Насильство й жорстокість як категорії етики
Насильство й жорстокість як категорії етики
1. Яке місце займає проблема насильства в моралі
Якби можна було виразити сутність моралі одним словом, то це слово - ненасильство. Відношення до насильства є тією критичною крапкою, по якій можна випробувати мораль. Через відношення до насильства перевіряється дієвість моралі.
Не випадково самою древньою забороною, що ознаменувала виникнення моральності, була заборона вбивства як крайньої форми насильства.
2. Чому моральні вимоги звичайно мають форму заборон
Мораль припускає індивідуальну волю вибору в конкретній ситуації. Існує безліч наук, які дають позитивні ради й містять позитивну програму діяльності. Наприклад, дієтологія пропонує строгу дієту при певній недузі. Медицина рекомендує конкретний спосіб життя для лікування хвороби. Економіка говорить про закони функціонування ринку і як їх треба виконувати. Є безліч різних інструкцій і корисних рад на всі випадки життя (як стати багатим, вийти заміж, правильно зробити ремонт).
Етика ж не дає рад, тому що її ціль - формування здатності волі. Мораль як особлива сфера людського існування позначає "тендітну границю, що відокремлює простір розумної людської діяльності від царства сліпої необхідності". Оскільки етика має справу з автономним суб'єктом, її норми мають вигляд заборони, що залишає простір для індивідуальної волі вибору в кожній конкретній ситуації. Етика не пропонує людині нічого певного, всі найважливіші рішення він повинен робити сам, але вона говорить, чого не слід робити в жодному разі. Її вимоги необхідні, але не достатні.
3. Що таке насильство
У вузькому змісті слова насильство - це застосування грубої сили, по перевазі фізичної (тілесні ушкодження, убивства, пограбування, підпали).
У широкому змісті слова насильство - будь-яке придушення людини (не тільки фізичне, але також психологічне, моральне, економічне, ідеологічне й т.д.).
Форми й методи насильства вдосконалюються разом з розвитком суспільства. Дисциплінарний простір і час, маніпуляція суспільною думкою за допомогою ЗМІ, "шокова терапія", "промивання мозків", "модифікація поводження" - все це приклади новітніх технологій віртуального насильства.
4. Що таке ненасильство
Ненасильство - термін, утворений за аналогією з словом "ахимса", що позначають основний принцип релігії й філософії джайнізму, індуїзму й буддизму. Виниклий у древнєіндійської цивілізації, принцип ненасильства, тісно пов'язаний із принципом толерантності й плюралізму, визначив велику долю цієї цивілізації. Завдяки цим поняттям і принципам індійська культура збереглася в якості найдавнішої живої цивілізації, на відміну від багатьох інших, древніх, але загиблих у силу своєї агресивності цивілізацій (Вавилон, Єгипет, цивілізація майя, і ін.).
Принцип "ненасильства" достатній для визначення сутності моралі.
У європейській історії ідеал ненасильства пов'язаний з ім'ям і заповідями И. Христа: "Хто вдарить тебе в праву щоку, зверни до нього й іншу"; "Любите ворогів ваших".
Ці заповіді скасовують древній закон, що припускав можливість насильства як відплати ("око за око") і державного захисту ("люби ближнього твої й ненавидь ворога твого"). Тут позначається важливу відмінність християнства від іудаїзму.
Ісус уважав, що насильство не може мати виправдання ні за яких умов. Основна заповідь І. Христа - любов до ближнього.
Ненасильство - це конкретизація етики любові, її випробування ("любите ворогів ваших"). Цей зв'язок виявив Л. Толстой: поняття Бога є позначення того, що людський розум не може знати; поняття Бога задає правильний порядок цінностей у світі. Бог - гранична підстава людського буття, умова можливості змісту. Любов до Бога означає відмова від насильства й прийняття миру таким, який він є, з любов'ю й радістю.
5. Як співвідносяться ненасильство й справедливе насильство
Ненасильство - альтернатива "справедливому насильству". Це пост насильственна стадія боротьби з несправедливістю й злом. Відповідна боротьба є виклик, сполучений з ідеєю, що одна сторона конфлікту втілює добро, а інша - зло. Але зі збільшенням кількості насильства зло тільки збільшується. Імператив ненасильства пропонує рішення, суть якого в тім, що жодна сторона не може розглядати себе суддею в питаннях добра й зла, і це єдиний спосіб залишитися в просторі моралі. Гуманізм етики ненасильства пов'язаний з визнанням святості життя. "Не перемагати й принижувати супротивника, а домагатися взаєморозуміння з ним"... "Центром ненасильства є принцип любові"". Любов - протилежність насильству, протилежність використанню, відношення поваги особистості і її самоцінностей.
6. Чи може насильство бути благом
Багато ідеологів революції ставили завдання морально виправдати застосування насильства. Наприклад, Л. Троцкий у статті "Їхня мораль і наша" виправдує революційне насильство пролетаріату; він малює суспільство майбутнього, у якому не буде насильства й ніяких соціальних протиріч, хоча прокласти до нього міст не можна інакше, як революційними, насильницькими засобами. Аналогічної позиції дотримувався вождь світового пролетаріату, коли говорив про добро "з кулаками".
