Розробка та аналіз математичної моделі технологічного об' єкта із заданими параметрами
Розробка та аналіз математичної моделі технологічного об' єкта із заданими параметрами
1 Аналітичне моделювання статичного режиму
Рис. 1
Розрахувати статичну модель і побудувати статичну характеристику повітряного ресиверу для випадку ізотермічного розширення газу.
G1=25
G2=25
p0=6
p=2
p1=1,5
Визначимо границі об’єкту моделювання, його виходи і входи. У відповідності з математичною моделю маємо 1 вихідну величину – Р і 2 вхідні та . Виличини Р0 і Р1 будемо вважати постійними. Складемо рівняння математичного балансу.
Де та - коефіцієнти витрати клапанів; та значення щільності газу відповідно для Р0 і Р1
Це рівняння є рівнянням статики, яке зв’язує вихідну величину Р зі вхідними та .
Але в цьому рівняння присутні значення значення щільності газу та , які для ізотермічного процесу повністю визначаються значеннями тиску Р0 і Р1.
І в зв’язку з тим, що Р0, а значить, і являються постійними величинами, тиск слід виразити через значення щільності.
Для ізотермічного процесу, який протікає при постійній температурі з рівнянням стану ідеального газу.
З цієї формули слідує, що при постійній температурі і незмінному значенні маси газу і його молярній масі М добуток тиску газу на його об’єм повинно залишатися постійною.
Відомо, що :
Значення функціональної залежності отримано в загальному вигляді. Перейдемо до чисельного представлення отриманої функціональної залежності. Для цього визначаємо чисельне значення усіх необхідних величин ( основного статичного режиму).
Таблиця 1
Значення параметрів ресивера в номінальному статичному режимі
| 
   №  | 
  
   Назва параметру  | 
  
   Позначення  | 
  
   Розмірність  | 
  
   Дані  | 
 
| 
   1  | 
  
   Витрати повітря на вході  | 
  
   G1  | 
  
   кг/год  | 
  
   20  | 
 
| 
   2  | 
  
   Витрати повітря на виході  | 
  
   G2  | 
  
   кг/год  | 
  
   20  | 
 
| 
   3  | 
  
   Тиск повітря на вході  | 
  
   P0  | 
  
   кг/см2  | 
  
   6  | 
 
| 
   4  | 
  
   Тиск повітря в ресивері  | 
  
   P  | 
  
   кг/см2  | 
  
   4  | 
 
| 
   5  | 
  
   Тиск повітря на виході  | 
  
   P1  | 
  
   кг/см2  | 
  
   3  | 
 
| 
   6  | 
  
   Ступінь відкриття вхідного клапану  | 
  
   -  | 
  
   0.4  | 
 |
| 
   7  | 
  
   Ступінь відкриття вихідного клапану  | 
  
   -  | 
  
   0.6  | 
 |
| 
   8  | 
  
   Температура повітря  | 
  
   t  | 
  
   оС  | 
  
   20  | 
 
| 
   9  | 
  
   Щільність повітря  | 
  
   кг/см3  | 
  ||
| 
   10  | 
  
   Щільність повітря в ресивері  | 
  
   кг/см3  | 
  ||
| 
   11  | 
  
   Коефіцієнт витрати вхідного клапана  | 
  
   | 
  ||
| 
   12  | 
  
   Коефіцієнт витрати вихідного клапана  | 
  
   | 
  ||
| 
   13  | 
  
   | 
  
   | 
  
   | 
  
   | 
 
З довідника відомо, що при тиску і температури 200С дорівнює кг/см2
Отримана залежність - статична модель об'єкта в явній формі, що відповідає поставленому завданню. Розрахуємо характеристику
| 
   Р кг/см2  | 
 |
| 
   0  | 
  
