Lg =
Довжина сторін комірки:
Число вертикальних заземлювачів по периметру контура при умові a/Lв=1:
=48 штук.
Загальна довжина вертикальних заземлювачів:
Відносна глибина:
, тоді
Згідно [2] для ρ1/ρ2 = 2, a/Lв=1;
визначаємо ρе/ ρ2 = 1,1,тоді ρе =1.1 ∙ ρ2 = 1.1∙60 = 66 Ом ∙м.
Визначаємо загальний опір заземлювача підстанції:
·ρe/ ρе/(Lг+Lb) = Ом.
Напруга дотику:
Uдот.=Kп∙Із∙Rз=3054·0.145 ·0.467 = 206.802 В.
Отже: Rз = 0.467 Ом < Rз.доп. = 0,903 Ом,
Uдот. = 206.802 В < Uдот.доп. = 400 В.
Розрахунок заземлення виконано правильно.
5.2 Розробка та конструктивне виконання пристроїв грозозахисту
Під час прямих ударів блискавки в обладнання підстанції виникають великі перенапруги, які пошкоджують ізоляцію електричних апаратів і можуть призвести до їх руйнування. Для запобігання цього, необхідно щоб вся територія підстанції була надійно захищена від прямих ударів блискавки. Грозозахист виконують за допомогою стержневих вертикальних блискавковідводів із врахуванням зон їх захисту. Вся територія підстанції повинна знаходитися в зоні дії захисту.
Загальна площа підстанції м, відстані між блискавковідводами за довжиною і шириною становлять : Lш = 40 м , Lд = 55м .
Розраховуючи блискавкозахист приймаємо, що висота об’єкту на всій території підстанції становить 11,5 м. Приймаємо висоту порталу рівною
Оскільки висота порталу рівна 11,5 м, то висота захисту блискавковідводів повинна становити:
; (5.1)
Якщо h 30 м,тоді розрахунок проводимо за формулами:
; (5.2)
. (5.3)
Вибираємо висоту блискавковідводу рівною м.
Перераховуємо величину :
- за довжиною ;
- за шириною .
м;
м.
приймаємо приблизно рівною 15 м.
Активна висота блискавковідводу становить:
Знаходимо радіус взаємоекрануючої дії для блискавковідводів. За графіком [21] за відомими L/hа та /h визначаємо відношення /(2·):
- за довжиною /(2·)=0.75;
- за шириною /(2·)=0.87;
Визначаємо радіус захисту:
Для того, щоб весь простір між блискавковідводами був захищений потрібно щоб виконувалась умова:
,
де D - велика діагональ чотирикутника з блискавковідводами в його вершинах.
Умова виконується.
6. Заходи по забезпеченню безпеки функціонування підстанції
6.1 Відкриті розподільчі пристрої підстанції
При встановленні РП на відкритому повітрі необхідно дотримуватися вимог, які наведені нижче:
1) Пристрій повинен бути розміщений на площадці висотою не менше 0,2 м від рівня планування і повинен мати конструкцію, що відповідає умовам навколишнього середовища. В районі, де спостерігаються снігові заноси висотою 1 метр та вище, шафи необхідно встановлювати на підвищених фундаментах.
2) у відповідності з вимогами, в шафах необхідний місцевий підігрів для забезпечення нормальної роботи вимірних приладів і приладів обміну.
Розміщення РП підстанцій, генеральний план і інженерна підготовка території та захист їх від затоплення, зсувів виконане у відповідності з вимогами БН і П Держбуду.
Територія ПС зовні відгороджена огорожею висота якої 1,7 м та обладнана електричним освітленням. Освітлення в свою чергу, встановлене таким чином, щоб можна було її безпечно обслуговувати.
Забезпечується відстань між розподільчим пристроями і деревами, висота яких вище 4 м, таким чином, щоб не допускати пошкодження обладнання під час падіння дерев.
експлуатація підстанції може проходити у випадку виникнення стихійних лих чи надзвичайних ситуацій (ураган, землетруси, повені, пожежі, аварії чи катастрофи на розташованих поруч підприємствах).
Внаслідок стихійних лих на ПС можуть діяти різні вражаючі фактори і надлишковий тиск повітря (ударна хвиля), вогонь та багато інших. При цьому обладнання може вийти з ладу. При дії сильного вітру чи ударної хвилі можуть бути пошкоджені ПЛ, які підходять до ПС, вийти з ладу автоматика, комутаційна апаратура, виникнути розриви в кабельному господарстві. Також внаслідок ударної хвилі можуть пошкодитись трансформатори та інше оливонаповнене обладнання, що в свою чергу може привести до виникнення пожежі.
Трансформатори, для зменшення нагріву прямими променями сонця, пофарбовані у світлий колір, фарбами стійкими до атмосферних впливів і виливів олій.
Вібрація від землетрусу може призвести до розгерметизації трансформатора, що приводить до витоку олії з системи охолодження трансформатора.
Згідно БН і П на підстанції не передбачається проведення спеціальних антисейсмічних заходів, оскільки для району, де розташована підстанція вихідна нормативна бальність землетрусу не перевищує 6-ти балів. Тому будівництво виконане у звичайному несейсмічному варіанті.
Для зменшення пожежонебезпеки проводять заходи, що зменшують можливість витікання олії. На трансформаторах та іншому відповідному устаткуванні встановлена апаратура, яка дозволяє отримувати об’єктивну інформацію про стан даного обладнання. До таких пристроїв відносяться теплові реле для визначення температури олії та обмоток, вібродатчики та інші пристрої.
