Таким чином, в даному розділі розроблено структуру збору і передачі інформації, визначено вимоги до системи збирання, необхідний об'єм ТВ і ТС, визначено структуру БД, призначеної для зберігання ТВ. Отримані результати є основою для подальшого аналізу режимів роботи ЕС, визначення складу КП і реалізації оптимального керування в системі АСДУ.
3. Формування складу технологічних задач
Для формування технологічних задач АСУ їх умовно розділили на інформаційні задачі оперативного управління та аналітичні задачі оперативного автоматичного управління, а також задачі автоматичного керування.
В свою чергу, кожна задача може складатися з ряду функціонально завершених блоків, інформаційно-зв’язаних між собою, з диспетчером і об’єктом управління. До того ж, всі задачі поділяються на задачі, що вирішуються ОІУК автоматично (з заданим циклом) і задачі, запуск яких виконується диспетчером по мірі необхідності.
Група інформаційних задач за допомогою різноманітних засобів відображення (мнемосхем, приладів, дисплеїв і т. ін.) забезпечує диспетчера інформацією, необхідною йому для оперативного контролю поточного режиму роботи енергосистеми, ретроспективного аналізу, а також здійснює автоматичне або за запитом формування звітної диспетчерської документації. Крім того, частина цієї інформації використовується в якості вхідних даних для вирішення задач планування режимів, виробничо-статистичної звітності і ін. В процесі утворення і розвитку оперативного управління саме ця задача є базовою і являє собою необхідний мінімум автоматизації оперативного управління на підставі інформації, що формується цією задачею, диспетчер робить висновок про припустимість або неприпустимість режиму, приймає рішення про необхідність його зміни, визначає обсяг і місце додатку необхідних для цього керуючих впливів (КП) і передає КП на об’єкт управління. При визначенні КП диспетчер керується, як правило, власним досвідом, диспетчерськими інструкціями, розрахунками, заздалегідь проведеними робітниками технологічних служб і т.ін. [1].
В ряді випадків КП, вибрані диспетчером, можуть виявитися неоптимальними, недостатніми, а інколи і неправильними. Крім того, навіть володіючи вичерпною інформацією про параметри режиму, диспетчер не завжди в стані вчасно оцінити необхідність змінити його. Для ліквідації або істотного зменшення імовірності виникнення подібних ситуацій перевизначені аналітичні задачі оперативного управління. Ці задачі допомагають диспетчеру: ідентифікувати режим з точки зору надійності (нормальний, обтяжений) і економічності або ідентифікувати ситуацію (наприклад, визначити причину різкої зміни режиму); змоделювати (оцінити) наслідки тих або інших КП; вибрати КП, необхідні для досягнення заданих критеріїв якості, надійності або економічності режиму.
Структура комплексу задач інформаційно-керуючих підсистем ОІУК наведена на рисунку 3.1.
Рисунок 3.1. Структура комплексу задач оперативного і автоматичного керування
Задачі автоматичного управління, що реалізуються за допомогою ОІУК, перевизначені для автоматичного управління в нормальному (системи регулювання частоти і перетоків активної потужності АРЧП, системи регулювання напруги) і аварійному (системи, що координують протиаварійну автоматику) режимах. В контурі автоматичного управління роль диспетчера зводиться до контролю за станом і настройкою системи. А також до корекції їхніх уставок.
Таким чином, в даному розділі вибрано технічну і функціональну структуру АСУ. Для заданої схеми сформовано комплекс функціональних задач, які реалізуються в проектованій АСУ. Забезпечено необхідний рівень надійності функціонування АСУ за рахунок використання двома шинного комплексу і резервованої схеми їх підключення. Визначено особливості реалізації цих задач [1].
4 Трирівневе графічне представлення заданої ЕС
Для виконання розрахунку усталеного режиму ЕС та проведення оптимізаційних розрахунків за допомогою програмного комплексу АЧП необхідно створити файл вхідних даних, у якому містяться відомості про параметри ЕС.
В завданні подані відомості про ЕС у вигляді мнемосхеми мережі, для якої відомі навантаження у вузлах та поздовжні параметри віток – перехідні опори, тип та параметри РПН трансформаторів і параметри вузлів схеми ЕМ. Як відомо, до адекватної схеми заміщення ЛЕП крім поздовжніх параметрів входить також поперечна ємнісна провідність, яка визначає зарядну потужність ЛЕП. Ці дані в завданні подані опосередковано, тому для їх числового представлення слід визначити довжину та конструкцію ЛЕП, а звідси – їх питомі та загальні ємнісні провідності.
