За змістом закону кримінальна відповідальність за зґвалтування малолітньої наступає за умови, якщо винний знав або допускав, що робить підлоговий акт із малолітньої.
Як установлено вироком суду, на момент зґвалтування потерпіла А. не досягла 14 років, тобто була малолітньої.
Кваліфікуючи дії Узянбаева по ч. 3 ст. 117 КК РСФСР як зґвалтування неповнолітньої, суд виходив із зовнішнього вигляду потерпілої, а також показань винного й свідка Файзуллина про те, що, на їхню думку, А. років 15-16. Тим часом в описовій частині вироку суд, викладаючи характер злочинного діяння, указав, що потерпіла А. плакала, просила Узянбаева її не торкати, говорила, що їй усього 13 років. Як видно з показань потерпілої, А., говорила Узянбаеву про те, що вона учениця, що їй усього 13 років.
Суд визнав показання потерпілої А. достовірними, однак при кваліфікації дій Узянбаева не дав оцінки її показанням у цій частині, тим самим допустив протиріччя між описом злочинного діяння, визнаного доведеним, і мотивуванням кваліфікації злочинних дій Узянбаева.
Якщо ж у процесі судового розгляду справи буде встановлено, що обвинувачуваний сумлінно помилявся щодо фактичного віку потерпілого (потерпілої), по обставинах справи не могла його визначити, то дана кваліфікуюча ознака не можна поставити йому в провину.
Здійснення насильницького задоволення статевої пристрасті неприродним способом, що спричинило нанесення особливо важких наслідків
Особливо тяжкими наслідками можуть бути визнані смерть або самогубство потерпілої особи, втрата будь-якого органу або його функцій, психічний розлад або інший розлад здоров’я, поєднаний зі стійкою втратою працездатності не меньше ніж на одну третину, переривання вагітності, зараження вірусом імунодефіциту людини. Особливо тяжкі наслідки – оціночне поняття, а тому наведений перелік не може розглядатися як вичерпний.
Особливо тяжкі наслідки можуть бути викликані діями як винного, так і потерпілої особи (наприклад, реакцією останньої на злочин стало те, що вона накладає на себе руки або спричиняє собі тілесні ушкодження, намагаючись уникнути сексуального насильства).
У разі, коли при насильницькому задоволенні статевої пристрасті неприроднім способом чи замаху на цей злочин, смерть потерпілої особи настала внаслідок її власних дій (наприклад, вона вистрибнула з транспортного засобу під час руху й отримала смертельні ушкодження), дії винного охоплюються ч. 3 ст. 153 або ст. 15 і ч. 3 ст. 153 ККУ.
Якщо насильницьке задоволення статевої пристрасті неприродним способом або замах на насильницьке задоволення статевої пристрасті неприродним способом поєднано із заподіянням тяжкого тілесного ушкодження, віднесеного до такого не за наслідками насильницького задоволення статевої пристрасті неприродним способом, ці дії не розглядаються як такі, що спричинили особливо тяжкі наслідки. Вони кваліфікуються без ставлення у вину аналізованої особливо кваліфікуючої ознаки за сукупністю злочинів за відповідними частинами ст. Ст. 121 і 153 ККУ. Заподіяння при насильницькому задоволення статевої пристрасті неприродним способом тяжкого тілесного ушкодження, що спричинило смерть потерпілої особи, охоплюється ч. 3 ст. 153 ККУ та додаткової квадіфікації не потребує.
Умисне вбивство ч. 3 ст. 153 ККУ не охоплюється. Дії особи, яка в процесі насильницького задоволення статевої пристрасті неприроднім способом чи замаху на цей злочин або відразу після нього вчинила умисне вбивство потерпілої особи, кваліфікуються за п. 10 ч. Ст. 115, і відповідно, ст. 15 і ч. 3 ст. 153 ККУ.
Список використаної літератури
1) До розділу « Вступ»:
1 Насильственная преступность . М. 1997. с. 12-23.
2) До розділу «Аналіз статті 153 ККУ: насильницьке задоволення статевої пристрасті неприроднім способом. Загальні положення та поняття»:
1 Ігнатов А. Н. Ответственность за преступления против нравственности. М. 1966. С. 12.
2 Конева М. А. Насильственные действия сексуального характера при гомосексуальных контактах. Ставрополь, 2000. С. 37.
3 Кондрашова Т. В. Эффективность применения норм, предусматривающих ответственность за насильственные половые преступления. Автореф. дисс. канд. юрид. наук. Свердловск, 1986. С. 6.
4 Краснюк Г. П. Ненасильственные сексуальные посягательства на лиц, не достигших 14-летнего возраста. Автореф. дисс. канд. юрид. наук. Краснодар, 2000. С. 13.
