Рівень зареєстрованого безробіття порівняно з 1 січня 1998р.
збільшився на 0,8 процентних пункта і становив на 1 жовтня 2,1%
працездатного населення працездатного віку. Найвищим він залишається у
Західному регіоні України : Волинська область – 4,6%, Івано-Франківська –
4,4, Житомирська – 3,5, Львівська – 3,5.
Ситуація на регіональних ринках праці України не однозначна. Найбільше навантаження на одне вакантне робоче місце спостерігається у ряді західних областей, а найменше – в південних. Наприклад, в Івано-Франківській області на одне робоче місце претендує 84, у волинській – 78, Львівській – 33 громадян.
Складні процеси формування ринкової економіки, конверсії, роздержавлення і приватизації негативно вплинули на зайнятість та її структуру в окремих регіонах та по країні в цілому.
Перший етап формування ринкових ринкових перетворень (1992-1995 рр.) показав чітко визначені риси щодо специфіки прояву безробіття в різних регіонах України. Можна вважати доцільним умовний поділ економічних регіонів України на такі три групи: а) з незначним рівнем безробіття; б) з середнім рівнем безробіття; в) із значним рівнем безробіття. Особливої уваги в практичній діяльності служб зайнятості і місцевих адміністрацій заслуговують райони посиленого безробіття (табл. 5.1.)
Табл.
5.1
Кількість населення, не зайнятого трудовою діяльністю, та його працевлаштування в Західному регіоні у І півріччі 1998р., чол
|Область | |Звернулось з питань |Працевлаштовано |
| | |працевлаштування | |
| |всьог|З них |Всьог|З них |всього|З них |
| |о | |о | | | |
| | |жінки|Молодь| |жінки|Молодь| |жінки|Молод|
| | | |віком | | |віком | | |ь |
| | | |до 28 | | |до 28 | | |віком|
| | | |років | | |років | | |до 28|
| | | | | | | | | |років|
|Вінницька |11360|7765 |4049 |17555|9069 |6640 |4885 |1984 |2282 |
|Волинська |17292|9434 |7313 |12870|6390 |4873 |1982 |842 |975 |
|Закарпатсь|15726|9600 |5381 |14328|7060 |4859 |3735 |1748 |1625 |
|ка | | | | | | | | | |
|Івано-Фран| | | | | | | | | |
|ківська |27175|15753|9838 |19399|9279 |7456 |2164 |828 |1007 |
|Львівська |38500|23386|13559 |30835|15643|10849 |4756 |1849 |2197 |
|Рівненська|14129|8426 |5389 |12006|6140 |5255 |2689 |1322 |1431 |
|Тернопільс|12094|7449 |4969 |11997|5936 |5064 |2988 |1266 |1461 |
|ька | | | | | | | | | |
|Хмельницьк|13892|9333 |5199 |18032|9551 |6847 |6349 |2645 |3009 |
|а | | | | | | | | | |
|Чернівецьк|6040 |4077 |2142 |5607 |2982 |1849 |661 |327 |277 |
|а | | | | | | | | | |
Дослідження динаміки безробіття та незайнятості у регіоні в розрізі областей дозволяє констатувати наступне: а) стабільний характер незайнятості на першому та наступному етапах ринкової трансформації економіки; б) досить стійку тенденцію до зростання рівня безробіття; в) неоднакові темпи зміни рівнів безробіття та незайнятості, що може бути зумовлено неоднаковою мірою дії різнонаправлених факторів. Стійкість тенденцій у стані та динаміці рівня безробіття в регіоні може бути пояснена, головним чином, причинами кризового стану економіки, що призвело до зростання безробіття.
Аналіз якісного стану безробітних з причини звільнення з попереднього
місця роботи та звернення до служби зайнятості за допомогою у
працевлаштуваннї дає можливість охарактеризувати їх склад за ознаками
первинного розподілу та перерозподілу робочої сили. Велика кількість
безробітних на кінець 1998р. була пов’язана переважно з перерозподілом
робочої сили, який був викликаний виходом робітників на офіційний ринок
праці у випадках ускладнень з працевлаштуванням. Аналогічна тенденція
характерна майже для всіх областей Західного регіону, хоча в одних областях
вона була вище середньої – Волинська, Закарпатська, Івано-Франківська,
Львівська, Рівненська, а в інших нижче – Вінницька, Хмельницька,
Чернівецька (рис. 5.2)
Рис.5.2
Рівень зареєстрованого безробіття по Західному регіону
0 0,5 1
1,5 2 2,5 3 3,5
4 відсотки на 1 січня 1998р.; на 1 липня 1998р.
