Розрахунки ефективності витрат необхідні для прийняття тих чи ін-ших господарських рішень. По-перше, вони потрібні для оцінки рівня використання різних видів витрат і ресурсів, здійснюваних організацій-но-технічних і соціально-економічних заходів, загальної результативнос-ті виробничо- господарської діяльності підприємства впродовж певного періоду часу. По- друге, за їх допомогою обгрунтовують і визначають найкращі (оптимальні) варіанти господарських рішень: застосування но-вої техніки, технології та організації виробництва, нарощування вироб-ничих потужностей, підвищення якості і оновлення асортименту продук-ції тощо. У зв’язку з цим розрізняють абсолютний (загальний) і порів-няльний ефект. Кожний з них може бути економічним, соціальним, ло-кальним (госпрозрахунковим), народногосподарським, первісним, муль-типлікаційним.
Абсолютний ефект характеризує загальну або питому (в розра-хунку на одиницю витрат чи ресурсів) його величину, яку має підпри-ємство від своєї діяльності за певний проміжок часу. Порівняльний ефект відображає наслідки порівняння можливих варіантів господарю-вання і вибору кращого з них; його рівень відбиває економічні і соціаль-ні переваги обраного варіанту здійснення господарських рішень (нап-рямку діяльності) у порівнянні з іншими можливими варіантами. Абсо-лютний і порівняльний ефекти тісно взаємозв’язані, доповнюють один одного. Визначення економічно найбільш вигідного варіанту господарю-вання завжди базується на зіставленні показників абсолютного ефекту, а аналітична оцінка останнього здійснюється шляхом порівняння його зап-ланованих, нормативних і фактично досягнутих показників, їх динаміки за певний період.
ІІ. Система показників та вимірювання ефективності виробництва.
ІІ. 1. Критерій і система показників.
Вимірювання загальної ефективності (продуктивності) діяльності підприємства методологічно зв’язане перш за все з визначенням кри-терію і формуванням відповідної йому системи показників.
Критерій це головна відрізнювальна ознака і визначальна міра віро- гідності пізнання сутіефективності виробництва, у відповідності з якими здійснюють кількісну оцінку її рівня. Правильно сформульований крите-рій повинен найбільш повно характеризувати суть ефективності як еко-номічної категорії і бути спільним для усіх ланок суспільного виробниц-тва – від підприємства до народного господарства в цілому. Суть пробле-ми підвищення ефективності виробництва (продуктивності виробничо-економічної системи) полягає у тому, що на кожну одиницю витрат – трудових, матеріальних, фінансових – досягати максимально можливого збільшення обсягу виробництва або доходу. Виходячі з цього єдиним на-родногосподарським економічним критерієм ефективності виробниц-тва можна вважати зростання продуктивності суспільної (живої і уре-чевленої) праці. У загальному вигляді критерій ефективності виробниц-тва відображає постійно здійснюваний процес максимізації обсягу чистої продукції (національного доходу) по відношенню до витрат живої і уре-чевленої праці (персоналу і виробничих фондів підприємства або народ-ного господарства в цілому). На рівні госпрозрахункового підприємства модефікованою формою единого критерію ефективності (продуктив-ності) його діяльності може слугувати максимізація прибутку за умови економічно обгрунтованої побудови систем цін на вироблювану продук-цію та оплату праці залежно від кінцевих результатів виробництва. Між народногосподарським і госпрозрахунковим (комерційним) критеріями принципової розбіжності не існує, оскільки при правильно побудованих цінах на засоби виробництва і кінцеву продукцію збільшення обсягу чис-тої продукції підприємства справляє адекватний вплив і на величину одержуваного ним прибутку. Кількісна визначеність і зміст критерію знаходить найбільш повне відображення в конкретних показниках ефек-тивності виробництва.
При формуванні системи показників ефективності виробництва, ви-робничо-
господарської і комерційної діяльності підприємства бажано дотримуватись
певних принципів. До них можна віднести:
- забезпечення взаємозв’язку критерію і системи конкретних показни-ків ефективності виробництв;
- відображення ефективності використання усіх видів застосовуваних у виробництві ресурсів;
- важливість застосування показників ефективності в управлінні різни-ми ланками виробництва на підприємстві;
- виконання найбільш важливими показниками стимулюючої функціїї у процесі використання наявних резервів зростання ефективності ви-робництва, того чи іншого виду діяльності підприємств.
Системи показників ефективності, що побудована з урахуванням визначених принципів, має включати декілька груп: 1) узагальнюючи по-казники ефективності виробництва (діяльності підприємств); 2) показ-ники ефективності використання праці (персоналу); 3) показники ефек-тивності використання виробничих основних і оборотніх фондів; 4) по-казники ефективності використання фінансових коштів (оборотних кош-тів і капітальних вкладень). Кожна з перелічених груп охоплює певну кількість конкретних абсолютних чи відносних показників, що характе-ризують загальну ефективність виробництва (діяльності підприємства) або ефективність використання окремих видів ресурсів (табл. 1)[4].