5 Даниэльбек Б. В. Половые извращения и уголовная ответственность. Волгоград, 1972. С. 26.
6 Див.: Кримінальний кодекс України.
7 М. І. Мельник, М. І. Хавронюк. Науково-практичний коментар ККУ. – К.: Каннон, А. С. К., 2002. – С. 358-372.
8 Сельченок К. В. Психология сексуальных отклонений. Хрестоматия – Мн.: Харвест, М.: АСТ, 2002. С. 182. Даниэльбек Б. В. Вказаний твір. С. 93-94.
9 Майкл Гельдер, Деннис Б., Ричард Мейо. Оксфордское руководство по психиатрии. Oxford university press. Oxford New York Melbourne. Т. 2. 1997. С. 119-123.
10 Яковлев Я. М. Половые преступления. Душанбе. 1969. С. 304-305.
11 Уголовное право. Особенная часть. М., 1995. С. 147-148.
12 Преступление и наказание в РФ. М. 1997. С. 259
13 Комментарий к УКРФ. М., 1997. С. 270.
14 Курс советского уголовного права. Т. 3. Л., 1973. С. 645.
15 Конева М. А. Вказ. Твір. 2000. С. 26.
16 Игнатов А. Н. Ответственность за преступления против нравственности. С. 180.
17 Сексопатология: Справочник. Васильченко Г. С., Агаркова Т. Е., Агарков С. Т. Под ред. Басильченко Г. С. – М.: Медицина, 1990. С. 14.
18 Мельник М. І., Хавронюк М. І. Науково-практичний коментар ККУ. – К.: Каннон, А.С.К. 2002. С. 359.
19 Блиндер Б. А. Ответственность за изнасилование по советскому уголовному праву. Автореф. дисс. канд. юрид. наук. Ташкент. 1966.
20 Авдеев М. И. Судебно-медицинская экспертиза живых лиц. М., 1968. С. 287.
21 Мельник М. І., Хавронюк М. І. Науково-практичний коментар ККУ. – К.: Каннон, А.С.К. 2002. С. 359.
22 Кримінальне право України: Особлива частина: Підручник. Бажанов М. І., Булін Ю. В., Борисов В. І.; За ред. Бажанова М. І., Сташиса В. В., Тація В. Я. – 2-е вид., - К.: Юрінком Інтер, 2004. С.93.
23 Куц В. М., Дишлєвой О. Ю. Медико-правові аспекти криміналізації зґвалтування особи чоловічої статі.
24 Сексопатология: Справочник. Васильченко Г. С., Агаркова Т. Е., Агарков С. Т. Под ред. Басильченко Г. С. – М.: Медицина, 1990. С. 14.
25 Кришталь В. В., Гульман Б. Л. Сексология. Том 1. Нормальная сексология. – Х.: ЧП «Акдемия сексологических исследований» , 1997. – С. 240-241.
26 Кримінальне право України: Особлива частина: Підручник. Бажанов М. І., Булін Ю. В., Борисов В. І.; За ред. Бажанова М. І., Сташиса В. В., Тація В. Я. – 2-е вид., - К.: Юрінком Інтер, 2004. С.93.
27 Логіка: Підручник. За заг. ред. Титова В. Д. – Х.: Право,2005. С. 64.
28 Яковлев Я. М. Вказ. твір. С. 330.
29 Собрание узаконений Азербайджанской ССР. 1924. № 3. ст. 295.
30 Белогриц – Котляровский Л. С. Учебник русского уголовного права. Общая и особенная части. Киев – Петербург – Харьков. 1903.
31 Сельченок К. В. Психология сексуальных отклонений. Хрестоматия – Мн.: Харвест, М.: АСТ, 2002. С. 449.
32 Даниэльбек Б. В. Половые извращения и уголовная ответственность. Волгоград, 1972. С. 96.
33 Сельченок К. В. Психология сексуальных отклонений. Хрестоматия – Мн.: Харвест, М.: АСТ, 2002.С. 228-236.
34 Фойницкий И. Я. Курс уголовного права. Часть особенная. П., 1916. С. 142.
3) До розділу «Аналіз статті 153 ККУ: насильницьке задоволення статевої пристрасті неприроднім способом. Об’єкт злочину»:
1 Уголовное право. Особенная часть. Ч. 1. СПб., 1995. С. 127.
2 Курс советского уголовного права. Т. 3. С. 622-625.
3 Сущенко Ю.К. Об ответственности за развращение несовершеннолетних по УКРСФСР. Саратов. 1964. С. 23.
4 Блиндер Б.А. Уголовно-правовая охрана свободы и достоинства женщины. Ташкент. 1970. С. 11.
5 Андреева Л.А. Состав преступления в советском уголовном праве. Дисс... канд. юрид. наук. Л., 1962.
