Львівський музей українського мистецтва
Львівський державний коледж харчової
і переробної промисловості
Реферат
на тему:
«Львівський музей українського мистецтва»
Виконала ст. гр. ХМК-3С
Патляковська І.І.
Львів 2000
Львівський музей українського мистецтва – це зібрання творів
українського образотворчого та декоративно-ужиткового мистецтва.
Мистецтво XIX – поч. ХХ ст. представлено творчістю митців: Володимира
Гнатюка , Станіслава Людкевича , Філарета Колеси , Василя Щурата та
інших. Першим його директором був відомий вчений Іларіон Семенович
Свєнціцький. У перші роки існування музей обмежив свою діяльність
збиранням і вивченням стародавнього мистецтва , і лише згодом ,
завдяки зусиллям ентузіастів , його зацікавлення розширились.
У 1913 році Національний музей був відкритий для публічного відві-
дування. Він розмістився в просторих залах придбаного будинку , де
знаходиться й тепер.Відтоді музей стає відомим у Західній Україні та
за її межами , встановлює тісні взаємини з іншими музеями , зокрема
Києва , Москви , Петербурга.Сюди ввійшли полотна , подаровані , зок-
рема , визначними діячами російської культури О.Шахматовим , О.Со-
болєвим , В.Васнецовим , твори народного мистецтва та українських
митців-професіоналів.
Тепер у музеї зібрані цінні колекції творів стародавнього мистецтва
,
мистецтва , мистецтва ХІХ- початку ХХ ст. , українських радянських
професійних та народних художників. У фондах стародавнього мистецт-
ва є памятки ХІІ-ХІV ст. – бронзові ікони , фрагменти декоративного
різблення по каменю тощо , що репрезентують мистецтво доби Київсь-
кої Русі.
Зібрання ікон – одне з найкращих і найцінніших на
Україні.Експозиція
музею дає доволі повне уявлення про шляхи розвитку українського іко-
нописного малярства ХІV-ХVІІІ ст. Бурхливий розвиток українського
мистецтва ХVІІ ст. зумовлений боротьбою українського народу за
соціальне й національне визволення та воз’єднання України з Росією,
широко ілюструє чимала збірка творів тогочасного малярства.Особливо
цінні твори двох найвизначніших митців – Йова Кондзелевича ( автора
славнозвісного Богородчанського іконостаса ) та Івана
Рутковича.Обидва
художники залишили нам прекрасні твори , в основу яких покладені
вже не абстрактні уявлення про потойбічний світ , а глибоке знання
життя , вивчення натури.
Серед живопису ХVІІІ ст. слід згадати цікаву колекцію портретів
майст-
рів О. Білявського , І.Барановського та Л. Долинського , вихованців
ху-
дожніх академій Рима й Відня.
Чимала кількість творів декоративної різьби ХVІІ-ХVІІІ ст. дає
змогу
простежити розвиток цієї галузі українського мистецтва.
Не дуже велика збірка старовинної скульптури має зразки кам’яної і
де-
рев’яної скульптури.
Про блискучий розвиток книжкової мініатюри та орнаменту ,
високий художній рівень оформлення книжок на Україні свідчить
колекція рукописів XIV-XVIII ст. і зібрання перших стародруків
, з-поміж яких московський ”Апостол”(1564) та львівський “Апостол”
(1573-1574) І.Федорова. Багату експозицію стародавнього мистецтва
доповнюють окремі колекції гравюр та гаптувань XV-XVIII ст.,
металевий посуд та інші зразки прикладного мистецтва, що мають
велику пізнавальну та історичну цінність. Значне місце в музеї
посідають роботи українських художників XIX-XX ст. , головним
чином західноукраїнських. Це дає змогу глибоко вивчити своєрідні
риси та особливості західноукраїнського мистецтва, познайомитися з
течіями та напрямками , зумовленими специфікою політичного й
культурного життя українського народу під владою Австро-Угорщини ,
а пізніше – панської Польщі.
Серед мистецьких творів цього періоду особливо цінні “
Автопортрет”
Т.Шевченка роботи часів заслання , його ж гравюри з картин
К.Брюллова
і Рембрандта , а також кілька картин К. Трутовського ( “Дівчина з
снопа-
ми” , “Побачення” ).Широко представлена творчість митців , що працю-
вали на західних землях України в ІІ пол.ХІХ ст., зокрема
К.Устияновича і Т.Копистинського – піонерів реалізму в
західноукраїнському живописі.З
творів К. Устияновича найліпші “ Т.Шевченко на засланні” , “Гуцул”.
Кілька картин ілюструють творчість видатного портретиста ,
пейзажиста
та майстра жанрової картини І.Романчука ( “ З дороги” , “ Лісовий
крає-
вид” ).
У збірках музею є твори українських художників В.Орловського ,
К. Крижицького , П. Левченка , М.Ткаченка , С.Васильківського , М.
Пимоненка , вихованців Петербурзької Академії мистецтв та
Московського училища живопису , скульптури і архітектури.
