6.3 Промислова санітарія
Зміст шкідливих речовин у повітрі робочої зони виробничого приміщення не перевищує встановлених гранично-допустимих концентрацій (ГДК) відповідно до ГОСТ 12.1005-88 [6] і приведено в таблиці 6.2.
Таблиця 6.2 - Зміст шкідливих речовин у повітрі робочої зони виробничого приміщення
|
Речовина |
ГДК, мг/м3 |
Клас небезпечності |
|
Оксид азоту (в перерахуванні на N02) |
5,00 |
II |
|
Озон |
0,10 |
I |
|
Оксид вуглецю |
20,00 |
IV |
|
Запиленість |
4 |
IV |
Персонал котельного відділення виконує фізичні роботи середньої важкості (категорія ІІ-б) з витратою енергії 200-250 ккал/год, зв'язані з ходьбою і перенесенням невеликих вантажів (до 10 кг). Експлуатаційний персонал водопідготовки і щитової виконує роботи категорії І-б з енерговитратами організму 120-150 ккал/год, які зв'язані з постійною ходьбою, не потребуючи переміщення вантажів.
Вентиляція й опалення приміщень котельного відділення забезпечують видалення надлишків вологи, шкідливих газів і пилу, а також утримання наступних значень мікроклімату підприємства, які представлені в таблиці 6.3.
Таблиця 6.3 - Оптимальні параметри мікроклімату
|
Приміщення |
Категорія роботи |
Відносна вологість повітря, % |
Температура повітря, °С |
Швидкість руху, м/с |
||
|
|
|
|
В хо-лодний період року |
В теп-лий період року |
В холодний період року |
В теплий період року |
|
Щит керування |
Легкої важкості (I-б) |
40-60 |
19-21 |
20-22 |
0,2 |
0,3 |
|
Котельне відділення |
Середньої важкості (II-б) |
40-60 |
17-19 |
19-21 |
0,2 |
0,3 |
Приміщення котельного цеху відноситься до приміщень з надлишком теплоти, тому що котлоагрегати є джерелами теплового випромінювання. Тому вони обладнані ефективною приточно-витяжною вентиляцією, згідно з СНиП 2.04.05-91 [7]. Щитова обладнана водяним опаленням. У приміщенні щитів керування передбачена приточно-витяжна вентиляція з механічним спонуканням і подачею повітря у верхню зону з очищенням від пилу. Опалення водяне і повітряне; повітряне здійснюється підігрітим в калориферах повітрям і сполучено із системою припливної вентиляції.
Усі гарячі частини обладнання котельного відділення, трубопроводи, балки й інші елементи, дотик до яких викликає опіки, мають теплову ізоляцію. Температура на поверхні ізоляції при температурі навколишнього повітря 25°С, не перевищує 45°С згідно [6]. Усі гарячі ділянки поверхонь обладнання і трубопроводів, що знаходяться в зоні влучення на них вибухонебезпечних чи шкідливих речовин, покриті металевою обшивкою.
6.3.1 Виробниче освітлення
Згідно ДБН В. 25-28-2006 [8], виробничі приміщення електростанцій відносяться до 1-ої групи приміщень, у яких виконується розрізнення об'єктів зорової роботи при фіксуванні напрямку лінії зору, що подають на робочу поверхню.
При освітленні виробничих приміщень використовується природне освітлення, яке здійснюється через світлові прорізи в зовнішніх огороджуючих конструкціях. У виробничих приміщеннях освітлення бічне, однобічне.
Для штучного освітлення виробничих приміщень застосовуються газорозрядні лампи і лампи накалювання.
Характеристики виробничого освітлення наведені у таблиці 6.4.
Таблиця 6.4 - Характеристика виробничого освітлення.
|
Найме- нування примі- щень |
Характе- ристика зорових робіт |
Розряд зорових робіт |
Природне освітле- ння КПО, % |
Штучне висвітлення |
|||
|
Система освітлення |
Тип лампи |
Нормоване освітлення лк |
Тип світильника |
||||
|
Коте- льна зала |
Груба, мала точність |
VI |
1,37 |
Комбі- нована |
Газорозря Дні лампи ЛБ-40 |
150 |
ПВЛ- 2x40 |
|
Щит керування |
Середньої точності |
IV |
1,8 |
Комбінована |
Лампи накалювання |
250 |
Кульова підвіска |
Коефіцієнт природного освітлення КПО визначаємо за формулою:
, (6.1)
де - значення КПО [8, таблиця 1];
m - коефіцієнт світлового клімату [8, таблиця 4], m = 0,9;
с - коефіцієнт сонячного клімату [8, таблиця 5], с = 0,95.
