Чим краще підприємець у роздрібній торгівлі враховує бажання покупців,
тим більше товарів він може продати, тим вище його комерційний успіх.
Покупці зі своєї сторони в стані через роздрібну торгівлю задовольнити свої
потреби. Для того, щоб підприємець у роздрібній торгівлі виконував свої
функції сполучної ланки і тим самим за допомогою задоволення потреб своєї
клієнтури збільшував власний прибуток, він повинний виконувати наступні
важливі функції і задачі: формування необхідного асортименту, пошук
прийнятних постачальників товарів, доставка товарів, збереження на складі,
підтримка товарних запасів. Кожне рішення підприємця служить досягненню
основних цілей: одержання прибутку, ріст.
Для досягнення своїх цілей підприємець у сфері роздрібної торгівлі прагне досягти цілей завдяки зниженню витрат виробництва, формуванню широкого і стабільно асортименту, підтримці рівня цін на конкурентному рівні. Підприємець, формуючи асортимент у продуктовому магазині середніх розмірів, може мати більш 100 постачальників, у результаті чого багато часу і сил витрачається на пошук покупців і організацію закупівель. Для підтримки асортименту йому приходиться закуповувати досить великі партії товарів, тому що часті закупівлі приводять до великих витрат, вимагають більше оборотних коштів і займають більше складської площі, не говорячи вже про терміни збереження.
Виходячи з цього, можна сформулювати потреби підприємця роздрібної
торгівлі продуктами харчування:
- закупівля товарів по можливості в меншої кількості постачальників (менше паперової роботи), невеликими партіями;
- формування ходового асортименту;
- доставка товарів у магазин;
- гнучка форма оплати.
Задоволення цих потреб покликано задовольняти підприємство дрібнооптової торгівлі, що займається постачанням роздрібної торгівлі продуктами харчування.
Таким чином, функціями оптового підприємства є:
- формування найбільш ходового асортименту;
- закупівля товарів;
- збереження;
- сортування;
- фасовка;
- доставка товарів.
Ці функції визначають діяльність підприємства дрібнооптової торгівлі продуктами харчування.
Задовольняючи потреби роздрібних торговців, підприємство дрібнооптової торгівлі одержує доход від торговельної надбавки на продавані товари. Щоб оцінити ефективність даного бізнесу варто порівняти витрати роздрібних підприємств на формування асортименту, доставку товарів, закупівлю, ціни, по яких магазини можуть закуповувати продукти і витрати дрібнооптового підприємства на організацію закупівель необхідного асортименту, збереження, доставку товарів дрібними партіями в магазини.
Форми здійснення дрібнооптової торгівлі
Підприємства, що здійснюють оптову торгівлю, визначають форми організації своєї діяльності, керуючись різними факторами. У першу чергу це залежить від спеціалізації підприємства.
Оптовій торгівлі у формі оптових складів і баз віддають перевагу середні і великі підприємства. Обсяг товарообігу цих підприємств сам по собі є неодмінною умовою організації оптових складів і баз.
Демонстраційний зал і офіс знаходяться в територіальному видаленні від
складських приміщень (як правило, офіс – у центрі міста, склад – за рисою
міста). Таке рішення організації оптової торгівлі обумовлено наступними
факторами:
. коефіцієнт ділової активності в центрі міста значно вище, ніж на окраїні;
. витрати на оренду складських приміщень необхідної площі значно вище, у межах міської риси, чим витрати по організації складських приміщень за межами міста або на окраїні. Більш того, підприємство не завжди зможе відшукати необхідну площу в центрі міста;
. доступ вантажного транспорту в центр обмежений. При організації товаропотоків, організації варто розглянути можливість доставки великих партій товару, дотримуючи при цьому вимоги влади міста.
Розглянемо схему, де демонстраційний зал, офіс і склад являють собою
одне приміщення (як правило, у межах міста). Ця схема представляється
найбільше економічно привабливої для середніх підприємств, тому що для
забезпечення їхнього товарообігу не потрібно великих площ. У числі
особливостей можна відзначити наступні:
. можливість придбання одного приміщення необхідної площі в межах міста. За інших рівних умов витрати на обслуговування одного приміщення менше, ніж витрати на обслуговування декількох.;
. оперативність оформлення і виконання - покупець не несе додаткових транспортних витрат, скорочується час чекання замовлень;
. спрощення документообігу – немає необхідності виписувати додаткові накладні, є можливість переоформлення замовлення у випадку зміни його клієнтом;
. мобільність у керуванні складської служби по забезпеченню товарних запасів.
Наступна схема являє собою сполучення перших двох. Суть її складається в
наявності оперативного складу при офісі в межах міста й основного складу за
його межами. Така комбінація представляється оптимальної для великих
торговельних підприємств.
Економічна привабливість цієї схеми в тім, що в підприємства їсти можливість забезпечити товаром різні категорії покупців. Так. Якщо покупцеві потрібні невеликі партії товарів, товар відпускається з оперативного складу, у той же час покупець, якому необхідні великі партії товарів, обслуговується на основному складі.6
Слід зазначити, що витрати підприємства на придбання складського
приміщення великої потужності в межах міста і за межами нерозмірні.
