2.3.3. Розрахунок основної заробітної плати.
Витрати по даній статті розраховуються по кожному виді робіт залежно від норми часу й погодинної тарифної ставки робітників
Сз.о.=åСтіtші (2.3.1)
де: Сті- погодинна тарифна ставка.
tші – штучний час на одну операцію.
Норми часу на операціях були взяті з технологічних карт. Перелік робіт відповідає технологічному процесу виробництва виробу. Норми часу для монтажних і складальних робіт визначаються типовими нормами часу на складально-монтажні роботи, табл. 2.3.3.
Основна заробітня плата. Таблиця 2.3.3.
|
|
Назва робiт |
Тариф. розряд |
Годинна тарифна ставка, грн/г |
Норма часу, год. |
Cума зарпла-ти, грн. |
|
1 |
Заготовельнi |
3 |
2.6 |
3 |
7.8 |
|
2 |
Свердлильнi |
3 |
2.6 |
2 |
5.2 |
|
3 |
Монтажнi |
4 |
2.8 |
6 |
16.8 |
|
4 |
Збiрнi |
5 |
3.2 |
4 |
12.8 |
|
5 |
Маркiровочнi |
3 |
2.6 |
5 |
13 |
|
6 |
Регулювальнi |
5 |
3.2 |
6 |
19.2 |
|
Всього |
74.8 |
||||
|
Доплати i надбавки (20%-60%) |
37.4 |
||||
|
Всього |
112.2 |
||||
2.3.4. Додаткова зарплата робітникiв.
Витрати по цій статті визначаються у відсотках від основної заробітної плати. Як орієнтовна величина норматив додаткової заробітної плати для приладобудівних підприємств може бути прийнятий у розмірі 30-40 %.
Сз.буд.=0.30×Сз.о. (2.3.3)
де: Сз.о.- основна заробітна плата.
Сз.буд.=0.30×112.2=33.66 грн.
2.3.5. Відрахування на соціальне страхування.
За діючими на 23.01.2006 р. нормативами відрахувань на соціальне страхування становить 37.8% від суми основної й додаткової заробітної плати.
Сс.с.=0.378( Сз.про + Сз.д) (2.3.4)
Сс.с.=0.378(112.2+33.66) = 55.13 грн.
2.3.6. Загальновиробничі витрати.
Враховуючи, що собівартість виробу визначається на ранніх стадіях його проектування в умовах обмеженої інформації щодо технології виробництва та витрат на його підготовку у загальновиробничі витрати включаються, крім власне цих витрат, витрати на: освоєння основного виробництва, відшкодування зносу спеціальних інструментів і пристроїв цільового призначення, утримання та експлуатацію устаткування. При цьому загальновиробничі витрати визначаються у відсотках до основної заробітної плати. При такому комплексному складі загальновиробничих витрат їх норматив () досягає 200–300%.
Сз.в.= 2 ×112.2 = 224.4 грн
Таким чином виробнича собівартість складає 880.36 грн.
2.3.7. Адміністративні витрати.
Ці витрати відносяться на собівартість виробу пропорційно основній заробітній платі і на приладобудівних підприємствах вони становлять 100–200%:
Сз.г=1×Сз.про (2.3.6)
Сз.г=1×112.2= 112.2грн
2.3.8. Витрати на збут.
Витрати по цій статті визначаються у відсотках до виробничої собівартості (звичайно 2,5 - 5,0%). Сзбут = 0.025×880.36=22
Сума по всім наведеним нижче статтях калькуляції є повною собівартістю продукції.
Результати розрахунку зведемо в таблицю 2.3.4.
Комерційні витрати. Таблиця 2.3.4.
|
№ |
Статті витрат |
Сума, грн. |
Питома вага, % |
|
1. |
Сировина та матеріали. |
62.82 |
6.19 |
|
2. |
Покупні комплектуючі вироби, напівфабрикати, роботи і послуги виробничого характеру сторонніх підприємств. |
392.15 |
38.65 |
|
3. |
Основна заробітна плата. |
112.2 |
11.5 |
|
4. |
Додаткова заробітна плата. |
33.66 |
3.31 |
|
5. |
Відрахування на соціальне страхування. |
55.13 |
5.43 |
|
6. |
Загальновиробничі витрати. |
224.4 |
22.11 |
|
|
Виробнича собівартість |
880.36 |
86.77 |
|
7. |
Адміністративні витрати. |
112.2 |
11.5 |
|
8. |
Витрати на збут |
22 |
2.2 |
|
|
Повна собівартість. |
1014.56 |
100 |
Отже, повна собівартість радіопристрою складе: 1014.56 грн.
2.4. Визначення ціни виробу.
Серед різних методів ціноутворення на ранніх стадіях проектування досить поширений метод лімітних цін. При цьому визначається верхня і нижня межа ціни.
2.4.1. Нижня межа ціни.
Нижня межа ціни () захищає інтереси виробника продукції і передбачає, що ціна повинна покрити витрати виробника, пов'язані з виробництвом і реалізацією продукції, і забезпечити рівень рентабельності не нижчий за той, що має підприємство при виробництві вже освоєної продукції.
|
(2.4.1) |
|
||
|
(2.4.2) |
|
|
||
де: – оптова ціна підприємства, грн.;
– повна собівартість виробу, грн.;
– нормативний рівень рентабельності, 15%;
– податок на додану вартість, 20%.
Таким чином отримуємо:
грн.
.
2.4.2. Верхня межа ціни.
Верхня межа ціни () захищає інтереси споживача і визначається тією ціною, яку споживач готовий сплатити за продукцію з кращою споживчою якістю
(2.4.3)
де: – ціна базового виробу, 3000 грн.;
2.4.3. Договірна ціна.
Договірна ціна () може бути встановлена за домовленістю між виробником і споживачем в інтервалі між нижньою та верхньою лімітними цінами.
З виразу: ,
отже обираємо
2.4.4. Визначення мінімального обсягу виробництва продукції.
Собівартість річного випуску продукції
|
(2.4.4) |
|
де - повна собівартість одиниці продукції, грн;
- умовно-змінні витрати =0.65;
- умовно-постійні витрати =0.35;
Страницы: 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8, 9, 10, 11, 12, 13, 14, 15, 16, 17, 18, 19, 20, 21, 22
