(кВт)
Вибираємо двигун типу АД 225 М8 з технічними даними Рн = 30 кВт; nн = 730 об/хв; Cos φ = 0,79; η = 0, 90; ІР = 64А; І2=74А; U2=190В
2.2 Розрахунок механічної характеристики проводу піднімання
1) Визначаємо номінальний момент двигуна
(2.12)
(Нм)
2) Визначаємо перевантажувальну здатність
(2.13)
(Нм)
3) Визначаємо критичне ковзання
(2.14)
(2.15)
4) Задаючись значенням ковзання від 0…1 визначаємо значення моменту за допомогою формули Клоса.
(2.16)
Дані розрахунків зводимо в таблицю 2.1.
Таблиця 2.1
|
S |
0 |
0.088 |
0.15 |
0.22 |
0.3 |
0.5 |
0.7 |
1,0 |
|
М, Нм. |
0 |
397.72 |
654.58 |
924.11 |
1163.7 |
1463.52 |
1578.89 |
1309.16 |
|
n,об/хв |
800 |
730 |
680 |
624 |
560 |
400 |
240 |
0 |
За даними таблиці будуємо механічну характеристику
Рисунок 2.1 Механічна характеристика приводу механізму піднімання
2.2.1. Розрахунок пускових опорів
Розрахунок пускових опорів проводимо графічним методом, для чого визначаємо:
1. Величину моменту переключення
Мр1=(0,75…0,9)Ммах (2.17)
Мр1=0,8*1571=1257 (Нм)
2. Визначаємо величину опору ротора при номінальній швидкості
Rрот. = (2.18)
= 0,13 (Ом)
Будуємо механічну характеристику привода механізму піднімання, що відповідає рисунку 2.2 і на ній поводимо відповідні побудови.
Рисунок 2.2 Розрахунок пускових опорів
По осі моментів відкладаємо значення моменту переключення Мп1 та проводимо побудову пускових опорів, що відповідає чотирьом.
Вимірюємо значення відрізків ступенів, які пропорційні величині опорів по осі номінального моменту. ab = 22 (мм.)
(2.19)
(Ом)
(2.20)
(Ом)
(2.21)
(Ом)
Вибираємо гальмівні опори [3] з фехралієвими елементами ЯС 3. Блоки виготовляються згідно ТУ У 31.2 - 35036863 - 001 : 2007 " БЛОКИ ОПОРУ КРАНОВІ. ЩИТИ БЛОКІВ ОПОРУ"
Р1-Р2 - 0,34 Ом; Р2 –Р3 - 0,24 Ом; Р3 - Р4 - 0,20 Ом.
Рисунок 2.3 Блоки резисторів серії ЯС 3
2.3 Розрахунок гальмівних механізмів
Згідно правил ГОСТ кожне із встановлених на механізмі механічних гальм повинне витримувати 120% навантаження. З врахуванням того, що коефіцієнт тертя азбестових матеріалів може мінятися в залежності від температури поверхні до 30%, гальма в холодному стані повинні розвивати гальмівний момент, який складає 1,5Мн, а саме коефіцієнт гальмівного моменту повинен бути не нижче 1,5Мн розрахункового, який рівний:
(2.22)
де Мтр – розрахунковий момент гальмування, Нм;
Qн – номінальна вантажопідйомність, т;
Vн – номінальна швидкість піднімання, м/с;
nн.т – номінальна частота обертання гальмівного шківа;
ηн – ККД механізму для номінального навантаження.
(Нм)
З врахуванням режиму роботи різного призначення гальмівні моменти повинні бути:
(2.23)
де Кз.г – коефіцієнт запасу гальма 1,75
(Нм)
Вибираємо гальмівний механізм [4] типу ТКГ-300 з електромагнітом серії МП із технічними даними: гальмівний момент 800Нм; діаметр гальмівного шківа 300мм; споживання 200Вт;
Рисунок 2.4 Гальмівний механізм типу ТКГ-300
2.4 Вибір апаратів керування та механізму
1) Апарати керування та захисту вибирається з умови номінального струму, який визначається з умови
(2.24)
(А)
Максимальний струмів захист не повинен спрацьовувати при пуску двигуна, для чого його установка Іу.мах вибирається із умови:
(2.25)
де Кн = 1,5…2,2
(А)
Вибираємо автоматичний вимикач [5] типу ВА47-125 з трьома полосами, Ін = 125 А; Uн = 400 В; f = 50 Hz. Гранична комутаційна здатність 10000 А.
Рисунок 2.5 Автоматичний вимикач типу ВА47-125
2) З умови номінального струму вибираємо контактори, які комутують контакти схеми керування.
Вибираємо контактор [6] типу OMRON J7KN62 струм комутації Ік = 62А, Uн = 400 В.
Рисунок 2.6 Контактор типу OMRON J7KN62
3) Для захисту від перевантажень вибираємо теплове реле з умови
(2.26)
(А)
Вибираємо теплове реле [7] типу РТЛ 2063 з Ін = 80 А, струмовий діапазон 63…86 А.
