Загальний нагляд прокуратури (ч.1)

Міністерство освіти України

Львівський національний університет ім.І.Я.Франка

Кафедра кримінального процесу та криміналістики

Р Е Ф Е Р А Т на тему:

"Загальний нагляд прокуратури (заняття 1)"

.

Львів 1999р.

План

1. Загальний нагляд прокуратури, як галузь прокурорського нагляду, його предмет та межі.

2. Повноваження прокурора при здійсненні загального нагляду та їх характеристика.

3. Правові акти загального нагляду та вимоги до них.

4. Санкціонування прокурором затримання і видворення за межі України іноземного громадянина або особи без громадянства.

5. Основні напрямки здійснення загального нагляду в наказі Генерального прокурора України №2 від 25.03.96 року.

Згідно з Конституцією України, органи прокуратури України позбавлені функцій проведення попереднього слідства і здійснення загального нагляду.

Перехідними положеннями їх залишено у продовж п’яти років до створення спеціальних державних органів, що будуть ці функції виконувати.

Змістом загального нагляду складає нагляд за виконанням законів міністерствами, державними комітетами і відомствами, підприємствами, установами,організаціями, місцевими Радами народних депутатів їх виконавчими та распорядчими органами, громадськими організаціями і посадовими особами.

Суть та призначення загального нагляду полягає в тому, щоб забезпечити нагляд прокуратури за точним виконанням законів у всіх сферах держави, а також посадовими особами та громадянами[1].

Закон України "Про прокуратуру" (ст.4) зазначає, що діяльність органів прокуратури спрямована на всемірне утвердження, верховенства закону, зміцнення правопорядку і ставить своім завданням захист неправомірних посягань:

1. на закріплені Конституцієй Украіни незалежність республіки, суспільний та державний лад, політичну та економічну системи, права національних груп та територіальних утворень;

2. гарантовані Конституцієй, іншими законами Украіни і міжнародними правовими актами соціально-економічні, політичні, особисті права та свободу людини і громадянина;

3. основи демократичноголаду державноі влади, правовий статус місцевих

Рад народних депутатів, органів теріторіального суспільного самоврядування.

До предмету загального нагляду включені законність актів, виданних органами державного управління, місцевими Радами народних депутатів і їх виконавчими та разпорядчими органами, громадськими організаціями і посадовими особами. До числа таких правових актів відносяться накази, рішення, ухвали, роспорядження, інструкції та інші нормативні документи як загального, так і індивідуального характеру.

Нагляд за додержанням законів в галузі економічних міжнаціональних відносин, охорони навколишнього природного середовища, митної та зовнішноекономічної діяльності складає значну частину роботи прокуратури.

Прокурори забов’язані послідовно і наполегливо використовувати передбачені законом засоби у стосовно закріплення законності в економіці, в тому числі у раціональному використовуванні її ресурсів, митній діяльності; застосувати весь спектр правових та економічних санкцій стосовно осіб та громадян, які порушили закон. При цьому прокурор повинен здійснювати заходи щодо виявлення і припинення порушень, незважаючи ні на які місцеві зволікання і всуперечь будь-яким місцевим та відомчим впливам.

Виконуючи загальний нагляд, прокурор користується широкими повноваженнями, які регламентовані ст. 20 Закону України "Про прокуратуру".
При цьому необхідно виходи з того, що прокурору не надано право відміняти чи змінювати рішення, які є незаконними або необгрунтованими. Його повноваження полягають в тому, що він забов’язаний своєчасно виявляти порушення закону та приймати заходи до усунення виявленних порушень, причин та умов, які їм сприяли, а також притягти порушника закону до відповідальності[2].

Загальний нагляд прокуратури протягом усього періоду його існування був предметом наукових досліджень та суперечок.

Потреба в нагляді за додержанням законів в даний час не тільки не змінилася, а все більше зростає. Ця функція прокуратури повинна залишатися до створення справді правової держави з високою політичною культурою народу, надійною державною владою, відповідними державними традиціями.

Окремі автори стверджують, що нині є багато державних органів, які в межах своєі компетенціі здійснюють контроль. Так воно і є. Досить багато різного роду державних інспекцій, кожній з яких все частіше надається ще й право здійснювати юрисдикційну діяльність. Саме ця обставина і вимагає збереження прокурорського нагляду.

Неможливо ставити в один ряд провірку виконання якогось конкретного закону, яку здійснює прокурор в порядку загального нагляду, та скажімо, перевірку додержання "свого" законодавства рибохоронною, лісовою чи землевпорядною службою.Тут схожість чисто зовнішня. Принципова ж відмінність полягає в тому, що прокурор, здійснюючи будь-яку перевірку виконання закону, завжди виступає від імені держави в цілому, а не як представник відомства. Він діє як слуга закону у широкому розумінні цього слова і якщо під час перевірки, наприклад, додержання конституційного права громадян на працю, зустрічається з фактом крадіжки чи хибарництва, зобов’язаний негайно реагувати на це. Щодо рибінспектора чи землевпорядника, то на них такий обов’язок не покладено. Це не є їх беспосередньою справою.

