Ринок зерна в Україні
смотреть на рефераты похожие на "Ринок зерна в Україні"
Зерновий ринок України поточна кон’ юнктура і прогноз на 1999/2000 маркетинговий рік
Пропозиція на зерновому ринку очікується в кількості 30,0 млн т, що на 3,4
млн т (10 %) менше минулорічної.
Пропозиція сформується, в основному, під впливом валового збору зерна
урожаю поточного року, який очікується в кількості 27,5 млн т, що на 1 млн
т або на 3,8 % перевищує минулорічний показник. Середня урожайність
зернових по всіх категоріях господарств прогнозується на рівні 20,0 ц/га,
що на 0,8 ц/га менше, але дещо зростають площі до збирання.
Провідне місце у валовому зборі як і раніше займатиме група продовольчих
зернових, яка складатиме біля 17 млн т (61 % від валу), з них пшениця 14,8
млн т (54 %). Пшениця ІІІ класу (продовольча) займатиме не менше половини
валового збору цієї культури.
Перехідні запаси товарного зерна на початок року були порівняно невеликими
(2,6 млн т), що суттєво впливає на пропозицію зерна, а на кінець року
можуть зменшитись до 1,8 млн т.
Імпорт зерна і зернопродуктів очікується в межах 80 тис. тонн.
Загальний попит по зернових сформується на рівні 28,3 млн т, що на 2,5 млн
т (8 %) буде менше минулорічного, при цьому внутрішній попит дорівнюватиме
24,5 млн т.
Експорт зерна збереже активність і очікується в межах 3,8 млн т, з яких
пшениця продовольчого призначення складатиме 3,2-3,4 млн т.
На внутрішньому ринку залишатиметься помітним вплив цінової кон’юнктури
світового ринку, яка загалом спрямована на пониження по пшениці, ячменю,
кукурудзі. Однак загальна тенденція цін внутрішнього ринку зерна з
урахуванням непередбачуваного зменшення проти запланованого валового збору
та зростання ціни пального матиме орієнтир до підвищення на 30-40 %.
На протязі перших 4-5 місяців маркетингового року ціна товаровиробника по
укладених контрактах на пшеницю продовольчого призначення очікується в
межах 290-350 грн за 1 т (72-87 дол. США). Біржові форвардні ціни по
пшениці ІІІ класу на серпень по базису СРТ будуть не менше 290 грн (без
ПДВ), на пшеницю V класу в межах 230-240 грн.
Ціна жита продовольчого буде близькою до пшениці ІV класу і дещо вищою, ніж
у минулому році. На круп’яні культури та зернофуражні слід також очікувати
підвищення цін порівняно із попереднім роком. Сезонне коливання цін стійко
зберігатиметься в межах 10-15 % до середньорічної.
Пропозиція
Обсяги пропозиції зерна в 1999/2000 маркетинговому році формуватимуться, в основному, на базі власного виробництва поточного року та знижених до 2,6 млн т перехідних запасів. Імпортні закупки в розмірі 80 тис. т ( 0,3 % від загальної пропозиції) вирішального значення, як і раніше, не матимуть.
Основним фактором, який визначатиме обсяги виробництва зерна у
1999/2000 маркетинговому році, стануть зміни площі до збирання - очікується
збільшення на 0,9 млн га, хоч урожайність порівняно із минулим роком не
зросте.
Площі озимих культур з урахуванням загибелі біля 400 тис. га складатимуть до збирання 7,1 млн га, з них 5,9 млн га пшениці.
Площу ярих зернових частково зкоригували небувалі приморозки, за яких в окремих центральних областях температура на поверхні грунту знижувалась до мінус 10-11оС. За даними Укргідрометцентру в Полтавській області приморозками пошкоджено 14 % посівів кукурудзи, 5 % ячменю, 25 % раннього засіву гречки; в Сумській області загинули 20 % ярової пшениці, майже повністю - сходи гречки та кукурудзи; в Чернігівській області пошкоджено більше 2 % зернових і зернобобових; в Кіровоградській - біля 5 тис. га гороху та 6 тис. га кукурудзи. Однак посіви ярих відновлені і їх розмір очікується на рівні попереднього року - 6,4 млн га, хоча при запізнілих строках посіву може знизитись рівень урожайності. Ранньовесняне потепління, висока сума ефективних температур та вологозабезпеченість прискорили вегетацію основних сільськогосподарських культур (випередження середньорічних агротехнічних строків на 4-8 днів), створили в цілому нормальні передумови для закладки урожаю у більшості регіонів України. В той же час в Донецькій, Луганській, Кіровоградській, Харківській областях запаси вологи в метровому шарі грунту менші минулорічних.
