Управление товарными запасами
смотреть на рефераты похожие на "Управление товарными запасами"
Вступ.
Україна вже тривалий час знаходиться в стані глибокої економічної кризи. Об’єктивно в таких умовах найбільш вигідні галузі, в яких період обороту капіталу мінімальний. Торгівля відноситься саме до таких галузей і є дуже привабливою в ситуації, що склалася, завдяки високому рівню рентабельності.
Багато уваги в літературі займають питання присвячені роздрібній торгівлі, а оптова торгівля висвітлена значно менше. Але це не свідчить про те, що дослідження останньої не є важливою, навпаки воно спонукає займатися цією тематикою, особливо в Україні. Після розпаду СРСР втратила свою працездатність система оптової торгівлі, що діяла на той час. Ця ланка процесу розподілу почала будуватися майже з нуля, що обумовила довгий термін її становлення та вдосконалення. Але головною проблемою, як і в цілому в економіці, є брак оборотних коштів. Її рішення намагаються знайти за допомогою управління товарними запасами, яке спрямоване на підвищення рентабельності та швидкості обертання вкладеного капіталу. Воно передбачає на стадії формування товарних запасів - контроль рівня ТЗ та обгрунтування оптимального обсягу замовлень, на стадії реалізації ТЗ – зміна обсягів та причин створення ТЗ та розробка політики реалізації наднормових ТЗ.
В цій курсовій роботі я зробив спробу проаналізувати управління товарними запасами на оптовому торговельному підприємстві та спланувати значення показників ТЗ на майбутній період, на основі даних статистичної і бухгалтерської звітності.
ТОВ “Глобус Лтд” було обране в якості об’єкту дослідження тому що, на мою думку, саме ця фірма є типовим прикладом невеликого оптового підприємства, яке ще й займається зовнішньоекономічною діяльністю.
Структурно дана курсова робота складається з чотирьох розділів. В першому розділі розглядається теоретичний аспект оптової торгівлі та управління товарними запасами, особлива увага приділена системам контролю рівня запасів, як основній складовій оптимізації управління ТЗ. Другий розділ присвячений аналізу товарних запасів та факторів, які на них впливають. В третьому розділі роботи на основі теоретичного матеріалу першого розділу і практично розрахованих показниках другого розділу роботи здійснив планування обсягу товарних запасів та їх структури на перший квартал 1998 року. Для того щоб результат був максимально наближений до реального планування було проведено різними методами. В четвертому розділі наведені рекомендації щодо вдосконалення управління товарними запасами на фірмі “Глобус Лтд”. В кінці курсової роботи наведені висновки, зробленими у ході виконання роботи. До курсової роботи додаються матеріали, на основі яких автор робив необхідні розрахунки, та графічна ілюстрація деяких показників діяльності.
І. Оптовий товарооборот та теоретичне обгрунтування методів управління товарними запасами торговельного підприємства.
Оптовий товарооборот
Історичний процес розвитку товарного господарства сприяв відокремленню сфери обігу і виділенню в ній посередницьких галузей – оптової і роздрібної торгівлі. Оптова торгівля передує роздрібній, в результаті оптового продажу товари не переходять в сферу особистого споживання, вони або надходять в виробниче споживання, або придбаються роздрібною торгівлею для реалізації населенню. Таким чином, оптовий товарообіг являє собою сукупний обсяг продажу товарів виробничими і торговими підприємствами, а також посередниками іншим підприємствам і юридичним особам для наступної реалізації населенню або для виробничого споживання.
Роль і призначення оптової торгівлі найбільш наочно можна простежити при розгляді її функцій.
На макрорівне оптова торгівля виконує різноманітні ринкові функції: інтегруюча – по забезпеченню взаємозв'язків між партнерами-виробниками, продавцями і покупцями – по знаходженню оптимальних каналів збуту продукції; оціночна – по визначенню рівня суспільно необхідних витрат праці через ціноутворення; організуюча і регулююча – по забезпеченню раціональної побудови і гармонійного функціонування економічної системи з допомогою імпульсів, що стимулюють структурні зміни.
Макроекономічні функції оптової торгівлі трансформуються на мікрорівне в різноманітні підфункції або функції оптових торгових підприємств. Серед них можна назвати наступні: функція економічної інтеграції територій і подолання просторового розриву; функція перетворення виробничого асортименту в торговий асортимент товарів; функція формування запасів для страхування від змін попиту на товари; функція зберігання; функція доопрацювання, доведення товару до необхідної якості, фасування і упаковки; функція кредитування своїх клієнтів, особливо дрібних роздрібних підприємств; функція маркетингових досліджень ринку і реклами.
Розвиток ринкових відношень сприяє виникненню нових елементів в діяльності оптових підприємств. Наприклад, надання різноманітних послуг по управлінню і консалтингу своїм клієнтам. В перелік спеціалізованих послуг входять консультації по експлуатації товарів, особливо технічно складних, їхньому ремонту і гарантійному обслуговуванню.
Функції оптової торгівлі можна поділити також на дві частині: традиційні – головним чином організаційно-технічні (організація оптової купівлі-продажу, складування і зберігання запасів, перетворення асортименту товарів, їх транспортування) і нові, що виникають під впливом розвитку ринку.
