Керування п'ятьма лампами здійснюється двома розташованими поруч однополюсними вимикачами (рис.3.1, б). При повороті першого вимикача вмикаються дві лампи, а при повороті другого - ще три лампи. Таку схему вмикання ламп застосовують у великих приміщеннях з режимом роботи, що потребує різного ступеня освітлення.
Якщо необхідна поперемінна зміна кількості ламп, що вмикаються (наприклад, у люстрі), їх приєднують до мережі за допомогою люстрового перемикача (рис.3.1, в). З першим поворотом перемикача вмикається одна лампа з трьох, з другими поворотом - дві інші, але вимикається перша лампа, з третім поворотом вмикаються всі лампи, а з четвертим - усі лампи, люстри вимикаються.
При необхідності незалежного керування однією або кількома лампами з двох місць застосовують схему з двома перемикачами, з'єднаними двома перемичками і проводом (рис.3.1, г). Наявність перемичок і проводу, який іде від перемикача до лампи, створює необхідні кола. Цю схему використовують при освітленні коридорів та сходових кліток Житлових будинків і підприємств» а також тунелів з двома або кількома виходами.
Лампи освітлювальних електроустановок, які живляться від трипровідної системи трифазного струму, вмикають між двома фазами мережі (рис.3.1, д) а ті, що живляться від чотирипровідної мережі,- між фазним і нульовим проводами (рис. 3.1, є).
4. Схеми вмикання люмінесцентних ламп
Люмінесцентні лампи можуть вмикатися в електричну мережу за стартерною і безстартерною схемами запалювання.
Рис. 4.1. Принципова схема вимикання люмінесцентної лампи стартерним запалюванням
При вмиканні ламп за стартерною схемою запалювання (рис. 4.) стартером є газорозрядна неонова лампа з двома (рухомим і нерухомим) електродами.
Люмінесцентну лампу вмикають у електричну мережу лише послідовно з баластним опором, який обмежує зростання струму в лампі і таким чином запобігає її руйнуванню. В мережах змінного струму як баластний опір застосовують котушку з великим індуктивним опором - дросель.
Запалювання люмінесцентної лампи відбувається таким чином.
Під час вмикання лампи між електродами стартера виникає тліючий розряд; його теплота нагріває рухомий біметалевий електрод. При досягненні певної температури нагрівання рухомий електрод стартера, згинаючись, замикається з нерухомим, утворюючи електричне коло, по якому протікає струм, необхідний для попереднього підігрівання електродів лампи. Підігріваючись, електроди починають випускати електрони. Під час проходження струму в колі електродів лампи розряд у стартері зникає, внаслідок чого рухомий електрод стартера остигає і, розгинаючись, повертається у вихідне положення, розриваючи при цьому електричне коло лампи. Під час розривання електричного кола до напруги мережі додається електрорушійна сила самоіндукції дроселя, і імпульс підвищеної напруги, що виник у дроселі, викликає дуговий розряд у лампі та її запалювання. З виникненням дугового розряду напруга на електродах лампи і паралельно з'єднаних з ними електродах стартера знижується настільки, що виявляється недостатньою для виникнення тліючого розряду між електродами стартера. Якщо запалювання лампи не відбудеться, то на електродах стартера з'явиться повна напруга мережі і весь процес повториться.
Для вмикання люмінесцентних ламп застосовують спеціальні стартерні і безстартерні пускорегулювальні апарати (ПРА), що являють собою комплектні пристрої, які забезпечують надійне запалювання і нормальну роботу ламп, а також підвищення коефіцієнта потужності та зниження пульсації світлового потоку ламп. У ПРА встановлюють також пристрої, що заглушують перешкоди радіоприймання.
5. Розмітка місць установки світильників
Виконання розмітки місць установки світильників безпосередньо на стелі (а) і методом перенесення точок з підлоги на стелю (б)
Розмітка місця установки одного світильника
Розмітити дві діагональні лінії. Відзначити точку перетину діагоналей і перенести її з підлоги на стелю жердиною з відвісом, для чого вістря жердини встановити на стелі так щоб схил знаходився точно над точкою перетину діагональних лінії на підлозі
Розмітка місць установки двох світильників
Розмітити осьову лінію по центру уздовж приміщення і відзначити на ній точки, розташовані на відстані В/4 від поперечних стін. Перенести дві розмічені точки на стелю жердиною з схилом. Виконати розмітку лінійкою-рамкою або двома жердинами з шнуром у вказаній послідовності безпосередньо на стелі.
Розмітка місць установки чотирьох світильників
Розмітити на підлозі дві лінії, паралельні подовжнім стінам, на відстані А/4 Відзначити на лініях чотири точки на відстані В/4 від поперечних стін і перенести на стелю жердиною з схилом. Виконати розмітку аналогічно розмітці двох світильників.
Розмітка місць установки декількох світильників в шахматному порядку
Розмітити на підлозі дві лінії, паралельні подовжнім стінам, на відстані А/4 Відзначити на одній лінії точки першу на відстані В/9, інші через кожні 2В/9. Повторити на іншій лінії розмітку в такому ж порядку, тільки відлік почати від протилежної поперечної стіни. Виконати цю розмітку аналогічно розмітці чотирьох світильників.