Під трансформаторами побудовані спеціальні ями, заповнені щебенем для аварійного зливу олії, від яких відходять бетонні колектори до олієзбірника, який розрахований на 80% олії трансформаторів. Олієприймач заповнений гравієм, щоб загасити полум’я горючої олії у випадку його пошкодження. Блочні трансформатори укріпленні бетонними перегородками для запобігання пошкодження сусіднього трансформатора та інших апаратів.
Альтернативні споруди знаходяться на певній відстані від приміщень олійного господарства та від відкритих розподільних злагод.
Підвищення стійкості системи енергозабезпечення досягається проведенням, як загальноміських, так і об’єктових інженерно-технічних заходів.
Створюються дублюючі джерела електроенергії, газу і води шляхом прокладання декількох підвідних електро-, газо-, водопостачальних комунікацій.
Для нормальної та безперебійної роботи ПС здійснюються заходи укриття і підсилення конструкцій. При монтажі і реконструкції встановлені захисти, які при короткому замиканні і при перенапругах вимикають пошкоджені ділянки.
На трансформаторах встановлено диференційний захист від короткого замикання, захист від перевантажень, захист від замикань на землю, газовий захист та автоматика, яка запобігає виникненню аварій, а при її виникненні локалізує пошкодження, викликане нею. Окремо встановлюється релейний захист вводів трансформаторів, а також шин від міжфазних замикань, перевантажень і замикань на землю.
На ЛЕП встановлені такі захисти: триступеневий дистанційний, від міжфазних замикань, чотирьохступеневий струмовий, від замикань на землю.
6.2 Захист від перенапруг
В літній грозовий період значно збільшується ймовірність дії грозових атмосферних електричних розрядів блискавки. Тому на ПС «Добромиль-14» встановлені блискавковідводи, які захищають обладнання від прямих ударів блискавки і її вторинних проявів електростатичної і електромагнітної дії. Блискавка може вдарити в опору, трос, може проривати тросовий захист, в обладнання відкритих РП, в спорудженій ПС, тому що число грозових годин в даному районі в році більше 5-ти.
Грозозахист включає комплекс заходів та пристроїв, призначених для забезпечення безпеки людей, безпеки будівель, споруд, обладнання та матеріалів від вибуху, пожеж та руйнування, які можливі при дії блискавки.
В результаті прямих ударів блискавки і руйнування ізоляції електрообладнання виникає пожежа, що характерно для олійних апаратів.
У зв’язку з цим захист електрообладнання підстанцій від прямих ударів блискавки (блискавковідводи) встановлені на порталах, прожекторних щоглах.
На підстанції встановлено групу поодиноких стержневих блискавковідводів, зони захисту, яких перекриваються і захищають всю території підстанції від випадкового попадання блискавки в обладнання та приміщення, а також захисне заземлення всієї апаратури, яка знаходиться на її території. Вздовж ліній електропередач встановлені блискавкозахисні троси.
На підході до ПС на ЛЕП встановлюються обмежувачі перенапруги нелінійні, які під час поширення хвиль перенапруг з великою амплітудою, будуть спрацьовувати і зрізати цю хвилю.
6.3 Організація рятувальних і інших невідкладних робіт
Рятувальні роботи включають: розвідку району лиха і осередку
ураження; маршруту висування формувань для проведення робіт;
Відімкнення електронебезпечних частин, локалізацію та ліквідацію пожеж на шляху введення рятувальних формувань і на об'єктах рятувальних робіт; розшуки і рятування людей, які знаходяться в завалених сховищах, підвалах, завалах, палаючих, загазованих, задимлених, або затоплених будинках і виробничих приміщеннях; розкриття розвалених, пошкоджених і завалених захисних споруд і рятування людей, які знаходяться в них; надання першої медичної допомоги потерпілим; винесення потерпілих і евакуація із осередку ураження, небезпечних зон у безпечний район; санітарну обробку людей, ветеринарну обробку сільськогосподарських тварин, знезаражування території, будівель, споруд, продовольства, води, техніки.
Одночасно або перед рятувальними роботами необхідно виконати інші
невідкладні роботи. Наприклад, для того, щоб підвести людей і техніку,
необхідно розчистити завалені проїзди, навести переправи, подати воду для
гасіння пожеж тощо.
Відповідальність за підтримання повсякденної готовності формувань ЦО (цивільної оборони)
до негайного виконання завдань, підготовку, дисципліну особового складу,
збереження транспорту, техніки і майна несе командир формувань ЦО. Він
організовує проведення РІНР (рятувальні та інші невідкладні роботи)в районі робіт.
- З одержанням наказу на виконання РІНР, командир формування ЦО працює в такій послідовності:
- усвідомлює поставлене завдання, при необхідності дає попередні розпорядження;
- оцінює ситуацію;
- приймає рішення;
- віддає наказ;
- організує управління і взаємодію.
З отриманням сигналу оповіщення командир формування ЦО зобов'язаний:
- в найкоротший час прибути до місця збору;
- доповісти начальнику ЦО ОГД або начальнику штабу ЦО про прибуття;
- уточнити получене завдання;
- задіяти схему оповіщення особового складу.
Страницы: 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8, 9, 10, 11, 12, 13, 14
