Примітка. Для відгалужувальних муфт розмір Б стосується висоти муфти (на рис. 1 непоказаний).
Далі накладають на броню другий дротяний бандаж на відстані Б (рис. 2, а) від першого бандажа. Довжина ділянки між першим і другим бандажами становить 50-70 мм. На цій ділянці провід заземлення приєднують до стрічок броні. В чавунних з'єднувальних і відгалужувальних муфтах, кінцевих воронках, а також у спеціальних муфтах, які застосовуються при прокладанні кабелів у воді, зазначені ділянки броні використовують для ущільнення горловини муфти, і довжина його в цих випадках становить 100-150 мм.
Наклавши бандажі на кабель, трохи розкручують його броню, щоб дещо віддалити її від оболонки, після чого надрізають бронерізкою по кромці другого бандажа (рис. 3, г) і видаляють (рис. 3, д). Потім розкручують і знімають з оболонки кабельну пряжу і захисне покриття з паперу або полівінілхлориду (рис. 3, є). Для видалення з оболонки кабелю захисного покриття з сульфатного паперу нагрівають швидким вогнем паяльної лампи оброблюваний кінець кабелю до 40-50 °С. Звільнену від покриття оболонку кабелю протирають ганчірками, змоченими в бензині або трансформаторному маслі, підігрітому до 40 °С, щоб зняти з її поверхні бітумний розчин. Далі роблять на оболонці кабелю два кільцевих (рис. 3, є) і два поздовжніх (рис. 3, ж) надрізи.
Рис. 3. Обробка кабелю:
а — загальний вигляд готової обробки кінця кабелю; б — накладання бандажа поверх джутового покриття ні кабелі; є — розмотування зовнішнього джутового покриття; г — надрізування броні бронерізкою; д — видалення броні; є — видалення кабельної пряжі; в — виконання кільцевого надрізу оболонки; ж — виконання поздовжніх надрізів оболонки; з — видалення смужки свинцевої оболонки; и — видалення всієї оболонки з оброблюваної частини кабелю; і — спіральний надріз алюмінієвої оболонки ножем НКА з різальним диском
I
Таблиця 3. Розміри обробки кінця кабелю напругою до 1 кВ для з'єднування і відгалуження в чавунній муфті
|
Типорозмір муфти |
Розміри, мм (pис. 72, а) |
|||||
|
|
А |
Б |
В |
Ж |
О |
П |
|
СЧ-40 |
295 |
125 |
170 |
115 |
35 |
20 |
|
СЧо-5О |
365 |
135 |
230 |
175 |
35 |
20 |
|
СЧо-60 |
420 |
155 |
265 |
210 |
35 |
20 |
|
СЧо-70 |
455 |
160 |
295 |
240 |
35 |
20 |
|
СЧм-40 |
245 |
405 |
140 |
100, |
25 |
15 |
|
СЧм-50 |
290 |
120 |
170 |
130 |
'25 |
15 |
|
СЧм-60 |
310 |
130 |
180 |
140 |
25 |
15 |
|
СЧм-70 |
130 |
225 |
185 |
25 |
25 |
15 |
|
ОТ-40 і Ок-40 |
350 |
125 |
225 |
170 |
35 |
20 |
|
От-50 і Ок-50 |
395 |
135 |
260 |
205 |
35 |
20 |
|
От-60 і Ок-60 |
460 |
155 |
305 |
250 |
35 |
20 |
|
От-70 і Ок-70 |
525 |
160 |
365 |
310 |
35 |
20 |
|
Оу-40 |
350/395 |
125 |
225/270 |
170/215 |
35 |
20 |
|
Оу-50 |
395/440 |
135 |
260/305 |
205/250 |
35 |
20 |
|
Оу-60 |
46/520 |
155 |
305/365 |
230/310 |
35 |
20 |
|
Оу-70 |
525/615 |
160 |
365/495 |
310/440 |
35 |
20 |
Примітки: 1. Для У-подібних відгалужувальних муфт типу Оу у чисельнику наведені розміри обробки основного кабелю для лівої частини муфти, в знаменнику — розміри обробки основного кабелю для правої частини муфти і відгалужуваного кабелю.
