2) нові товари, які або мають аналоги, що випускаються конкуруючими
на ринку зарубіжними фірмами або вітчизняними підприємствами, або
призначені до заміни аналогічним товаром, що проводиться своїм
підприємством. У цьому випадку оцінка нового товару повинна виготовлятися в
зіставленні з конкуруючим аналогом товару або - якщо таких товарів декілька
- з групою аналогічних товарів. Порівнюються споживчі властивості товарів-
аналогів, розраховується можлива ціна попиту (верхня межа ціни), а також
оцінка конкурентоздатності нового товару. Визначається конкурентна ціна, що
дозволяє просунути цей товару на ринку і, отже, витіснити або потіснити
конкуруючі аналогічні товари.
Для розрахунку ціни попиту в таких випадках доцільно використати методи і формули розрахунку верхньої межі ціни, рекомендовані в минулому методичними рекомендаціями, методиками, які діяли в період централізованого ціноутворення в багатьох галузях промисловості. При цьому, звичайно, їх застосування повинно враховувати нові ринкові умови, а відповідні формули розрахунку необхідно скорректувати застосовно до конкретних позицій;
3) принципово нові товари або, як кажуть, справжні новинки, які не мають аналогів серед продукції, що випускається, захищені патентами або уперше освоюються у вітчизняній промисловості. Практика фірм, працюючих в розвиненій ринковій економіці, виробила безліч методів ціноутворення на принципово нові товари, захищені патентами. Більшість методів можна розділити на дві значні групи: стратегія «зняття вершків», яка застосовується, як правило, при наступних умовах: 1) є вельми високий і зростаючий поточний попит з боку досить великого числа покупців; 2) витрати виробництва дозволяють підтримувати ефективний випуск продукції, а фінансові результати сприяють нарощуванню випуску нового товару і його пропозиції на ринку; 3) висока початкова ціна не буде залучати нових конкурентів у виробництві товару; 4) висока ціна відповідає високій якості і не заважає залученню нових покупців;
Стратегія міцного впровадження на ринок, якій відповідає відносно низька ціна, сприяюча залученню великого числа покупців і завоюванню великої частки ринку і міцного положення на ньому. При цьому потрібно враховувати такі умови: 1) попит має високу чутливість по відношенню до зміни ціни (еластичний); 2) із зростанням об'ємів реалізації нарощування виробництва дозволяє істотно знизити витрати і отримати вигоду незважаючи на низькі ціни; 3) низька ціна не приваблива для існуючих і потенційних конкурентів.
Питання про ціну на новий товар необхідно вирішувати в процесі створення товару-новинки (починаючи зі стадії розробки). У маркетинговій практиці для розробки товару - справжньої новинки, що володіє принципово новими характеристиками, і тим більше унікальних товарів, звичайно виділяють наступні стадії розробки:
1) формування ідей для товару-новинки. На цій стадії доцільна груба, укрупнена прикидка (у що обійдеться реалізація кожної ідеї, втіленої в новинці, скільки платоспроможного попиту може виділити ринок);
2) відбір ідей, коли необхідно відсіяти не придатні до реалізації ідеї з урахуванням їх ефективності (неефективність) і реалізації підприємством маркетингової політики. У вітчизняній практиці цій стадії, мабуть, ближче усього підходить техніко-економічне обгрунтування;
3) розробка відібраних ідей, їх перевірка, розрахунок ціни попиту
(верхньої межі ціни) і ціни пропозиції (нижньої межі ціни), їх зіставлення
і обгрунтування ефективності в реалізації маркетингової політики
підприємства. У нових умовах все це повинне бути відображене в технічному
завданні на розробку нової продукції;
4) розробка стратегії маркетингу товару, можливостей його збуту, реалізації в умовах підприємства і взаємодії із суміжниками - розрахунок ціни нового товару на основі більш детальної інформації;
5) розробка і створення нового товару на базі технічного проекту, робочої документації, проведення приймальних випробувань і прийняття дослідного зразка - уточнення ціни за даними реального товару;
6) випробування товару в ринкових умовах - створення дослідної партії, її пропозиція на ринку, аналіз сприйняття покупцем, оцінка можливих розмірів збуту і ціни, що приймається ринком (пробний маркетинг);
7) розгортання комерційного виробництва нового товару, встановлення ринкової ціни і розробка плану маркетингових дій по просуванню товару на ринку.
Життєвий цикл нового товару доводиться прогнозувати при визначенні цінової стратегії на різних етапах життя цього товару на ринку. Справа в тому, що різні етапи життєвого циклу товару приносять неоднакових фінансовий результат. І якщо на початкових етапах підприємству доводиться здійснювати значні інвестиційні і поточні витрати, то на подальших етапах керівництво підприємства має право розраховувати на отримання пристойного прибутку як компенсація за зусилля і ризик, пов'язані з появою нового товару. Отже, в ринкових умовах виникає неминучість в передбаченні рівня ціни, можливих витрат (збитків) і компенсуючих їх прибутків за весь період життя товару на ринку.
