Використання досвідно-статистичних норм на дільницях приводить до перевитрат Фонду заробітної плати та великого перевиконання норм.
Досвідно-статистичні норми та сумарні методи економічно доцільно використовувати тільки в одиничному та дрібносерійному виробництві.
Бувають випадки коли витрати часу на розрахунок однієї норми може бути більшим ніж на сам трудовий трудовий процес виконання цієї роботи.
Аналітичні методи є найпоширеніші у виробничий сфері. Їх ,як правило, класифікують за такими ознаками:
-по методиці отримання вихідних даних
-по ступеню диференціації виробничого процесу
По методиці отримання вихідних даних для нормування ,група аналітичних методів розподіляється на:
-розрахунково-аналітичні методи
-експериментально(досвідно)-аналітичні методи
Базою для розрахунку t(ш), t(шк) є нормативно-довідкові матеріали по окремим технологічним процесам.
У експериментально-аналітичних методах вихідна інформація отримується самим нормувальником (технологом, майстром) шляхом спостережень та проведення експериментів.В цю программу відносяться такі методи:
-хронометраж
-фотографія робочого часу (відображення витрат робочого часу)
-метод миттєвих спостережень
-методи з використанням технічних засобів
Розрахунково-аналітичні методи є основними тому, що вони запеспечують необхідну ступінь обгрунтованості норм при значно меньших витрат часу у порівнянні з експериментальними(чи дослідними) методами витрат на збір вихідной інформації.
В умовах масового та багатосерійного виробництва розрахунково- та експериментально-аналітичні методи використовуються в комплексі, тобто попередній варіант норми визначався за допомогою розрахункових методів, а потім уточнений варіант норми визначався за допомогою експериментальних методів.
За другою ознакою по ступеню диференціації трудового процесу аналітичні методи розділяються на диференційовані та збільшені.
Диференційовані методи передбачають поділ процесу, який нормується на елементи типу трудових рухів та трудових дії (дивись розділ 1.3)
,дослідження факторів, які впливають на тривалість кожного елементу, проектування нового складу, послідовності та тривалості виконання елементів операції чи роботи з урахуванням передового виробничого досвіду.
Диференційовані методи використовуються у тих випадках, коли треба висока точність норм часу (t(ш), t(шк)) в умовах великих обсягів виробництва продукції.
Збільшені методи передбачають розподіл процесу, що нормується до окремих операцій або комплексів трудових прийомів.
Схема методів нормування
Методи
Аналітичні
Сумарні
По методиці отримання По ступеню Дослідні
Статистичні вихідних даних диференціації
Розрахунково- Експери- Диференціовані Збільшені
аналітичні ментально- аналітичні
технічно-обгрунтовані дослідно-статисничні норми
(необгрунтовані) норми
Лекція№4
1.5 Аналітичні методи нормування праці та нормативні
матеріали.
Методика нормування праці (1.4) передбачає використання нормативних
матеріалів. Ці матеріали розраховуються попередньо і розподіляються на:
збільшені або типові, елементні (диференціовані) та мікроелементні.
Крім нормативних матеріалів, де даються значення витрат робочого часу в н-
год, н-хв, н-сек.Технологи і нормувальники використовують інформаційно-
довідкові матеріали (ІДМ).
ІДМ поділяються на 2 групи:
1. Характеристики технологічного обладнання, оснащення, пристосувань, інструменту, заготовок та іншого.
2. Конструкторська, технологічна, планова та інша документація, яка теж необхідна при нормуванні.
Оперативний час (t(оп)) для виконання трудового прийому встановити та зняти
деталь вручну в самоцентруючому патроні ключом. Може бути визначена в
залежності від маси деталі. t(оп)=16(Q(, де а=0,38
Для більшої зручності всі нормативи представлені в таблиці 1.
Таблиця 1.
|Маса деталі, кг, до|0,5 |1 |3 |5 |8 |12 |16 |20 |
|Час, нормо-хвилина |0,10|0,16|0,24|0,29|0,35|0,41|0,48|0,50|
Ця залежність називається однофакторною.
Нормативна карта елементу ‘обезжирювання деталей стружки та пилу’(таблиця
2).
Таблиця 2.
|Площа | Різновид поверхні деталі |
|обробленої | |
| | |
|поверхні | |
|деталі, | |
|дм(,до | |
| | Плоска | Циліндрична |
| | |З | |З |
| |Гладка |виступа-ми, |Гладка |виступа-ми, |
| | |кишеня-ми. | |кишеня-ми. |
| | Оперативний час , хв. |
|010 |0,021 |0,030 |0,019 |0,027 |
|012 | |0,032 |... |... |
|015 |0,023 |... |... |... |
| |... | | | |
Нормативні матеріали всіх ступенів диференціації:єдині типові,
елементні, мікроелементні передбачають організацію робочого місця у
відповідності до затверджених типових проектів (карт організації праці на
відповідних робочих місцях).
Таким чином, нормативні матеріали (основа аналітичних методів) слугують для
встановлення норм по праці і відображають залежність між необхідними
витратами праці і впливаючими на це факторами. Процес встановлення норм при
використанні нормативів спрощено може бути зведен до:
Нормативна залежність
Визначаємо значення
нормативних залежностей
Значення факторів, при діючих значеннях які впливають на факторів тривалість
(Берем з технологічної,
конструкторської та
планової документації)
Лекція №5
1.6Методика мікроелементного нормування.
В основі цієї методики лежать мікроелементні нормативи, які розроблені на
трудові рухи та дії. За їх допомогою можна виконати детальний аналіз будь-
якого трудового процесу та вибрати оптимальний варіант його здійснення.
