Автоматизована система керування потоками потужності у складнозамкнених електроенергетичних системах

Таким чином, в даному розділі розроблено структуру збору і передачі інформації, визначено вимоги до системи збирання, необхідний об'єм ТВ і ТС, визначено структуру БД, призначеної для зберігання ТВ. Отримані результати є основою для подальшого аналізу режимів роботи ЕС, визначення складу КП і реалізації оптимального керування в системі АСДУ.


3. Формування складу технологічних задач


Для формування технологічних задач АСУ їх умовно розділили на інформаційні задачі оперативного управління та аналітичні задачі оперативного автоматичного управління, а також задачі автоматичного керування.

В свою чергу, кожна задача може складатися з ряду функціонально завершених блоків, інформаційно-зв’язаних між собою, з диспетчером і об’єктом управління. До того ж, всі задачі поділяються на задачі, що вирішуються ОІУК автоматично (з заданим циклом) і задачі, запуск яких виконується диспетчером по мірі необхідності.

Група інформаційних задач за допомогою різноманітних засобів відображення (мнемосхем, приладів, дисплеїв і т. ін.) забезпечує диспетчера інформацією, необхідною йому для оперативного контролю поточного режиму роботи енергосистеми, ретроспективного аналізу, а також здійснює автоматичне або за запитом формування звітної диспетчерської документації. Крім того, частина цієї інформації використовується в якості вхідних даних для вирішення задач планування режимів, виробничо-статистичної звітності і ін. В процесі утворення і розвитку оперативного управління саме ця задача є базовою і являє собою необхідний мінімум автоматизації оперативного управління на підставі інформації, що формується цією задачею, диспетчер робить висновок про припустимість або неприпустимість режиму, приймає рішення про необхідність його зміни, визначає обсяг і місце додатку необхідних для цього керуючих впливів (КП) і передає КП на об’єкт управління. При визначенні КП диспетчер керується, як правило, власним досвідом, диспетчерськими інструкціями, розрахунками, заздалегідь проведеними робітниками технологічних служб і т.ін. [1].

В ряді випадків КП, вибрані диспетчером, можуть виявитися неоптимальними, недостатніми, а інколи і неправильними. Крім того, навіть володіючи вичерпною інформацією про параметри режиму, диспетчер не завжди в стані вчасно оцінити необхідність змінити його. Для ліквідації або істотного зменшення імовірності виникнення подібних ситуацій перевизначені аналітичні задачі оперативного управління. Ці задачі допомагають диспетчеру: ідентифікувати режим з точки зору надійності (нормальний, обтяжений) і економічності або ідентифікувати ситуацію (наприклад, визначити причину різкої зміни режиму); змоделювати (оцінити) наслідки тих або інших КП; вибрати КП, необхідні для досягнення заданих критеріїв якості, надійності або економічності режиму.

Структура комплексу задач інформаційно-керуючих підсистем ОІУК наведена на рисунку 3.1.


Рисунок 3.1. Структура комплексу задач оперативного і автоматичного керування


Задачі автоматичного управління, що реалізуються за допомогою ОІУК, перевизначені для автоматичного управління в нормальному (системи регулювання частоти і перетоків активної потужності АРЧП, системи регулювання напруги) і аварійному (системи, що координують протиаварійну автоматику) режимах. В контурі автоматичного управління роль диспетчера зводиться до контролю за станом і настройкою системи. А також до корекції їхніх уставок.

Таким чином, в даному розділі вибрано технічну і функціональну структуру АСУ. Для заданої схеми сформовано комплекс функціональних задач, які реалізуються в проектованій АСУ. Забезпечено необхідний рівень надійності функціонування АСУ за рахунок використання двома шинного комплексу і резервованої схеми їх підключення. Визначено особливості реалізації цих задач [1].




