За типом майна розрізняють:
. Лізинг рухомого майна (устаткування, техніка, автомобілі, судна, літаки тощо), в тому числі нового і такого, що використовувалося.
. Лізинг нерухомості (будівлі, споруди).
За ступенем окупності майна лізинг розподіляється на:
. Лізинг з повною окупністю (чи близькою до повної), коли протягом дії одного лізингового договору відбувається повна чи близька до повної амортизації майна і, відповідно, виплата лізингодавцю вартості майна.
. Лізинг з неповною окупністю, при якому протягом дії одного лізингового договору відбувається часткова амортизація майна і окупається лише частина його.
Відповідно до ознак окупності (умов амортизації майна) розрізняють фінансовий та оперативний лізинг.
. Фінансовий (капітальний, прямий) лізинг - financial, capital leases
– являє собою договір лізингу, в результаті укладення якого лізингоодержувач на своє замовлення отримує в платне користування від лізингодавця об’єкт лізингу на строк, не менший від строку, за який амортизується 60% вартості об’єкта лізингу, визначеної в день укладення договору. Сума відшкодування вартості об’єкта лізингу в складі лізингових платежів за період дії договору фінансового лізингу має включати не менш як 60% вартості об’єкта лізингу, визначеної в день укладення договору. Даний вид лізингу характеризується наступними рисами:
- участь крім лізингодавця і лізингоодержувача третьої сторони
(виробника чи постачальника об’єкту угоди);
- неможливість розірвання договору на протязі основного строку оренди, тобто строку, необхідного для відшкодування витрат орендодавця;
- тривалий період лізингової угоди (звичайно близький до строку служби об’єкту угоди).
Після завершення строку лізингової угоди (договору) лізингоодержувач може придбати об’єкт угоди за залишковою (а не за ринковою) вартістю; укласти договір на менший строк і за пільговою ставкою; повернути об’єкт угоди лізинговій компанії.
Про свій вибір лізингоодержувач має проінформувати лізингодавця. Якщо в договорі передбачається погодження (опціон) на купівлю предмета угоди, сторони заздалегідь визначають залишкову вартість об’єкта, який здається в лізинг.
. Оперативний (сервісний) лізинг — service, operating leases — являє собою орендні відносини, за яких витрати лізингодавця, пов’язані з придбанням і утриманням предметів, що здаються в оренду, не покриваються орендними платежами на протязі одного лізингового контракту. Укладається він, як правило, на 2 – 5 років. При оперативному лізингу ризик псування чи втрати об’єкту лежить в основному на лізингодавці. Ставка лізингових платежів зазвичай вища, ніж при фінансовому лізингу, через відсутність гарантії окупності витрат. По закінченні оперативного лізингового договору лізингоодержувач має право: продовжити строк договору на більш вигідних умовах; повернути устаткування лізингодавцю; купити устаткування у лізингодавця за наявності погодження (опціона) на придбання за ринковою вартістю.
В залежності від сектора ринку, де проводяться лізингові операції, розрізняють:
. Внутрішній лізинг, коли всі учасники угоди представляють одну країну.
. Зовнішній (міжнародний) лізинг — до нього відносяться угоди, в яких хоча б одна із сторін належить іншій країні. До цього ж виду лізингу відносять і угоди, які укладаються між лізингодавцем і лізингоодержувачем однієї країни, якщо хоча б одна із сторін веде свою діяльність та має капітал спільно з іноземною фірмою.
Зовнішній лізинг, в свою чергу, поділяється на імпортний, коли іноземною стороною є лізингодавець, і експортний, коли іноземною стороною є лізингоодержувач.
За характером лізингових платежів здійснюється розподіл лізингу по видах в залежності від:
. Виду лізингу (фінансовий, оперативний);
. Форми розрахунків між лізингодавцем та лізингоодержувачем: а) грошові, коли всі платежі здійснюються в грошовій формі; б) компенсаційні, коли платежі здійснюються в формі поставки товарів, вироблених на зданому у лізинг устаткуванні (по суті, це бартер), чи шляхом зарахування послуг, які надають один одному лізингоодержувач і лізингодавець; в) змішані, коли застосовуються обидві вказані форми платежів.
. Складу врахованих елементів платежу (амортизація, додаткові послуги, лізингова маржа, страхування тощо);
. Методу начислення: а) з фіксованою загальною сумою; б) з авансом (депозитом); в) з урахуванням викупу майна за залишковою вартістю; г) з урахуванням періодичності внесення (щорічні, щопіврічні, щоквартальні, щомісячні); д) з урахуванням терміновості внесення (на початку, в середині чи в кінці періоду платежу); е) з урахуванням способу виплати: рівномірними частками; з розмірами, які зменшуються або збільшуються (в залежності від фінансового стану лізингоодержувача і умов договору).
