3. Аналіз конкурентоспроможності і взаємодій в комерційній діяльності торгових підприємств.
Існує цілий ряд методик оцінки конкурентоспроможності з урахуванням
як цінових, так і нецінових факторів. Особливу роль при аналізі
конкурентоспроможності експортної продукції відіграє фактор часу.
Приймається до уваги так звана теорія "життєвого циклу" товару.
В практиці проведення оцінки конкурентоспроможності, в основному, аналізуються технічні параметри (наприклад показники потужності, вантажопідйомність, надійність і тип), менше уваги приділяється економічним показникам таким як ціна, витрати виробництва, вартість споживання, ефективність експорту, тощо. За однією з існуючих методик рівень конкурентоспроможності товару визначається як співвідношення продажної ціни експортного товару до "еталонної ціни", або середньозваженої ціни аналогічного товару, який користується найбільшим попитом на даному ринку.
В практиці закордонних фахівців існують спеціальні індикатори та
методи визначення цінової конкурентоспроможності за даний період.
Визначення цінової конкурентоспроможності на внутрішньому національному
ринку, як правило, проводиться шляхом порівняння цін внутрішнього ринку і
цін імпортних товарів, або світових цін. На зарубіжному ринку співставляють
три показники: витрати виробництва в національній валюті; обмінні курси
валют; розміри прибутків (різниця між продажною ціною на ринку і витратами
виробництва).
З нашої точки зору слід привернути увагу фахівців до розгляду питання
КС товару у тому вигляді, як воно подається у монографії "Пути повышения КС
экспорнной продукции" під редакцією В.Я.Маштабея. Розглядаючи КС, як
відповідність товару умовам ринку по технічним, економічним, комерційним та
іншим характеристикам, він пов`язує воєдино поняття "якість", "технічний
рівень", "конкурентоспроможність". Загальна кількість цих показників
досягає 400.
Автори виділяють такі групи техніко-економічних показників, які характеризують складний виріб на ринку споживання:
- властивості виробу на стадії попиту, а саме - економічна ефективність його використання (наприклад, потужність обчислення, довгостроковість, амортизація, ремонтоздатність, тощо);
- характеристики виробу з точки зору можливості його використання в комплексі з машинами та зручності експлуатування (технічні параметри, площа, тощо);
- характеристики виробу на стадії цього збуту (зовнішній вигляд, вид пакування, тощо);
- інші ознаки (наприклад, престижність).
Наведені групи показників поділяють на два основних види: технічні та
економічні. В свою чергу, вони відповідно поділяються на параметри
ергоекономічні, естетики, відповідності стандартам та законодавству, а
також на параметри, які визначають рівні окремих елементів ціни попиту
(додаток 2).
Неабияку роль у визначенні КС продукції відіграє кон’юнктурна інформація. Велике значення мають показники темпів зростання продажу, частка ринку та темпи її зростання, обсяги експорту, тощо.
Для оцінки конкурентоспроможності фірми, використовують деякі чисельні показники, які свідчать про ступінь стійкості положення фірми, спроможності виготовляти продукцію, яка користується попитом на ринку й забезпечує фірмі одержання намічених та стабільних кінцевих результатів. До ряду таких показників відносяться:
- відношення вартості реалізованої продукції до її кількості за поточний період. Збільшення цього співвідношення обсягів реалізованої продукції;
- відношення прибутку до загальної вартості продажу (profit to sales). Підвищення цього показника свідчить про підвищення рівня КС фірми;
- відношення загальної вартості продажу та вартості нереалізованої продукції (sales to finished goods) свідчить про спад попиту на продукцію фірми та затоварювання готової продукції;
- відношення загальної вартості продажу та вартості матеріальних виробничих запасів (sales to inventories) показує, що сталося, або зниження попиту на готову продукцію, або збільшення запасів сировини. Зменшення цього показника свідчить про уповільнення обігу запасів;
- відношення обсягу до суми дебіторської заборгованості (sales to receivables) показує, яка частка реалізованої продукції поставлена покупцями на основі комерційного кредиту.
Фірма, яка має більш низькі витрати виробництва, отримує більш великий прибуток, що дозволяє розширювати обсяги виробництва, підвищувати його технічний рівень, економічну ефективність та якість продукції, а також удосконалювати систему збуту. В результаті КС такої фірми та виробляємої продукції підвищується, що сприяє збільшенню її частки на ринку за рахунок інших фірм, які не мають таких фінансових та технічних можливостей.
Важливе значення має аналіз витрат обігу, який обчислюється шляхом відношення величини збутових витрат до розмірів прибутку.
Аналіз витрат обігу дозволяє викрити невиробничі витрати по всій системі товарного руху від продавця до покупця.
Таким чином, оцінка КС фірми на конкурентному ринку, або його сегменті, побудовані на ретельному аналізі технологічних, виробничих, фінансових та збутових можливостей фірми. Вона є останнім етапом маркетингового дослідження та покликана з`ясувати потенційні можливості фірми і заходи, які фірма повинна вжити для забезпечення КС позицій на конкурентному ринку.