Серед вивільнених робітників , які отримали статус безробітних, переважають громадяни, звільнені за власним бажанням (плинність кадрів), при чому частка їх перевищує середній рівень по країні, а в деяких областях значно випереджає частку вивільнених робітників (табл. 5.3)
Табл.5.3
Рух робочої сили працівників, зайнятих в галузях економіки, по Західному регіону у І півріччі 1998р.
|Область |Прийнят|Вибуло, тис.чол. |Коефіцієнт, % |
| |о, | | |
| |тис.чол| | |
| | |всьог|в тому числі з |обороту робочої|в тому числі|
| | |о |причин |сили |звільнені з |
| | | | | |причин |
| | | |плиннос|скорочен|по |по |Плин-|скоро|
| | | |ті |ня |прийом|звільне|ності|ч. |
| | | |кадрів |штатів |у |ню |кадрі|штаті|
| | | | | | | |в |в |
|Вінницька |20,4 |34,1 |20,9 |8,8 |0,05 |0,08 |0,05 |0,02 |
|Волинська |11,6 |22,6 |12,6 |5,1 |0,05 |0,09 |0,05 |0,02 |
|Закарпатсь|12,2 |20,3 |13,7 |3,8 |0,04 |0,07 |0,05 |0,01 |
|ка | | | | | | | | |
|Івано-Фран| | | | | | | | |
|ківська |12,9 |23,4 |14,2 |4,5 |0,04 |0,07 |0,04 |0,01 |
|Львівська |29,4 |60,0 |35,2 |16,1 |0,04 |0,08 |0,05 |0,02 |
|Рівненська|13,0 |22,1 |14,5 |4,4 |0,05 |0,08 |0,05 |0,02 |
|Тернопільс|7,8 |13,1 |9,1 |2,6 |0,03 |0,05 |0,04 |0,01 |
|ька | | | | | | | | |
|Хмельницьк|14,2 |27,4 |18,1 |6,9 |0,04 |0,08 |0,05 |0,02 |
|а | | | | | | | | |
|Чернівецьк|10,3 |16,6 |12,2 |2,5 |0,05 |0,09 |0,06 |0,01 |
|а | | | | | | | | |
Особливе місце серед вивільнених займають громадяни, які отримали статус безробітних з причин їхнього звільнення з лав Збройних Сил, а також через реструктуризацію виробництва та скорочення штату. Питома вага цих груп безробітних в цілому серед вивільнених досить значна – 21,8%.
Заслуговує на увагу розгляд складу безробітних, які отримали цей
статус після закінчення навчальних закладів (середніх шкіл, профтехучилищ,
вузів), тобто на стадії первинного розподілу. Частка цих осіб серед
безробітних, які перебувають на обліку у службі зайнятості становить в
середньому 8,5% (серед випускників загальноосвітніх шкіл, ПТУ та вузів
відповідно – 27,4; 38,6; 34,0%). Розглянута вище структура безробітних – за
критерієм віднесення їх до первинного та вторинного розподілу робочої сили
– кореспондує з їх віковими даними. Так у Західному регіоні частка
безробітних віком до 22 років становить 24,7%. Таким чином, випускники шкіл
та спціальних учбових закладів, які включаються в цю вікову групу,
зумовлюють її превалюючий зв’язок з первинним розподілом і меншою мірою з
перерозподілом робочої сили (табл. 5.4)
Табл 5.4
Безробітні за віком по Західному регіону, %
|Область |Всього|У тому числі за віком |
| |, | |
| |тис.чо| |
| |л | |
| | |15-1|20-2|25-2|30-3|35-3|40-4|50-5|55-5|60 і |
| | |9 |4 |9 |4 |9 |9 |4 |9 |старш|
| | | | | | | | | | |і |
|Вінницька |38,4 |17,4|27,3|13,0|8,9 |6,8 |15,6|3,7 |5,5 |1,8 |
|Волинська |28,3 |17,7|21,9|14,5|8,8 |8,5 |15,9|4,9 |2,8 |5,0 |
|Закарпатська |38,2 |17,8|20,4|16,2|10,7|12,0|13,9|3,4 |3,2 |2,4 |
|Івано-Франківс|51,8 |17,8|23,3|13,9|12,5|11,0|14,7|2,9 |2,7 |1,2 |
|ька | | | | | | | | | | |
|Львівська |108,8 |10,2|23,2|17,2|14,2|12,8|13,1|3,3 |3,3 |2,7 |
|Рівненська |38,6 |20,2|29,8|12,2|9,1 |6,7 |13,7|2,1 |4,1 |2,1 |
|Тернопільська |22,9 |18,8|23,6|15,7|10,9|9,2 |15,7|1,7 |3,1 |1,3 |
|Хмельницька |33,0 |15,5|23,0|10,6|10,9|12,1|17,3|4,3 |3,6 |2,7 |
|Чернівецька |21,4 |12,2|29,5|14,0|18,2|11,2|10,3|2,3 |0,9 |1,4 |
Серед проблем ринку праці особливе місце займають питання регулювання
зайнятості у сільських районах. В аграрному секторі економіки перехід до
ринкових відносин призвів до появи проблем, які необхідно вирішувати.