2. Розмір Г визначають за місцем приєднання.
Відстань між кільцевими, надрізами повинна становити 20 мм для кабелів напругою до 1 кВ, 25 мм — для кабелів на 6 і 10 кВ. Відстань між поздовжніми надрізами — 10 мм. Оболонку надрізають на половину її товщини спеціальними кабельними ножами (НКА, HKС тощо) з обмежувачем глибини різання.
Смугу оболонки, що утворилася між двома поздовжніми надрізами, видаляють (рис. 3, з), захопивши її плоскогубцями, після чого вручну видаляють усю оболонку на оброблюваній ділянці кабелю (рис. 3, и). Щоб зняти алюмінієву оболонку, застосовують ніж з різальними дисками. У цьому випадку поздовжніх, надрізів не роблять, а після кільцевих надрізів роблять спіральний надріз, для чого встановлюють ніж під кутом 45°, затискують оболонку між призмою і різальним диском, обертальними рухами надрізують її по спіралі (рис. 3, і), а потім видаляють за допомогою плоскогубців.
Операції обробки кабелю завершуються видаленням поясної паперової ізоляції та напівпровідникового (чорного) паперу, який розмотують від кінця кабелю і обривають (але не зрізають ножем) на відстані і (рис. 3, а) до обрізу свинцевої або алюмінієвої оболонки. Заповнювачі, розташовані між жилами кабелю, відрізають ножем, при цьому лезо ножа повинно бути спрямоване уздовж жил у бік необроблюваної частини кабелю. Кільцевий пояс над ступенем поясної ізоляції видаляють після з'єднання жил. Закінчивши обробку кабелю, переходять до підготовки його для з'єднування в муфті.
Послідовність операцій під час з'єднування і відгалуження жил кабелів
З'єднування і відгалуження струмопровідних жил виконують за допомогою спеціальних інструментів, різних пристроїв і приладдя.
Для з'єднування і відгалуження кабелів у чавунних муфтах заздалегідь вигинають жили оброблюваного кабелю вручну, якщо їх переріз до 25 мм2, або за допомогою дерев'яного конусного шаблона для жил великих перерізів. Під час ручного згинання кожну жилу окремо вигинають через великий палець однієї руки, щільно обхопивши при цьому другою рукою жили кабелю біля кільцевого поясу оболонки (рис. 4, а, б). Розміри дерев'яного шаблона вибирають залежно від перерізу жил, які згинають. Шаблон вставляють між жилами кабелю (рис. 4, в), а потім повільно просувають у напрямку до необробленої його частини, притримуючи при цьому другою рукою кабель, як і в разі ручного вигинання жил.
Вигнувши жили, зрізають і видаляють з них жильну ізоляцію на довжині, що дорівнює розміру Г (див. рис. 3, а). Біля місця зрізу жильну ізоляцію перев'язують суровою ниткою, щоб уникнути її розкручування при подальших операціях з'єднування жил кабелю.
З'єднування і відгалуження три- і чотирижильних кабелів здійснюють різними способами (табл. 3), які вибирають залежно від матеріалу і перерізу струмопровідних жил кабелів.
З'єднування і відгалуження струмопровідних жил кабелів слід виконувати з дотримуванням технології, яка забезпечує надійний електричний контакт і необхідну механічну міцність з'єднання. При виборі способу з'єднування потрібно враховувати: характерні особливості кожного із способів з'єднування; матеріали переріз з'єднуваних жил; наявність матеріалів та інструментів, необхідних для виконання з'єднання; можливість здійснення, даного способу внаслідок конструктивних особливостей з'єднання або муфти.
