відсоткова зміна кількості товарів, на які є попит
Ер = відсоткова зміна ціни
Відсоткові зміни визначають діленням величини зміни в ціні на початкову
ціну та відповідних змін кількості товарів, на які відсоткова зміна
зумовлює зменшення попиту, на ту кількість продукції, на яку спочатку був
попит. Тому цю формулу можна записати так: відсоткова зміна кількості товарів, на які є попит : зміни цін
Ер = відсоткова змша ціни початкова ціна
Еластичність попиту залежно від зростання ціни переважно є від'ємною величиною. Це означає, що із зростанням ціни попит на товар зменшується.
Слід також виділити перехресну еластичність попиту, яка у випадку значної
зміни ціни на один товар показує тенденцію зміни попиту споживачів від
одного товару до іншого. Коефіцієнт такої еластичності показує певною мірою
зміну попиту на один товар у відсотках залежно від зміни іншого товару на
1%.
Головними особливостями еластичності попиту на товар є зростання
еластичності на нього а) із зростанням його замінників і наближенням їх
якості (сукупності споживчих вартостей);
б) збільшення можливостей його використання. Водночас зниження еластичності
попиту на товар відбувається із зростанням значущості потреб, які
задовольняє цей товар, обмеженості доступу до нього, тривалості періоду
існування товару та ін.
Аналогічно вимірюється еластичність пропозиції. Вона залежно від ціни є відсотковою зміною пропонованої кількості товарів внаслідок одновідсоткового зростання ціни. Переважно таке значення еластичності позитивне, оскільки вища ціна — стимул для виробників збільшувати випуск товарів.
Особливість ринкового механізму в цьому випадку полягає в тому, що попит
еластичніший, ніж ціна, протягом тривалого, а не короткого проміжку часу.
Це зумовлено тим, що люди не одразу змінюють свої звички у споживанні
товарів, а також тим, що попит на один товар може бути пов'язаний із
запасом іншого товару у споживачів, який змінюється повільніше. Так, різке
підвищення ціни на бензин, хоч і скорочує попит на нього, але меншою мірою.
Водночас на тривалому проміжку часу споживачі намагатимуться купувати
малолітражні та економніші автомобілі.
Найважливішими факторами, що впливають на еластичність пропозиції (крім цін), є кількість товаровиробників, очікування (цінові та інші) суб'єктів економічної діяльності, величина встановлюваних державою податків, фактор часу тощо. Розрізняють короткотерміновий період еластичності попиту (за якого підприємство не здійснює капіталовкладення в реконструкцію виробництва, а пристосовується до попиту, збільшуючи завантаження виробничих потужностей, підвищуючи інтенсивність праці тощо), середньотерміновий (в якому роблять капіталовкладення, але пристосування пропозиції до попиту здійснюється не за їх рахунок, а внаслідок звуження або розширення виробництва на існуючих виробничих потужностях) і довготерміновий (в якому здійснюється реконструкція виробництва — заміна застарілого устаткування на нове і відповідне розширення виробництва, а також з'являються нові товаровиробники цієї продукції).
Для окремих груп товарів (автомобілі, холодильники, телевізори тощо)
попит еластичніший у короткотерміновому, а не довготерміновому періоді.
Так, у США щороку продають 7—10 млн. автомобілів. Тому із зростанням цін
попит на автомобілі різко знизиться, хоча загальний парк зменшиться
незначною мірою. Із зношуванням старих машин попит на них з часом зросте.
Взаємозв'язок між еластичністю попиту і пропозиції розкриває закон попиту і пропозиції. Його зміст полягає у взаємозалежності між кількістю товарів і послуг, які в даний час пропонує виробник,і величиною попиту.
Закон попиту і пропозиції — закон, згідно з яким пропозиція формує попит через асортимент виготовлених товарів і запропонованих послуг та їх ціни, а попит визначає обсяг і структуру пропозиції, впливаючи при цьому на виробництво.
Зміст закону попиту і пропозиції повніше розкривається у певній
сукупності економічних категорій, що групуються навколо нього. Такими
категоріями є платоспроможний попит, сукупний попит, ціна пропозиції, ціна
попиту, ціна рівноваги, пропозиція та ін. Платоспроможний попит — лише
частина (хоч і найважливіша) потреб суспільства, оскільки значна частина
населення може мати потребу в найнеобхідніших товарах і послугах, але не
мати грошей, щоб придбати їх. Ціна пропозиції — ринкова ціна, коли попит
перевищує пропозицію (або коли існує ринок продавця). Це зумовлює
конкуренцію між покупцями за придбання певних товарів або послуг, з одного
боку, і намагання продавців реалізувати товар за вищою ціною — з іншого.
Ціна попиту - ринкова ціна, коли пропозиція перевищує попит, або коли існує
ринок покупця. Це зумовлює конкуренцію між продавцями за рахунок збуту
товарів, з одного боку, і намагання покупців знизити ціну товарів — з
іншого.
У пізнанні механізму ринкової рівноваги важливу роль відіграє коефіцієнт
еластичності. Він визначається як відношення зміни обсягу попиту чи
пропозиції (зростання або зменшення у відсотках) до зміни цін (у
відсотках). Для різних товарів цей коефіцієнт різний, що зумовлено
неоднаковими витратами виробництва, наявністю або відсутністю товарів-
субститутів (замінників), зміною доходів, модою та іншими факторами.
Затежно від величини коефіцієнта еластичності розрізняють такі основні
види еластичності попиту і пропозиції: 1) попит і пропозиція абсолютно
еластичні; 2) попит і пропозиція відносно еластичні; 3) попит і пропозиція
одиничне еластичні; 4) попит і пропозиція відносно нееластичні; 5) попит і
пропозиція абсолютно нееластичні.