Наприклад, для лінії 30–97:
активний опір R = 1,6 Ом, індуктивний – Х = 3,7 Ом; напруга лінії–110 кВ;
Довжину лінії визначимо за формулою:
(4.1)
де х0 = 0,413 Ом/км для ЛЕП 110 кВ (для 330 кВ – 0,331Ом/км).
Питомий активний опір лінії:
(4.2)
;
Отже можна стверджувати, що лінія виконана проводом марки АС-185/29, її питома провідність b0=2,75·10-6 См/км, тоді загальна ємнісна провідність лінії:
b = b0·l (4.3)
b = 2,75·10-6·8,959 = 24,637·10-6 Cм.
Визначення ємнісних провідностей для інших ліній проводиться аналогічно. Результати розрахунку зведені в таблицю 4.1
Таблиця 4.1 – Параметри ліній електропередач
|
ЛЕП |
Uн, кВ |
Rл, Ом |
Хл, Ом |
l, км |
Rо, Ом/км |
F, мм2 |
Во, См/км |
В, См |
|
40–26 |
330 |
3,4 |
14,2 |
42,900 |
0,079 |
2х240/32 |
3,38 |
145,0 |
|
26–100 |
330 |
5,1 |
11,9 |
35,952 |
0,142 |
2х240/32 |
3,38 |
121,5 |
|
26–22 |
330 |
51,0 |
20,7 |
62,538 |
0,816 |
2х240/32 |
3,38 |
211,4 |
|
22–1 |
330 |
3,4 |
25,1 |
76,524 |
0,044 |
2х300/39 |
3,41 |
260,9 |
|
26–1 |
330 |
1,1 |
4,7 |
14,199 |
0,077 |
2х240/32 |
3,38 |
48,0 |
|
1–50 |
330 |
2,7 |
21,4 |
66,254 |
0,041 |
2х400/51 |
3,46 |
229,2 |
|
50–10 |
330 |
6,1 |
31,8 |
96,073 |
0,063 |
2х240/32 |
3,38 |
324,725 |
|
30–97 |
110 |
1,6 |
3,7 |
8,959 |
0,179 |
185/29 |
2,75 |
24,637 |
|
97–98 |
110 |
4,4 |
7,7 |
18,333 |
0,240 |
150/24 |
2,70 |
49,5 |
|
97–37 |
110 |
7,5 |
18,6 |
45,036 |
0,167 |
185/29 |
2,75 |
123,8 |
|
37–99 |
110 |
1,3 |
1,9 |
4,450 |
0,292 |
120/19 |
2,66 |
11,8 |
|
25–98 |
110 |
6,8 |
11,5 |
26,932 |
0,252 |
120/19 |
2,66 |
71,6 |
|
25–2 |
110 |
3,2 |
6,1 |
14,286 |
0,224 |
120/19 |
2,66 |
38,0 |
|
99–2 |
110 |
9,9 |
21,8 |
51,905 |
0,191 |
150/24 |
2,70 |
140,1 |
|
2–62 |
110 |
0,1 |
0,6 |
1,813 |
0,055 |
240/32 |
3,38 |
6,1 |
|
2–63 |
110 |
2,9 |
6,8 |
16,465 |
0,176 |
185/29 |
2,75 |
45,3 |
|
63–62 |
110 |
5,4 |
13,9 |
33,656 |
0,160 |
185/29 |
2,75 |
92,6 |
|
63–64 |
110 |
3,5 |
7,8 |
18,886 |
0,185 |
185/29 |
2,75 |
51,9 |
|
49–64 |
110 |
8,8 |
12,6 |
29,508 |
0,298 |
120/19 |
2,66 |
78,5 |
|
49–69 |
110 |
19,1 |
26,2 |
60,369 |
0,316 |
95/16 |
2,61 |
157,6 |
|
69–71 |
110 |
8,6 |
10,2 |
23,502 |
0,366 |
95/16 |
2,61 |
61,3 |
|
11–71 |
110 |
0,8 |
1,6 |
3,810 |
0,210 |
150/24 |
2,66 |
10,1 |
