* Сборник образцов гражданско-правовых документов / Под общ. ред.
Г.П. Савичева, В.С. Ема.- М.:Издательство БЕК, 1994. - С. 27
7
В установчому договорі повного товариства повинні бути зазначені
відомості про вид товариства , предмет та цілі його діяльності , склад
засновників та учасників , найменування та місцезнаходження , розмір та
порядок утворення статутного фонду , порядок розподілу прибутків та збитків
, склад та компетенцію органів товариства та порядок прийняття ними рішень
, включаючи перелік питань , зяких необхідна одностайність або
кваліфікована більшість голосів , порядок внесення змін до установчого
договору та порядок реоганізації та ліквідації товариства .
Також обов”язково повинні бути зазначені відомості про те, що всі
учасники повного товариства займаються спільною підприємницькою діяльністю
і несуть солідарну відповідальність за зобов”язаннями товариства усім своїм
майном. Відповідальність повних учасників за зобов”язаннями товариства
носить двоякий характер. Вона є субсидіарною , оскільки наступає тільки у
випадку недостатності власних коштів товариства , і солідарною , оскільки
розподіляється порівну між усіма учасниками , а кредитор товариства може
звернутися до одного з них або до усіх зразу. Учасник , який сплатив борги
товариства , вправі звернутися до інших учасників з вимогою про
відшкодування йому сум у розмірі збитків , які припадають на цих
учасників. По причині такого характеру відповідальності учасників за
боргами товариства , одній і тій ж особі заборонено брати участь у якості
повного учасника більш , ніж в одному товаристві , але дозволяється брати
участь в командитних товариствах в якості вкладників.
Крім цього , у відповідності із ст. 67 Закону України “ Про господарські
товариства “ , установчий договір про повне товариство повинен визначати
розмір частки кожного з учасників , розмір , склад та порядок внесення
вкладів , форму їх участі у справах товариства . В установчому договорі
може визначатися декілька учасників , які надяляються повноваженнями на
ведення справ товариства.
Установчий договір командитного товариства , як і договір іншого господарського товариства має містити загальні обов”язкові умови , так і відомості про розмір часток кожного з учасників з повною відповідальністю , розмір , склад і порядок внесення ними вкладів , форму їх участі у справах товариства. Стосовно вкладників вказується тільки сукупний розмір їх часток у майні товариства , а також розмір, склад і порядок внесення ними вкладів .
На відміну від повного та командитного товариств , товариство з обмеженою
відповідальністю та товариство з додатковою відповідальністю є статутними
об”єднаннями . Зміни у складі учасників суттєвим чином змінюють тільки
співвідношення розмірів їх часток у майні товариства ( у повному та
командитному товариствах вихід учасників або вступ нових учасників, як
правило , і якщо сторони не домовились про інше , тягне за собою ліквідацію
або реорганізацію товариства ). Учасники , які вступають в товариства з
обмеженою або з додатковою відповідальністю мають справу не персонально з
кожним із засновників , а з товариством у цілому , в особі його
представницьких органів. Товариства з обмеженою або з додатковою
відповідальністю не
передбачають встановлення між учасниками відносин особистої довіри ,
оскільки вони є насамперед об”єднаннями капітаів, а не окремих осіб , які
не зобов”язані своєю працею приймати участь в діяльності цих об”єднань.
Тому поряд із установчим договором , ще одним установчим документом
товариства з обмеженою або з додатковою відповідальністю є статут, який як
конституція , закріплює організаційно-правовий статус товариства , його
майнове становище , порядок створення і компетенцію органів управління і
контролю , порядок ліквідації та реорганізації , тощо.
8
Як правило , установчий договір товариства з обмеженою або з додатковою відповідальністю , як перший установчий документ , містить такі умови : відомості про засновників ( учасників ) , предмет договору , найменування та місцезнаходження товариства , юридичний статус товариства , мета створення товариства , майно товариства , порядок формування статутного фонду , визначення часток учасників , форма внесення вкладів , відповідальність за невиконання або за неналежне виконання договору , правонаступництво , строк дії договору . Інші обов”язкові умови , які повинні бути зазначені в установчих документах товариства з обмеженою або з додатковою відповідальністю містяться в статуті цих товариств.
Порядок створення акціонерного товариства закритого типу складається з таких етапів : підписання установчого договору , скликання і проведення установчих зборів, реєстрація акціонерного товариства закритого типу .
