Для виключення поразки електричним струмом строго дотримувалися правила техніки безпеки.
Робоче місце виконане відповідно до /6/. Робочий стіл виконаний з діелектричного матеріалу (дерева) і має полку для розміщення контрольно-вимірювальної апаратури, джерел живлення й обладнаний шиною захисного заземлення із гвинтовими затисками. Є можливість екстреного знеструмлення апаратури вимикачем загальної напруги. Весь застосовуваний інструмент виконаний з ручками й ізоляційним матеріалом. Для забезпечення електробезпечності робітників у приміщенні заземлені всі металеві частини електроустановок, корпуса електроустаткування, які можуть виявитися під напругою внаслідок порушення ізоляції. Батареї опалення й інші металеві комунікаційні частини обгороджені дерев'яними решітками. Заземлюючі проводи видні на всім протязі від корпуса приладу до місця заземлення. Проведення для заземлення виконані із гнучких мідних шин і мають перетин не менш 0,35 мм2, які задовольняють вимогам термічної стійкості при короткому замиканні /7/.
У всіх джерелах харчування існує захист, що забезпечує автоматичне відключення напруги при збільшенні споживаного струму понад припустимий. Тому що існує небезпека поразки електричним струмом при виконанні робіт, то застосовувалися електропаяльники на напругу 36 У, для чого використовується понижувальний трансформатор 220/36, один кінець вторинної обмотки якого заземлений.
При монтажних роботах виключалися наступні небезпечні фактори монтажу:
- застосування для сполуки встаткування проводів з ушкодженою ізоляцією;
- пайка й установка деталей в устаткування, що перебуває під напругою;
- підключення блоків і приладів до встаткування, що перебуває під напругою.
При експериментальній перевірці використовувалися стандартні прилади, що пройшли перевірку на електробезпечність. Устаткування, застосовуване в експерименті, живилося від електрощита, що має загальний пристрій, що відключає (автомат).
Проведення налагоджувальних робіт здійснювалося на спеціально обладнаному місці. При виконанні робіт було задіяне не менш двох чоловік, при цьому виключалося перебування на робочих місцях осіб, не допущених до налагодження
По ступені небезпеки поразки людей електричним струмом дане приміщення ставиться до приміщень без підвищеної небезпеки.
Для даного приміщення характерно:
- відсутність вогкості (відносна вологість повітря тривалий час не перевищує 60%).
- відсутність струмопровідного пилу (у приміщенні немає технологічних процесів, що супроводжуються виділенням струмопровідного пилу).
- відсутність високої температури (не перевищує 25°С).
- відсутність струмопровідних підлог (підлога в приміщенні має питомий опір не менш 52·104 Ом·).
Висновки по забезпеченню електробезпечності на робочих місцях: у процесі виконання робіт, пов'язаних із застосуванням електроустаткування, виконувалися запобіжні заходи по захисту від поразки електричним струмом відповідно до /6/.
6.2.3 Експертиза пожежної безпеки
Під час конструювання запропонованого блоку в приміщенні вироблялася пайка й настроювання інших блоків і пристроїв , у ході яких використовувалися електропаяльник і легко займисті рідини (флюс і спиртової розчин каніфолі). При проведенні експериментальних робіт використовувалися електроприлади, що виділяють велику кількість тепла, що могло стати причиною пожежі. Тому, відповідно до норм технологічного проектування /8/, приміщення ставиться до категорії "В" пожежне небезпечних приміщень.
Щоб уникнути пожежі, встаткування забезпечене спеціальними термостійкими підставками й радіаторами.
Легко займисті рідини зберігалися в термостійкому герметичному посуді, що відкривалася тільки в момент їхнього використання.
У якості мер, що забезпечують протипожежний захист, застосовуються засоби пожежогасіння: вогнегасники ОУ–5, ОХП–10, ящики з піском, засобу індивідуального й колективного захисту по /9/. Згідно /10/ на кожні 50 м2 повинен доводитися один вогнегасник. Площа приміщення, де проводилися роботи з розробки модуля становить 48 м2 і усередині кімнати перебуває один вогнегасник типу ОУ–5. Отже, приміщення відповідає вимогам /10/ і є безпечним з пожежної точки зору.
Висновки по забезпеченню пожежної безпеки на робочих місцях: у процесі виконання робіт виконувалися запобіжні заходи по забезпеченню пожежної безпеки відповідно до /9,10/.
6.2.4 Експертиза освітленості
Висвітлення служить одним з найважливіших факторів, що впливають на продуктивність праці. Вимоги до раціональної освітленості виробничих приміщень зводяться до наступного:
- правильний вибір джерел світла й систем висвітлення;
- створення необхідного рівня освітленості робочих поверхонь;
- обмеження сліпучої дії світла, усунення відблисків;
- забезпечення рівномірного висвітлення.
При виконанні дипломного проекту вироблялася досить велика кількість робіт з розробки, блоку, тому робоче місце повинне бути забезпечене нормальним штучним або природним висвітленням.
Виходячи з /11/, номінальна освітленість на робочих поверхнях для даних видів робіт повинна бути не менш 300 лк.
