Львівський музей українського мистецтва

Львівський музей українського мистецтва

Львівський державний коледж харчової

і переробної промисловості

Реферат

на тему:

«Львівський музей українського мистецтва»

Виконала ст. гр. ХМК-3С

Патляковська І.І.

Львів 2000

Львівський музей українського мистецтва – це зібрання творів

українського образотворчого та декоративно-ужиткового мистецтва.

Мистецтво XIX – поч. ХХ ст. представлено творчістю митців: Володимира

Гнатюка , Станіслава Людкевича , Філарета Колеси , Василя Щурата та

інших. Першим його директором був відомий вчений Іларіон Семенович

Свєнціцький. У перші роки існування музей обмежив свою діяльність

збиранням і вивченням стародавнього мистецтва , і лише згодом ,

завдяки зусиллям ентузіастів , його зацікавлення розширились.

У 1913 році Національний музей був відкритий для публічного відві-

дування. Він розмістився в просторих залах придбаного будинку , де

знаходиться й тепер.Відтоді музей стає відомим у Західній Україні та

за її межами , встановлює тісні взаємини з іншими музеями , зокрема

Києва , Москви , Петербурга.Сюди ввійшли полотна , подаровані , зок-

рема , визначними діячами російської культури О.Шахматовим , О.Со-

болєвим , В.Васнецовим , твори народного мистецтва та українських

митців-професіоналів.

Тепер у музеї зібрані цінні колекції творів стародавнього мистецтва

,

мистецтва , мистецтва ХІХ- початку ХХ ст. , українських радянських

професійних та народних художників. У фондах стародавнього мистецт-

ва є памятки ХІІ-ХІV ст. – бронзові ікони , фрагменти декоративного

різблення по каменю тощо , що репрезентують мистецтво доби Київсь-

кої Русі.

Зібрання ікон – одне з найкращих і найцінніших на

Україні.Експозиція

музею дає доволі повне уявлення про шляхи розвитку українського іко-

нописного малярства ХІV-ХVІІІ ст. Бурхливий розвиток українського

мистецтва ХVІІ ст. зумовлений боротьбою українського народу за

соціальне й національне визволення та воз’єднання України з Росією,

широко ілюструє чимала збірка творів тогочасного малярства.Особливо

цінні твори двох найвизначніших митців – Йова Кондзелевича ( автора

славнозвісного Богородчанського іконостаса ) та Івана

Рутковича.Обидва

художники залишили нам прекрасні твори , в основу яких покладені

вже не абстрактні уявлення про потойбічний світ , а глибоке знання

життя , вивчення натури.

Серед живопису ХVІІІ ст. слід згадати цікаву колекцію портретів

майст-

рів О. Білявського , І.Барановського та Л. Долинського , вихованців

ху-

дожніх академій Рима й Відня.

Чимала кількість творів декоративної різьби ХVІІ-ХVІІІ ст. дає

змогу

простежити розвиток цієї галузі українського мистецтва.

Не дуже велика збірка старовинної скульптури має зразки кам’яної і

де-

рев’яної скульптури.

Про блискучий розвиток книжкової мініатюри та орнаменту ,

високий художній рівень оформлення книжок на Україні свідчить

колекція рукописів XIV-XVIII ст. і зібрання перших стародруків

, з-поміж яких московський ”Апостол”(1564) та львівський “Апостол”

(1573-1574) І.Федорова. Багату експозицію стародавнього мистецтва

доповнюють окремі колекції гравюр та гаптувань XV-XVIII ст.,

металевий посуд та інші зразки прикладного мистецтва, що мають

велику пізнавальну та історичну цінність. Значне місце в музеї

посідають роботи українських художників XIX-XX ст. , головним

чином західноукраїнських. Це дає змогу глибоко вивчити своєрідні

риси та особливості західноукраїнського мистецтва, познайомитися з

течіями та напрямками , зумовленими специфікою політичного й

культурного життя українського народу під владою Австро-Угорщини ,

а пізніше – панської Польщі.

Серед мистецьких творів цього періоду особливо цінні “

Автопортрет”

Т.Шевченка роботи часів заслання , його ж гравюри з картин

К.Брюллова

і Рембрандта , а також кілька картин К. Трутовського ( “Дівчина з

снопа-

ми” , “Побачення” ).Широко представлена творчість митців , що працю-

вали на західних землях України в ІІ пол.ХІХ ст., зокрема

К.Устияновича і Т.Копистинського – піонерів реалізму в

західноукраїнському живописі.З

творів К. Устияновича найліпші “ Т.Шевченко на засланні” , “Гуцул”.

Кілька картин ілюструють творчість видатного портретиста ,

пейзажиста

та майстра жанрової картини І.Романчука ( “ З дороги” , “ Лісовий

крає-

вид” ).

У збірках музею є твори українських художників В.Орловського ,

К. Крижицького , П. Левченка , М.Ткаченка , С.Васильківського , М.

Пимоненка , вихованців Петербурзької Академії мистецтв та

Московського училища живопису , скульптури і архітектури.