Створення та установчі документи акціонерного товариства відкритого типу мають свої особливості. Згідно з ст.26 Закону України “ Про господарські товариства “ , засновники акціонерного товариства укладають між собою договір , що визначає порядок здійснення ними господарської діяльності по створенню акціонерного товариства , відповідальність перед особами , що підписалися на акції і третіми особами. Для створення акціонерного товариства засновники повинні зробити повідомлення про намір створити акціонерне товариство , здійснити підписку на акції , провести установчі збори і державну реєстрацію. Отже , процес створення акціонерного товариства складається з таких етапів :
1. Укладання установчого договору про спільну діяльність по створенню акціонерного товариства.
2. Реєстрація повідомлення про випуск акцій .
3. Повідомлення про намір створити акціонерне товариство та проведення підписки на акції . Реєстрація випуску цінних паперів у фінансових оганах.
4. Скликання та проведення установчих зборів . Затвердження установчими зборами статуту товариства.
5. Подання заяви для реєстрації акціонерного товариства. Державна реєстрація акціонерного товариства.
У даному питанні курсової роботи будуть розглянуті такі аспекти створення
акціонерного товариства як укладання установчого договору , реєстрація
повідомлення про випуск акцій , повідомлення і проведення підписки на
акції та скликання та проведення установчих зборів .
Установчий договір акціонерного товариства є договором між юридичними та
фізичними особами про ведення спільноі діяльності по створенню акціонерного
товариства . Такий договір заключається засновниками акціонерного
товариства і діє до державної реєстрації товариства . У предметі договору
вказується, що сторони дійшли згоди по укладенню угоди про спільну
діяльність для створення акціонерного товариства. У договорі вказуються
повне і скорочене найменування АТ , місцезнаходження , мета створення
товариства , предмет діяльності товариства, юридичний статус товариства,
права і обов”язки акціонерів , передбачуваний розмір статутного фонду ,
кількість акцій і їх номінальна вартість , види акцій , кількість
привілейованих акцій і розмір дивідендів по ним , порядок формування
статутного фонду , відповідальність акціонерів за невиконання або
неналежне виконання своїх зобов”язань
9
щодо внесення вкладу; кількість акцій , які засновники залишають за собою
, характеристика вкладу засновників та вартісна оцінка вкладу.
В установчому договорі сторони можуть передбачити можливість купівлі засновниками визначеної кількості акцій на пільгових умовах , а також право першочергової купівлі визначеної кількості акцій засновниками при збільшенні статутного фонду. Сторони можуть передбачити і інші пільги для засновників акціонерного товариства. Надання пільг засновникам за рахунок акціонерного товариства визначається установчими зборами товариства більшістю у три четверті голосів. Важливо зазначити в установчому договорі , що усі витрати , пов”язані зі створенням та реєстрацією акціонерного товариства беруть на себе засновники , з подальшою компенсацією цих витрат за рахунок отриманих товариством прибутків. У договорі має бути передбачено , що засновники несуть солідарну відповідальність перед особами, що підписалися на акції і третіми особами , оскільки не виключена можливість того , що акціонерне товариство не відбудеться , і тоді виникне питання про повернення особам , які підписалися на акції , коштів , які вони передали для оплати акцій.
Практика створення акціонерних товариств свідчить про те , що важливо передбачати в договорі і певні гарантії для акціонерів : засновники , не мають права вихіду з акціонерного товариства протягом певного періоду часу. З настанням такої можливості не допускається одночасне відчуження , усіх своїх акцій одразу ж декількома засновниками , У такому випадку черговість встановлюється пропорційно розміру частки ( вартості акції ) засновника ( першим задовільняється засновник з мінімальним розміром вкладу і т.д.) з обумовленням мінімального строку , після настання якого можлива аналогічна операція.
В установчому договорі також повинно бути зазначено , що до відкриття розрахункового рахунку АТ кошти , які надходять в статутний фонд , вносяться на тимчасовий розрахунковий рахунок .
Порядок відкриття тимчасового рахунку визначається інструкцією “ Про
порядок відкриття розрахункових , поточних і бюджетних рахунків в установах
банків” , затвердженою постановою Правління Національного банку України від
11 жовтня 1994 року № 169. У відповідності до даної інструкції , для
відкриття тимчасових розрахункових рахунків господарським товариствам , для
зарахування коштів , які вносяться для формування статутного фонду , банку
надаються такі документи :
- заява про відкриття рахунку , підписана одним із засновників , якому загальними зборами засновників доручено оформлення документів по організації товариства ;
- копія установчого договору , завіреного нотаріально .
У випадку формування статутного фонду із майнових вкладів , можна передбачити , що до появи самостійного балансу АТ , вони обліковуються на балансі певної юридичної особи.
Сторони повинні обумовити порядок внесення змін і доповнень до договору.
Логічно б було передбачити строк повідомлення про створення АТ, здійснення підписки , а також попередню дату проведення установчих зборів.