Котельна зала:
е = 1,6·0,9·0,95 = 1,37 %.
Пульт керування:
е = 2,1·0,9·0,95 = 1,8 %.
Аварійне освітлення дозволяє продовжувати роботу при відключенні робочого освітлення, воно складає не менш 5 % від загального освітлення, при цьому 2 Лк у середині приміщення і 1 Лк на території електростанції. Аварійне освітлення повинне мати автономне джерело живлення й автоматичне вмикання при необхідності. Місця розташування аварійного освітлення:
1. Площадки і сходи котлів.
2. Вентиляторні і димосмоктні площадки.
3. Щити і пульти керування.
4. Водоуказники і вимірювальні прилади.
5. Фронт котла, проходи між котлами.
6. Приміщення для баків і деаераторів, обладнання водопідготовки.
Евакуаційне освітлення передбачене для евакуації людей при аварійному відключенні робочого освітлення. Його норма - 0,5 Лк.
Охоронне освітлення використовується при відсутності спеціальних технічних засобів охорони. Його норма - 0,5Лк.
6.3.2 Шум і вібрація у виробничих приміщеннях
Відповідно до ГОСТ 12.1.003-83 [9], (ГДР = 80 дБА), захист від шуму досягається розробкою шумобезпечної техніки, застосуванням засобів і методів колективного захисту.
Для колективного захисту застосовують:
- звукопоглинаюче облицювання у газоповітряних трактах вентиляційних систем з механічним спонуканням і систем кондиціонування повітря;
- звукоізольовані кабіни спостереження і дистанційного керування технологічним обладнання;
- кожухи трансформаторів.
До засобів індивідуального захисту (ЗІЗ) відносяться:
- каска ВЦНИИОТ – 2; противошумні навушники ВЦНИИОТ - 4М; вкладиші.
На електростанції джерелом вібрації згідно [10], (ГДР=92дБ по віброшвидкості) є електрообладнання (вентилятори, насоси). Систематичний вплив вібрацій приводить до порушень здоров'я обслуговуючого персоналу.
Методи обмеження вібрації: вібродемпфіровання; динамічне гасіння вібрацій; зниження вібрацій впливом на джерело порушення.
До ЗІЗ від впливу від вібрацій відносяться: чоботи з упругодеформую-чою підошвою; рукавиці і рукавички.
Заходи щодо попередження вібраційної хвороби проводяться по трьох напрямках: інженерно-технічному; організаційному; лікувально-профілактичному.
6.4 Заходи безпеки при експлуатації котлів
6.4.1 Електробезпека
В електричному господарстві використовуються електроустановки напругою 380 В трифазні і 220 В однофазні.
Основними мірами захисту від ураження електричним струмом є:
- захист від випадкового дотику до неізольованих струмоведучих
частин шляхом їхнього огородження, замкнення в шафи;
-захист від випадкового дотику до металевих не струмоведучих частин обладнання за рахунок захисного заземлення і занулення, а також індивідуальних захисних засобів.
Електрозахистні засоби поділяються на основні і додаткові. До основних відносяться: ізолюючі штанги, кліщі, електровимірювальні кліщі, вказівники напруги , а також діелектричні рукавички й інструмент з ізолюючою рукояткою. До додаткових відносяться: діелектричні боти, калоші, килими, ковпаки, що ізолюють підставки і накладки, переносні заземлення, обмежувальні пристрої, знаки і плакати безпеки, а також діелектричні рукавички.
Приміщення котельної, згідно ПУЭ-87 [11] відноситься до приміщень з підвищеною небезпекою по небезпеці поразки людей електричним струмом. Приміщення щита управління по небезпеці ураження людей електрострумом, відноситься до приміщень підвищеної небезпеки.
Основними заходами захисту від ураження електричним струмом є передбачені ПУЭ-87 організаційні і технічні заходи.
До організаційних відносяться наступні заходи:
1) призначення особи, відповідальної за електрогосподарство;
2) навчання персоналу залежно від виду використовуваного ними устаткування;
3) використання засобів індивідуального захисту;
