Теоретичні основи електротехніки
МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ УКРАЇНИ
Вінницький державний технічний університет
Теоретичні основи електротехніки
Лабораторний практикум
Частина І
Вінниця 2002
УДК 621.3
Теоретичні основи електротехніки. Лабораторний практикум. Частина І. Навч. посібник (С.Б. Корж А.М. Піскунічев, В.В.Нетребський - Вінниця: ВДТУ, 2001 – 71 с. Укр. мовою)
В посібнику розглянуті усталені режими роботи лінійних електричних кіл постійного та змінного струму та методичні вказівки для їх практичного закріплення шляхом проведення лабораторних робіт , що відносяться до першої частини курсу теоретичних основ електротехніки.
Розрахований на студентів електротехнічних спеіальностей всіх форм навчання.
Іл. Табл. Бібліогр. 8
Рецензенти: П.Д. Лежнюк д.т.н., проф.
Л.Р. Пауткіна к.т.н., доц.
Дані методичні вказівки розроблені на основі програми курсу теоретичних основ електротехніки.
В першу частину ввійшли лабораторні роботи №1–10 по дослідженню лінійних електричних кіл постійного і деяких кіл змінного струму.
В описі робіт вказана ціль роботи, приведені короткі теоретичні положення та література, схеми кіл, а також порядок виконання робіт і обробки результатів вимірювання.
В підготовці опису і постановці лабораторних робіт приймали участь всі викладачі кафедри теоретичних основ електротехніки.
Правила виконання лабораторних робіт з теоретичних основ електротехніки
1. До виконання кожної лабораторної роботи студенти повинні готуватися заздалегідь. В процесі підготовки необхідно ознайомитись з описом лабораторної роботи, обладнанням лабораторного стенду, вивчити теоретичний матеріал і методику проведення вимірювань.
Під час підготовки до майбутньої лабораторної роботи кожен студент повинен скласти бланк-протокол, де в тій же послідовності, що в описі до лабораторної роботи, вказати ціль роботи, короткі положення з теорії і розрахункові формули, необхідні при обробці результатів дослідження, а також порядок виконання роботи, включно схеми кіл і таблиці.
2. Виконання лабораторних робіт дозволяється студентам, які пройшли співбесіду на допуск до роботи або програмований контроль підготовленості.
Лабораторні роботи виконуються бригадами по 2-3 студента кожна.
3. Виконуючи роботу, студенти самостійно виконують монтаж кіл за схемами, приведеними у вказівках. Після збирання кола студенти повинні показати його викладачу або лаборанту для контролю правильності монтажу.
Вмикати коло під напругу до перевірки її викладачем або лаборантом забороняється!
4. Результати вимірювань заносяться в таблиці бланків-протоколів спочатку олівцем, а після перевірки їх правильності- чорнилом.
Студенти повинні самостійно контролювати вірність вимірювань та усунути помилки при їх наявності.
Закінчивши вимірювання на одному з досліджувальних кіл, до того як його розібрати, студенти повинні показати результати вимірювань викладачу.
5. На прикінці роботи результати вимірювань подаються викладачеві на підпис, після чого з дозволу викладача проводиться демонтаж останнього з досліджувальних кіл.
Закінчивши роботу, студенти наводять порядок на робочому місті і повертають лаборанту прилади.
6. До слідуючої лабораторної роботи кожен студент зобов’язаний оформити звіт про попередню лабораторну роботу.
Звіт виконується на основі розрахунків, експериментальні дані яких обробляються відповідно з описом до лабораторної роботи. Студенти, які не підготували звіт по виконаній роботі раніше або не підготовлені до виконання наступної, до роботи не допускаються.
ПРАВИЛА техніки безпеки виконання лабораторних робіт в лабораторіях кафедри теоритичних основ електротехніки
1. До проведення лабораторних робіт допускаються тільки студенти, що знають правила техніки безпеки. Інструктаж з техніки безпеки проводить викладач на першому лабораторному занятті.
2. Під час монтажу схем використовують ізольовані провідники. Використовувати неізольований провід ЗАБОРОНЯЄТЬСЯ!
3. Студенту КАТЕГОРИЧНО ЗАБОРОНЯЄТЬСЯ вмикати схему без її перевірки лаборантом або викладачем.
4. Усунення помічених в робочій схемі несправностей, а також всі перез’єднання, необхідні під час роботи, проводяться тільки при вимкненій напрузі.
5. Якщо в схемі є конденсатори, тоді їх обов’язково необхідно розрядити.
6. Під час роботи не можна доторкатись до оголених частин електричних схем.
7. Запобіжники, які перегоріли, замінює лаборант.
8. При з’єднанні схеми з джерелом електричної енергії студент, виконуючий вмикання, повинен про це попередити всіх членів бригади словом “вмикаю!”.
ОПИС ЛАБОРАТОРНОГО ОБЛАДНАННЯ
Лабораторний стенд постійного струму являє собою універсальну установку, яка живиться від двох акумуляторів.
На стенді в центрі змонтовані вихідні полюси акумуляторних джерел Е1 і Е2 з внутрішніми опорами r01 i r02, гнізда клем для підключення провідників, опорів r1-r5 та приладів.