6 Пионтковский А.А. Учение о преступлении по советскому уголовному праву. М., 1961.
7 Натансон. В. Половые преступления по уголовным кодексам УССР и РСФСР. Харьков, 1928. С. 11.
8 Халиков А. Ответственность за посягательства на интересы несовершеннолетних. Нукус. 1983.
9 Елемисов Г.Б. Уголовно-правовое и криминологическое исследование изнасилования. Автореф. дисс...канд. юрид. Наук. М., 1973. С. 4.
10 Курс советского уголовного права. Т. 2. М., 1970. С. 119-120.
11 Трайнин А.Н. Общее учение о составе преступления. М., 1957. С. 179.
12 Гаухман Л.Д. Насилие как средство совершения преступления. М., 1974. С. 18-19.
4) До розділу «Аналіз статті 153 ККУ: насильницьке задоволення статевої пристрасті неприроднім способом. Особливості особи потерпілого (потерпілої)»:
1 Палубинский В.Н. Виктимологические аспекты профилактики преступлений. М., 1980. С. 21.
2 Криминалистическое учение о потерпевшем. М., 1988. С. 33-35.
3 Кудрявцев И.А. Судебная психолого-психиатрическая экспертиза. М., 1988. С. 186.
4 Див. Метелица Ю.Л. Судебно-психиатрическая экспертиза потерпевших. М., 1990. С. 65-76.
5 Див. там же. С. 84-85.
6 Советская криминалистика: Методика расследования отдельных видов преступлений. Киев, 1988. С. 154.
7 Чечель Г.И. Жестокий способ совершения преступлений против личности. Ставрополь,2002. С. 130.
8 Див. Центров Е.Е. Криминалистическое учение о потерпевшем. М., 1988. С. 36.
5) До розділу «Аналіз статті 153 ККУ: насильницьке задоволення статевої пристрасті неприроднім способом. Об’єктивна сторона злочину»:
1 Гофман Э. Учебник судебной медицины. СПб., 1908. С. 140.
2 Пионтковский А.А., Меньшагин В.Д. Курс советского уголовного права. Особенная часть. Т. 1. М., 1955. С. 722.
3 Курс советского уголовного права. Т. 3. С. 632-636.
4 Гаухман Л.Д. Борьба с насильственными посягательствами. М., 1969. С. 6-7.
5 Дубовец П.А. Ответственность за телесные повреждения по советскому уголовному праву. М., 1964. С. 20.
6 Гаухман Л.Д. Борьба с насильственными посягательствами. С. 9.
7 Кондрашова Т.В. Квалификация изнасилования. С. 13.
8 Гаухман Л.Д. Борьба с насильственными посягательствами. С. 11-13.
9 Даниэльбэк Б.В. Половые извращения и уголовная ответственность. Волгоград. 1972.
10 Збірник постанов Пленуму Верховного Суду України (1972-2005): - Х.: СПД ФО Вапнярчук Н.М., 2005. – 624 с.
11 Ткаченко. Угроза как уголовно-правовая категория // Юридическая газета. 2000. № 15. С. 14.
12 Ткаченко В. Вказаний твір. С. 4
13 Игнатов.А.Н. Ответственность за преступления против нравственности. С. 40; Гаухман Л.Д. Насилие как средство совершения преступления. С. 21.
14 Ткаченко В. Вказ. твір. С. 4, 14.
15 Блиндер Б.А. Ответственность за изнасилование по советскому уголовному праву (по материалам Узбекской ССР). Автореф. дисс. канд. юрид. наук. Ташкент, 1966. С. 7-8.
16 Жижиленко А.А. Преступления против личности. М. – Л., 1927. С. 115.
17 Курс советского уголовного права. Т. 3. С. 634.
18 Гаухман Л.Д. Насилие как средство совершения преступления. М., 1974. С. 97-99.
19 Блиндер Б.А. Ответственность за изнасилование по советскому уголовному праву (по материалам Узбекской ССР). Автореф. дисс. канд. юрид. наук. Ташкент, 1966. С. 7-8.
20 Даниэльбек Б.В. Половые извращения и уголовная ответственность. Волгоград, 1972. С. 54-55.
21 Кондрашова Т.В. Квалификация изнасилования. Свердловск. 1988. С. 17.
22 Андреева Л.А. Состав преступления изнасилования в советском уголовном праве. Автореф. дисс. канд. юрид. наук. Л., 1962. С. 9.
23 Игнатов.А.Н. Ответственность за преступления против нравственности. М., 1966. С. 45.
24 Халиков. А. Ответственность за посягательства на интересы несовершеннолетних. Нукус, 1983. С. 31.