Найчастіше сукупність витрат на придбання складського приміщення необхідно
для збереження невеликих партій товарів і складського приміщення
необхідного для збереження великих партій товарів, значно менше, ніж
витрати. На устаткування одного складу великої потужності.
2 Аналіз організація підприємства дрібнооптової торгівлі продуктами харчування „ХОДАК”
Організаційні форми підприємств
На першому етапі створення підприємства визначається принциповий вид торговельного підприємства (індивідуальне, партнерське, корпоративне), у рамках якого буде обрана та або інша організаційно правова форма його діяльності. У цих цілях повинні бути розглянуті переваги і недоліки створення і функціонування торговельних підприємств різних видів.
Індивідуальні підприємства є найбільш ефективною формою функціонування щодо невеликих по розмірах торговельних підприємств, що реалізують одну або кілька однорідних груп товарів. В міру нагромадження необхідного стартового капіталу цей вид може бути використаний для створення середніх по розмірах підприємств.3
Партнерські підприємства є найбільш ефективним видом функціонування середніх торговельних підприємств; це не виключає використання цього виду при створенні як невеликих, та і великих торговельних підприємств (при розширенні складу засновників і залучення значного обсягу їхнього капіталу).
Корпоративні підприємства є найбільш ефективним видом функціонування великих торговельних підприємств, але в окремих випадках цей вид може бути використаний і для створення підприємств середнього розміру (нижня границя розміру підприємства визначається мінімальною сумою статутного капіталу).
Для підприємства дрібнооптової торгівлі партнерська і корпоративна форма організації підприємства є найбільш підходящою. Партнерське підприємство більше всього підходить для організації підприємства дрібнооптової торгівлі. У випадку росту підприємства воно може бути переоформлене як корпоративне.
На другому етапі в рамках обраного виду визначається конкретна організаційно-правова форма. Цей вибір визначається поруч загальних і індивідуальних факторів: намічувані масштаби діяльності, капіталоемність, що передбачаються темпи розвитку, особливості надання податкових і інших пільг, державне регулювання мінімального розміру статутного капіталу, наявний можливий стартовий капітал, індивідуальна мотивація, рівень професіоналізму, відношення підприємця до ризиків.
Партнерське підприємство являє собою суб'єкт, що хазяює, із правами юридичної особи, створений для здійснення спільної діяльності двома і більш підприємцями, що об'єднали свій капітал. Кожний з партнерів є представником торговельного підприємства і несе майнову відповідальність по його зобов'язаннях. Партнерські торговельні підприємства створюються в наступних організаційно-правових формах:
А) товариство з обмеженою відповідальністю. Воно являє собою
партнерське підприємство, що має статутний фонд поділений на частки, розмір
яких визначається установчими документами. Учасники такого партнерського
підприємства несуть відповідальність в розмірах із внеску в статутний
капітал. Вищим органом керування ТОВ є збори учасників, а поточне керування
його діяльністю здійснюється на колегіальній (дирекція) або єдиноначальної
(директор) основі.
Б) товариство з додатковою відповідальністю – у даному випадку учасники несуть відповідальність по його боргах своїми внесками, а при недостатності цих сум – додатково приналежним їм майном.
В) повне господарче товариство. Воно являє собою партнерське підприємство, всі учасники якого, займаються спільною підприємницькою діяльністю і несуть солідарну відповідальність по зобов'язаннях суспільства усім своїм майном.
Г) командитне товариство. На відміну від повного господарчого товариства включає одного або більш учасників, відповідальність які несуть у межах своїх внесків.
З огляду на ризик створення підприємства найбільш підходящою формою можна вважати товариство з обмеженою відповідальністю. У цьому випадку вкладники несуть відповідальність у межах своїх внесків.
Зберігання товарів
Для підприємств оптової торгівлі організація складської служби, розробка систем складування товарів, рішення питань складської переробки є навряд чи не найважливішими. Склад необхідний для нагромадження продукції і збереження асортименту в період між постачаннями товарів, тобто для збереження безперервності процесу товарообігу.8
Існує три основних варіанти рішення цього питання:
1) придбання приміщення у власність (будівництво, покупка);
2) оренда приміщення й устаткування (лізинг);
3) використання складів загального користування.
Природно, що кожний з перерахованих варіантів має свої переваги і недоліки.
Так, наявність власного складу на правах власності характеризується стабільним великим товарообігом, високим ступенем контролю збуту товарів, наявність постійних клієнтів, реальним забезпеченням умов збереження товарів, можливістю вносити конструктивні зміни в інфраструктуру складу, можливістю вносити зміни в пакет пропонованих клієнтам послуг, ін. Основним недоліком даного варіанта є значні первісні капіталовкладення.
Переваги другого варіанта аналогічні плюсам першого. Однак, тут варто
скасувати наступні: підприємство після закінчення терміну оренди приміщення
має можливість «озирнутися» і проаналізувати результати своєї діяльності на
визначеній території й у залежності від результатів або продовжити договір
оренди, або передислокуватися в інші райони. Основним недоліком цього
варіанта є те. Що підприємство повинне затрачати коштів на ремонт
(капітальний або (і) поточний) приміщення й у випадку розірвання договору
оренди встають питання невіддільних поліпшень.3
Страницы: 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8, 9, 10, 11, 12, 13
