виділяють:
1) французького запозичення
2) німецького запозичення
3) запозичення з ідіш
4) русизми та запозичення-неологізми з грецької, португальської,
японської та інших мов
5) португальські запозичення.
Класифікація по джерелу запозичення розроблена найбільше повно, але не
є єдиною можливою. Запозичення-неологізми можна також класифікувати по
тому, який аспект слова є новим для приймаючої мови. За цим принципом
запозичення-неологізми розділяються на:
- фонетичні;
- кальки (translation-loans);
- семантичні;
- запозичення словоскладаючих елементів.
Перший тип, тобто фонетичні запозичення, складають основну, найбільш
численну групу. Вони характеризуються тим, що загальний звуковий комплекс
їх є для запозиченої мови новим. Розглянуті слова: sport, labour, travel є
фонетичними запозиченнями.
Кальками (translation-loans) називаються запозичення у вигляді
буквального перекладу іншомовного слова або виразу, тобто точного
відтворення його засобами мови що приймає із збереженням морфологічної
структури та мотировки.
Такими кальками є, наприклад, багато слів, що стали
інтернаціональними:
- з російської: perestroika, khozraschot, house of rest, troika,
samizdat, telenovela;
- з німецької: kettenraucher, blitz, angst, gastarbeiter,
reitgeist, glitch, glitry, spritrer;
- з французької: (cela) va sans dire, summit conference,
visagist, frisee, auteur;
- з японської: waribashe, aiki-jutsu, aiki-do, nashi;
- з африканської: gnu.
- та з інших мов.
Під семантичними запозиченнями розуміється запозичення нового
значення, часто переносного, до слова, яке вже існує в мові. Слова pioneer
та brigade існували в англійській мові і до радянізмів, але значення “член
дитячої комуністичної організації” та “трудовий колектив” вони отримала під
впливом російської мови.
Семантичні запозичення відбуваються дуже легко в близьких мовах. Цілий
ряд прикладів можна знайти серед запозичень. Так, наприклад, др.-англійське
слово dwellon “блукати” під впливом др.-скандинавського dveljaween,
розвинулося в сучасній англійській мові в dwell “жити”.
Таким чином в звуковому відношенні dwell приходить до англійського, а
в семантичному – до скандинавського дієслова.
Випадків семантичного запозичення серед іменників більше, ніж серед
дієслів. Іменник gift в др.англійській значило не “подарунок”, а “викуп за
жінку”, а потім, в результаті асоціації – “весілля”.
Запозичуватись може не тільки слово, але й окремі значущі частини
слова. Багато грецьких та ютинських слів перетворились в інтернаціональні
префікси. Наприклад, anti-, -coun-, -ter, -inter-, sub-, ultra-, -imn.
В усіх мовах широко використовуються суфікси: -ist, -ism, -isk. Та
часто вживаним в сучасній англійській мові є суфікс з французької: -eur.
Далеко не всі слова так повно асимілюються, як розглянуті travel та
sport. Тому за ступенем асиміляції неологізми-запозичення можна розділити
на:
1) Повністю асимільовані, тобто які відповідають всім
морфологічним та орфографічним нормам мови що запозичає і є
сприйнятими розмовником як англійські, а не іншомовні слова.
Ці слова – здебільшого старі запозичення: cheese, street,
wall, wine (лат.); husband, bellow, gate, call, die, want
(сканд.). Повністю асимільовані такі слова французької мови
як: face, figure, auteur.
2) Частково асимільовані, тобто які залишились іншомовними по
своїй вимові, написанню та граматичнім формам слова:
blitz, angst, glitry, glitch, spritrer, untermensch, rutgeist
– з німецької;
favela, favelado – з португальської;
nouveau roman, auteur, frisee, visagist – з французької;
babushkaphobian, khozraschot, pryzhok – з російської.
Ці слова часто відрізняються нестійкою вимовою: restaurant,
formulae, corps. Останній склад в словах вимовляється по-
різному.
3) Частково асимільовані слова, які означають поняття, що
пов’язані з іншими країнами і не мають англійського
еквіваленту. Наприклад:
pryzhok, khozraschot, perestroika – з російської;
gado-gado – з малоазійської;
aiki-jutsu, aiki-do, gai-de – з японської;
mohi-mahi – з
До цієї групи слів відносяться назви понять, які пов’язані з
іншою національною культурою, наприклад назви національного
одягу, музикальних приладів і т.і.
2.3. Проблеми асиміляції запозичених слів
Асиміляцією запозичених слів називається пристосування їх і
фонетичному, граматичному і графічному відношенні до системи приймаючої
мови.
