б) Поліпшення екстенсивного використання основних фондів припускає, з одного боку, збільшення часу роботи діючого устаткування за календарний період (протягом зміни, доби, місяця, кварталу, року) і з іншого боку, збільшення кількості і питомої ваги діючого устаткування у структурі всього устаткування, наявного на підприємстві й у його виробничій ланці.
Резерви збільшення часу роботи обладнання у всіх галузях промисловості достатньо великі. Збільшення часу роботи устаткування досягається за рахунок:
1) постійної підтримки пропорційності між виробничими потужностями окремих груп устаткування на кожній виробничій дільниці, між цехами підприємства в цілому, між окремими виробництвами усередині кожної галузі промисловості, між темпами і пропорціями розвитку галузей промисловості і всього народного господарства;
2) поліпшення догляду за основними фондами, дотримання передбаченої технології виробництва, удосконалювання організації виробництва і праці, що сприяє правильній експлуатації устаткування, недопущенню простоїв і аварій, здійсненню своєчасного і якісного ремонту, що скорочує простої устаткування в ремонті й збільшує міжремонтний період;
3) проведення заходів, що підвищують питому вагу основних виробничих операцій у затратах робочого часу, скорочення сезонності в роботі підприємств ряду галузей промисловості, підвищення змінності роботи підприємств.
Відомо, що на підприємствах крім діючих верстатів, машин і агрегатів частина устаткування знаходиться в ремонті і резерві, а частина - на складі. Своєчасний монтаж невстановленого устаткування, а також запровадження в дію усього встановленого устаткування за винятком частини, що знаходиться в плановому резерві і ремонті, значно покращує використання основних фондів.
В усіх галузях промисловості є великі можливості, що дозволяють поліпшити використання основних фондів, а, особливо, металорізного устаткування. Більш 50% усіх металорізних верстатів знаходиться в немашинобудівних і навіть у непромислових галузях народного господарства, де вони використовуються гірше, ніж у машинобудуванні.
У машинобудуванні важливим напрямком поліпшення використання устаткування є підвищення змінності використання устаткування. В даний час коефіцієнт змінності в машинобудівній промисловості становить менше 1,4, тобто біля 70% від двозмінної роботи. Підвищення коефіцієнту змінності роботи устаткування до 1,75-1,8 дозволить збільшити виробництво продукції з одиниці устаткування приблизно на 25%.
Вирішуючи завдання підвищення коефіцієнту змінності роботи устаткування, необхідно насамперед мати на увазі, що основне устаткування на багатьох підприємствах машинобудування використовується не цілком головним чином через дефіцит робочої сили.
На успішне вирішення проблеми поліпшення використання основних фондів, виробничих потужностей і зростання продуктивності праці значно впливає створення великих виробничих об'єднань. Разом із цим необхідно більше уваги звернути на розвиток спеціалізації виробництва і технічного переозброєння діючих підприємств, виведення із цих підприємств невластивої їхньому профілю продукції, створення спеціалізованих промислових об'єктів в тяготіючих до великих індустріальних центрів невеликих і середніх містах, де є резерви робочої сили.
Проводячи курс на розвиток спеціалізації діючих підприємств, слід мати на увазі, що це спрощує їхню виробничу структуру, вивільнює робочу силу з допоміжних і обслуговуючих підрозділів, комплектує тим самим другі зміни основних цехів і підвищує коефіцієнт змінності.
Найважливішою умовою підвищення змінності є механізація й автоматизація виробничих процесів, і в першу чергу в допоміжних виробництвах, тому що це дозволяє перевести людей із важких немеханізованих робіт на кваліфіковані роботи в другій зміні.
Прискорені темпи механізації підйомно-транспортних, вантажно-
розвантажувальних і складських робіт є основою для ліквідації наявної
диспропорції в рівні механізації основного і допоміжного виробництва на
промислових підприємствах, вивільнення значної кількості допоміжних
робітників, забезпечення поповнення основних цехів робочою силою,
підвищення коефіцієнту змінності роботи підприємств і розширення
виробництва на діючих підприємствах без додаткового залучення робочої сили.
У великих містах, де існує дефіцит робочої сили, вирішення проблеми
поліпшення використання основних фондів і виробничих потужностей діючих
підприємств шляхом їхньої реконструкції, розширення, механізації й
автоматизації виробництва, удосконалення організації виробництва і праці
має особливо важливе значення.
Важливий резерв підвищення ефективності використання основних фондів і виробничих потужностей діючих підприємств полягає в скороченні часу внутрізмінних простоїв устаткування, що на ряді промислових підприємств досягають 15-20% усього робочого часу.
Поліпшення використання основних фондів і виробничих потужностей залежить значною мірою від кваліфікації кадрів, особливо від майстерності робітників, що обслуговують машини, механізми, агрегати й інші види виробничого устаткування.
Творче і сумлінне ставлення робітників до праці є важливою умовою поліпшення використання основних фондів і виробничих потужностей.
Відомо, що від досконалості системи морального і матеріального стимулювання в значній мірі залежить рівень використання виробничих потужностей і основних фондів. Аналіз техніко-економічних показників промислових підприємств, що працюють у нових умовах планування й економічного стимулювання, свідчить, що новий економічний механізм, у тім числі введення плати за виробничі фонди, перегляд гуртових цін, застосування нового показника для визначення рівня рентабельності, створення на підприємствах заохочувальних фондів, сприяють поліпшенню використання основних виробничих фондів.