Таблиця 1[5]. Система показників ефективності виробництва.
|Узагальнюючі |Показники ефективності використання |
|показники | |
| |праці (персоналу)|виробничих |фінансових |
| | |фондів |коштів |
|Виробництво |Темпи зростання |Загальна |Оборотність |
|чистої продукції|про-дуктивності |фондовід-дача |оборот-них |
|на одиницю |праці |(за обсягом |коштів |
|витрат ресурсів | |продукції) | |
|Прибуток на |Частка приросту |Фондовіддача |Рентабельність |
|одини-цю |про-дукції за |акти-вної |обо-ротних |
|загальних витрат|рахунок |частини |коштів |
| |зро-стання |основ-них | |
| |продуктивнос-ті |фондів | |
| |праці | |Відносне |
|Рентабельність |Відносне |Рентабельність |вивільнення |
|виро-бництва |вивільнення |осно-вних |оборотних коштів|
|Затрати на |працівників |фондів | |
|одиницю товарної|Коефіцієнт |Фондомісткість |Питомі |
|продукції |використа-ння |оди-ниці |капітальні |
| |корисного фонду |продукції |вк-ладення (на |
| |робочого часу | |одиницю приросту|
|Частка приросту | | |потужності або |
|про-дукції за |Трудомісткість |Матеріаломісткі|продукції) |
|рахунок |одини-ці |сть одиниці |Рентабельність |
|ін-тенсифікації |продукції |продукції |капі-тальних |
|вироб-ництва | | |вкладень |
|Народногосподарс| | | |
|ький ефект |Зарплатомісткість|Коефіцієнт | |
|використання |одиниці продукції|викорис-тання |Строк окупності |
|одиниці | |найважливі-ших |капітальних |
|продукції | |видів сировини |вкладень |
| | |і матеріалів | |
Для всебічної оцінки рівня і динаміки абсолютної економічної ефек- тивності виробництва, результатів виробничо-господарської і комерцій-ної діяльності підприємства поряд з наведеними основними слід вико-ристовувати також специфічні показники, що відбивають ступінь вико-ристання кадрового потенціалу, виробничих потужностей, устаткування, окремих видів мінеральних ресурсів тощо.
ІІ. 2. Вимірювання економічної ефективності ресурсів і витрат.
Конкретні види ефективності можуть відокремлюватись не лише за
різноманітністю одержуваних результатів (ефектів) діяльності підпри-ємства,
про що уже мовилось вище, але й залежно від того, які ресурси
(застосовувані чи споживані) беруть для розрахунків. Застосовані ре-сурси –
це сукупність живої і уречевленої праці, а споживані ресурси являють собою
поточні витрати на виробництво продукції. В зв’язку з цим у практиці
господарювання варто виділяти також ефективність зас-тосовуваних ресурсів і
ефективності споживаних ресурсів як специфічні форми прояву загальної
ефективності виробництва, тобто мова йде про так звані ресурсний і
витратний підходи до визначення її рівня з застосуванням відповідних типів
показників.
Узагальнюючий показник ефективності застосовуваних ресурсів підприємства можна визначити, користуючись формулою
[pic] де Езр – ефективність застосовуваних ресурсів;
Р - госпрозрахункова чиста продукція за зіставленими цінами (обсяг реалізованої у розрахунковому році продукції за вирахуваннями матеріальних витрат, плати за ресурси, проценту за кредит);
П - чисельність працюючих на підприємстві;
Фос - середньорічний обсяг виробничих основних фондів за відновною вартістю;
Фоб - вартість оборотніх фондів підприємств;
Кпвп - коефіцієнт повних витрат праці (визначається відношенням чисельності працюючих у сфері матеріального виробництва до обсягу утвореного національного доходу; використовується для перерахунку уречевленої у виробничих фондах праці у середньорічну кількість робітників).
Узагальнюючим показником ефективності споживчих ресурсів може слугувати
показник витрат на одиницю товарної продукції, що ха-рактеризує рівень
поточних витрат на виробництво (собівартості виго-товлення певних виробів).
Як відомо, до собівартості продукції спо-живані ресурси включаються у формі
оплати праці (персоналу), амор-тизаційних відрахувань (основні фонди) і
вартості матеріальних ресурсів (оборотні фонди).
До найважливіших узагальнюючих показників ефективності вироб-ництва відноситься частка приросту обсягу вироблюваної продукції за рахунок інтенсивних чинників (інтенсифікація виробництва). Це зумов-люється тим, що в сучасних умовах господарювання економічно і соці-ально вигіднішим є не екстенсивний (шляхом збільшення обсягу засто-сованих ресурсів), а саме інтенсивний (за рахунок кращого використання наявних ресурсів) розвиток виробництва.
Частку прироста продукції за рахунок інтенсифікації виробниц-тва можна визначити за формулою
[pic] де Уінт - частка приросту обсягу продукції, що зумовлена інтенсифікаці-єю виробництва;
[pic]- приріст застосовуваних ресурсів за певний період, %;
[pic]- приріст обсягу виробництва продукції за певний період, %;
Умовний приклад визначення частки приросту обсягу продукції за рахунок інтенсифікації виробництва наведено у таблиці 2.
