Соціонічні відносини
МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ
ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
ЦЕНТР ДИСТАНЦІЙНОГО НАВЧАННЯ
Кафедра: Управління персоналом
і економіки праці
Контрольна робота
з етики ділового спілкування
Виконав студент
Д.А. Захаров
Групи УПЕПз-1
Науковий керівник
П. М. Грабінський
Запоріжжя
2007
Зміст
Вступ
1. Соціонічні відносини та їх характеристика
Висновок
Використана література
Вступ
Розглядаючи соціоничні відносини, слід зазначити, що є соціоника.
Соціоніка — гіпотеза про інформаційний обіг в психіці людини та в людському суспільстві (у вужчому значенні — теорія психологічної сумісності між різними психічними типами). Ключовим терміном соціоніки є так званий «тип інформаційного метаболізму» (соціотип).
Соціоничні відносини – це комунікаційні відносини між людьми, групами людей в соціумі.
Соціоничні відносини – це відношення соціоничних типів.
1. Соціонічні відносини та їх характеристика
Слід виділити основні аксіоми соціонічних відносин:
- інформаційний потік, сприйманий психікою людини, ділиться на 8 різних семантичних аспектів;
- ці аспекти психіка сприймає й обробляє відповідними спеціалізованими психічними функціями.
Найголовніше в соционікі – уміння визначати соціоніческие типи. Тільки при 100-процентній правильності визначення соціоніческих типів можна практично впроваджувати закони соціоники в усі сфери життя.
Визначення соціонічного типу фахівцями проводиться по комплексних технологіях, які містять у собі сукупність способів. Кожний окремий спосіб не завжди дає 100-процентну гарантію правильності, тому вважається, що користуватися лише одним зі способів неефективно.
Визначення типу – це дуже кропітка, відповідальна робота при аналізі всіх характерних рис, нюансів рис особи: розрізу й вираження очей, форми брів, губ, підборіддя, овалу особи, уловлювання настрою й духу людини, що передається вираженням особи. Крім того, технології вимагають процесу виваженості й перевірки, тобто, коли все проаналізовано, не упускаючи ні однієї деталі, необхідно виждати добу, щоб продовжувати обмірковувати все.
Після чого із самого початку, начебто висновок зроблений неправильно, починається визначення типу заново. І тільки тоді, якщо попередній і наступний висновки збігаються, коли виникає внутрішнє відчуття, що "коло замкнулося", відчуття цілісності й правильності, повна впевненість, можна констатувати, що тип визначений. При спілкуванні й видачі документа відбувається зворотний зв'язок з людиною, при якій розкриваються якості характеру певного типу, що показує остаточно правильність або помилковість визначення. Але, як правило, це не є необхідною умовою визначення, адже, як відзначалося вище, серед майже 1000 наших клієнтів лише в трьох випадках необхідна з корекція визначення при зворотному зв'язку.
Знаючи соціоніку, можна завжди правильно підбирати своє оточення: з ким краще працювати, відпочивати й кого вибрати як супутник життя.
Можна навчитися коректувати своє поводження, не доводячи спілкування до конфлікту, якщо життя зштовхнуло вас із невідповідним для вас людиною.
Соціоніка допоможе вам краще розібратися в собі, знайти своє місце в суспільстві й у світі. Давно вже відомо, що немає універсальних людей, здатних реалізувати себе в будь-якій діяльності, а ця наука дає можливість підібрати найбільш підходящий рід занять.
Соціоніка допоможе вам краще розуміти можливості й здатності інших людей, що можна жадати від людини й що від нього очікувати.
Отже, існує 16 типів особи — 16 якісно різних способів сприймання, переробки та відтворення інформації. Причому кожна психічно здорова людина обов'язково належить до одного з 16 типів інформаційного метаболізму (інші назви — "соціонічні типи особи", “соціотипи”, "типи ІМ").
У житті вони відрізняються характерною поведінкою, колом інтересів, часто — зовнішністю, рухами, швидкістю реакцій, стосунками з іншими людьми. Дослідженнями цих особливостей типів, як ми вже зазначали, займається типологія. Можна сказати, що типологія відповідає на запитання “Як?”: “Як різні типи діють в різних ситуаціях?”, “Як вони говорять, жартують, одягаються?”. Проте глибинне розуміння людських типів неможливе без відповіді на запитання “Чому?”. Зрозуміти внутрішні механізми мислення і поведінки людей різних типів дозволяють соціонічні моделі.
Підхід соціоніки полягає в побудові моделі так званого інформаційного метаболізму, аналізі властивостей зумовлюваних моделлю 16 можливих типів інформаційного метаболізму й зіставлення цих властивостей із проявами психіки людини. Інформаційний метаболізм – процес сприйняття й селекції психікою, відомостей про навколишній світ і процеси, що протікають у ньому.
Утвориться 16 соционических типів:
"Дон Кихот", "Шукач" - інтуїтивний-логічний екстраверт
"Дюма", "Посередник" - сенсорно-етичний інтроверт
"Гюго", "Ентузіаст" - етико-сенсорний экстраверт
"Робеспьер" (Декарт), "Аналітик" - логіко-інтуїтивний інтроверт
"Гамлет", "Наставник" - етико-інтуїтивний экстраверт
"Максим Горький", "Інспектор" - логіко-сенсорний
"Жуков", "Маршал" - сенсорно-логічний экстраверт
"Єсенін", "Лірик" - інтуїтивний-етичний
"Наполеон" (Цезар), "Політик" - сенсорно-етичний экстраверт
"Бальзак", "Критик" - інтуїтивний-логічний інтроверт
"Джек Лондон", "Підприємець" - логіко-інтуїтивний экстраверт
"Драйзер", "Хоронитель" - етико-сенсорний інтроверт
"Штирлиц", "Адміністратор" - логіко-сенсорний екстраверт
"Достоєвський", "Гуманіст" - етико-інтуїтивний інтроверт
"Гексли", "Порадник" - інтуїтивний-етичний экстраверт
"Габен", "Майстер" - сенсорно-логічний інтроверт
Згідно теорії соціонічних відносин соціотип людини незмінний протягом всього, життя хоча інформаційне наповнення різних функцій і аспектів може мінятися.
Висновок
Аналіз літератури, наукових статей дає можливість зробити висновок, що соціонічні відносини – це відносини, які супроводжуються процесом отримання, передачі, перерозподілу інформації між людьми.
Соціонічні відносини характеризують відносини спілкування між людьми. Вони виникають при взаємодії соціоністичних типів.
За допомогою правильно поставлених соціонічних відносин можна досягти успіху в спілкуванні з різними прошарками населення, найти спільну мову з партнерами по бізнесу, чітко окреслити свої можливості спілкування.
Використана література
1. Палеха ЮІ., Водерацкій Ю.В. Етика ділових стосунків: Навч. посібник. - К.: 1999.
2. Молодців А. В. Практикум по соціоніки. – К.: «А.С.К», 2003
3. Кибанов А. Я. Етіка ділових відносин. М: ИНФРА-М, 2002
4. Гах Й. М. Етика ділового спілкування. – К.: Центр навчальної літератури, 2005
5. www.socionics.ibc.cpm.ua