Роботи, пов'язані з розробкою принципової схеми блоку, проводилися в приміщенні, розміри якого 8 ( 6 ( 3 м. Приміщення висвітлюють дванадцять люмінесцентних ламп денного світла. Застосування люмінесцентних ламп денного світла дозволяє забезпечити рівномірність висвітлення робочого місця, а також виключає наявність сліпучої дії світла. Це приміщення, крім того, має природне висвітлення, що організовано у вигляді трьох віконних прорізів, кожне з яких має розміри 2,6( 2 м. Вікна розташовані з південно-західної сторони приміщень, і тому більшу частину робочого часу природне (без штучного ) висвітлення забезпечує освітленість не менш 350 лк. Для усунення осліплення яскравим сонячним світлом, а також наявності сонячних відблисків на екранах приладів візуального відображення інформації (монітор комп'ютера, екран осцилографа) застосовувалися штори.
Висновки по освітленості робочих місць: роботи, пов'язані з розробкою модуля сполучення проводилися у двох різних приміщеннях. Освітленість на робочих місцях становить не менш 400 лк для одного приміщення, і не менш 350 лк для іншого, що не нижче номінальної освітленості в 300 лк, установленої в /11/.
6.3 Ергономічність проекту
Конструкція робочого місця й взаємне розташування всіх його елементів (сидіння, органи керування, засобу відображення інформації) відповідають антропометричним, фізіологічним і психологічним вимогам, а також характеру роботи /12/.
Дана конструкція робочого місця забезпечує виконання трудових операцій у межах зони діяльності моторного поля. Зони досяжності моторного поля у вертикальних і горизонтальних площинах для середніх розмірів тіла людини. Виконання трудових операцій "часто" і "дуже часто" забезпечується в межах зони досяжності й оптимальної зони моторного поля.
Для роботи з персональним комп'ютером висота робочої поверхні для людей з ростом 1800 мм. повинна становити 800 мм. Дані для Ш - групи робіт (монтаж більших деталей, конторська робота, верстатні роботи, що не вимагають високої точності) по наведені в табл. 6.3.
Малюнок 6.3.2 - Зони досяжності й оптимальної зони моторного поля
Таблиця 6.3.1
|
Параметр |
Значення, мм |
|
Висота робочої поверхні |
800 |
|
Висота простору для ніг |
675 |
|
Висота сидіння |
460 |
Розташування засобів відображення інформації, у цьому випадку це дисплей ЕОМ відповідають /14/.
Дисплей розташований у вертикальній площині під кутом (15 площини). Рівень шуму згідно /14/ на робочих місцях з використанням пристроїв для досліджень, розробок, конструювання, програмування й лікарської діяльності повинен становити до 50 dB.
Для зниження навантаження на очі, дисплей, використовуваний при лабораторній роботі, установлений з погляду ергономіки найбільш оптимальним образом: верхній край дисплея перебуває на рівні очей, а відстань до екрана близько 40 див, що укладається в рамки від 28 до 60 див. Мерехтіння екрана відбувається із частотою fмер=100 Гц, що відповідає умові fмер>70 Гц.
Приміщення в якому проводяться лабораторні роботи відповідають /15/ і /16/. /15/ вимагає щоб: “у приміщеннях, при виконанні робіт операторського типу, пов'язаних з нервово-емоційною напругою, повинні дотримуватися оптимальні величини температури повітря 22-24°С, його відносної вологості 40-60% і швидкості руху повітря не більше 0.1м/с. Інструкція для експлуатації персональних комп'ютерів передбачає також дуже тверді вимоги до температури навколишнього середовища. Для того, щоб витримати мікрокліматичні вимоги в лабораторії встановлені два кондиціонери БК-1500. Дані кондиціонери здійснює автоматична підтримка заданого ступеня охолодження або нагрівання, осушення, вентиляцію й очищення повітря від пилу. Продуктивність обробки повітря в кондиціонера 1500 м3/год, що дозволяє підтримувати оптимальний мікроклімат у лабораторії об'ємом 144 м3. Граничне значення робочої температури зовнішнього повітря при роботі в режимі охолодження, що дозволяє використовувати його в даному кліматичному поясі. Нижня температура в режимі нагрівання становить +2, тобто в холодний період року необхідно робити опалення приміщення, що й здійснюється за допомогою системи центрального опалення.
В лабораторії повинна доводиться площа приміщення не менш 4.5 м2. Площа лабораторії 6м.x8м. становить 48 м2 розрахована на 10 робочих місць, виходить, що на кожний присутнього доводиться 4.8 м2, що відповідає /16/.
У лабораторії є інструкції з техніки безпеки й пожежної безпеки, а також медична аптечка для надання першої медичної допомоги.
Висвітлення в лабораторії, відповідно до санітарного паспорта, становить: у горизонтальній площині 365 люкс, у вертикальній площині 590 люкс, що відповідає Снип 11-4-79 /11/ (300 люкс і 500 люкс відповідно), але при роботі з дисплеєм бажано мати освітленість 2/3 від номінальної, тобто 200 люкс і 330 люкс відповідно (з метою зниження навантаження на очі), для цього на віконних прорізах є штори, за допомогою яких можна відрегулювати висвітлення до оптимального рівня.