Однак за пізнішим прогнозом урожайність зернових культур очікується на
рівні 20,0 ц/га, оскільки в багатьох регіонах стався запал зерна. На урожай
впливатиме і той факт, що внесення добрив під зернові культури не
збільшилося, а весняним підживленням внаслідок нестачі хімікатів
забезпечено лише дві третини площ озимини. Очікуване валове виробництво
зернових і зернобобових культур у порівнянні з 1998/99 р., відображене в
табл. 1.1. Згідно прогнозу валовий збір має бути більшим від попереднього
на 1,0 млн т, хоч середня урожайність зернових культур очікується нижчою на
0,8 ц/га; в тому числі пшениці - на 2,3 ц/га. Фуражних культур буде зібрано
на 0,8 млн т більше, головним чином за рахунок збільшення площі на 329 тис.
га, збільшення валу досягатиметься переважно за рахунок збільшення
виробництва кукурудзи майже на 1,1 млн т.
1.1. Валове виробництво зерна в 1999/2000 та 1998/1999 маркетингових роках (всі категорії господарств)
| |1999/20| | | |1998/19| | |
| |00 рр. | | | |99 рр. | | |
| |на | | | |(фактич| | |
| |1.07.99| | | |но) | | |
| |р. | | | | | | |
| |(прогно| | | | | | |
| |з) | | | | | | |
|Культури |Площа |Урожай|Валови| |Площа |Урожай|Валови|
| |до |-ність|й | |до |-ність|й |
| |збиранн|, |збір, | |збиранн|, |збір, |
| |я, | |тис. т| |я, | | |
| |тис. га|ц/га* |на |було |тис. га|ц/га* |тис. т|
| | | |1.07. |на | | | |
| | | | |1.06. | | | |
|Зернові всього |13680 |20,0 |27365 |29542 |12756 |20,8 |26471 |
|Продовольчі |7718 |21,7 |16785 |18760 |7123 |23,5 |16733 |
|Озима пшениця |5890 |24,5 |14430 |16379 |5408 |26,9 |14570 |
|Яра пшениця |258 |16,5 |426 |452 |233 |15,7 |366 |
|Всього пшениць |6148 |24,2 |14856 |16831 |5641 |26,5 |14936 |
|Жито озиме |640 |18,0 |1157 |1157 |700 |16,2 |1136 |
|Просо |340 |10,2 |354 |354 |266 |9,3 |248 |
|Гречка |568 |6,2 |352 |352 |495 |6,9 |341 |
|Рис |22 |30,0 |66 |66 |21 |34,6 |72 |
|Фуражні |5962 |17,7 |10580 |10782 |5633 |17,3 |9738 |
|Ячмінь озимий |315 |26,0 |817 |837 |216 |22,1 |477 |
|Ячмінь ярий |3080 |15,9 |4887 |4887 |3345 |16,1 |5393 |
|Всього ячменю |3395 |16,8 |5704 |5724 |3561 |16,5 |5870 |
|Овес |578 |14,2 |818 |818 |550 |13,5 |741 |
|Кукурудза |1324 |24,5 |3244 |3426 |908 |25,3 |2301 |
|Зернобобові |640 |12,2 |781 |781 |576 |13,4 |772 |
|всього | | | | | | | |
|Інші |25 |13,2 |33 |33 |38 |14,2 |54 |
* у вазі після доробкиПотенційна пропозиція зернової продукції на
внутрішнньому ринку буде достатньою для забезпечення потреб, тому немає
підстав оцінювати ситуацію як критичну. Близьке до прогнозованого
виробництво зерна Україна вже мала: 1996 р. - 24,6 млн т, 1998 р. - 26,5
млн т, в тому числі збір пшениці складав, відповідно, 13,3 та 14,6 млн т.