Відносно еластичний, або просто еластичний, — такий попит, коли незначні
зміни ціни зумовлюють значні (більші) зміни в кількості реалізованої
продукції (наприклад, зниження ціни на 2% зумовлює зростання попиту на 4%).
Коефіцієнт еластичності за такої еластичності повинен бути більше одиниці,
а в наведеному випадку він дорівнює двом. Таким, зокрема, є попит на
предмети розкоші. Нееластичний попит — попит, коли незначна зміна ціни
зумовлює ще меншу зміну в кількості реалізованої продукції. Так, із
зниженням ціни на 3% попит зростає лише на 1%. Коефіцієнт еластичності у
цьому разі становить 1/3, тобто для нееластичного попиту характерний
коефіцієнт менше одиниці. Таким, наприклад, є попит на хліб. Між названими
видами еластичності попиту (еластичним та нееластичним) виникає проміжна
ситуація, коли відсоткова зміна ціни дорівнює відсотковій зміні попиту
(наприклад, коли зниження ціни на 1% зумовлює зростання попиту на 1%).
Такий вид попиту називають одиничним. Абсолютно нееластичний попит — попит,
коли зміна ціни не зумовлює жодної зміни кількості реалізованої продукції
(таким, зокрема, є попит на сіль). Абсолютно еластичний попит
характеризується тим, що найменше зниження ціни спонукає покупця
збільшувати закупівлі від нуля до межі своїх можливостей.
За нееластичного попиту товаровиробнику вигідно підвищувати ціну товару,
оскільки це зумовлює зростання його прибутку. В умовах еластичного попиту
товаровиробнику вигідно знижувати ціни, бо це зумовлює зростання доходу.
Знання ступеня еластичності попиту дає змогу підприємцям прогнозувати
поведінку споживачів і діяльність своїх підприємств.
Водночас на багатьох фірмах активно використовують теорію споживчого вибору, головною вимогою якої є ретельне вивчення якості споживчих властивостей товару та реакції споживачів на співвідношення таких властивостей. Так, при виготовленні взуття зіставляють такі властивості, як зручність, довговічність, колір шкіри, фасон, його відповідність сучасній моді. Провівши опитування серед можливих споживачів, компанія з'ясовує, яким властивостям вони віддають перевагу, і на підставі цього насамперед покращує або дизайн взуття, або його зручність та ін. При цьому використовують криві байдужості по кожній властивості для кожного споживача, тобто такі комбінації цих властивостей, які приносять додаткову загальну корисність, а відмова, наприклад, від останньої моди взуття компенсується його довговічністю (або відмова від довговічності — його зручністю).
Одним із положень, на якому базується теорія "споживчої поведінки", є раціональна поведінка покупців, тобто такі їхні дії, коли купують певний набір товарів і послуг за умови, що ці набори принесуть їм найбільше задоволення порівняно з іншими наборами за певних обмежень на прибутки та роздрібні ціни.
Практика, на думку західних учених, свідчить, що коефіцієнт цінової
еластичності на хліб становить 0,15%, на яловичину -0,64, на яйця — 2,65,
на електроенергію — 0,13, на одяг і взуття — 0,2, на квитки до кінотеатру —
0,87%.
На ринковий механізм ціноутворення впливають кількість покупців та продавців на ринку товарів, їх конкуренція. Так, конкуренція між покупцями зумовлює зростання цін, а конкуренція між продавцями — їх зниження.
4. Ринкова рівновага в умовах недосконалої конкуренції.
Інша ситуація у взаємодії попиту і пропозиції, принципах конкурентної поведінки виникає в умовах панування монополій (чи олігополій), або за недосконалої конкуренції. Ціна на такому ринку також залежить від обсягів випуску продукції, причому ця залежність обернено пропорційна. Монополіст встановлює вищу ціну на свої товари і випускає їх менше, ніж фірми за умов досконалої конкуренції. Внаслідок цього рівність граничного доходу і граничних витрат для монополії (або олігополії) настає раніше, ніж для конкурентної фірми. Тому загальним принципом поведінки на ринку вже не є вибір рівня виробництва, за якого отриманий від додатково випущеного товару дохід дорівнював би приросту витрат на його виробництво.
В умовах панування монополій ціна пропозиції виражає взаємозв'язок між рухом ціни, ціни виробництва і монопольної ціни виробництва, в основі яких лежать окремі аспекти дії закону вартості, закону попиту і пропозиції та закону монополізації виробництва й обміну. Коли переважають ціни пропозиції, з'являються додаткові стимули до розширення обсягів виробництва, а в монополізовані сфери ринку намагаються проникнути конкуренти. Це призводить до погіршення умов пропозиції товарів, що спричиняє зниження цін і скорочення масштабів виробництва певних видів товарів.
Якщо ринкові ціни встановлюються на рівні цін попиту, крупні компанії намагаються знизити обсяги завантаження виробничих потужностей, формувати попит, регулювати співвідношення попиту і пропозиції (через маркетингову діяльність, використання контрактної форми тощо), прагнуть не допустити значного перевищення цінами попиту.
Виходячи з негативного впливу монополій на механізм ринкової рівноваги, навіть представники неокласичного напряму політичної економії вважають за доцільне втручання держави у монополізовані галузі економіки. У таких галузях держава повинна контролювати процес ціноутворення, а інколи навіть проводити 'їх націоналізацію та встановлювати тарифи відповідно до граничних витрат;
