Мережі електропостачання

Мережі електропостачання

Змiст


1.Вступ

2.Розрахунок падiння напруги в мережах електроосвiтлення.

3.Розрахунок струму однофазного короткозамкнення, та перевiрка умов спрацювання захистного аппарата при однофазному замкненнi.

4.Органiзацiйно-економiчний роздiл.

4.1Розрахунок капiтальних витрат на електроустаткування.

4.2Розрахунок матерiальних витрат на проведення капітального ремонту.

4.3 Штати персоналу ,обслуговуючого електроустановку.

4.4 Розрахунок рiчного фонду заробiтньоi плати обслуговуючого персоналу.

4.5 Технiко-економiчне обґрунтування проекту.

5. Охорона працi та протипожежна безпека.

5.1 Технiчнi заходи ,що створюють безпечнi умови виконання робiт.

5.2 Засоби захисту.

5.3 Розрахунок заземлюючого пристрою.

5.4 Протипожежнi заходи та вiдомiсть протипожежного iнвентаря.

6.Лiтература.

7.Перелiк стандартiв.

Вступ


Розвиток економіки нашої країни нерозривно зв`язано з електрифікацією усіх галузей народного господарства. Головним напрямком економіки та соціального розвитку країни на період до 2009 року передбачено довести в 2008 році виробітку електроенергії до 1840-1880 млрд. кВт на годину, в тому числі на атомних електростанціях до 390 млрд. кВт на годину, забезпечити подальший розвиток енергетичних потужностей. В європейській частині країни шляхом введення в експлуатацію нових атомних та гідроелектростанцій.

Зі зростанням промисловості та житлово-суспільних будівництв в містах з`являється необхідність в спорудженні нових міських електричних сітей та підстанцій та до них висуваються все більш високі вимоги надійного та безперебійного постачання електроенергією споживачів.

Однією з найважливіших задач є перетворення житлово-суспільних господарств в високомеханізовану та надійно працюючу галузь народного господарства.

Широке впровадження механізації та автоматизації виробництва – одна з основ підвищення виробничого процесу.

Автоматизація виробничих процесів знаходить все більше використання на міських підприємствах. Загальне використання автоматики дозволить скоротити витрати електроенергії, а також забезпечить надійну роботу електроприймачів.

2 Розрахунок падіння напруги в мережах електроосвітлення


Згідно ПУЕ напруга у найбільш віддаленій лампі внутрішнього освітлення промислових підприємств та цивільних споруд повинна бути не менш 95% від номінальної напруги в мережі.

Вихідні дані приведені на рисунку1.


Рисунок 1.

 (1)


де UH – напруга лінії;


ΔU = U1 + U2 + U3 + U4 + U5 + U6 + U7 + U8 (2)

 (3)


де UЛ - падіння напруги в лінії, де


 (4)

 (5)


де l - довжина лінії, а


 (6)


γ = 32 (для ліній з алюмінієвими жилами);

g - перетин однієї лінії.

Знаходимо падіння напруги в лінії між шинами ТП та щитом СПМ. Падіння напруги на шинах не рахуємо, тому що опір шин фактично дорівнює нулю.


1)  A

Ом/км

g = 120 мм2; l = 10 м

В

2) A

Ом/км

В

3) A

Ом/км

В

4) A

В

5) A

В

6) A

В

7) A

В


8) Знаходимо падіння напруги від найдальшого щитка до найдальшої лампи.

В цьому випадку треба знайти падіння напруги в прямому та зворотному провіднику, тому що опір зворотного провідника дорівнює опору прямого, таким чином


r8 = r18 + r28;

A

Ом/км

Ом

В


На основі цих розрахунків знаходимо падіння напруги від шин ТП до найвіддаленішого електроприйомника.


ΔU = U1 + U2 + U3 + U4 + U5 + U6 + U7 + U8 =

= 0,54 + 3,31 + 0,47 + 0,08 + 0,057 + 0,0191 + 0,0564 = 4,5325 В.

 (7)


Виходячи з цього можемо зробити висновок, що схема електропостачання вибрана правильно, так як падіння не перевищує встановлених ПУЕ рамок у 5%.

На основі попередніх розрахунків знаходимо падіння напруги від шин ТП до щитків освітлення. Розрахунки зводимо до таблиці, яка знаходиться в кресленнях електричного освітлення.

1) Знаходимо падіння напруги до щитка освітлення ЩО-1


ΔU1-3 = U1 + U2 + U3 = 0,54 + 3,31 + 0,47 = 4,34 В.

.


2) До щитка ЩО-2


ΔU1-4 = ΔU1-3 + U4 = 4,34 + 0,08 = 4,42 В.

.


3) До щитка ЩО-3


ΔU1-5 = ΔU1-4 + U5 = 4,42 + 0,057 = 4,477 В.

.


4) До щитка ЩО-4


ΔU1-6 = ΔU1-5 + U6 = 4,477 + 0,0382 = 4,515 В.

.


5) До щитка ЩО-5


ΔU1-7 = ΔU1-6 + U7 = 4,515 + 0,019 = 4,534 В.

.


Розрахунки по іншим щиткам аналогічні, результати приведені в таблиці на кресленні електричного освітлення.


3 Розрахунок струму однофазового короткого замкнення та перевірка  умов спрацьовування захисного апарату при однофазовому замкненні


В чотирьох провідних мережах при замкненні однієї фази на нульовий провідник чи корпус електрообладнання захисний апарат повинен автоматично відключити аварійну ділянку ланцюга.