Структури валового збору минулого року і цьогорічна за питомою вагою культур досить близькі: пшениця - 56,4 та 54,3 %, жито - 4,3-4,2 % і зернобобові 2,9 %; на 3,2 % збільшується частка кукурудзи, на 1,4 % зменшується частка ячменю
Рис. 1.1. Структура виробництва зернових у 1998/99 та 1999/00 роках в
Україні
Очікується зібрати 14,9 млн т пшениці на рівні валового обсягу в 1998 році. З урахуванням перехідних запасів пропозиція такого зерна складатиме біля 17 млн т. З них за мінусом природніх втрат (400 тис. т) та з урахуванням високої традиційної для цього продукту товарності може бути запропоновано на ринок 13 млн т зерна пшениці.
Основними постачальниками зерна на внутрішній ринок залишатимуться
крупні сільськогосподарські підприємства, частка яких складає 85 % його
виробництва. Найбільш значні товарні ресурси зерна очікуються в Одеській,
Вінницькій, Дніпропетровській, Полтавській Херсонській, Черкаській
областях.
Імпорт, як і в попередні роки, буде обмеженим, не перевищуватиме 80 тис. тонн і, головним чином, це буде насіння зернових.
Загальна пропозиція зерна дорівнюватиме у 1999/2000 р. 30,0 млн т., що на 10 % менше минулорічного рівня (табл. 1.2).
1.2. Баланс ринкового попиту і пропозиції зерна, тис. т
| |Маркетин| | | | |
| |гові | | | | |
| |роки | | | | |
|Показники |1996/97 |1997/98 |1998/99 |1999/200|1999/2000|
| | | | |0 |до |
| | | | |(прогноз|1998/99, |
| | | | |) |% |
|Загальна пропозиція |30014 |37491 |33384 |30005 |89,9 |
|в тому числі: | | | | | |
|початкові запаси |5221 |1930 |6823 |2560 |37,5 |
|виробництво |24571 |35472 |26471 |27365 |103,4 |
|імпорт |222 |89 |90 |80 |88,9 |
|Загальний попит |28084 |30668 |30824 |28255 |91,7 |
|в тому числі: | | | | | |
|Внутрішній попит |26281 |29190 |26224 |24455 |93,3 |
|з нього на: | | | | | |
|продовольство |8416 |8420 |8400 |8150 |97,0 |
|корми |12200 |13700 |11850 |10900 |92,0 |
|насіння |4528 |4250 |4380 |4035 |92,1 |
|промислову переробку |400 |1050 |800 |550 |68,8 |
|Втрати |737 |1770 |794 |820 |103,3 |
|Експорт |1803 |1478 |4600 |3800 |82,6 |
|Запаси на кінець року |1930 |6823 |2560 |1750 |68,4 |
|Відношення кінцевих |0,07 |0,22 |0,08 |0,06 |х |
|запасів до загального | | | | | |
|використання | | | | | |
Попит
Загальний попит на зерно продовольчої та непродовольчої груп
прогнозується як очікувана сума внутрішнього попиту та можливого експорту
такої продукції. За розрахунками він досягне 28,3 млн т зерна. Внутрішній
попит складається з попиту на зерно для продовольчих цілей і промпереробки
(на спирт, пиво, крохмаль), для фуражу, у якості посівного матеріалу,
включаючи страховий фонд.
Попит на зерно продовольчого призначення, визначений у обсягах 8,1 млн т, відбиває потреби суспільства, виходячи з чисельності населення та середньодушового споживання хліба і хлібопродуктів (в перерахунку на борошно і зерно). В розрахунках прийнято, що середньорічна кількість населення на кінець прогнозованого маркетингового року складе 49,5 млн чоловік, за умови, що залишається тенденція до зменшення кількості населення на 350-400 тис. чол. в рік, а річне середньодушове споживання складатиме не менше 125 кг. Останнє залежить від рівня реальних доходів населення, які зменшилися на 4,7 % за 1998 р. і продовжуватимуть зменшуватися протягом 1999/2000 р.
Найбільший обсяг зерна – 11,0 млн т буде використано господарствами
всіх форм власності для фуражних цілей, тобто ці витрати порівняно з
1998/99 р. зменшаться на 1 млн т (8 %). З них 7 млн т надійде за рахунок
фуражних культур, а 3,9 млн т - за рахунок гірших за якістю продовольчих
культур (пшениця, круп’ яні). Суттєвих змін у попиті комбікормових заводів
на фуражне зерно не очікується.
Страницы: 1, 2