Цінності та перспективи християнської моралі
Тема: "Цінності та перспективи християнської моралі"
Зміст
Вступ
1. Поняття "християнська мораль", її особливості та сутність
2. Основні моральні цінності
3. Перспективи християнської моралі
Висновки
Література
Вступ
Тема роботи, на мою думку, є дуже актуальною в наш час, адже суспільство, перетнувши всі межі дозволеного та недозволеного, зовсім не має уявлення про таке поняття як "християнська мораль", не кажучи вже про її цінності, заповіді та перспективи.
Мета моєї роботи полягає в тому, щоб ознайомитися з цінностями та дослідити перспективи християнської моралі.
Основні задачі полягають в такому:
- ознайомитися з поняттям "християнська мораль" та її особливостями;
- визначити її сутність;
- сформулювати основні моральні цінності;
- розглянути майбутні перспективи християнської моралі.
Об’єкт роботи – християнська мораль.
Предмет роботи – дослідження перспективи християнської моралі, завдяки розгляду її цінностей.
Літературними джерелами моєї роботи, в основному є Інтернет, сучасні підручники з етики, а також декілька періодичних видань.
1. Поняття "християнська мораль", її особливості та сутність
Християнська мораль знаходить своє вираження у своєрідних уявленнях і поняттях про моральне, у сукупності визначених моральних норм (наприклад, заповідях), у специфічних релігійно-моральних почуттях (християнська любов, совість і т. п.) і деяких вольових якостях віруючої людини ( терпіння, покірність і ін.), а також у системах морального богослов’я чи теологічної етики. Усі разом перераховані елементи складають християнську моральну свідомість.
Християнська мораль, утверджуючи людську гідність, любов до ближнього, як до самого себе, розвиває у суспільстві людяність, гуманність, що є основою високої культури, що підносить людину у її власних очах, облагороджує її наміри і бажання.
Моральна свідомість християн є соціально та історично зумовленим відображенням їх практичної поведінки в колективі та суспільстві. Воно спочатку виникло як відображення безсилля рабів і поневолених Римом народів у боротьбі за свою свободу і щастя. Християнська мораль у подальшому розвитку придбала деяку самостійність, що проявилася в тому, що християнську моральну свідомість у своєму архаїчному ідейно-образному змісті продовжує існувати аж до наших днів, виступаючи силою, гальмує подальший моральний прогрес людства. У своєму багатовіковому історичному існуванні християнська мораль пристосовувалася до соціально-політичним інтересам різних класів, втілюючись у свої класові різновиди: християнсько-феодальну, католицьку і православну мораль, а також християнсько-буржуазну протестантську мораль, з одного боку, з іншого - в християнсько-демократичну мораль середньовічних народних єресей і навіть християнсько-пролетарську мораль на ранніх етапах робочого руху ("християнський соціалізм"). При всьому тому в християнській моралі зберігалося стійке релігійно-моральне ядро, що дозволяє виділити християнську моральну свідомість як самостійне ідеологічне явище, що володіє специфічними особливостями, що дозволяють відрізнити його від інших систем моралі, наприклад від буржуазно-просвітницьких чи, тим більше, від атеїстичної пролетарської моралі.
Головною особливістю християнської (як і узагалі всякої релігійної) моралі є те, що її основні положення ставляться в обов’язковий зв’язок із догматами віровчення. Так як "Богом відкрите" догмати християнського віровчення вважаються незмінними, основні норми християнської моралі, в їх відверненому змісті, також відрізняються відносною стійкістю, зберігають свою силу в кожному новому поколінні віруючих людей. У цьому полягає консервативність релігійної моралі, що і в змінених соціально-історичних умовах несе вантаж постарілих моральних забобонів, успадкованих від минулих часів.
Іншою особливістю християнської моралі, що випливає з її зв’язку з догматами віровчення, є те, що в ній є такі моральні настанови, які неможливо знайти в у системах нерелігійною моралі. Таке, наприклад, християнське вчення про страждання-благо, про всепрощення, любові до ворогів, непротивлення злу і інші положення, що знаходяться в протиріччі з насущними інтересами реального життя людей. Що стосується положень християнства, загальних з іншими системами моралі, то вони отримали в ньому значна зміна під впливом релігійно-фантастичних уявлень.
У самому стислому виді християнську мораль можна визначити як систему моральних уявлень, понять, норм і почуттів і відповідного їм поведінки, тісно пов’язану з догматами християнського віровчення. Оскільки релігія є фантастичний відбиток у головах людей зовнішніх сил, які панують над ними в їх повсякденному житті, остільки й у християнській свідомості відбиваються реальні стосунки між людьми в спотвореному релігійною фантазією виді.
2. Основні моральні цінності
До моральних цінностей належать нормативні уявлення про добро і зло, справедливість, прекрасне й потворне, про призначення людини, людські ідеали. Вони лежать в основі всіх вчинків, діяльності людини, мають моральну значущість і впливають на суспільне життя.
Моральні цінності, уявлення, настанови є продуктом нашої історії та культури. Їх основу було закладено у І ст. нашої ери в зв’язку з розвитком християнства. Вони еволюціонували протягом віків разом із людством. Сталими моральними взірцями, канонами є також десять християнських заповідей.
Серед християнських моральних цінностей загальнолюдського значення розрізняємо:
- головні людські цінності, що більшою чи меншою мірою визначають всі інші етичні цінності (життя, істина, добро, свобода);
- чесноти (справедливість, сміливість, правдивість, щирість, любов до ближнього, вірність, довіра, скромність, відданість);
- більш часткові моральні цінності (здатність ділитися з іншими своїми духовними надбаннями; любов, спрямована на ідеалізовану цінність іншої особистості).
Цінності можна диференціювати й далі.
