44/ В останній час в світі з'явилися прогнози, які визначають перспективи зростання виробництва продовольства і попиту на нього. Однією з перших робіт була книга двох американських вчених Г. Кана та Є. Вінера "Рік 2000".
Вони розрахували, скільки років потрібно окремим країнам для того, щоб досягнути рівня національного доходу США 1965 р., який становить 3600 доларів на душу населення. За їх розрахунками, Канаді необхідно для цього
12 років, Швеції - 11 р., Індонезії — 593 р. Основна ідея авторів полягала в тому, що період історичного розвитку до 2000 року буде безкризовим, без великих війн та неозброєних конфронтацій і у всіх країнах зусилля будуть зосередженні на внутрішньому розвитку. Найбільш відомою моделлю світу є робота авторів із Масачусетського технологічного інституту США "Межі зростання". За розрахунками авторів цієї моделі на початку XXI сторіччя економічне зростання наблизиться до природної межі. На розвиток світу будуть незадовільно впливати такі фактори, як зростання забруднення навколишнього середовища, виснаження природних ресурсів, катастрофічні масштаби світового голоду та зниження народжуваності. Ця модель зазнала як ніщивної критики, так і схвалення. Потім з'явилась робота М. Масаровича і
Є. Пестеля "Людство на перехресті". На відміну від "Межі зростання" робота колективу вчених під керівництвом лауреата Нобелівської премії Я.
Тінбергена (доповідь так званого Римського Клубу) не має фатальних теорій загального краху, песимістичних передбачень, а пропонує засоби рішень, необхідних для уникнення небезпеки, що наближається: 1. Зниження темпів зростання попиту на продовольство шляхом регулювання народжуваності, або за рахунок використання більш ефективних методів господарювання. 2. Покращення розподілу продовольства, в процесі якого недоїдаючі країни отримали б більше продуктів за рахунок тих країн, які мають надлишки продуктів харчування. 3. Збільшення'виробництва продовольства. Нарешті, був розроблений прогноз ФАО. Відносно цього прогнозу споживання найважливіших продуктів харчування у світі в 2000 році, порівняно з 1970 р. збільшиться удвічі. Попит буде змінюватися у бік більш високого рівня споживання продуктів, багатих на білки, за рахунок повільного зростання споживання таких продуктів, яе зернові та картопляні. В той же час буде зростати попит на фуражне зерно.
40.Для вирішення продовольчої проблеми Організацією Об'єднаних Націй у
1945 році було створено продовольчу та сільськогосподарську організацій -
ФАО. До її складу входить 169 держав і Європейський Союз. Україна не е
членом ФАО. Головна мета ФАО - ліквідація голоду й покращення харчування
через підвищення продуктивності сільського господарства, рибальства й
лісництва та через справедливий розподіл продовольства. Функції ФАО: -
розробка й здійснення програм допомоги сільському господарству; - надання
консультацій урядам з питань політики й планування в галузі сільського
господарства; - аналіз і розповсюдження інформації про сільське
господарство й продовольчу ситуацій в світі; - обговорення на міжурядовому
рівні проблем продовольства й сільського господарства. Діяльність ФАО
здійсняється в двох напрямках:- регулярні програми, що фінансуються ФАО,
спрямовані на організацій консультацій та послуг членам організації; -
програми на місцях, що фінансуються національним трастовими фондами, ПРООН
і ФАО, забезпечують надання допомоги урядам і сільському населенню.
Джерелами фінансування коштів для реалізації програм е: внески держав-
членів; трастові фонди членів; ПРООН; внески Світового банку.Для вирішення
продовольчої проблеми Організацією Об'єднаних Націй у 1945 році було
створено продовольчу та сільськогосподарську організацій - ФАО. До її
складу входить 169 держав і Європейський Союз. Україна не е членом ФАО.
Головна мета ФАО - ліквідація голоду й покращення харчування через
підвищення продуктивності сільського господарства, рибальства й лісництва
та через справедливий розподіл продовольства. Функції ФАО: - розробка й
здійснення програм допомоги сільському господарству; - надання консультацій
урядам з питань політики й планування в галузі сільського господарства; -
аналіз і розповсюдження інформації про сільське господарство й продовольчу
ситуацій в світі; - обговорення на міжурядовому рівні проблем продовольства
й сільського господарства. Діяльність ФАО здійсняється в двох напрямках:-
регулярні програми, що фінансуються ФАО, спрямовані на організацій
консультацій та послуг членам організації; - програми на місцях, що
фінансуються національним трастовими фондами, ПРООН і ФАО, забезпечують
надання допомоги урядам і сільському населенню. Джерелами фінансування
коштів для реалізації програм е: внески держав-членів; трастові фонди
членів; ПРООН; внески Світового банку.
45/ Ці напрями визначаються, в основному, двома причинами; нерівномірністю
розвитку виробництва продовольства в окремих країнах або групах країн;
особливостями природних умов окремих регіонів світу, які визначають
спеціалізація сільськогосподарського виробництва. Наявність першої причини
проявляється у тому, що домінуюче становище у світовій продовольчій системі
займають індустріально розвинуті країни. Вони вироблять і споживають понад
2/3 світового продовольства /у вартісному виразі/, хоча в них проживав
менше 15% населення світу, їх питома вага у світовому експорті
продовольства складає біля 64% / у тому числі 65% готових Продуктів і 61%
сільськогосподарської сировини/, а в 'імпорті 67% /відповідно 69 і 64%/.