Організація оптової купівлі-продажу є однією з найважливіших функцій оптової торгівлі відтоді, як в процесі суспільного розподілу праці вона відокремилась в самостійну підгалузь торгівлі. При контакті з виробниками продукції оптові посередники виступають в ролі представників попиту, а, пропонуючи товари покупцям, вони діють від особи виробника.
Спеціалізація оптової торгівлі на виконання контактної функції забезпечує значну економію витрат обігу, що зумовлює зменшення числа контактів. В результаті покупець, тобто роздрібна торгівля, економить час, бо звільнюється від закупок у безлічі виробників, знижує матеріальні витрати, зв'язані з зберіганням, формуванням асортименту товарів і їхньою доставкою.
Загальновідомим фактом є те, що зберігання запасів в опті обходиться
значно дешевше, ніж їхнє розміщення в роздрібній мережі. Особливо велике
значення має зберігання оптовими підприємствами товарів, виробництво і
попит на які мають сезонний характер. Розглядаючи досвід зберігання товарів
в розвинених країнах, слід відзначити, що, незважаючи на широкий розвиток у
них системи складів загального користування, які на комерційній основі
надають свої площі товаровласникам, оптовій ланці належить ведуча роль в
накопичуванні товарних запасів. Оптові організації більш пристосовані для
спеціалізованого виконання функції зберігання, тому багато корпорацій,
зміцнивши зв'язки з оптовими постачальниками, визволили роздрібні
підприємства від операцій по утриманню значної частини товарних запасів.
При цьому скорочуються розміри підсобних приміщень в крамницях і, отже,
збільшується площа торгових залів, знижується чисельність персоналу,
обслуговуючого раніше примагазинні склади. Передача на зберігання оптовим
підприємствам готової продукції, сировини, матеріалів вигідна і промисловим
фірмам, що є сезонний цикл виробництва.
З функцією зберігання продукції тісно пов'язана функція перетворення асортименту. В перелік операцій, об'єднаних в даній функції, входять: сортування товарів і їхня комплектація, дрібнення і укрупнення партій продукції, її стандартизація. Іншими словами, оптові підприємства перетворюють промислову пропозицію товару в асортиментні групи, відповідні попиту окремих покупців. Потреба в виконанні даної функції особливо актуальна в сучасних умовах, коли із-за розвитку спеціалізації виробництво ефективно лише при випуску масових партій товарів, а споживання все в більшому ступені характеризується зростанням номенклатури при невеликих обсягах закупок окремих товарів.
Оптові підприємства організують завіз товарів в різноманітні райони
країни, завдяки чому удосконалюється територіальний розподіл праці.
Здійснення транспортної функції опту виявляється при доставці товарів зі
складів підприємств в роздрібну мережу або позаринковим споживачам свого
регіону.
Перераховані вище функції здійснюються оптом з моменту його виникнення, тобто відокремлення в сфері обігу. В той же час подальший розвиток і вдосконалення діяльності оптових підприємств неможливо без виконання раніше нетрадиційних для них задач, що виникають під впливом вимог ринку.
Оптова торгівля стала центром зосередження і передачі інформації з
питань дослідження ринку, тобто виконувати так звану інформаційну функцію.
Саме опт, використовуючи своє положення пункту пересічення інформаційних
потоків, здатний в повному обсязі забезпечити збір, накопичування і обробку
комерційної інформації і, узагальнивши і проаналізувавши її, передати
контрагенту.
Вітчизняні оптові підприємства мають освоїти нову інформаційну функцію, без якої їхня діяльність в умовах ринкової економіки буде якщо не неможлива, то, в всякому випадку, буде втрачений додатковий прибуток.
Маркетингові дослідження з метою вивчення ринку і подальшої передачі цієї інформації включають наступні елементи: визначення розміру ринку; характеристику ринкової ситуації; вивчення можливості виходу на зовнішній ринок; визначення поточних і перспективних потреб покупця; визначення споживчих характеристик конкурентної спроможності товарів різних товаровиробників; вивчення мотивації покупок і закономірностей поведінки покупців на ринку; вивчення ринку товару і можливостей його реалізації; розробка пропозицій з поновлення і вдосконалення продукції, що випускається з урахуванням вимог покупців.
В умовах відміни жорсткої адміністративної системи товарообігу, коли клієнти оптових підприємств, не задоволені роботою останніх, можуть відмовитися від їхніх послуг, опт повинен привертати своїх контрагентів, щоб зберегти своє значення, зміцнювати взаємозв'язки як з виробниками товарів, так і з роздрібними торговими підприємствами і організаціями. В цьому зв'язку важливе значення має розвиток такий функції опту, як комерційне кредитування, фінансування угод. Досвід західних оптових посередників вказує, що в багатьох випадках вибір каналу товарообігу залежить від того, наскільки його організатор може самий кредитувати ринкові угоди зацікавлених сторін. В практичній діяльності оптові фірми часто фінансують виробника тим, що надають йому замовлення на певний товар з гарантією його реалізації, і при цьому в вигляді авансу оплачують частину замовленої партії продукції. Що стосується роздрібних організацій, тут оптові підприємства здійснюють фінансування, реалізуючи їм товар з відстрочкою платежу. Умови надання кредитів різноманітні. Вони залежать від величини торгової угоди, кредитоспроможності покупця, якості товару, що реалізується, економічної кон'юнктури.