Джерела безробіття у сільській місцевості досить складні та специфічні,
переважно вони пов’язані з розпадом старої системи господарювання та
формуванням ринкової. З одного боку, економіка села ще діє за
адміністративними формами, а з другого – з недоліками та деформаціями
починають впроваджуватись нові форми та методи господарювання.
Характерною особливістю безробіття сільського населення є те, що воно
поєднане з інфляцією. Це значно ускладнює вирішення проблем зайнятості.
Тому що заходи боротьби з безробіттям можуть призвести до посилення
інфляції і навпаки. На кінець 1997р. найвищий рівень офіційно
зареєстрованого сільського безробіття був у Львівській області – 5564 чол.,
Івано-Франківській – 4837, Закарпатській – 2858, Волинській – 1147 чол.
(табл. 5.5)
Табл.
5.5
Рівень сільського безробіття за період 1994-1997 рр. по Західному регіону
|Область |1994р.|1995р.|1996р.|1997р.|Різниця |
| | | | | |1997-1994рр. |
|Вінницька |- |0,1 |0,2 |0,3 |0,3 |
|Волинська |0,5 |1,4 |1,2 |1,2 |0,7 |
|Закарпатська |0,8 |1,9 |2,2 |2,9 |2,1 |
|Івано-Франківсь|2,3 |4,4 |4,8 |4,8 |2,5 |
|ка | | | | | |
|Львівська |1,1 |3,7 |4,1 |5,5 |4,4 |
|Рівненська |- |1,3 |1,3 |1,6 |1,6 |
|Тернопільська |1,3 |1,0 |0,8 |1,0 |-0,3 |
|Хмельницька |0,7 |0,7 |0,6 |0,7 |0,0 |
|Чернівецька |0,1 |0,5 |0,5 |0,6 |0,5 |
Динаміка показників сільського безробіття дає підставу зробити висновок про стабільне зростання чисельності сільських безробітних.
Серед першочергових заходів у запобіганні масовому безробіттю у
Західному регіоні України необхідно передбачати здійснення таких заходів.
По-перше, необхідно узгоджувати державну політику зайнятості із структурною перебудовою економіки і одночасним стимулюванням підприємництва, в тому числі шляхом зниження податкового тиску на вітчизняного товаровиробника. По-друге, слід активізувати фінансову підтримку підприємств, що створюють нові робочі місця та розвивають місцеву інфраструктуру. По-третє, доцільно передбачити надання податкових пільг вітчизняним та закордонним інвесторам за умови, що інвестиції спрямовуються на розширення сфери продуктивної праці і виробництво конкурентоспроможної продукції. По-четверте, необхідно постійно удосконалювати законодавчі акти щодо підприємництва, державні програми підтримки малого та середнього бізнесу в аспекті стимулювання створення нових робочих місць і одночасного навчання підприємців.по-п’яте, здійснювати реальну підтримку незайнятих громадян в організації самостійної зайнятості. Крім того, подальшого удосконалення вимагає система підвищення ефективності формування тимчасових робочих місць для громадських робіт, а також практична реалізація системи соціального партнерства щодо створення та збереження діючих робочих місць.