Християнська мораль в ідеалі проголосила рівність усіх людей незалежно від їх походження і становища. Крім старозавітних 10-ти заповідей Божих діалектика загальнолюдського в моралі втілена в Нагірній проповіді Ісуса Христа. Вона містить у собі зведення моральних ідеалів, які відображають багатовікові земні сподівання людства. Автор проповіді уславлює миролюбність, поступливість, негнівливість, доброту.
В цій же Нагірній проповіді знаходимо і таку високогуманну ідею: "Тож усе, чого тільки бажаєте, щоб чинили вам люди, те саме чиніть їм і ви". Пізніше в етичній думці вона отримала назву "золотого правила" моральності. Виникнувши понад дві тисячі років тому згадана формула стала для людства подібною фамільній дорогоцінності, яка дбайливо передається з покоління в покоління і при цьому в незмінному вигляді: найрозвинутіше, найдосконаліше формулювання сьогодні має такий самий вигляд, який воно набуло до початку нашої ери. Як золото є загальним еквівалентом, що дозволяє зводити до одного знаменника різні валюти, так золоте правило моральності разом з ідеями добра, справедливості є загальним гуманістичним еквівалентом людських відносин.
Християнська мораль, утверджуючи людську гідність, любов до ближнього, як до самого себе, розвиває у суспільстві людяність, гуманність, що є основою високої культури, що підносить людину у її власних очах, облагороджує її наміри і бажання.
3. Перспективи християнської моралі
Щоб вийти з економічної, політичної кризи, люди повинні вийти з кризи моральної. Бо, як правило, за негараздами суспільства стоїть його моральне зубожіння. Марно й сподіватися дотримання десятків тисяч державних законів, якщо не дотримуються Десяти Заповідей Божих. Адже цінність демократії – в рівності людей перед законом. А він виростає з рівності людей перед Богом.
Будь-яка мораль, щоб дати добрі результати, повинна спиратися на щось дуже сильне, міцне. Не випадково найважливішим у моралі є питання авторитету. Суттєвим є те, хто дає вказівки не красти, не вбивати: мама, вчителька, якась партія чи так каже не робити Сам Господь Бог? А Він є найбільшим авторитетом для людства, тому Його аргументи – найсильніші. Ось чому моральне виховання має здійснюватися на релігійній основі, на розмові про Бога, на розмові з Ним.
Саме християнська мораль містить у собі моральний закон для всіх – імперативи у вигляді Заповідей Божих, стосується правил поведінки. Тому, справедливо претендуючи на універсальність, мораль здатна об’єднати довкола себе всіх. Це є настільки важливим, що органи державної влади віжки від морального виховання повинні міцно тримати у своїх руках і не віддавати яким би то не було громадським товариствам.
Нині мас-медіа так уміло переносить акценти з релігії, культури на секс, розваги, бізнес. Телебачення відверто насміхається з рідної мови, добре розуміючи, що з нею пов’язана мораль людини. Герої численних закордонних серіалів зовнішнім блиском прикривають свою внутрішню порожнечу, зваблюють молодь життям без обов’язків. З екранів ллється цинізм, вульгарність, вишукана підступність, підлість. Якраз у країнах, які демонструють нам ці фільми, спостерігається відхід від Церкви, спричинений матеріальним благополуччям. Та духовність має завжди залишатися актуальною: і посеред ситості, і у бідності. Щоб витримати тимчасові труднощі, а коли почнеться економічний підйом, — не втратити духовних цінностей, нам потрібний моральний імунітет, що його несе християнське виховання.
Як свідчать статистичні дані, за останні роки населення України зменшилося на 3 млн., 7 млн. – на заробітках, на чужині. А це — залишені напризволяще діти, зруйновані сім’ї, покалічені долі, втрачені ілюзії, розпач, зневіра. Це смертельний удар по майбутньому нації у центрі Європи. Крім цього, переповнені лікарні та тюрми. Нечесність своїм чорним крилом торкнулася навіть найдостойніших, тих, кому ми довірили державу. Хворий весь соціальний організм. Тому, усвідомлюючи це, я вважаю, що християнська мораль повинна мати велике відкрите майбутнє, подальші перспективи розвитку.
Перш за все, на мою думку, в школах, а, можливо, і вищих навчальних закладах, обов’язково повинна викладатися християнська мораль, на уроках якої учителі усіх дітей будуть виховувати як християн-патріотів, які люблять Україну навіть такою, якою вона є сьогодні: бідною, хворою, обдуреною базіканням пустим – тобто, пропорційно-оберненою до тієї України, за яку віддали своє життя кращі її сини і доньки, про яку мріємо ми всі. Саме християни-патріоти, а не просто громадяни, зуміють постояти за рідну справу і доведуть Україну до досконалості.
Також для розповсюдження християнської моралі потрібно створити релігіозні партії, збори, клуби, які будуть не виглядати, як секти, а лише доносити до людей християнські норми, цінності, правила.
Висновки
Отже, опрацювавши низку друкованої та електронної літератури, ознайомившись з цінностями та дослідивши перспективи християнської моралі, можу зробити висновок, що християнська мораль, її сутність, особливості та цінності є дуже цікавими, а найважливіше – потрібними для сучасного суспільства. Але, нажаль, лише мала частина українського народу розуміє це та вивчає їх. Тому, християнська мораль має перспективи лише в тому випадку, якщо люди самі захочуть змінити свій внутрішній світ.
Література
1. Беляева Е.В. Этика. – Минск: Академия управления при Президенте РБ, 2004. – 67с.
2. Малахов В. Етика. – К.: "Либідь", 2001. – 380с.
3. Фесенко Г.Г. Етика та естетика. – Харків: ХНАМГ, 2009. – 36с.
4. #"#">http://religion.historic.ru/
