Кабельні лінії в траншеях
Тема: Кабельні лінії в траншеях
ЗМІСТ
Розділ І. Прокладання кабелів у траншеях
Розділ ІІ. З'єднування і відгалуження кабелів у чавунних муфтах
Розділ ІІІ. Робоче місце електромонтажника
Список використаних джерел
Розділ І. Прокладання кабелів у траншеях
До обсягу робіт з прокладання кабелів у траншеях входять підготовчі роботи, обладнання траншей, доставка барабанів з кабелем до місця роботи, розгортання кабелю та вкладання його у траншеї, захист кабелю від механічних пошкоджень і засипання траншеї.
Під час підготовчих робіт на трасу доставляють необхідну кількість цегли, піску або дрібно просіяного грунту, а також сталеві або азбестоцементні труби з внутрішнім діаметром не менше 100 мм для обладнання переходів кабельної лінії під залізницею, проїзними дорогами та різноманітними перешкодами, які знаходяться на трасі кабельної лінії.
У разі перетинання кабельною трасою пішохідних доріжок у відповідних місцях потрібно встановити перехідні містки з бар'єрами, які завчасно доставляються на трасу.
Приступати до риття траншеї можна після того, як буде перевірено за планом або за допомогою пробних шурфів (якщо немає плану) відсутність на трасі чи в небезпечній близькості від неї підземних споруд, трубних комунікацій або інших кабелів. Для цього перевіряють за планом розташування підземних споруд, а якщо плану немає, роблять пробні шурфи завширшки 350 мм впоперек наміченої траси; рити шурфи треба з великою обережністю, щоб не пошкодити кабелі, труби або інші споруди, які можуть виявитися в землі.
На рис. 1.1. показано місцезнаходжейня кабельної лінії 4 при її прокладанні в зоні насаджень, а також при паралельному прокладанні лінії з водопроводом 3, нафто- й газопроводом 2, теплопроводом 1 і високовольтною лінією електропередачі 5. В утруднених умовах допускається зменшення зазначених відстаней згідно з чинними нормативними документами без спеціального захисту кабелів і при прокладанні їх у трубах.
При перехрещенні кабельними лініями інших кабелів вони повинні бути розділені шаром землі завтовшки не менш як 0,5 м
Перед прокладанням силового кабелю траншея повинна бути оглянута для виявлення місць на трасі, що містять речовини руйнівної дії (солончаки, вапно, воду тощо), здатні руйнувати металеві покриття, оболонки кабелів. При неможливості обходу цих місць кабель необхідно прокласти в чистому нейтральному грунті в безнапорних азбестоцементних трубах, які покриті ззовні й усередині бітумною сполукою На дні траншеї роблять підсипку м'якою землею або піском завтовшки не менш як 100 мм
Силові кабелі слід укладати із зацасом за довжиною на 1—2 % («змійкою»), Укладати кабель із запасом у вигляді кілець (витків) не допускається через можливість перевищення допустимої температури його в місцях дотику Засипання кабелю виконують грунтом не менш як 100 мм завтовшки.
Рис 1.1. Прокладання кабельної лінії паралельно різним комунікаціям і в зоні насаджень
Силові кабелі напругою лонад 1000 В захищають залізобетонними ллитами (завтовшди не менш як 50 мм) або червоною цеглою. Силікатна та порожниста цегла для цієї мети не застосовується.
Захист силових кабелів
напругою до 1000 В улаштовують тіль
ки в місцях їх можливих механічних пошкоджень. Силові кабелі
напругою 20 кВ і нижче, розміщені на глибині 1—1,2 м (крім ка
белів міських електромереж), від механічних пошкоджень можна
не захищати.
Увід силового кабелю 2 в будівлю (рис. 1.2.) або в кабельну споруду виконують у трубі 4. Кількість труб, іх довжина та діаметр визначаються проектом. Кінець труби повинен виступати з будівлі в траншею. При наявності вимощення труба повинна виходити за його лінію не міенш як на 0,6 м і мати нахил у бік траншеї. Кабель захищають цеглою 1 у місцях, де відсутня труба, після чого траншею засипають піском 5.
Для запобігання проникненню води з траншеї в будівлю (споруду) в місці встановлення труби накладають ізоляцію 6, а після прокладання кабелю вхідний отвір труби ущільнюють джутовим плетеним шнуром 3, який обмазують водонепроникною глиною.
Рис.1.2. Увід силового кабелю у будівлю
Траншеї значної довжини риють спеціальними роторними траншеєкопачами, а частіше звичайними землерийними машинами, або екскаваторами. Траншеї невеликої довжини і ті, що проходять під тротуарами з асфальтобетонним покриттям, а також траншеї, які прокладають на стиснених ділянках, де застосувати механізми неможливо, риють вручну, користуючись ломом і лопатою.
Глибина траншеї повинна бути не менше 700 мм, а -ширина такою, щоб відстань між кількома паралельно прокладеними в лій кабелями напругою до 10 кВ становила не менше 100 мм, Від стінки траншеї до найближчого крайнього кабелю — не менше 56 мм (рис. 1.3, а—г).