Будь-який комплекс заходів щодо поліпшення використання виробничих потужностей і основних фондів, розроблювальний у всіх ланках керування промисловістю, повинен передбачати забезпечення зростання обсягів виробництва продукції насамперед за рахунок більш повного й ефективного використання внутрішньогосподарських резервів і шляхом більш повного використання машин і устаткування, підвищення коефіцієнту змінності, ліквідації простоїв, скорочення термінів освоєння знову введених у дію потужностей, наступної інтенсифікації виробничих процесів.
Величезне значення в поліпшенні використання основних фондів і виробничих потужностей має матеріальне стимулювання робітників.
Але перш за все необхідно промисловим підприємствам
Тернопільської області, та й України налагоджувати продуктивну економічну
діяльність. Адже в умовах простою у виробництві, показники ефективності
використання основних фондів, як і інші групи економічних показників мають
“негативний” відтінок. Крім того основні фонди мають властивість
зношуватись і тоді, коли вони не використовуються. І тому в результаті
простою підприємство зазнає значних збитків.
Висновок
Коли йдеться про основні фонди, обов'язково виникає питання про ефективність їх використання і застосування. Ефективне використання основних фондів є дуже важливим економічним завданням. Його вирішення означає збільшення виробництва необхідної суспільству продукції, підвищення віддачі створеного виробничого потенціалу і більш повне задоволення потреб населення, поліпшення балансу обладнання в країні, зниження собівартості продукції, зростання рентабельності виробництва, нагромаджень підприємства.
Абсолютний розмір і динаміка зростання основних виробничих фондів характеризує економічний потенціал країни.
Поліпшення використання величезного національного багатства, втіленого в основних виробничих фондах, має першочергове значення, оскільки відбивається на ефективності виробництва.
З покращанням використання основних виробничих фондів забезпечується:
- збільшення обсягу виробництва без додаткових капітальних вкладень;
- прискорене відновлення засобів праці, що скорочує можливість морального зносу устаткування і сприяє технічному прогресу в галузі;
- зниження собівартості продукції за рахунок амортизаційних відрахувань у розрахунку на одиницю продукції.
Підвищення ефективності використання основних фондів у даний час, коли в Україні спостерігається повсюдний і глобальний занепад виробництва, має величезне значення. Підприємства, що мають у розпорядженні основні фонди, що дістались, як спадщина від соціалістичної економіки, повинні не тільки прагнути їх модернізувати, але і максимально ефективно використовувати те що є, особливо в існуючих умовах дефіциту фінансів і виробничих інвестицій.
Падіння фондовіддачі, що характеризує ступінь ефективності виробництва і використання основних фондів, у період із 1996 по 1998 р. на підприємствах прмисловості Тернопільської області свідчить про нераціональне і неефективне використання наявних у розпорядженні і знову введених основних фондів. Можливий перегляд структури основних фондів підприємств і розподілу капіталовкладень. Зменшення показника фондовіддачі має бути предметом вивчення його причин, тому що з падінням фондовіддачі нерозривно пов'язане зростання витрат на виробництво і, отже, зменшення прибутку підприємства. Заходи для поліпшення використання основних фондів і підняття ефективності повинні займати високе місце серед завдань сучасної економіки України.
Перелік застосованої літератури
1. І.М.Бойчик і ін. Економіка підприємств.-Львів., 1998
2. М.І.Хлопчан, П.С.Харів, І.М.Бойчик, О.Я.Лотиш. Організація і планування виробництва: теорія і практика. Навчальний посібник.-Тернопіль, 1996
3. Економіка підприємств/Під ред. В.П.Вихруща, П.С.Харіва.-Тернопіль.1999
4. Економіка підприємства. Підручник: В 2 т. За ред. С.Ф.Покропивного.-К.,
1999
5. Економічний аналіз діяльності промислових підприємств і об’єднань. Під ред. С.І.Шкарабана, М.І.Сапачова.-Тернопіль, 1995
6. Статистичний щорічник Тернопільської області за 1998 рік. Тернопільське обласне управління статистики.-Тернопіль, 1999
7. И.Ворст, П.Ревентлоу. Экономика фирмы: Учебник.-М., 1994
8. В.П.Грузинов. Экономика предприятия и предпринимательства.-М., 1994
9. С.Ф.Покропивный. Экономика промышленного производства.-К., 1982
10. Материалы сборника «Бизнес», 1996
11. Организация, планирование и управление деятельностью промышленных предприятий/ Под ред. С.Е.Каменицера, Ф.М.Русинова.-М., 1984
12. Экономический анализ работы предприятий с применением АСУ.-М., 1990
13. Экономика, организация и планирование промышленного производства/М.Н.Грушкин, А.П.Жевтяк, Ю.А.Санамов и др.; Под ред.
Ю.А.Санамова.-М., 1985
14. Экономика и организация промышленного производства.-М. Мысль 1987
15. Экономика промышленного производства.-М. Мысль, 1991
Экономика промышленности.-М. Знание. 1992
* Экономика, организация и планирование промышленного
производства/М.Н.Грушкин, А.П.Жевтяк, Ю.А.Санамов и др.; Под ред.
Ю.А.Санамова.-М., 1985, с.252
* Экономика промышленности. М. Знание 1992, с.176
* В.П.Грузинов. Экономика предприятия и предпринимательства.-М., 1994, с.206
* Статистичний щорічник Тернопільської області за 1998 рік. Тернопільське
обласне управління статистики.-Тернопіль,1999р.