   3  | 
 
| 
   0,1  | 
  
   3,116  | 
 
| 
   0,2  | 
  
   3,386  | 
 
| 
   0,3  | 
  
   3,7  | 
 
| 
   0,4  | 
  
   4  | 
 
| 
   0,5  | 
  
   4,269  | 
 
| 
   0,6  | 
  
   4,5  | 
 
| 
   0,7  | 
  
   4,698  | 
 
| 
   0,8  | 
  
   4,866  | 
 
| 
   0,9  | 
  
   5,008  | 
 
| 
   1  | 
  
   5,128  | 
 
2 Аналітичне моделювання динамічного режиму
Отримати рівняння динаміки двохємкістного ресивера, схематично зображеного на рис.1. Визначальним параметром даного об’єкта є тиск Р3. Необхідно знайти залежність:
, де ступінь відкриття клапану на вхідному потоці; - витрати газу з ресивера, кг/год.
Рис. 2. Розрахункова схема об’єкту моделювання
Основний статичний режим визначається такими значеннями параметрів
Н/см2 ; Н/см2 ; Н/см2 ; кг/год
Ємкості ресивера мають об’єм ;
На основі матеріальних балансів складаємо рівняння статики для кожної із єкостей
Витрати та потрібно виразити через залежності від відповідних значень тиску, та ступеню відкриття клапану на вхідному потоці:
,
де та - коефіцієнти витрати; та - це значення щільності газу відповідно перед вхідним клапоном та у першій ємкості.
Враховуючи акумулюючу здатність кожної з ємкостей, перетворимо рівняння статики на рівняння динаміки:
За умовою, що
та ,
Отримуємл наступну систему диференційних рівнянь:
Зробимо аналіз змінних, що входять у рівняння. Змінними є : . Якщо та будуть змінюватися, то навіть за сталим значенням будуть змінюватися та , а в зв’язку з тим, що - змінна, то змінною буду і . Таким чином, змінними в рівняннях будуть . Рівняння, з врахуванням визначенних змінних, будуть нелінійними. Лінеаризуємо рівняння розкладанням в ряд Тейлора.
В рівняннях є залежні між собою змінні. Це тиск та щільність , тиск та щільність . Іх однозначана залежність буде визначатися законом розширення газу. Якщо теплообмін з навколішнім середовищем близький до ідеального та не дуже великий перепад тиску, можна прийняти ізотермічний закон розширення газу PV=RT. Тоді можна записати:
,
Введемо умовне позначення .
Де
Виключивши з рівнянь змінни та розділивши всі складові рівняння на коефіцієнт при , отримаємо:
Де
; ; ;
; ; ;
Розмірність всіх додатків рівняння динамікт однакова, що є необхідною, хоч і не достатьньою умовою стверджувати, що рівняння динаміки отримано вірно.
Визначимо із статичних залежностей та з довідників значення величин . Спочатку визначимо . Тиск та щільність для незмінної температури знаходяться у такій залежності:
,
де - атмосферний тиск, Н/см2;
- абсолютне значення тиску відповідно перед ресивером, у першій та другій ємкості, ; ; .
Щільність повітря ддля атмосферного тиску за довідником кг/м3.
Враховуючи викладне вище, із залежності вирахуємо числові значення для основного статичного режиму:
, ,
Визначимо числові значення коефіцієнтів витрати .
.
Знайдемо числове значення виразу , .
Запишимо значення всіх констант та змінних в номінальному (початковому) режимі в табл.2. Користуючись значенням величин, записаних у табл. 2, знайдемо числові значення проміжних коефіцієнтів B, D, C та E.
; ; ; .
Таблиця 2
Значення параметрів ресивера в номінальноу статичному режимі
| 
   № п.п  | 
  
   Назва параметру  | 
  
   Позначення  | 
  
   Розмірність  | 
  
   Числові значення  | 
 
| 
   1.  | 
  
   Тиск повітря на вході  | 
  
   Н/см2  | 
  
   80  | 
 |
| 
   2.  | 
  
   Тиск повітря в першій ємкості  | 
  
   Н/см2  | 
  
   50  | 
 |
| 
   3.  | 
  
   Тиск повітря в другій ємкості  | 
  
   Н/см2  | 
  
   16  | 
 |
| 
   4.  | 
  
   Витрати повітря ()  | 
  
   Кг/год  | 
  
   60  | 
 |
| 
   5.  | 
  
   Об'єм першої ємкості  | 
  
   м3  | 
  
   3  | 
 |
| 
   6.  | 
  
   Об'єм другої ємкості  | 
  
   м3  | 
  
   5  | 
 |
| 
   7.  | 
  
   Ступінь відкриття клапану  | 
  
   -  | 
  
   0.5  | 
 |
| 
   8.  | 
  
   Щільність повітря на вході  | 
  
   Кг/м3  | 
  
   11.9  | 
 |
| 
   9.  | 
  
   Щільність повітря в перщій ємкості  | 
  
   Кг/м3  | 
  
   7.9  | 
 |
| 
   10.  | 
  
   Щільність повітря в другій ємкості.  | 
  
   Кг/м3  | 
  
   3.42  | 
 |
| 
   11.  | 
  
   Коефіцієнт витрати через клапан  | 
  
   6.35  | 
 ||
| 
   12.  | 
  
   Коефіцієнт витрати парубка між ємкостями  | 
  
   3.6  | 
 ||
| 
   13.  | 
  
   | 
  
   0.133  | 
 
Користуючись розрахованими значеннями В, D, C та Е, а також значеннями параметрів із таблиці 1, з використанням залежностей обчислимо значення коефіціентів рівняння динаміки.
год2 ; год; ; ; .
Підставляючи значення коефіцієнтів у рівняння динаміки запишемо його у числовій формі
.
Це рівняння є рівнянням динамікт ресивера відповідно до залежності .
Знайдемо розв'язання рівняння
у вигляді , де - вільна складова; - примусова складова.
Початкові умови приймемо нульовими:
Керуючий вплив визначаємо наступним чином: . Збурюючий вплив та його похідну приймаємо нульовими. Харакеристичне рівняння диференційного рівняння має вид: , ; .
Таким чином вільна складова вирішення має наступний вид:
де, С1 та С2 – сталі інтегрування.
Примусова складова, у урахуванням того, що не залежить від часу, складе:
Н/см2
Для визначення сталих інтегрування С1 та С2 складемо систему равняння з урахуванням початкових умов та того, що похідна від має наступний вид:
Система рівнянь формується наступним чином:
Звідси маємо:
Розв'язання системи рівняння дозволяє отримати такі значення С1 та С2:
, .
Таким чином, остаточно запишемо розв'язання рівняння
За цією формулою проведемо розрахунки , результати яких наведені в таблиці.
| 
   0  | 
  
   0  | 
 
| 
   1  | 
  
   0,174  | 
 
| 
   2  | 
  
   0,542  | 
 
| 
   3  | 
  
   0,972  | 
 
| 
   4  | 
  
   1,399  | 
 
| 
   5  | 
  
   1,798  | 
 
| 
   6  | 
  
   2,157  | 
 
| 
   7  | 
  
   2,474  | 
 
| 
   8  | 
  
   2,751  | 
 
| 
   9  | 
  
   2,992  | 
 
| 
   10  | 
  
   3,201  |