6. ОСОБЛИВОСТІ МІСЬКОГО ТА СІЛЬСЬКОГО РОЗСЕЛЕННЯ ЗАХІДНИХ ОБЛАСТЕЙ УКРАЇНИ
Від 1997 року чисельність сільського населення зменшилась на 12,8% і сьогодня вона становить 32,1% від загальної чисельності населення. З 1997р. по 1989р. середньорічне зменшення чисельності сільського населення дорівнювало 200 тис. осіб. З 1989р. темпи зменшення сповільнюються.
За 1991р. міграційне сальдо в сільській місцевості додатнє і становить
148,4 тис. осіб, за 1992р. –78,8 тис. осіб, за 1993р. –41,7 тис. осіб, за
1994р. – 0,5 тис. осіб, за 1995р. міграційне сальдо збільшило сільське
населення на 13,0 тис. осіб. Люди повертаються в села не тому, що там краще
жити, а тому, що у містах стало жити важко. Затримка зарплати та проживання
по дві-три сім’ї в одній квартирі змушують старше покоління повертатись до
вимерлих батьківських осель.
Досліджуючи внутрішній міграційний рух населення, можна побачити, що у попередні десятиріччя переважав міграційний потік з сіл у міста, зараз спостерігається зворотнє – наростаюча тенденція переселення з міст у села.В зв’язку з цим внутрішню міграцію можна розділити на два напрямки:
- урбанізація – у вузькому тлумаченні, це міграція село-село, село- місто, місто-місто;
- дезурбанізація – яка характеризує міграційні потоки з великих у менші міста та зростання сіл.
Особливістю всіх демографічних процесів є парність, протилежна спрямованість, взаємозумовленість і залежність (народження – смерть, вибуття – прибуття, шлюб-розлучення тощо). Ці властивості є системоутворюючими факторами, що формують населення як систему з усіма його якостями. Кожен розглянутий компонент пов’язаний з численними іншими як структурно, так і функціонально, і тому при дослідженні їх динаміки не може розглядатись ізольовано. Так, процеси природного та механічного руху населення залежать від його демографічної структури, соціального складу, потенціалу здоров’я, національного складу, освітнього рівня і т.п.; в свою чергу, формування соціальних якостей, зокрема потенціалу здоров’я та освітнього потенціалу, тісно пов’язане з процесами природного та механічного руху населення, його складом за статтю і віком, соціальними групами та ін. Отже, важливе значення мають рухливість населення, тобто зміни, що викликані його механічним рухом, плинність або зміна чисельності населення і його складу під впливом соціальної мобільності та природного руху.
Міське населення Західної України на початок 1996 року становило 67,9% загальної чисельності населення Західного регіону. Аналіз даних щодо динаміки міських жителів свідчить про те, що до 1993 р. приріст змінився на скорочення міського населення, яке становило 70,3 тис. осіб, в 1994р. – понад 281 тис. осіб, а в 1995р. – 286,3 тис. осіб.
Динаміка міського населення має значні територіальні відмінності. У
1995р. зберігалась тенденція зниження темпів приросту міських жителів у
Донецько-Придніпровському регіоні і незначного зростання приросту населення
у слабоурбанізованому Західному регіоні (Івано-Франківська, Тернопільська,
Хмельницька області). Джерелом приросту чисельності міських жителів цих
областей був природний приріст (відповідно1,4; 1,7; 1,0 тис. осіб).
Змінюється і співвідношення між типами міських поселень – містами і селищами міського типу. В зазначений період мало місце зростання кількості міст і зменшення селищ міського типу, що пов’язане з наданням селищам міського типу статутсу міст та переводом селищ міського типу в ранг сільських поселень.
Аналіз розподілу жителів за типами розселень свідчить про те, що хоч міські поселення в 1995р. складали трохи більше 4% усіх поселень України, однак у них проживало понад дві третини населення. При цьому міста складали менше третини міських поселень, але вони концентрували понад 86% міських жителів. До того ж основна їх частка (понад 50%) припадає на великі міста з числом жителів понад 250 тисяч. У таких містах проживає понад 16 млн. осіб із приблизно 30 млн. жителів міст. В малих містах проживає понад 8 млн.осіб.