Розробником мікро-елементного методу досліджень та нормування трудових
процесів є інженер Ф.Гілбрет, який виходив з того ,що будь-які по
складності трудові процеси можна розкласти на найпростіші мікрорухи рук,
ніг, корпусу, очей. Такимчином, будь-яку роботу можна розглядати як
комбінацію мікрорухів або мікроелементів.
Система МТМ-1(2,3)- система універсального значення. В ній 21 мікроелемент.
Час у цій системі подається у одиницях, які дорівнюють 1(100000 год.,
1(60000 хв., 0,036 сек.
Системи МТМ-2,3 є по суті збільшеними варіантами МТМ-1 та за рахунок
об’єднання рухів та скорочення факторів, які впливають на тривалість рухів,
кількість мікроелементів у системі МТМ-2 зменшена до 11, а у МТМ-3 зменшена
до 6.
Таким чином, МТМ-1 рекомендується для масового та великосерійного
виробництва, МТМ-2 -для середньосерійного, а МТМ-3 -для одиничного
(дослідницького та експериментального) та дрібносерійного виробництва.
На другому місці по розповсюдженості у розвинутих країнах використовується
система МОДАПТС (модульна), вона відноситься до 3-го покоління систем
мікроелементів і призначається для аналізу проектування та нормування робіт
у серійному виробництві. Найцінніша особливість цієї системи - її простота.
Число значень мікроелементів дорівнює 27. Мікроелементи представлені у
вигляді простих малюнків. Значення нормативної тривалості мікроелементів
подано у модах:
1мод=1(8сек (+7,5%=1(7сек)
Поширені системи: Уорк Фектор, МОСТ.
В Україні та странах СНД є системи БСМ-1 та модульна.
Базова система мікроелементів (БСМ-1)
Вихідними даними для розробки цієї системи є витрати часу кваліфікованих
робітників на виконання основних рухів та їх комплексів, які були визначені
при дослідженні трудових процесів за допомогою відео- та кіно-зйомки.
Дослідження були проведені на 25 підприємствах, в 10-ти галузях
(автомобільна, приладобудівельна, верстатобудівельна, трактор., сільсько-
господарська, машинобудівельна, електротехнічна, швейна, взуттєва, м’ясна,
поліграфічна, текстильна промисловості) та на 2-ох підприємствах зв’язку.
Особливостями БСМ є:
-методично ця система найбільше близька до МТМ-1, але при її розробці
були використанні результати досліджень у 10 галузях, у той час як МТМ-1
побудована тільки на базі електротехнічної промисловості, тому цю систему
можна вважати системою 3-го рівня.
-у порівнянні з МТМ, БСМ має більш розширений склад факторів, які
впливають на тривалість виконання мікроелементів.
-додатково у складі елементів системи БСМ введені мікроелементні
нормативи, які характерні для сучасних технологічних процесів (Наприклад:
переміщення деталей по рольгану, по роликам підвісного конвейєру).
-темп роботи у системі БСМ обгрунтований не тільки витратами енергії, а й
показниками втомлення , які враховують як фізичне так і психофізіологічне
навантаження.
-БСМ призначена для вирішення питань організації і нормування праці на
промислових підприємствах масового та великосерійного виробництвах.
-БСМ доцільно використовувати для розробки нормативів та прийомів та більш
великі елементи робіт, щоб забеспечити рівну напруженість норм на роботі,
що виконуються у різних галузях.
-БСМ включає 20 груп мікроелементів, причому 10- рухи рук, 5-рухи корпусу,
3- рухи ніг, 2-рухи очей, з урахуванням різновидів мікроелементів, що
входять до 20 груп - всього 41.
-нормувати по системі БСМ-1 економічно доцільно лише короткочасні трудові
процеси тривалістю до 0,5 хв. Для умови великосерійного та масового
виробництва. Якщо тривалість робіт >0,5 хв. Або роботи виконуються в
середньосерійному, дрібносерійному та одиничному виробництві треба
використовувати модульну систему або збільшені системи типу МТМ-2,3; БСМ-
2,3.
При проектуванні раціональних методів праці треба вилучати такі різновиди
елементів:
-передача предметів із однієї руки в другу
-руки вгору
-рух ‘тримати’
-довгі та складні рухи
-холості рухи
-тримання в повітрі (навісу)
-точні рухи краще виконувати сидячі, найбільш точно координуються рухи на
горизонтальній поверхні з амплітудою 8-12 см у зоні до 35 см від лінії тіла
-деталі, матеріали організаційного оснащення треба розташовувати у
оптимальній.
Лекція №6
МТМ-1 -для умов електро-технічної промисловості.
Головне досягнення методики: вона дозволяє розробити найбільш ефективний
варіант виконання трудових процесів.
7 Дослідно- (експериментально-) аналітичні методи встановлення норм.
Загальна характеристика методів дослідження трудових процесів і витрат
робочого часу.
Більшість задач , які пов’язані з проектуванням організації праці та її
нормуванням вирішуються ,виходячи з інформації, яку отримують в результаті
дослідження трудових процесів.При нормуванні праці найбільше значення має
вирішення 2-ох задач, пов’язаних з дослідженням трудових процесів:
1. Визначення фактичних витрат робочого часу на виконання операцій та їх елементів-прийомів, дій та рухів.
2. Встановлення структури витрат робочого часу на протязі робочої зміни або її частини. t(ш)=t(оп)(1+(+(+()
Методи дослідження трудових процесів можна класифікувати по ряду ознак:
1. По меті досліджень.
2. По кількості об’єктів, що спостерігаються нормувальником.
3. По способу проведення досліджень та ін.