Імпорт набував все більаіої двлі у продовольчих системах індустріальне
розвинутих країн. На внутрішньому ринку продовольства попит тут зростав на
імпортну продукція, причому не стільки на доповнюючі, скільки на заміщуючі
товари. У першій половині 90-х років намітилася тенденція до скорочення
частки індустріально розвинутих країн у світовій продовольчій торгівлі / у
експорті готових продуктів - з 68 до 65%/, сільськогосподарської сировини -
з 66 до 60%, а в імпорті, відповідно, з 70 до 69% і з 71 до 64%/. Причина -
більш високі темпи економічного зростання у більшості країн, що
розвиваються. Країни, що розвиваються, в яких проживав майже 4/5 всього
населення планети, виробляють приблизно І/З всього продовольства, а
споживають трохи більше третини його загальносвітового споживання. Питома
вага цих країн у світовому експорті продовольства складає біля 32% / у
рівній мірі в експорті перероблених продуктів і сільськогосподарської
сировини/, а в імпорті - приблизно 26% /26% імпорту готових продуктів і 29%
- сировини/. Наявність другої причини - природних умов окремих регіонів
світу - визначається, в основному, двома, факторами. Першій - сприятливі
природні умови окремих регіонів створюють можливість виробляти таку
кількість сільськогосподарської продукції, яка значно переважає потреби
місцевого населення; другий - деякі сільськогосподарські культури можуть
бути вирощені лише в певних агрокліматачних умовах тропічного і
субтропічного поясу Це такі культури як цитрусові, чай. кава, банани, рис
тощо.З усієї сільськогосподарської продукції у найбільша обсягах
експортується та імпортується зерно. Щодо продукції тваринництва, то
більш жвава торгівля відбувається між країнами Західної Європи. В Західній
Європі відбувається жвавий зовнішньоторговельний обмін фруктами і овочами,
чому сприяє різносезонність надходвення продукції та різноманітність її
асортименту. Щодо торгівлі рисом, то вона замкнута переважно в регіональних
рамках мусонної Азії: головні поставщики - Таїланд, Бірма; головні
імпортери - Індонезія, Південна Корея, Індія.
46. З Україною у більшості людей /як відмічають іноземні фахівці/
найчастіше асоціюються два слова - "хлібниця" і житниця". І це не давно,
адже Україна має надзвичайно сприятливі агрокліматичні умови для
виробництва зерна. Але виробництво зерна в Україні з початку процесу
переходу до ринкової економіки різко впало. В наступні роки відбувалося
подальше скороченням. В результаті Укр перетворилася з одного з провідних
експортерів зерна на його імпортера. Для того, щоб збільшити обсяги
виробництва і експорту зерна для економічного добробуту України в цілому,
треба вжити політичних заходів: І. Необхідно лібералізувати ринок землі,
ввести довгострокову оренду та заставу землі. Прийняття нового Закону про
оренду від І.І.1999 уже приносить перші плода. 2. Терміново необхідно
демонополізувати структури, що займаються збутом зерна. 3. Потрібно
приватизувати державне підприємство "Хліб України". 4. Необхідно
ліквідувати штучні адміністративні монополії у сфері збуту зерна. 5.
Потрібно поліпшити прозорість на внутрішньому ринку зерна. В майбутньому
держава має проводити закупівлю зерна у конкуренції з приватними торговцями
на аграрних біржах. Це підвищить ліквідність бірж та ціни виробника. 6.
Необхідно не лише формально, а й фактично скасувати державне замовлення. В
перспективі лише приватне постачання ресурсів та приватна торгівля зерном
можуть дозволити Україні стати одним з головних гравців на світових ринках
зерна. Нарешті, треба мати на увазі, що в сучасному світі держави, які є
експортерами зерна надають фінансову допомогу агробізнесу в цій сфері,
вважаючи це важливим фактором не тільки продовольчої, але й національної
безпеки країни.
48/ Значні експортні можливості має лікеро-горілчана промисловість і
виноробства в Україні. Це одна з тих галузей, яка своєю діяльністю справляє
значний вплив на економічний потенціал країни. Головною сировиною для
виготовлення спирту-ректифікату є зерно, картопля, меляса і тому Україна
завада зайшла одне з провідних місць з виробництва лікеро-горілчаної
продукції. Однак в останні роки відбулося скорочення урожайності картоплі і
спад у виробництві цукрового буряка, що відбилося на:, -роботі
лікерогорілчаних заводів. Сьогодні приблизно половина українського
алкогольного ринку на лежить імпортерам та підпільним виробникам
різноманітних спиртомістких сурогатів. Критичне становище виникло на
лікерогорілчаних заводах при введенні акцизів, сягавших 75%. Україна має
власні унікальні традації у виробництві високоякісних вин, прикладом чому
може бути Масандра, яка нещодавно відмітила свій віковий ювілей / понад 100
років тому князь Голіцин заклав перший підвал знаменитого виноробного
підприємства/. З 1950 року Масандра стала виходити на міжнародний ринок,
переживши антиалкогольну кампанію. І це при тому, що сьогодні у світі існує
двохрічний запас вин основних країн-виробників: Франції, Італії, Іспанії,
Португалії, Німеччини. На світовий ринок вина активно вкорінюються
Болгарія, Угорщина, Нова-Зеландія, Австралія, Південна Африка. Так що
продавати вино досить важко. 1 все ж з підвалів Масандри щорічно виходить
біля мільйона літрів високо якісних вин, частина яких поставляється у
СІІІА, Швейцарію, Японію, країни ближнього зарубіжжя. При відповідній
підтримці держави, Україна те всі можливості успіиіно конкурувати на
світових ринках лікерогорілчаної і винної продукції.
Страницы: 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8, 9, 10