Ступінь асиміляції може бути різною і залежить від того, наскільки
давно відбулося запозичення, чи відбулося воно усним шляхом чи через книгу,
наскільки вживане слово і т.п.
Прикладом повністю асимільованих слів можуть служити слова, які були
запозичені давно: з латини – cheese, pope, mass, candle, minister, wine; зі
скандинавської – root, wing, happy, ill, low. Ці слова не відчуваються
розмовником як іншомовні, відповідають англійській граматичній, фонетичній
і орфографічний системі по формотвору, вимові і написанню.
Граматично і стилістично англійські запозичення використовуються в
мові так само як і правічні слова. Дієслова включаються в систему
стандартних англійських дієслів, отримуючи дентальний суфікс в минулому
часі: associated, exaggerated, accumulated.
Іменники отримують в множині стандартні закінчення: kelims, honchos,
nefuseniks, boutiques.
В сучасній англійській мові лише деякі запозичені іменники зберегли
флексію множини, яку мали в тій мові, звідки прийшли.
Іноді дві різні мови множини диференціюються семантично. Наприклад, з
формою bandits збереглася італійська форма banditti, коли розмова йде про
різноманітних розбійників в казці чи опері.
Прикметники з суфіксом –ly, прикметники на –ml і –less та абстрактні
іменники на –ness, –ship, -dom також вільно утворюються від французьких
основ.
Англійські префікси un-, fore-, over-, -be можуть приєднуватися до
основ запозичених слів: unaided, unijambist, forecast.
Слова ,складені з елементів запозичених з різних мов або з елементів
частково запозичених та частково споконвічних слів називаються гібридами:
beautiful (фр.корінь + англійський суфікс), unijombist (англ.префікс +
фр.корінь).
Ступінь фонетичної асиміляції теж може бути різним. Якщо в англійській
мові вже були всі звуки , що з них складаються запозичені слова, то вони
відтворюються точно; якщо залишилися якісь звуки, яких немає в англійській
мові, кожен з них замінюється близьким звуком англійської мови.
Після повної фонетичної асиміляції слова в слові, всі звуки історично
змінюються.
Фонетичні зміни в запозиченому слові легко прослідити з історії слова
nature, що є латинським за походженням і яке потрапило в англійську мову з
французької. По-перше, перемістився наголос з останнього складу на перший.
В англійській мові немає звука, схожого на французький [u], тому він був
замінений на англійський звук [ju]. Tj [tj] розвинулось афрікоте [t?]. У
відкритому складі під наголосом довге a переходить в [ei], а ненаголошене
[u] редуцюється в [oi] та [r] стає німим.
В різних частинах мови наголос відбувається з різним ступенем повноти.
Найбільш послідовно він відбувається в іменниках і прикметниках, за
виключенням тих, в яких перший склад був префіксом. Префікси залишилися
ненаголошеними.
Французькі запозичення-неологізми асимілюються мало і залишаються
іншомовними і за орфографією і за вимовою. В них зберігається назалізація
голосних, зберігається наголос на останньому складі: visagist, frisee.
Латинські запозичення, потрапивши в англійську мову, не тільки
прийняли нову систему граматичних форм, але й нерідко переходили в іншу
частину мови.
Загальна проблема запозичення елементів однієї мови іншою включає в
себе вкладний комплекс питань різного характеру. Найбільш актуальними з них
є такі:
- яке мовне явище є запозиченим;
- причини запозичень;
- види мігруючих елементів;
- освоєння слова в мові що позичає і різні сторони його освоєння;
- ознаки освоєння іншомовного слова, які дозволяють вважати його
запозиченим.
Для входу слова в систему мови що позичає необхідні умови:
- передача іншомовного слова фонетичної граматично засобами мови
що запозичує;
- співвідношення слова з граматичними класами та категоріями мови
що запозичує;
- фонетичне та граматичне освоєння іншомовного слова;
- словотвірна активність слова;
- семантичне освоєння;
- регулярне вживання в мові.
Але деякі умови не є обов’язковими, наприклад, фонетична і граматична
асоціації слова та його словотвірна активність.
Висновки до розділу II
Дослідження особливостей запозичень-неологізмів останніх десятиріч
дозволяє зробити висновки:
- Більшість неологізмів-запозичень були запозичені з французької
мови ( %), з інших мов - %;
- Запозичені слова можна класифікувати: по джерелу запозичень, за
ступенем асиміляції, по тому, який аспект слова запозичений. За
цим принципом запозичення-неологізми розділяються на:
фонетичні, кальки, семантичні і запозичення словоскладаючих
елементів;
- Запозичення розподіляються повністю асимільовані та частково