Така оцінка повинна містити наступні показники:
. потреба у капіталовкладеннях фактичних та перспективу як в цілому, так і по окремим видах продукції і по конкретних ринках;
. асортимент КС продукції, її обсяги та вартість (продуктова диференціація);
. набір ринків або їх сегментів для кожного продукту (ринкова диференціація);
. потреба у засобах на формування попиту та стимулювання збуту;
. перелік заходів та засобів, якими фірма може забезпечити собі перевагу на ринку;
. створення заохочуючого уявлення про фірму у покупців, виготовлення високоякісної продукції, постійне оновлення продукції на основі власних розробок та винаходів, забезпечених патентним захистом, добропорядне та чесне виконання зобов`язань за угодами по відношенню терміну постачання товарів та послуг.
Результати досліджень беруться за основу при розробці стратегії фірми, її технічної, асортиментної та збутової політики.
Проведення економічного дослідження та використання великого набору показників неможливе без використання комп`ютерної техніки.
У сучасних умовах виникає необхідність у зміні орієнтації і критеріїв оцінки розроблювальної і продукції, що випускається.
Під конкурентноздатністю товару розуміється сукупність його якісних і вартісних характеристик, що забезпечує задоволення конкретної потреби покупця і вигідно для покупця відрізняє від аналогічних товарів – конкурентів.
Конкурентноздатність визначається сукупністю властивостей продукції, що входять до складу її якості і важливих для споживача, що визначають витрати споживача по придбанню, споживанню й утилізації продукції. Загальна схема оцінки конкурентноздатності представлена на рис.3.
Оцінка конкурентноздатності починається з визначення мети дослідження:
* якщо необхідно визначити становище даного товару в ряді аналогічних, то досить провести їх пряме порівняння по найважливіших параметрах;
* якщо ціллю дослідження є оцінка перспектив збуту товару на конкретному ринку, то в аналізі повинна використовуватися інформація, що включає відомості про вироби, що вийдуть на ринок у перспективі, а також відомості про зміну діючих у країні стандартів і законодавства, динаміки споживчого попиту.
Незалежно від цілей дослідження, основою оцінки конкурентноздатності є вивчення ринкових умов, що повинне проводитися постійно, як до початку розробки нової продукції, так і в ході її реалізації. Задача стоїть у виділенні тієї групи факторів, що впливають на формування попиту у визначеному секторі ринку:
. розглядаються зміни у вимогах постійних замовників продукції;
. аналізуються напрямки розвитку аналогічних розробок;
. розглядаються сфери можливого використання продукції;
. аналізується коло постійних покупців.
Вищевикладене має на увазі “комплексне дослідження ринку”. Особливе місце у вивченні ринку займає довгострокове прогнозування його розвитку. На основі вивчення ринку і вимог покупців вибирається продукція, по якій буде проводитися аналіз чи формулюються вимоги до майбутнього виробу, а далі визначається номенклатура параметрів, що беруть участь в оцінці.
При аналізі повинні використовуватися ті ж критерії, якими оперує споживач, вибираючи товар. По кожній із груп параметрів проводиться порівняння, що показує наскільки ці параметри близькі до відповідного параметру потреби.
Аналіз конкурентноздатності починається з оцінки нормативних параметрів. Якщо хоча б один з них не відповідає рівню, що запропонований діючими нормами і стандартами, то подальша оцінка конкурентноздатності продукції недоцільна, незалежно від результату порівняння по інших параметрах. У той же час, перевищення норм і стандартів і законодавства не може розглядатися як перевага продукції, оскільки з погляду споживача воно часто є марним і споживчої вартості не збільшує. Виключення можуть скласти випадки, коли покупець зацікавлений у деякому перевищенні діючих норм і стандартів у розрахунку на жорсткість їх у майбутньому.
Провадиться підрахунок групових показників, що у кількісній формі
виражають розходження між аналізованою продукцією і потребою по даній групі
параметрів і дозволяє судити про ступінь задоволення потреби по цій групі.
Розраховується інтегральний показник, що використовується для оцінки
конкурентноздатності аналізованої продукції по всіх розглянутих групах
параметрів у цілому.
Результати оцінки конкурентноздатності використовуються для вироблення висновку про неї, а також - для вибору шляхів оптимального підвищення конкурентноздатності продукції для рішення ринкових задач.
Однак факт високої конкурентноздатності самого виробу є лише необхідною умовою реалізації цього виробу на ринку в заданих обсягах. Варто також враховувати форми і методи технічного обслуговування, наявність реклами, торгово-політичні відносини між країнами і т.д.
4. Проблема підвищення конкурентоспроможності товарів і послуг на ринку.
У міжнародній практиці вважається доцільним випускати не один виріб, а їх досить широкий параметричний ряд, що утворить асортиментний набір. Чим обширнее параметричні ряди й асортиментні набори, тим вище імовірність того, що покупець знайде для себе оптимальний варіант закупівлі. Наприклад, випускають автонавантажувачі того самого типу, але відрізняються друг від друга вантажопідйомністю, швидкістю, радіусом розвороту і т.п. Кожному споживачу з урахуванням конкретних умов його роботи необхідні визначені експлуатаційні параметри автонавантажувачів, що купуються. Якщо продавець здатний їх забезпечити, покупка відбудеться, якщо ні - покупець буде шукати іншого продавця.