Рис 1.3. Розміри кабельних траншей і розміщення в них кабелів із захистом цеглою від механічних пошкоджень:
а — при одному кабелі, б — при двох кабелях; в — при трьох кабелях, г — при чотирьох кабелях
Глибина закладання кабелю може бути зменшена до 0,5 м на ділянках завдовжки до 5 м при введенні кабелю в будинок, а також у місцях перетинання їх з підземними спорудами за умови захисту кабелю від механічних пошкоджень прокладанням його в азбестоцементних трубах. У місцях зміни напрямку траси траншею риють так, щоб кабель можна було вкласти в ній з необхідним радіусом згину. Радіус згину кабелів повинен мати відносно діаметра кабелю кратність не менше:
25 — для силових одножильних з паперовою просоченою ізоляцією в свинцевій оболонці, броньованих і неброньованих; для силових багатожильних із збіднено просоченою ізоляцією і з нестікаючим просочувальним розчином у загальній свинцевій або алюмінієвій оболонці, броньованих; для силових багатожильних з паперовою ізоляцією у свинцевій або алюмінієвій оболонці для кожної жили, а також з полівінілхлоридною ізоляцією і в полівінілхлоридній оболонці поверх кожної жили, броньованих і неброньованих;
15 — для силових багатожильних з паперовою просоченою ізоляцією в свинцевій або алюмінієвій оболонці, а також з полівінілхлоридовою ізоляцією і оболонкою, броньованих і неброньованих; для контрольних кабелів з паперовою просоченою ізоляцією в свинцевій оболонці, броньованих і неброньованих;
10 — для силових і контрольних кабелів з гумовою ізоляцією, в свинцевій або полівінілхлоридній оболонці, броньованих.
У місцях майбутнього розташування кабельних з'єднувальних муфт траншеї розширюють, утворюючи котловани. Котлован для однієї кабельної муфти кабелю напругою до 10 кВ повинен бути завширшки 1,5 і завдовжки 2,5 м. Для кожної наступної муфти, яку вкладають поруч, ширину котлована треба збільшувати на 350 мм.
Вириті кругляки, шматки асфальту і бетону вкладають нр одному боці траншеї або котлована на відстані не менше 1 м від їх бровки, щоб забезпечити вільне пересування працюючих уздовж траси.
Кабелі доставляють на місце вкладання в барабанах на спеціальних кабельних транспортерах або на автомашинах, обладнаних шристроєм для вантаження, транспортування і вивантаження барабана з кабелем. Вивантажувати барабани з кабелем треба обережно, щоб не пошкодити його і не завдати травм працюючим. Категорично заборонено скидати барабани з кабелем з автомашин або з кабельних транспортерів. Кабель повинен бути вивантажений на максимально близькій відстані від місця розмотування, але так, щоб він не заважав руху робітників, не створював загроз падіння в траншею і був зручно розташований для розмотування.
Доставлені до місця прокладання кабелі розмотують з барабани за допомогою транспорту, що рухається, лебідкою по роликах, вручну по роликах або без роликів.
Під час розмотування кабелю з транспорту, що рухається,— з автомобіля або кабельного транспортера —двоє робітників обертають вручну барабан, змотуючи з нього кабель, а два інших робітникй приймають і вкладають кабель у траншеї. Кабель змотують з барабана зверху, а не знизу. Розмотування здійснюють при швидкості руху автомашини або транспортера, що буксирується, яка не неревищує 2,5 км/год.
Під час розмотування кабелю з барабана, який знаходиться на землі, останній повинен бути припіднятий над землею на 200— 250 ми за допомогою сталевого вала і двох кабельних домкратів (рис. 1.4.). Під домкрати підкладають дерев’яні дошки завтовшки не менше 50 мм, цеглини або залізобетонні плити.
До початку розмотування кабелю в траншеї встановлюють лінійні і кутові розкочувальні ролики: лінійні ролики встановлюють на прямих ділянках траншеї через кожні 2 м, кутові — в місцях згинів і поворотів траншеї. Безпосередньо перед розмотуванням знімають обшивку з кабельного барабана і оглядають верхні витки кабелю, щоб переконатися у відсутності вм'ятин, пошкоджень броні кабелю або інших дефектів. Потім змотують з барабана лебідки сталевий трос і прикріплюють до нього кінець кабелю.
Рис. 1.4. Розмотування кабелю лебідкою з барабана, піднятого на домкратах
Розкочуваний кабель прикріплюють до троса лебідки за допомогою дротяної чулки (рис. 1.4, а), конусного затискача (рис. 1.4, б) або важільного затискача (рис. 1.4, в). Дротяну чулку надягають на кінець кабелю і на довжині не менше 500 мм міцно закріплюють на його оболонці за допомогою трьох бандажів з м'якого дроту діаметром 1,5 мм, який накладають поверх намотки зі смоляної стрічки. Кріплення троса за допомогою чулки має ряд недоліків, головними з яких є необхідність значної витрати часу для закріплення чулки на кабелі, можливість зісковзування чулки з оболонки і, нарешті, небезпека розриву оболонки кабелю поблизу від місця накладання чулки.
Більш досконалим є спосіб з'єднування кабелю з тросом за допомогою конусного затискача, закріплюваного на струмопровідних жилах кабелю. Для цього кінець кабелю на ділянці близько 200 мм звільняють від оболонки і поясної ізоляції (рис.1.5) Потім на ділянці близько 150 мм знімають паперову ізоляцію з жил кабелю і, очистивши його від залишків просочувальної мастики, вводять у заздалегідь розібраний затискач (рис. 1.6, б). Далі вставляють у корпус затискача конічну зірочку (рис. 1.6, в) у попередньо підібрану за перерізом струмопровідних жил (рис. 1.6, г). Складений затискач вводять у хомут і закріплюють у ньому за допомогою стопорного болта. Захисний корпус нагвинчують на зовнішній конус, а потім, вставивши в головку сталевий вороток, вгвинчують його (рис. 1.6, д) до повного затискання жил кабелю між стінками зовнішнього конуса і конічною зірочкою. Закріпивши затискач на кабелі, продівають в овальний отвір кінець троса лебідки і закріплюють його, а потім, надавши руху барабану лебідки, розкочують кабель.