Висувні блоки зліва і справа від центральної частини в лабораторних роботах частини 1 зазвичай не використовуються.
Зовнішній вигляд цього стенду подано на малюнку. На стенді постійного струму виконуються роботи №1-5.
Лабораторний стенд змінного струму виготовлений, як універсальна установка типу ЛЕС-4 з висувними блоками.
В центральній частині стенду змонтоване трифазне навантаження, кожна фаза якого складається з п’яти ламп розжарювання , ввімкнених паралельно. Число ламп в кожній фазі можна змінювати за допомогою перемикачів.
Висувні блоки знаходяться зліва і справа від центральної частини. Зверху розташований блок конденсаторів та блок трифазного трансформатора 220/12В; знизу-блок резисторів і блок з діодами.
До кожного стенду додаються котушки індуктивності, реостат, автотрансформатор, вимірювальні прилади, а також інші прилади, необхідні для виконання лабораторних робіт.
Стенд живиться електричною енергією від трифазної мережі з лінійною напругою 220В, фази якої А, В, С з нулевим провідником виведені на лицьову панель стенду і знаходяться праворуч від центральної частини. Крім того, на лицьову панель стенду виведено також однофазну напругу 220 і 127В.
Живлення стенду постійним струмом передбачено від випрямляча, вмонтованого в блоці з діодами.
Стенд під напругу вмикається пакетним перемикачем “Мережа”, розташованим зліва від центральної частини стенду.
На стенді змінного струму виконуються роботи №6-21.
Лабораторна робота №1
ЗАКОНИ ОМА І КІРХГОФА. ПОТЕНЦІАЛЬНА ДІАГРАМА
Мета роботи: експерементально перевірити закони Ома і Кірхгофа та побудувати потенціальні діаграми замкнених контурів електричних кіл.
Теоретичні положення
Електромагнітні процеси в електричних колах описуються за допомогою понять про струм, напругу (або різницю потенціалів), ЕРС і підкоряються законам Ома і Кірхгофа. Такий опис є приблизним і потребує експерементальної перевірки.
Закон Ома встановлює зв’язок між напругою і струмом нерозгалуженої ділянки кола.
Закон Ома для ділянки кола (мал.1.1.), запишеться як
де ― напруга на ділянці
― алгебраїчна сума ЕРС ділянки;
― арифметична сума опору в ділянці.
Для окремих ділянок аb, ас, df чи інших, показаних на мал.1.1, закон Ома записується аналогічно:
для ділянки аb ;
для ділянки ас ;
для ділянки df ;
Перший закон Кіргхофа стверджує, що алгебраїчна сума струмів в вітках, що сходяться в вузлі кола, рівна нулю. Для вузла кола показаного на мал.1.2. цей закон запишеться так:
.
В загальному випадку перший закон Кірхгофа записують в вигляді ,
де ― знак алгебраїчної суми,
m ― число віток, що підходять до вузла.
Другий закон Кірхгофа стверджує, що алгебраїчна сума напруг на всіх ділянках замкненого контуру рівна нулю.
Для контуру кола (мал.1.3) другий закон Кірхгофа записується так:
.
Якщо врахувати, що то цей закон запишеться в іншій знайомій формі –
.
В загальному випадку другий закон Кірхгофа записують у вигляді
|
і складають по всіх ділянках замкненого контуру, або складають зліва по числу ЕРС, а справа – по числу пасивних ділянок контуру.
Потенціальна діаграма показує, як змінюється потенціал впродовж кола, і є графічною ілюстрацією другого закону Кірхгофа. На ній по осі ординат відкладаються потенціали точок контура, а по осі абсцис – опори.
Порядок виконання роботи
1. Зібрати коло згідно мал.1.5.
2. При вимкненому вимикачі Р3 і ввімкнених вимикачах Р1 і Р2 виміряти струм та напругу. Прийнявши потенціал однієї з точок кола (по розпорядженню викладача) рівним нулю, виміряти потенціал інших точок.
Результати вимірювань занести в табл.1.1.
3. При ввімкнених вимикачах Р1, Р2 і Р3 виміряти струми в
вітках і напруги на ділянках кола.
Результати вимірювань занести в табл.1.2.
4. Визначити значення опорів r1-r5 за результатами дослідів в п.п.2,3, або виміряти їх омметром.
5. Виміряти ЕРС джерел Е1 та Е2 за схемою (мал.1.6).
6. Для кожного джерела зібрати коло (мал.1.7), взявши за значення опору rn одне з значень опорів r1-r5, що близьке до внутрішнього опору джерела r0.
За результатами вимірювань визначити внутрішній опір джерел Е1 та Е2.
Результати вимірювань та обчислень занести в табл.1.3.
де U1 та I1 беруться з табл 1.3, для R02 відповідно.
Обробка результатів дослідження
1. За відомими з досліду (п.2) значенням потенціалів всіх точок, обчислити падіння напруги на ділянках кола, записати їх в таблицю1.1 і порівняти зі значеннями, отриманими з досліду (п.2).
