіння
зумовить підвищення цін на зерно. Можна очікувати, що ціна пшениці ІІІ
класу піднімається до 300-350 грн/т не лише на позабіржовому ринку, а й на
біржах.
Зберігатиметься сезонність руху цін з урахуванням перехідних запасів зерна, очікуваних видів на майбутній врожай озимини, прогнозів щодо ярих зернових культур врожаю 2000 року.
Залишається регіональна відмінність цін: вищі ціни на зерно зокрема на
пшеницю, відмічають в західному регіоні - вони варіюють порівняно з
південними та центральними регіонами в межах до 30 і більше процентів.
Причиною такої різниці виступає також і ринковий попит, який більше
виражений в центральних та південних областях - основних постачальниках
товарного зерна.
Виробники мають орієнтуватися на вибір каналів збуту зерна в першу чергу за його ціною. В табл. 1.6 наведена питома вага обсягів провідних зернових культур за каналами збуту.
1.6. Питома вага позабіржових каналів реалізації зернових культур,
1998/99, 1997/98 маркетингові роки
|Канали збуту |Зернові | |
| |всього | |
| |1998/99 |1997/98 |
|Всього реалізовано | | |
|тис. тонн |13920,7 |17914,2 |
|% |100,0 |100,0 |
|в тому числі: | | |
|заготівельним організаціям, включаючи продаж |2149,3 |4300,1 |
|за прямими договорами, тис. тонн | | |
|% |15,4 |24,0 |
|споживкооперації, тис. тонн |6,5 |15,7 |
|% |- |0,1 |
|населенню в рахунок оплати праці та |4007,9 |4572,2 |
|громадське харчування, тис. тонн | | |
|% |28,8 |25,5 |
|на ринку, через власні магазини, ларки, |3170,4 |3676,4 |
|палатки, тис. тонн | | |
|% |22,8 |20,5 |
|за бартерними угодами, тис.тонн |4559,7 |5336,4 |
|% |32,8 |29,8 |
|зарубіжним країнам, тис. тонн |27,0 |12,6 |
|% |0,2 |0,1 |
Провідними каналами продажу зерна на внутрішньому ринку в 1997, 1998
р. виступають бартерні угоди, на які припадає біля третини всього
реалізованого господарствами зерна 28,7-33,3 %, майже стільки пшениці (27,6-
33,3 %), та біля 30 % ячменю (28,3-29,2). Порівняно великі обсяги зерна
господарства продають на ринках, через власні магазини, безпосередньо з
господарств чи із складів ХПП, де воно перебуває на тимчасовому зберіганні.
В межах 4 млн т зерна щороку продається населенню в рахунок оплати праці, з
яких пшениця становить понад 2 млн т, ячмінь - біля 1 млн тонн. Питома вага
заготівельних організацій в загальному обсязі реалізованого зерна
скоротилася з 25,6 % в 1997 р. до 15,0 % в 1998 р., пшениці, відповідно, з
29,3 % до 17 %, ячменю з 13,4 % до 7,5 %.
На внутрішній ринок пропонується також зерно інших культур (круп’ яні, зернобобові, кукурудза), але сумарна частка їх складала лише 18 %, тоді як пшениця і ячмінь займають 82 % загального обсягу продаж.
Очікуване зменшення пропозиції зерна в прогнозованому році порівняно з
минулорічним на 4 % (32,1 млн т проти 33,4 млн т) та інші обставини можуть
привести до певних змін в наповненні різних каналів внутрішнього ринку
цього продукту. Зокрема, дещо меншою стане частка зерна, реалізованого за
бартерними угодами, в зв’язку із внесенням господарствами, починаючи з 1999
року, зерна в рахунок пенсійного фонду та соцстраху, що може складали 1,5-
2,0 млн тонн. Питома вага заготівельних організацій збільшиться з
урахуванням погашення виробниками заборгованості перед державою, що
склалася за попередні роки.
Біржовий ринок зернових культур залишався маломістким: протягом
1998/99 року тут продано зерна всього 144,5 тис. т (1 % загальної
реалізації), в І кварталі 1999 року 23 тис. т, другому – 14,2 тис. тонн. В
новому маркетинговому році можна очікувати певного пожвавлення біржової
торгівлі зерном, якщо біржі більш активно здійснюватимуть маркетингові
операції, налагоджуватимуть зв’язки з безпосередніми виробниками зерна.
Рівень біржових цін також має підвищуватись відповідно зміни цін на інших
каналах реалізації зерна.
Страницы: 1, 2