25 Кондрашова Т.В. Квалификация изнасилования. Свердловск. 1988. С. 20.
26 Игнатов.А.Н. Ответственность за преступления против нравственности. М., 1966. С. 73.
27 Щерба С., Сарсенбаев Т. Экспертное исследование беспомощного состояния потерпевшего. Российская юстиция. 1996. № 9. С. 28.
28 Жижиленко А.А. Преступления против личности. М. – Л., 1927. С. 120.
29 Блиндер Б.А. Уголовно-правовая охрана свободи и достоинства женщины. С. 38.
30 Щерба С., Сарсенбаев Т. Экспертное исследование беспомощного состояния потерпевшего. Российская юстиция. 1996. № 9. С. 28.
31 Конышева Л. Понятие психически беспомощного состояния жертвы преступления. Российская юстиция. 1999. № 4. С. 45.
6) До розділу «Аналіз статті 153 ККУ: насильницьке задоволення статевої пристрасті неприроднім способом. Суб’єкт злочину»:
1 Андреева Л.А. Состав преступления изнасилования в советском уголовном праве. Автореф. дисс. канд. юрид. наук. Л., 1962.
2 Яковлев Я.М. Половые преступления. Душанбе, 1969. С. 114.
3 Костицкий М.В. Судебно-психологическая экспертиза. Львов, 1987. С. 92.
7) До розділу «Аналіз статті 153 ККУ: насильницьке задоволення статевої пристрасті неприроднім способом. Особливості особистості злочинця»:
1 Палубинский В.Н. Виктимологические аспекты профилактики преступлений. М., 1980. С. 21.
2 Центров Е.Е. Криминалистическое учение о потерпевшем. М., 1988. С. 33-35.
3 Кондрашова Т.В. Квалификация изнасилования. С. 6-9.
4 Кудрявцев И.А. Судебная психолого- психиатрическая экспертиза. М., 1988. С. 186-187.
5 Метелица Ю.Л. Судебно-психиатрическая экспертиза потерпевших. М., 1990. С. 65-76.
6 Советская криминалистика: Методика расследования отдельных видов преступлений. Киев, 1988. С. 154.
8) До розділу «Аналіз статті 153 ККУ: насильницьке задоволення статевої пристрасті неприроднім способом. Суб'єктивна сторона злочину»:
1 Курс советского уголовного права. Общая часть. Т. 1. Л., 1968. С. 413.
2 Кудрявцев С.В. Конфликт и насильственное преступление. М., 1991. С. 13-14.
3 Гольдинер В.Д. Мотив преступления и его значение в советском уголовном праве. Сов. Государство и право. 1958. № 1. С. 43-52.
4 Филановский И.Г. Социально-психологическое отношение субьекта к преступлению. Л., 1970. С. 41.
5 Викторов В.А. Цель и мотив в тяжких преступлениях. М. 1963. С. 15.
6 Леонтьев А.И. Проблемы развития психики. М., 1959. С. 225.
7 Узнадзе Д.Н. Психологические исследования. М., 1966. С. 366.
9) До розділу «Кваліфікуючи ознаки насильницького задоволення статевої пристрасті неприроднім способом»:
1 Мельник М. І., Хавронюк М. І. Науково-практичний коментар ККУ. – К.: Каннон, А.С.К. 2002.
2 Фойницкий И. Я. Курс уголовного права. Часть особенная. П., 1916.
3 Комментарий к УКРФ. М., 1997.
4 Конева М. А. Насильственные действия сексуального характера при гомосексуальных контактах. Ставрополь, 2000.
5 Яковлев Я. М. Половые преступления. Душанбе. 1969.
10) До розділу «Особливо кваліфікуючи ознаки насильницького задоволення статевої пристрасті неприроднім способом»:
1 Мельник М. І., Хавронюк М. І. Науково-практичний коментар ККУ. – К.: Каннон, А.С.К. 2002.
2 Фойницкий И. Я. Курс уголовного права. Часть особенная. П., 1916.
3 Комментарий к УКРФ. М., 1997.
4 Конева М. А. Насильственные действия сексуального характера при гомосексуальных контактах. Ставрополь, 2000.
5 Яковлев Я. М. Половые преступления. Душанбе. 1969.
6 Збірник постанов Пленуму Верховного Суду України (1972-2005): - Х.: СПД ФО Вапнярчук Н.М., 2005.
7 Кримінальне право України: Особлива частина: Підручник. Бажанов М. І., Булін Ю. В., Борисов В. І.; За ред. Бажанова М. І., Сташиса В. В., Тація В. Я. – 2-е вид., - К.: Юрінком Інтер, 2004.
Страницы: 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8, 9, 10, 11, 12, 13, 14, 15, 16, 17, 18, 19, 20, 21, 22, 23, 24