ВИСНОВОК
Україна знаходиться у перехідному періоді( в економіці й соціальній сфері проводяться докорінні зміни щодо створення фундаментальних основ ринку. Вдала адаптація населення до нових умов життя і стабілізаційція процесів розвитку суспільства залежить від тривалості перехідного періоду, який можна скоротити лише піднесенням реального сектора економіки, тобто матеріального виробництва. А це, в свою чергу, здебільшого залежить від розвитку національного ринку праці.
В структурі зайнятості Західного регіону тривають негативні зміни( зростає приховане безробіття, скорочується чисельність працюючих у галузях матеріального виробництва та науці на фоні збільшення зайнятості в більшості галузей невиробничої сфери, кваліфікований персонал змушений займатися не відповідними йому видами діяльності.
На ринку праці існує тенденція до зменшення пропозиції праці, яка перебуває під безпосереднім впливом рівня й структури оплати праці, адже рішення про участь в оплачуваній праці, форми, тривалість, інтенсивність цієї праці людина приймає багато в чому залежно від розмірів і умов одержання трудового винагородження.
Через низьку платоспроможність багатьох підприємств та бюджетний дефіцит виплати зарплати значно затримуються, відбувається їх натуралізація, що негативно відображається на мотиваці праці та стимулює нерегламентовану зайнятість. Заробітна плата майже не виконує своїх функцій з відтворення, стимулювання перерозподілу робочої сили через недієвість заходів щодо її реформуання.
Таким чином, саморозвиток і пристосування ринку праці до сучасної
економічної ситуації сформували в Західному регіоні України досить
суперечливі соціально-трудові відносини( тінізація доходів, галузева
розбалансованість ринку праці, наявність значного прихованого безробіття.
Регулювання ринку праці вимагає взаємопов(язаного вирішення проблем у сфері
макроекономічної стабілізації, структурної перебудови фінансово-кредитної,
бюджетної і податкової політики, соціального захисту населення.
СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ:
1. Економічна активність населення України у 1997р.: статистичний збірник/Державний комітет статистики України. – К., 1998.
2. Лібанова Е. Ринок праці (соціально-демографічні аспекти). – К.,
1996
3. Праця в Україні в січні-вересні 1997р.: Статистичний збірник
Міністерства статистики України. – К., 1997.
4. Стешенко В.С. Деякі демографічні наслідки соціально-еономічної кризи в Україні// Демоекономічне дослідження. – К.:Інститут економіки НАН України, 1995.
5. Склад населення України за статтю та віком на 1 січня 1998р. –
К.:Держкомстат України, 1998.
6. Україна: аспекти праці, №4, 1999
7. Україна: аспекти праці, №5, 1999
-----------------------
Територіальні переміщенні населення
Зовнішні
[pic]
[pic]
Внутрішні
В службових справах до 90% переміщуваних працездатного віку
В приватних справах до 80% переміщуваних працездатного віку
Туристи до 70% переміщуваних працездатного віку
Транзит до 70% переміщуваних працездатного віку
еміграції, імміграції
еміграції, імміграції
еміграції, імміграції
вибуття, прибуття
вибуття, прибуття
вибуття, прибуття
Міграції населення
Стаціонарні
(зі зміною постійного місця проживання до 80% мігрантів працездатного віку)
Трудові
(без зміни постійного місця проживання до 95% мігрантів працездатного віку)
еміграції, імміграції
еміграції, імміграції
вибуття, прибуття
вибуття, прибуття
довгострокові
(до кількох років) короткострокові
(від 3-х місяців до 1 року) сезонні
(до 3-х місяців) вахтові
(до 1 місяця) маятникові
(щоденні)
Учбові до 95% мігрантів працездатного віку
Вимушені
(рух біженців)
еміграції, імміграції
еміграції, імміграції
вибуття, прибуття
вибуття, прибуття
Постійні
Тимчасові
Легальні
Нелегальні
Віницька
Волинська
Закарпатська
Івано-Франківська
Львівська
Рівненська
Тернопільська
Хмельницька
Чернівецька
Вік
Чоловіки
Жінки
15-19
20-24
25-29
30-34
35-39
40-44
45-49
50-54????????????
55-59
60-64
65-69