Кінець ХІХ-початок ХХ ст.- етап дальшого розвитку українського об-

разотворчого мистецтва на шляху до реалізму , народності й

демократиз-

му – репрезентований творами О.Мурашка , Ф.Красицького ,

Й.Куриласа,

І.Труша , О.Кульчицької та інших.З творів Ф.Красицького в музеї

експо-

нується найпопулярніша його картина – “Гість із Запоріжжя”.

Дуже цікава велика колекція творів І. Труша , видатного художника-

реа-

ліста.Краєвиди та етюди , портрети , картини побутового жанру

характе-

ризують його як талановитого , своєрідного майстра.В музеї

експонують-

ся “Портрет Лесі Українки” , “Захід сонця в лісі” , “Дніпро” ,

“Самітня сосна” , “Автопортрет”. Широко й різноманітно представлено

творчість

О.Кульчицікої в галузі графіки , живопису і прикладного мистецтва.

З невеликого зібрання О. Новаківського , засновника художньої

школи у

Львові , слід згадати роботи “Діти” , “Автопортрет” , “Пробудження”

,

“Натюрморт” , що дають уявлення про небуденний талант їхнього

автора.

М.Івасюк – майстер історичного , батального та побутового жанрів-

представлений картинами “В”їзд Б.Хмельницького до Києва” , “Мати” ,

“Біля криниці” , “Автопортрет”. Цікаві також твори популярних

українсь-

ких художників Й.Куриласа ( “Бабуся” , “Бідна жінка” , “Портрет

дружи-

ни” , “На Гуцульщині” ) та А. Манастирського ( “Запорожець” , “Два

приятелі” , “Паламар” ).Обидва вони типові послідовники

реалістичного мистецтва , що переборювало на Західній Україні

всілякі формалістичні

течії.

Експозиція відділу давнього українського мистецтва охоплює

великий

відтінок часу – з ХІ по ХVІІІ ст. В її основі – багата колекція

творів деко-

ративного мистецтва ( метал , різьба по каменю і дереву ,

гаптування ) ,

малярства , графіки , скульптури. У силу історичних умов колекцію

відді-

лу складають в основному твори , що походять із західних областей

Ук-

раїни. Проте вони дають уявлення про основні напрями , течії та

етапи

розвитку українського мистецтва цього періоду в цілому.

Експозицію відділу відкривають знайдені під час археологічних

розко-

пок зразки ужиткового мистецтва Київської Русі та Галицько-Волинсь-

кого князівства. Твори давнього станкового чи монументального

малярст-

ва західноукраїнських земель до наших днів не збереглися. Про них

мож-

на судити лише на підставі скупих даних книжкової мініатюри , литих

бронзових чи різьблених з каменю іконок. Деяке уявлення про стиль

та

іконографічно-композиційні особливості цих видів давнього мистецтва

дають представлені в експозиції мініатюрні ікони: різьблені з

каменю -

“Микола” з Крилоса (ХІІ ст.) , “Спас” із Звенигорода (ХІІІ – ХІV

ст.) ;

литі бронзові – “Спас на престолі” з Поморян (ХІ ст.) ,

“Благовіщення” з

Жукова (ХІІІ – ХІV ст.)

Дві ікони представляють мистецтво ХІV ст.Від того сповненого

триво-

гою і трагізмом часу , коли постійно повторювалися спустошливі

татарсь-

кі набіги і не припинялися напади польсько-литовських та угорських

фео-

далів , до наших днів дійшло дуже мало пам’яток культури.Серед них

од-

не з чільних місць займає ікона “Юрій Змієборець” із Станилі. Її

лаконіч-

на , площинно потрактована , скупа на кольори композиція символічно

передає боротьбу добра зі злом , правди з кривдою.Кінцем ХІV ст.

датується монументальна ікона “Преображення” з Бусовиська.

Значно ширше представлене в експозиції малярство ХV ст. , якому

при-

таманні бережне дотримання давніх іконографічних канонів і стилю ,

під-

несеність художнього образу , витонченість кольорових

поєднань.Видат-

ною пам”яткою цього періоду є ікона “Архангел Гавриїл” з

Дальови.Вона

привертає увагу вишуканістю колористичного рішення , досконалою ком-

позицією.

Другою половиною ХV – початком ХVІ ст. датуються ікони “Панток-

ратор” з Милика , “Архістратиг Михаїл з діяннями” та “Цар Давид” з

Да-

льови , “Микола” із Здвиження , “Василій і Петро” з Лисятич.Вони ви-

діляються насиченістю кольорів , чіткою графічною виразністю основи

,

деяким захопленням декором.В останніх двох іконах наявні готичні

еле-

менти.

Розвиток мистецтва ХVІ ст. проходив під впливом гуманістичних

ідей

та мистецької культури Ренесансу.Цьому сприяли широкі міжнародні

торговельні та культурні зв”язки , пробуджене самоусвідомлене

почуття

людської гідності.

До класичних зразків українського малярства ХVІ ст. належить

викона-

на у мажорних кольорах ікона “Різдво Христове” з Трушевичів. Чимала

Страницы: 1, 2



Реклама
В соцсетях
рефераты скачать рефераты скачать рефераты скачать рефераты скачать рефераты скачать рефераты скачать рефераты скачать