У табл. 3 дана розгорнена характеристика найбільш типових ознак,
властивих послідовним етапам життєвого циклу товару, і відомих
маркетингових дій підприємств. Приведені в таблиці характеристики є
типовими головним чином для нових товарів обробляючої промисловості. Це,
насамперед, найбільш прогресивні галузі машинобудування і приладобудування
(особливо електронна і радіотехнічна промисловість). Вони рельєфно
переглядаються у виробництві побутової техніки, легкої і харчової
промисловості, в продукції сучасних галузей хімічної промисловості, менше -
в сировинних галузях.
Там, де етапи життєвого циклу товару мають яскраво виражені характеристики, також можуть бути відхилення. Так, коли товар внаслідок модернізації отримує нове життя, можна спостерігати повторний цикл, який відображає зліт збуту після його зниження, що намітилося. Відповідно до цього цінова стратегія також може бути зорієнтована на використання нових ринкових сил товару. При сприятливих умовах і енергійних зусиллях підприємства повторюваність циклу і придання товару нових імпульсів на ринку можуть поновлюватися не один раз. У такому випадку кажуть про так званий «гребешковом» цикл життя товару, оскільки графік збуту такого товару протягом його життя на ринку буде відображати декілька «горбів» - підйомів збуту, а в сукупності нагадує гребені гірських вершин.
Протилежні відхилення від типової характеристики етапів життєвого
циклу товару можна спостерігати у товарів, які створені без достатнього
урахування потреб ринку. У таких товарів швидко наступає занепад,
неприйняття їх ринком. Ціни таких товарів не витримують конкуренції, іноді
навіть не забезпечуючи підприємству прибутків, що плануються. У таких
випадках доводиться визнати помилковість у виборі нового товару і шукати
більш життєві рішення.
Престижні ціни на нові товари використовуються зарубіжними фірмами для
підняття престижу, як правило, високоякісного нового товару. Це,
насамперед, торкається престижних товарів і послуг особистого споживання
(див. Додаток 4).
Нормативно-параметричні методи
У визначенні граничної норми заміщення товарів практичну допомогу працівникам підприємств можуть надати ті методи, що використовувалися і раніше в нашій практиці ціноутворення: нормативно-параметричні методи.
У цих методах присутня відома спрощенність, в деяких випадках вона може приводити до істотних прорахунків. Тим часом, як і завжди в практичній діяльності, потрібна реальна оцінка здатності реалізувати товар з найбільшою вигодою для підприємства. Цьому можуть сприяти при умілому їх використанні нормативно-параметричні методи ціноутворення. Вони включають досить-таки прості порівняння товару підприємства з аналогічними товарами конкурентів і з різними товарами самого підприємства, що заміняються. Їх використання переважно може наочно переконати споживача (замовника) в перевазі того або іншого товару в порівнянні з іншим товаром, що задовольняє аналогічну потребу.
До того, що найчастіше застосовується в ціноутворенні як іноземних фірм, так і вітчизняних підприємств, відносяться наступні методи: порівняння питомих показників товару; метод регресивного аналізу; агрегатний метод порівняння і формування ціни; баловий спосіб співставлення цін; методи експертної оцінки споживчих достоїнств і пропозиції на цій основі рівня його ціни.
Зрозуміло, що в практичній роботі можуть використовуватися і інші методи нормативно-параметричного ціноутворення, які часом отримують назву в залежності від специфіки математичного апарату, що застосовується, методів експертної оцінки, вивчення споживчого ринку та ін.
Метод питомих показників використовується для порівняння споживчої цінності товарів, що заміняються, гранична корисність яких може характеризуватися одним головним споживчим параметром. Приватне від розподілу ціни на головний параметр кожного виробу даного параметричного ряду дає питомі показники, які можуть використовуватися в поточній аналітичній роботі по перевірці і обгрунтуванню ціннісних відносин:
р1 р2 р3
--- = --- = --- = ... = руд. параметр, (1) п1 п2 п3
де р1, р2, р3,. .. - ціни відповідно товару 1, товара2, товару 3 і т.д. даного параметричного ряду; п1, п2, п3,. .. - значення головного параметра товару 1, товару 2, товару 3 і т.д. в прийнятих одиницях вимірювання; руд. параметр - ціна головного параметра даного параметричного ряду.
Метод питомих показників відноситься до найбільш простих методів параметричного аналізу і обгрунтування цін. Однак він застосуємо в основному до рядів досить простих виробів, скажемо до таких, у яких головним показником служать вага, площа, ширина або довжина, тривалість служби, зміст головного компонента і т.п.