Хто буде здійснювати контроль оперативно, професійно, коли у прокурора права на загальний нагляд не буде? Щодо суду, то його можливості у цій сфері через завантаженість основною роботою обмежені. До того ж, як показує прокурорська практика, є безліч випадків елементарної бездіяльності контролюючих органів, яку можна виявити лише при перевірці прокурором за його ініціативою виконання законів беспосередньо на місці. А такого права суди не мають.

Позбавити прокуратуру права здійснення прокурорського нагляду за різними формами державного контролю означало б позбавити її найефективнішого напряму діяльності, дуже потрібного для становлення та нормального функціонування нашоі держави.

Слід помітити, що у Російській Федераціі, де Концепція судово-правої реформи (1991р.) не передбачала загального нагляду, у листопаді 1995р. була прийнята друга редакція Закона ,,Про прокуратуру “,яка не тільки зберегла цю функцію, але й розширила її. Таким же шляхом пішов білоруський законодавець[3].

До того ж не можна вважати, що обмеження в новій Конституціі наглядової ролі прокуратури є остаточним і беззаперечним. Погіршення стану законності в

Украінї може змусити законодавця поновити її попередній статус.

Загальний нагляд - це функція прокуратури спрямована на виявлення, присікання правопорушень в сфері економічних відносин, державного управління суб'єктів господарської діяльності, політики, культури, освіти та ін., поновлення конкретного права та притягнення порушників до відповідальності незалежно від організаційної підпорядкованості форм власності, підстав для діяльності.

На які суб'єкти правовідносин поширюється загальний нагляд прокуратури:

1) центральні органи державного управління: а) Кабінету Міністрів України, міністерства, відомства, державні комітети, інші центральні органи державної влади та управління; б) центральні органи господарського управління незалежно від форм власності і підпорядкування; в) центральні органи контролю;

2) середній рівень управління: а) уряд Автономної Республіки Крим, місцеві ради народних депутатів, їх виконавчі та розпорядчі органи, місцеві державні адміністрації; б) підприємства, установи, організації, незалежно від форм власності та підпорядкування; в) місцеві контролюючі органи;

3) військові формування та їх установи, підприємства та організації;

4) політичні партії, рухи, громадські організації;

5) посадові особи всіх рівнів;

6) громадяни.

Предметом загального нагляду є:

1) відповідність актів, які видаються всіма органами, підприємствами, установами, організаціями та посадовими особами вимогам
Конституції України та чинним законам;

2) додержання законів про недоторканність особи, соціально-економічні, політичні, особисті права і свободи громадян, захист їх честі і гідності, якщо законом не передбачений інший порядок захисту цих прав;

3) додержання законів, що стосуються економічних, міжнаціональних відносин, охорони навколишнього середовища, митниці та зовнішньоекономічної діяльності[4].

Перевірка виконання законів проводиться за заявами та іншими повідомленнями про порушення законності, що вимагають прокурорського реагування, а за наявності приводів - також з власної ініціативи прокурора. Прокуратура не підміняє органи відомчого управління та контролю і не втручається у господарську діяльність, якщо така діяльність не суперечить чинному законодавству.

Завдання загального нагляду:

1) відповідність актів всіх юридичних та посадових осіб Конституції та законам України;

2) дотримання законів про: а) недоторканість особи; б) соціально-економічні, політичні, особисті права і свободи людини і громадянина; в) захист честі й гідності, якщо законом не передбачається іншого порядку захисту цих прав;

3) додержання законів, що стосуються: а) економічних відносин; б) міжнаціональних відносин; в) зовнішньоекономічної діяльності; г) діяльності митниці; д) охорони навколишнього природного середовища.

Завдання загального нагляду - нагляд за дотриманням законодавства закріпленого в Конституції та інших законодавчих актах щодо:
1) незалежності республіки (в тому числі і економічної);
2) суспільного та державного ладу;
3) політичних та економічних систем;
4) прав національних груп та територіальних утворень;
5) соціально-економічних, політичних, особистих прав та свобод людини і громадянина;
6) основ демократичного устрою держави;
7) правового статусу місцевих рад народних депутатів;
8) правового статусу органів територіального громадського самоврядування.

Межі прокурорського нагляду - прокурор в процесі своєї діяльності не підміняє органів контролю, відомчого управління та не втручається в господарську діяльність підприємств, установ, організацій, якщо така діяльність не суперечить чинному законодавству.

Аспекти: а) - прокурор здійснюючи нагляд сам не здійснює контролюючих функцій, належних контрольним органам, але через них отримує необхідну для прокурорського нагляду інформацію;

- залучає до перевірки працівників контролюючих органів і органів управління;

- зобов'язує контролюючі органи і органи управління проводити ревізії, перевірки (як відомчі так і міжвідомчі);

- зобов'язує органи контролю, управління проводити експертизи, спеціальні дослідження, давати висновки по питаннях прокурорського нагляду де необхідні спеціальні знання. б) - прокурор здійснює нагляд за діяльністю контролюючих органів, органів управління як в реалізації своїх прямих функцій, так і щодо використання бюджетних коштів чи господарської діяльності якщо такий орган нею займається. в) - прокурор здійснюючи нагляд не втручається в господарську діяльність піднаглядних органів.

Страницы: 1, 2