Розмічальні інструменти і пристрої
а - шаблон; б - розмічальна жердина; в - дерев'яний циркуль, г - розмічальна рама з жердиною: д - висок із шнуром; є - набір розмічальних інструментів: 1 - телескопічна лінійка; 2 - кутомір; 3 - рулетка; 4 - розмічальний трафарет
На ескізах, у заготівельних відомостях і супроводжувальній технічній документації зазначають технічні дані, які вичерпно характеризують ці електричні мережі. Для зображення елементів електричної мережі на ескізах застосовують умовні позначення. Ескізи заготовок нескладних трас виконують у площинних зображеннях, а складних трас - у просторовому зображенні. Для зручності складання ескізів монтажними організаціями застосовують спеціальні віддруковані друкарським способом бланки з нанесеною на них площинною або об'ємною масштабною сіткою.
На ескізах замірювань електропроводок освітлювальних електроустановок зазначають:
- марку, перерізи і кількість жил проводів і кабелів;
- способи виконання з'єднань окремих ділянок заготовок і відгалужень від них (паянням, зварюванням, опресовуванням тощо);
- способи окінцювання жил проводів і кабелів для приєднання їх до світильників, приладів та апаратів (товкачиком, кільцем або наконечником із зазначенням його типу);
- умовне розпізнавальне забарвлення фаз і маркування кінців жил проводів і кабелів;
- загальну довжину і розміри окремих ділянок електропроводок із зазначенням місць їх відгалуження та розташування відгалужувальних коробок;
довжину ділянок відгалужень до світильників і приладів, а також висоту підвішування і тип світильника.
Приклади складання замірювальних ескізів освітлювальних електропроводок: а - проводами АППВ; б - кабелем АНРГ; в - проводом АТРГ; г - відрізком кабельної лінії
Приклади складання замірювальних ескізів на складні трубні заготовки: а трубні розведення в просторовому (об'ємному) зображенні: б - виходи труб з коробок; в - обходи трубами виступних будівельних конструкцій
Під час замірювання і складання ескізів тросових електропроводок додатково зазначають проектні марку і діаметр несучого троса або дроту, марки та перерізи проводів і кабелів, способи прикріплення проводок до несучого троса (на клицях, хомутах, опорних конструкціях тощо), типи кінцевих анкерних кріплень та проміжних тросових підвісів і відтяжок, і відстані між підвісами й відтяжками, способи влаштування захисного заземлення та його приєднання до контуру заземлення.
До замовлення на заготовлення електропроводок, відрізків кабелів і трубних комунікацій додають відомість заготовок, у якій крім даних, необхідних для виготовлення потрібних вузлів і деталей, зазначають способи їх комплектації, пакування і транспортування.
6. Монтаж світильників
Монтаж світильників і приладів
Монтаж світильників, вимикачів, перемикачів, штепсельних розеток та інших приладів здійснюють після виконання в приміщенні всіх оздоблювальних і малярних робіт.
Заряджені світильники, що надійшли на об'єкт монтажу, перевіряють, відзначаючи при цьому фазні, нульові і холості жили проводів, після чого підвішують світильники до арматурного гака або кронштейна.
Незаряджені світильники заряджають за допомогою спеціальних арматурних, переважно гнучких, мідних проводів відповідних марок і перерізів (ПРКС, ПРБС тощо). Під час заряджання світильників кінці фазних або холостих жил проводів повинні бути приєднані до головок (центральних контактів) патронів, а кінці нульових проводів - до їх гвинтових гільз. Проводи не повинні зазнавати натягів, які могли б призвести до обривання або висмикування їх з контакту.
Пристрій для введення проводів у світильники залежить від типу світильника і способу проводки. Багато ввідних пристроїв оснащені ніпелями з нарізкою, щоб було можливо приєднувати до них сталеві труби електропроводки. В арматурі, призначеній для приміщень сирих, з їдкими парою й газами, а також для встановлення на відкритому повітрі в разі відкритого прокладання проводів (на роликах або ізоляторах) передбачаються два отвори для окремого вводу проводів. У світильників, які застосовуються для вводу кабелю (СРГ, ВРГ тощо), ввідні пристрої мають сальники; якщо сальника немає, ввідний пристрій повинен бути герметизований заливанням ізоляційною мастикою.
Світильники і підвісні штанги ізолюють від арматурних гаків і кронштейнів ізолюючими деталями з фарфору або фібри, а за їх відсутності - накладанням на гак двох шарів ізоляційної стрічки.
Рис 6.1. Приклади підвішування світильників при різних способах прокладання проводів і кабелів а - при схованому прокладанні проводів, б - при відкритому прокладанні проводів у трубах, в - при тросовому прокладанні проводів, г - при проводці кабелем АВРГ
Світильники у вигляді плафонів, бра, настінних і стельових патронів встановлюють на дерев'яних розетках завтовшки 10- 12 мм, міцно закріплених на стіні або стелі.
У разі монтажу освітлювальної мережі трубчастим проводом АТПРФ кріплення світильника повинно робитися жорстким (наприклад, на штанзі із сталевої труби). Приклади підвішування світильників у різних приміщеннях і за різних способів прокладання проводів і кабелів зображені на рис. 6.1.