Будь-яке насильство хоче виправдання й для цього використовує моральну демагогію, а також розподіл людей на гарні (наших) і поганих (чужих). Насильство - влада сили, тому воно перебуває поза мораллю. Мораль і насильство виключають один одного. Однак усяке насильство має потребу в санкції моралі, волає до боротьби зі злом. У талібському Афганістані існувало Міністерство добра й боротьби зі злом, саме воно присуджувало до страти всіх, хто не підкорявся режиму. Не сильне відрізняється американський підхід, що ділить мир на своїх (імперія добра) і чужих (імперія зла).
7. Яке насильство є легітимним
Сучасна держава монополізувала насильство. Право на насильство локалізується спеціальними соціальними групами осіб і здійснюється за встановленими правилами. Стражі порядку покликані захищати окремих громадян друг від друга й від зовнішнього ворога. Саме держава формує систему мотивів, якою керуються громадяни. Наприклад, за допомогою податкової політики або соціальної допомоги воно може стимулювати або скорочувати ріст населення. Це насильство особливого роду, не пряме, а непряме або віртуальне. Інший приклад непрямого насильства - маніпуляція свідомістю, шокова терапія. Усяке насильство, навіть легітимне, не можна віднести до моральної діяльності. Моральним може бути тільки обмеження насильства, вибір меншого насильства, як у ситуації зі злом, коли вибирають менше зло не тому, що воно зло, а тому, що воно менше. Таким чином, справжня мораль заперечує будь-яке насильство, крім того, вибирає із двох зол менше.
8. Яке насильство є нелегітимним
Насильство, як відверта влада сильного над слабким, огидно моралі. Об'єктом нелегітимного насильства часто виступають хворі, старі, жінки й діти. Прикладами нелегітимного насильства є злочинність, а також заподіяння страждань багатьом людям у результаті руйнування екології, нечистоплотної журналістики, брудного бізнесу, халатного відношення до сучасної техніки (Чорнобиль), банального екстремізму й тероризму.
Жорстокий обіг зі старими й бездомними дітьми - це одна з патологій сучасної західної цивілізації. Сучасні батьки часто виступають у такий незвичайній для них ролі, як причина збільшення дитячої смертності. Наприклад, відповідно до досліджень американських соціологів, 50% дітей, що тікають із будинку, просто зникають.
9. Які причини втечі дітей з будинку
Жорстокість і байдужість батьків - головна причина дитячої занедбаності. Крім того, діти заважають кар'єрі, у більших містах вони стають тягарем. Часто діти тікають із будинку, будучи жертвами побиття або сексуального насильства батьків. У США щорічно батьки знущаються приблизно над 1,7 млн. дітей, по-звірячому б'ють 750 тисяч. 27% жінок і 16% чоловіків у дитинстві випробували сексуальні напади.
Жорстокий обіг з дітьми й підлітками в родині зв'язано з наступними факторами: застосування фізичних покарань як спосіб виховання, фінансові проблеми родини, присутність у будинку вітчима або співмешканця, пияцтво батьків, острах викриття, коли жертва сподівається, що жорстокий обіг з нею нікому не стане відомим.
10. Які наслідки сімейної жорстокості
Агресивність, злочинність, стурбованість і депресія, низька самооцінка, кримінальне сексуальне поводження.
Потрапивши в середовище вулиці, діти стають нездатними до соціалізації, піддаються смертельному ризику, крім того, можуть стати об'єктом сексуальної експлуатації або жертвами маніяків і педофілів.
Передчасне відділення підлітків від рідного будинку сповільнює процес їхньої соціалізації й позбавляє можливості успішно інтегруватися в суспільстві. Загальмовується особистісний розвиток.
Існує прямий зв'язок між насильством у родині й наступній злочинній діяльності підлітків. Злочинність виступає стратегією виживання в умовах вулиці, обумовленої попереднім досвідом жертви.
Сьогодні в усьому світі під погрозою перебувають нормальний розвиток, благополуччя й виживання дітей. Страждання дітей викликаються не тільки хворобами, бідністю, позбавленнями й війнами, але й тією практикою виховання й тих ритуалів, які прийняті в даній культурі. Особливо дивно, що вони страждають від дій тих, хто зобов'язаний про їх піклуватися.
В 60-х рр. XX в. ця проблема була відкрита в США, але пізніше виявилося, що немає такого суспільства, у якому б вона не стояла.
11. Чому сучасні батьки так погано звертаються з дітьми
Жорстокий обіг з дітьми - загальна патологія сучасної цивілізації, зв'язана не з однієї, а з комплексом причин.
Демографічний вибух сучасності повинен привести до подвоєння населення планети (12 млрд.) до 2025 р. Така величезна кількість людей викличе багато проблем, у тому числі поява нікому не потрібних дітей.
Урбанізація в постіндустріальному суспільстві приводить до того, що діти заважають кар'єрі й соціальній забезпеченості, тому викликають у багатьох людей свого роду "алергію".
Сучасна культура формує маргінальну свідомість, позбавлена культурних корінь, люди мають утворення, але позбавлені високої культури, емоційно й інтелектуально знедолені, із цієї причини вони не усвідомлюють відповідальність, пов'язану з вихованням дитини. Як відзначав Ортега-І-Гассет, масова людина подібна дитині, якої замість іграшки довірили складну техніку типу персонального комп'ютера.
Сучасна масова культура характеризується значною часткою некрофилії, вона породжує деструктивний тип особистості, що тяжіє до насильства й агресії, яким і піддаються діти як сама незахищена група.
Страницы: 1, 2
