або іншої форми умов, щоб вона стала формою вираження модальності.
До цих засобів відносяться: наявність двоскладної конструкції з прямим
порядком слів, наявність односкладної конструкції, наявність структури
складної пропозиції. Якщо дієслівний нахил використовується для вираження
невластивого йому модального значення, то в якості засобу вираження цього
значення вживаються частки.
В більшості робіт, так чи інакше пов’язаних з категорією модальності,
мають місце відомі положення В.В.Виноградова про сутність цієї категорії,
котрі стали майже класичними в мовознавстві. В.В.Виноградов перш за все
відносить модальність до істотної конструктивної ознаки будь якого речення
і характеризує її як оцінку відношення змісту вимови до дійсності.
Як відомо, В.В.Виноградов писав про російську мову, але його
визначення модальності широко використовується в англістиці, очевидно в
зв’язку з тим, що як відмічає І.Р.Гальперин “сучасні англійські граматики
не дають визначення цієї категорії і коли торкаються її , то обмежуються
лише визнанням форм, в котрих має місце модальність.
Питання про категорії меж модальності залишається і до теперішнього
часу суперечливим. Так, Ф.Брюно сказав що в реченнях, в яких висловлюється
загальновідомий факт, “об’єктивна ідея”, типу “Париж стоїть на Сіні”,
модальність не має місця. Таке твердження все ж таки не узгоджується з
наведеним ним же визначенням модальності: “Названа дія розглядається як
реальне чи можливе. Вона або бажана або небажана, її або рекомендують, або
не рекомендують здійснити. Ось в чому заключається модальність.” Але фраза
“Париж стоїть на Сіні” стверджує цей факт, як реальний, і тому назвати її
амодальною немає для цього підстав. А значить в ній модальність має місце
як і в будь-якому іншому реченні.
Ми бачимо, що положення про наявність модальності в кожному вислові,
оформленому реченням слід взяти за основу, однак визначення модальності
В.В.Виноградова, є загальним і як нам здається перекликається з визначенням
логічної модальності Аристотеля: “Всяке судження є судженням про те, що має
місце в дійсності, чи про те, що можливо буде мати місце в дійсності”.
Отже, ми пересвідчилися в тому, що тема модальність та засоби її
вираження є дуже актуальною в сучасній лінгвістиці і вчені працюють над нею
вже не одне століття.
Потрібно відзначити й те, як в стародавні часи, так і зараз, між
вченими лінгвістами виникає чимало розбіжностей, щодо модальності та
засобів її вираження. Наприклад: якщо цю тему ми розглянемо в межах трьох
граматик, а саме: британської, американської та російської англістичної, то
відразу ж виявимо чимало розбіжностей та непорозумінь. Звичайно російсько-
англістична граматика була спорідненою з класичною британською граматикою
англійської мови і пропагувала тим, хто навчається всі свої усталені
канони. А зараз настав час значних змін у сфері граматики англійської мови,
тому що все більші і більш стає відчутною тенденція спрощення і усучаснення
американської граматики англійської мови і тут звичайно не можна не
помітити, що ці зміни не минають, нажаль, британську граматику, торкнулись
вони вже й модальних дієслів як засобів вираження модальності в англійській
мові. Наприклад, модальне дієслово will не завжди вживається з присудками,
з якими воно має вживатися згідно класичної схеми та інші зміни, котрі ми
розглянемо в дослідницькій частині роботи. Враховуючи те, що дана тема є
дуже цікавою, не є достатньо дослідженою, а засоби вираження модальності є
дуже поширеним, важливим та вагомим аспектом у вивченні англійської мови,
як і у її практичному вживанні, саме тому ми вирішили більш ретельно
опрацювати дану тему.
Що стосується актуальності даного дослідження, то вона пов’язана з
поширеним вживанням модальних дієслів як засобів вираження модальності в
сучасній англійській мові, зі змінами, які мають місце в американській
граматиці англійської мови, які в кінцевому результаті можуть стати
причиною до спонукання небажаних змін в класичній британській граматиці,
важливістю знань модальних дієслів як засобів вираження модальності, їх
значень та порядок застосування та з необхідністю наукового підходу до
вивчення модальних дієслів.
Метою даного дослідження є систематизація, вивчення та відпрацювання
накопиченого матеріалу стосовно модальних дієслів як засобів вираження
модальності в сучасній англійській мові, що в свою чергу необхідно для
полегшення і покращення результатів навчального процесу, при вивчені теми
“Модальні дієслова”.
Потрібно відмітити, що в даній роботі об’єктом дослідження є модальні
дієслова, як засоби вираження модальності в сучасній англійській мові. Для
дослідження даної роботи застосовуються такі методи: описовий
компаративний, а також метод систематизації та аналізу матеріалу.
1. Складні модальні фрази.