4 Трирівневе графічне представлення заданої ЕС


Для виконання розрахунку усталеного режиму ЕС та проведення оптимізаційних розрахунків за допомогою програмного комплексу АЧП необхідно створити файл вхідних даних, у якому містяться відомості про параметри ЕС.

В завданні подані відомості про ЕС у вигляді мнемосхеми мережі, для якої відомі навантаження у вузлах та поздовжні параметри віток – перехідні опори, тип та параметри РПН трансформаторів і параметри вузлів схеми ЕМ. Як відомо, до адекватної схеми заміщення ЛЕП крім поздовжніх параметрів входить також поперечна ємнісна провідність, яка визначає зарядну потужність ЛЕП. Ці дані в завданні подані опосередковано, тому для їх числового представлення слід визначити довжину та конструкцію ЛЕП, а звідси – їх питомі та загальні ємнісні провідності.

Наприклад, для лінії 30–97:

активний опір R = 1,6 Ом, індуктивний – Х = 3,7 Ом; напруга лінії–110 кВ;

Довжину лінії визначимо за формулою:


 (4.1)


де х0 = 0,413 Ом/км для ЛЕП 110 кВ (для 330 кВ – 0,331Ом/км).

Питомий активний опір лінії:


 (4.2)


;

Отже можна стверджувати, що лінія виконана проводом марки АС-185/29, її питома провідність b0=2,75·10-6 См/км, тоді загальна ємнісна провідність лінії:


b = b0·l (4.3)


b = 2,75·10-6·8,959 = 24,637·10-6 Cм.                                    

Визначення ємнісних провідностей для інших ліній проводиться аналогічно. Результати розрахунку зведені в таблицю 4.1


Таблиця 4.1 – Параметри ліній електропередач

ЛЕП

Uн, кВ

Rл, Ом

Хл, Ом

l, км

Rо, Ом/км

F, мм2

Во, См/км

В, См

40–26

330

3,4

14,2

42,900

0,079

2х240/32

3,38

145,0

26–100

330

5,1

11,9

35,952

0,142

2х240/32

3,38

121,5

26–22

330

51,0

20,7

62,538

0,816

2х240/32

3,38

211,4

22–1

330

3,4

25,1

76,524

0,044

2х300/39

3,41

260,9

26–1

330

1,1

4,7

14,199

0,077

2х240/32

3,38

48,0

1–50

330

2,7

21,4

66,254

0,041

2х400/51

3,46

229,2

50–10

330

6,1

31,8

96,073

0,063

2х240/32

3,38

324,725

30–97

110

1,6

3,7

8,959

0,179

185/29

2,75

24,637

97–98

110

4,4

7,7

18,333

0,240

150/24

2,70

49,5

97–37

110

7,5

18,6

45,036

0,167

185/29

2,75

123,8

37–99

110

1,3

1,9

4,450

0,292

120/19

2,66

11,8

25–98

110

6,8

11,5

26,932

0,252

120/19

2,66

71,6

25–2

110

3,2

6,1

14,286

0,224

120/19

2,66

38,0

99–2

110

9,9

21,8

51,905

0,191

150/24

2,70

140,1

2–62

110

0,1

0,6

1,813

0,055

240/32

3,38

6,1

2–63

110

2,9

6,8

16,465

0,176

185/29

2,75

45,3

63–62

110

5,4

13,9

33,656

0,160

185/29

2,75

92,6

63–64

110

3,5

7,8

18,886

0,185

185/29

2,75

51,9

49–64

110

8,8

12,6

29,508

0,298

120/19

2,66

78,5

49–69

110

19,1

26,2

60,369

0,316

95/16

2,61

157,6

69–71

110

8,6

10,2

23,502

0,366

95/16

2,61

61,3

11–71

110

0,8

1,6

3,810

0,210

150/24

2,66

10,1

Страницы: 1, 2, 3, 4



Реклама
В соцсетях
рефераты скачать рефераты скачать рефераты скачать рефераты скачать рефераты скачать рефераты скачать рефераты скачать