Кінець ХІХ-початок ХХ ст.- етап дальшого розвитку українського об-
разотворчого мистецтва на шляху до реалізму , народності й
демократиз-
му – репрезентований творами О.Мурашка , Ф.Красицького ,
Й.Куриласа,
І.Труша , О.Кульчицької та інших.З творів Ф.Красицького в музеї
експо-
нується найпопулярніша його картина – “Гість із Запоріжжя”.
Дуже цікава велика колекція творів І. Труша , видатного художника-
реа-
ліста.Краєвиди та етюди , портрети , картини побутового жанру
характе-
ризують його як талановитого , своєрідного майстра.В музеї
експонують-
ся “Портрет Лесі Українки” , “Захід сонця в лісі” , “Дніпро” ,
“Самітня сосна” , “Автопортрет”. Широко й різноманітно представлено
творчість
О.Кульчицікої в галузі графіки , живопису і прикладного мистецтва.
З невеликого зібрання О. Новаківського , засновника художньої
школи у
Львові , слід згадати роботи “Діти” , “Автопортрет” , “Пробудження”
,
“Натюрморт” , що дають уявлення про небуденний талант їхнього
автора.
М.Івасюк – майстер історичного , батального та побутового жанрів-
представлений картинами “В”їзд Б.Хмельницького до Києва” , “Мати” ,
“Біля криниці” , “Автопортрет”. Цікаві також твори популярних
українсь-
ких художників Й.Куриласа ( “Бабуся” , “Бідна жінка” , “Портрет
дружи-
ни” , “На Гуцульщині” ) та А. Манастирського ( “Запорожець” , “Два
приятелі” , “Паламар” ).Обидва вони типові послідовники
реалістичного мистецтва , що переборювало на Західній Україні
всілякі формалістичні
течії.
Експозиція відділу давнього українського мистецтва охоплює
великий
відтінок часу – з ХІ по ХVІІІ ст. В її основі – багата колекція
творів деко-
ративного мистецтва ( метал , різьба по каменю і дереву ,
гаптування ) ,
малярства , графіки , скульптури. У силу історичних умов колекцію
відді-
лу складають в основному твори , що походять із західних областей
Ук-
раїни. Проте вони дають уявлення про основні напрями , течії та
етапи
розвитку українського мистецтва цього періоду в цілому.
Експозицію відділу відкривають знайдені під час археологічних
розко-
пок зразки ужиткового мистецтва Київської Русі та Галицько-Волинсь-
кого князівства. Твори давнього станкового чи монументального
малярст-
ва західноукраїнських земель до наших днів не збереглися. Про них
мож-
на судити лише на підставі скупих даних книжкової мініатюри , литих
бронзових чи різьблених з каменю іконок. Деяке уявлення про стиль
та
іконографічно-композиційні особливості цих видів давнього мистецтва
дають представлені в експозиції мініатюрні ікони: різьблені з
каменю -
“Микола” з Крилоса (ХІІ ст.) , “Спас” із Звенигорода (ХІІІ – ХІV
ст.) ;
литі бронзові – “Спас на престолі” з Поморян (ХІ ст.) ,
“Благовіщення” з
Жукова (ХІІІ – ХІV ст.)
Дві ікони представляють мистецтво ХІV ст.Від того сповненого
триво-
гою і трагізмом часу , коли постійно повторювалися спустошливі
татарсь-
кі набіги і не припинялися напади польсько-литовських та угорських
фео-
далів , до наших днів дійшло дуже мало пам’яток культури.Серед них
од-
не з чільних місць займає ікона “Юрій Змієборець” із Станилі. Її
лаконіч-
на , площинно потрактована , скупа на кольори композиція символічно
передає боротьбу добра зі злом , правди з кривдою.Кінцем ХІV ст.
датується монументальна ікона “Преображення” з Бусовиська.
Значно ширше представлене в експозиції малярство ХV ст. , якому
при-
таманні бережне дотримання давніх іконографічних канонів і стилю ,
під-
несеність художнього образу , витонченість кольорових
поєднань.Видат-
ною пам”яткою цього періоду є ікона “Архангел Гавриїл” з
Дальови.Вона
привертає увагу вишуканістю колористичного рішення , досконалою ком-
позицією.
Другою половиною ХV – початком ХVІ ст. датуються ікони “Панток-
ратор” з Милика , “Архістратиг Михаїл з діяннями” та “Цар Давид” з
Да-
льови , “Микола” із Здвиження , “Василій і Петро” з Лисятич.Вони ви-
діляються насиченістю кольорів , чіткою графічною виразністю основи
,
деяким захопленням декором.В останніх двох іконах наявні готичні
еле-
менти.
Розвиток мистецтва ХVІ ст. проходив під впливом гуманістичних
ідей
та мистецької культури Ренесансу.Цьому сприяли широкі міжнародні
торговельні та культурні зв”язки , пробуджене самоусвідомлене
почуття
людської гідності.
До класичних зразків українського малярства ХVІ ст. належить
викона-
на у мажорних кольорах ікона “Різдво Христове” з Трушевичів. Чимала
Страницы: 1, 2