Після модальних дієслів завжди випливає основна форма дієслова. Якщо
після них вживається have або be, то після цих допоміжних дієслів повинні
вживатися інші дієслівні форми, результатом чого є складні дієслівні фрази,
що складаються з трьох або більше слів .Модальна досконала фраза
складається з модального дієслова + have + дієприкметник. Модальна
перфектна фраза зберігає значення будь-якого модального дієслова, в додаток
до всьому передає значення минулого часу , властивим структурам перфекта
.Можливість : What can he do with his money? Можливість в минулому часі:
What can he have done with his money? Перевага: I would rather stay at
home. Перевага в минулому часі: I would rather have stayed at home. Умова:
I would help you if I could. Умова в минулому часі: I would have helped you
if I could. Зобов'язання: They ought to repair the roof. Зобов'язання в
минулому часі: They ought to have repaired the roof.
Модальна прогресивна фраза. Коли після модального дієслова випливає ве
+ ing - форма, значення прогресивної фрази добавляється до модального
значення.
Проста конструкція : He is working
Модальна конструкція : He may be working.
He should be working.
He will be working.
2. Модальна пасивна фраза.
Якщо після модального дієслова вживається be або get + дієприкметник
минулого часу, кінцева фраза сполучить значення модального дієслова з
пасивною заставою.
|This can be done.|This could be done. |
| |This ought to be done. |
|This will be |This might be done. |
|done. | |
|This may be done.| |
| | |
Коли після модального дієслова випливає have і після have випливає
been, наступне слово може вживатися, як у -ing-формі, так і бути
дієприкметником минулого часу , в залежності від того, чи вжита ця
конструкція в пасивній заставі чи ні. He could have been working all
morning. It could have been done yesterday.You ought to have been studying
this morning. This work ought to have been finished already.
Питальні і заперечні конструкції зі складними модальними фразами.
Could this have been done yesterday? Will they have arrived tomorrow?
Негативна частка n't добавляється до першого слова фрази.
This couldn’t have been done yesterday. You won't be believed if you
tell that story. Couldn’t this have been done yesterday?
Ехо конструкцією в складних модальних фразах може бути тільки перше
слово, або вона може складатися з двох або навіть трьох допоміжних дієслів,
упускаючи при цьому тільки "справжнє" дієслово в кінці.
Tom will have left New York next Monday. Henry will, too. or:
Henry will have, too. This could have been finished yesterday. Yes, it
could, or: Yes, it could have. or:Yes, it could have been.
Ехо конструкція присудка складається з be + доповнення, і повинна
містити в собі форму be.
Was Mary ill yesterday? She must have been, otherwise she would have
come to school.
( Ехо конструкція must have буде неправильна в попередній пропозиції. )
Is your father at home? No, but he will be this afternoon. (Not will
alone.)
У розділювальних питаннях тільки перше допоміжне дієслово
використовується , незважаючи на довжину дієслівної фрази в пропозиції.
This could have been done yesterday, couldn’t it? You shouldn't have
been wasting your time, should you?
3. Інші форми схожі на модальні
В добавок до дійсних і перефразованих модальних дієслів в англійській
мові існують і інші дієслова схожі на модальні форми, такі як had better,
would rather, would prefer, що виражають надання переваги і would like
(бажання).
Узгодження з більш ніж одним модальним дієсловом або перефразованим
модальним дієсловом
Форма ought to є проміжною, яку можна класифікувати модальною чи
перефразованою. Частка to робить її схожою з перефразованим дієсловом, але
вона не має допоміжного дієслова be або have, що є визначником часу і,
ought історично є формою минулого часу в запереченні ought втрачає частку
to і функціонує, як дійсне модальне дієслово для багатьох людей , що
розмовляють на англійській мові.
Розглянемо такі приклади:
You oughtn't do that. We ought not stay any longer.
Хоча ми зазначили, що be to є еквівалентом should, як у фразі What am
I to do? Be to може також бути еквівалентом will (I am to leave tomorrow)
і еквівалентом must наприклад (You are to report tomorrow).
|We can should study hard for the exam. |He will have to improve his |
| |English. |
|I am able to, must do the assignment. |He is going to, have to |
|I might be able to go to the game. |improve his English. |
Під час подальшого вивчення варто визначити, які існують можливі
комбінації, ми бачимо з перших двох прикладів, що модальне дієслово +
модальне дієслово і перефразоване модальне дієслово + модальне дієслово -
не узгоджуються, тоді як деякі комбінації: модальне дієслово +
перефразоване модальне дієслово можливі. Наше правило для допоміжних
дієслів можна пояснювати на перших чотирьох прикладах; проте, п'ятий
приклад вказує на те, що з'являються деякі комбінації двох перефразованих
модальних дієслів. Все це припускає, що перефразовані модальні дієслова
поводяться з погляду синтаксису, як основні дієслова, ніж модальні
дієслова, що більше схожі на допоміжні дієслова.
Страницы: 1, 2