Рисунок 2.7 Теплове реле типу РТЛ2063
4) Вибір плавик вставки запобіжника проводиться по відношенню до пускового струму двигуна з тим, щоб вона не перегоряла при його пуску.
(2.27)
А)
Вибираємо запобіжник типу ПРС-25, Ін = 25 А, Uн = 380 В; f = 50 Hz.
Рисунок 2.8 Запобіжник типу ПРС-25
5) Вибираємо магнітний пускач [8] типу ПММ-4/63 з технічними даними: Ін = 63 А; Uн = 380 В; f = 50 Hz; Іт=80А
Рисунок 2.9 Магнітний пускач серії ПММ-4/63
6) Вибираємо командоконтролер [9] типу КА-414А3 з стандартною ручкою, тип контакту 2-х позиційний, з числом контактних груп – 6, горизонтальне положення.
Рисунок 2.10 Командоконтролер типу КА-414А3
7) Вибираємо сигнальну лампочку типу PL-30N.
Рисунок 2.11 Сигнальна лампа типу PL-30N
8) Вибираємо кнопочну станцію типу [10] Nema 4X
Рисунок 2.12 Кнопочна станція типу Nema 4X
9) Вибираємо перемикач [11] типу УП5311, з технічними даними: 2 секції, Ін=70 А.
Рисунок 2.13 Перемикач типу УП5311
10) Вибираємо реле часу [12] типу ВЛ-103А з технічними даними: Uж=220 В, Uн=380 В
Рисунок 2.14 Реле часу типу ВЛ-103А
11) Вибираємо кінцевий вимикач [13] типу ВК300 з технічними даними: Uн=380 В
Рисунок 2.15 Кінцевий вимикач типу ВК300
2.5 Розрахунок перетинів та вибір живлячих провідників
Вибір січення струмоведучих провідників проводиться по струму навантаження і по втраті напруги, так як механізми установки можуть працювати одночасно, то розрахунковий струм визначають приблизним методом:
1) Розрахунковий струм
(2.28)
де Uн – номінальна напруга мережі; 380 В
Cos φ – коефіцієнт потужності двигуна; 0,9.
(А)
2) Для кожної ділянки мережі визначаємо переріз мідних провідників
(2.29)
де l – довжина провідника; 80 м
σ – питома провідність; для міді 57 мОм∙мм2
ΔU/% - допустима витрата напруги на ділянці; 5%
(мм2)
Вибираємо переріз струмопровідної жили 2 мм2 АВВГ 7х4, 60А, прокладений в трубі, має подвійну ізоляцію.
2.6 Розрахунок заземлення
Заземлення – це навмисне з’єднання в землю або її еквівалентом металевих не струмоведучих частин, які можуть опинитись під напругою внаслідок порушення ізоляції електроустановок.
Мета розрахунку заземлення – визначення кількості електродів заземлювача і заземлювальних провідників, їхніх розмірів і схеми розміщення в землі, при яких опір заземлювального пристрою розтікання струму або напруга дотику при замиканні фази на земельні частини електроустановок не перевищують допустимі значення.
1. Визначаємо характеристику навколишнього середовища в цеху: за пожежною небезпекою згідно з ПУЕ воно відноситься до класу П – ІІ; за ступенем ураження струмом.
2. Визначаємо – допустиме значення опора розтікання струму в заземлювальному пристрої .
3. Визначаємо розрахунковий питомий опір ґрунту вертикальних заземлювачів.
(2.30)
де приблизне значення питомого опору ґрунту, що рекомендується для розрахунку;
коефіцієнт сезонності для вертикальних заземлювачів для даної кліматичної зони;
4. Визначаємо розрахунковий питомий опір ґрунту горизонтальних заземлювачів.
(2.31)
де коефіцієнт сезонності для горизонтальних заземлювачів для даної кліматичної зони;
)
5. Визначаємо відстань від поверхні землі до середини вертикального заземлювача
(2.32)
де довжина заземлювача; 3м
глибина закладки заземлювача; 0,8м
=2,3 (м)
6. Визначаємо опір розтікання струму в одному вертикальному заземлювачі.
(2.33)
де довжина заземлювача; 3 м
діаметр труби; 0,04 м
=15 (Ом)
7. визначаємо теоретичну кількість вертикальних заземлювачів без врахування коефіцієнта
(2.34)
де опір розтікання струму 15.5 Ом
допустиме значення опора розтікання струму 4 Ом
=3,8=4 шт
8. Визначаємо коефіцієнт використання вертикальних заземлювачів при розташуванні їх згідно даними або чотирикутним контуром при числі заземлювачів та при відношенні приймаємо
9. Визначаємо необхідну кількість вертикальних однакових заземлювачів з врахуванням коефіцієнта використання.
(2.35)
де коефіцієнт використання 0,65
10 Визначаємо розрахунковий опір розтікання струму у вертикальних заземлювачах