Для надійного спрацювання захисного апарату в можливий недовгий час ПУЕ вимагає, щоб струм однофазного замкнення в електричних установках був не менш трьохкратної кількості номінального струму теплового роз`єднувача автоматичного вимикача


Ін.з ≥ ЗІн.роз.

, (8)

z`тр = 0,16 Ом [2] т.21.1 стр.277,

, (9)


де


RП = Rф + R0, (10)


які виведені в табл. 8.2 стор.91 [2].

Індуктивний опір [2] – хп приймаємо рівним хп = 0,5 Ом ∙ км

Так як розраховувати струм короткого замкнення треба в найвіддаленішій лінії від ТП, то ми можемо використовувати дані попередніх розрахунків, проведених в розділі 2.

Опір в першій лінії:

однієї жили кабелю g = 120 мм2; l = 0,01 км.

Ом, g0 = 35 мм2

Ом


Опір індуктивний


Ом


Опір в другій лінії:

однієї жили g = 50 мм2


Ом


Нульової жили g = 16 мм2;


Ом


Індуктивний опір


Ом


Опір в третій лінії:

однієї жили g = 35 мм2


Ом

Нульової жили g = 16 мм2


Ом

Рисунок 2. Схема для розрахунку струмів короткого замкнення в най віддаленішій точці


Рисунок 3. Схема заміщення


Індуктивний опір


Ом

Опір в четвертій лінії:

опір однієї жили g = 2,5 мм2;


Ом


Індуктивний опір


Ом


Знаходимо повний опір петлі, фаза-нуль


;

ΔRП = ΔRф + ΔR0

ΔRф = R1ф + R2ф + R3ф + R4ф =

= 0,0027 + 0,064 + 0,033 + 0,189 = 0,2887 В.

ΔR0 = R10 + R20 + R30 + R40 =

= 0,0092 + 0,198 + 0,071 + 0,189 = 0,4672 В

ΔRП = ΔRф + ΔR0 = 0,2887 + 0,4672 = 0,7559 Ом

Ом

Ом

А

Iк.з. = 269,8 А > 3, Ірасц = 3 ∙ 15 = 45 А


Автомат тип А3161 з Іроз = 15А

Згідно з вимогами ПУЕ ступінь надійності дії захисного апарату забезпечується.

4 Організаційно-економічний розділ


4.1 Система технічного обслуговування та ремонту устаткування (ТОіР), її значення


Система технічного обслуговування і ремонту устаткування по обслуговуванню і ремонту устаткування (ТОіР0 – це комплекс організаційних і технічних засобів.

Система ТОіР включає планування, підготовку, реалізацію, технічне обслуговування та ремонт з заданими послідовністю та періодичністю. Для цих цілей в системі ТОіР приведені нормативи продовження міжремонтних періодів, ремонтних циклів, простоїв в ремонті устаткування і технологічних агрегатів, трудоємності ремонту, примірне одержання ремонтних робіт різних видів обладнання, дані вказівки по організації ремонту та технічного обслуговування.

Система ТОіР призвана забезпечити:

-  підтримку обладнання в працездатному стані й припинення несподіваного виходу його зі строю;

-  правильну організацію технічного обслуговування та ремонту обладнання;

-  збільшення коефіцієнта технічного використання обладнання за рахунок збільшення ґатунку технічного обслуговування та ремонту і зменшення простою в ремонті.

В основу системи ТОіР покладене сучасне технічне обслуговування і планово-попереджений ремонт.

Сутність ППР полягає в тому, що всі види ремонту плануються та виконуються в строго установлені ремонтними нормами строки.


4.2 Види ремонтів, їх планування і фінансування


Згідно з особливостями пошкоджень і зносу складових частин обладнання, а також трудоємністю ремонтних робіт системою ТОіР передбачається проведення таких видів ремонту: поточного (ПР) та капітального (КР).

Основними документами при ремонті є:

-  установлені ремонтні нормативи;

-  норми періодичності освідченості і істині сосуди і апаратів;

-  титульний список капітального ремонту основних фондів підприємств;

-  разом – технічна документація;

-  річний графік ППР обладнання;

-  місячний план-графік зміст ремонту обладнання;

-  атніна календарного строку ремонту;

-  проект графіка основних ремонтів виробництва.

Витрати на технічне обслуговування і поточні ремонти обладнання відносяться на собівартість випускаємої продукції. Джерелами фінансування капітального ремонту являються амортизаційні відрахування, передбачені для КР, включаючи вільний залишок кошт на початок року, а також амортизаційні відрахування, отримані від вищестоящих органів, та інші кошти, направлені у встановленому порядку на цю мету.

Амортизаційні відрахування, призначені на КР основних фондів, залишаються у розпорядженні підприємства. Частина амортизаційних начислень, призначених для фінансування КР, централізується та перерозподіляється між підприємствами та організаціями.

Фінансування КР основних фондів підприємств виношується порядним або господарчим способом, проводиться з особливих рахунків по КР згідно з планом КР:

-                  затрати на кранові роботи, включають ціну демонтажу і монтажу;

-                  затрати на проектно-кошторисні та вишукані роботи;

-                  затрати на заміну поношених деталей;

-                  затрати на придбання нового устаткування, КР якого економічно не обґрунтований.

Страницы: 1, 2, 3, 4, 5



Реклама
В соцсетях
рефераты скачать рефераты скачать рефераты скачать рефераты скачать рефераты скачать рефераты скачать рефераты скачать