4. Оформлення лізингових відносин
При організації проведення лізингових операцій ліссорам (орендодавцям, або посередникам при здійсненні лізингових операцій) потрібно врахувати ряд факторів:
- структуру потенційних орендарів (господарчі органи, кооперативи, установи банків, спільні підприємства, громадські організації, приватні підприємства);
- галузі застосування лізингу (промисловість, будівництво, транспорт);
- типи контрактів та майна (устаткування, ЕОМ, транспортні засоби, нерухомість тощо);
- транспортні витрати на доставку зданого в лізинг майна.
Спеціаліст з лізингу збирає інформацію про потенційного клієнта,
оцінюючи його здатність виплачувати орендну плату за експлуатацію
лізингованого устаткування. Одним з найважливіших питань є можливість
заміни устаткування (наприклад, замінити стандартне устаткування значно
легше, ніж спеціальне). Якщо фірма знайшла устаткування і строк його
амортизації невідомий чи загублено технічний паспорт, то комісія на
підприємстві може відновити паспорт так, щоб залишалося 2-3 роки до повної
амортизації майна. При цьому потрібно запросити представника фірми і
представника орендаря, який потім буде користуватися цим устаткуванням.
Устаткування можна оцінити за його експлуатаційними якостями, наприклад, не
нижче 30% від первісної вартості.
Для повноцінного ведення лізингових операцій в лізинговій фірмі мають бути спеціалісти, які цілеспрямовано займаються вивченням цього сектору ринку фінансових та посередницьких послуг. Спочатку створюється банк даних про наявне в області (регіоні, країні) устаткування, яке можна лізингувати або використати при посередництві в лізингу. Цінними можуть бути також контакти з іншими лізинговими організаціями в країні та за кордоном.
Заявка на лізинг з точним зазначенням устаткування оформлюється спеціальним документом.
Подальші відносини регламентуються цілим рядом документів, основним з яких є лізинговий договір, який може будуватися у функціональному чи умовно- правовому плані.
В першому варіанті договору послідовно перераховуються всі можливі операції, пов’язані з його реалізацією: купівля, транспортування, монтаж, ремонт, виплата орендних платежів, страхування тощо. При цьому в кожному пункті узгоджуються права і обов’язки сторін, які домовляються.
В другому варіанті договір підрозділяється на пункти, в яких перераховуються умови його прийняття та розірвання, окремо права та обов’язки орендаря, окремо права і обов’язки орендодавця, права і обов’язки третіх сторін, якщо такі існують тощо.
Однак, в більшості випадків, використовують принцип комбінованих договорів, де реалізуються переваги як функціонального, так і умовно- правового договору. Розглянемо детальніше структуру обох типів договорів.
Умовно-правовий договір звичайно містить такі положення:
1. Пропозиція по лізингу, в якій узгоджуються вимоги до організації лізингової угоди та ліміт часу, протягом якого ця угода має бути укладена.
2. Умови лізингу. В цей розділ входять основні показники угоди, як от назва майна, постачальник, ціна продажу, строк дії угоди, умови поставок, платежів, сплата податків, внесків, зборів.
3. Зміст договору, в якому узгоджуються основні принципи лізингу
(використання устаткування, можливість суборенди тощо).
На практиці перший пункт може виноситись у кінець договору, як роз’яснення до основного тексту, а пункти 2 і 3 можуть об’єднуватися.
4. Умови прийняття договору. Тут зазвичай оговорюється строк дії договору та початок його дії.
5. Умови відмови від договору та його розірвання. В цьому розділі детально розглядаються умови, за яких розірвати договір може орендодавець, орендар, їх дії, якщо договір розірвано через незалежні від них причини, третьою особою. Передбачаються також можливі дії орендодовця і орендаря у випадку незгоди з розірванням договору (штрафні санкції, арбітраж тощо).
6. Права і обов’язки оредаря в ході дії договору. Серед основних прав, які зазвичай передбачаються лізинговими договорами у відношенні до орендаря, можна перерахувати такі: а) право висувати вимоги до державних та інших організацій в якості власника майна; б) право передати використання лізингованого майна кінцевому споживачу, якщо він таким не є, а також право суборенди; в) Право вибирати постачальника, незалежно від орендодавця, а також в деяких випадках право вибору страхової організації, способу транспортування, монтажу; г) право висувати претензії до недоліків лізингованого майна; д) право переважного придбання лізингованого майна; е) право модернізувати лізинговане майно (за умови повернення його в попередньому стані або за згодою орендодавця); ж) право розірвати договір при недотриманні його умов орендодавцем чи іншими сторонами, які беруть участь в договорі, а також приведення лізингованого майна до повної непридатності; з) право продовження лізингового договору; і) право визначення осіб, направлених як представників та покликаних захищати його інтереси.
Можливі також і інші права, детально оговорені в договорах, але для орендодавця, як для особи, що безпосередньо ризикує власним капіталом, значно важливіше узгодити вимоги до орендаря — його обов’язки. Серед них звичайно вказуються такі: а) виплачувати всі орендні платежі без затримок, вирахувань та утримань, пов’язаних з незалежними від орендодавця факторами; б) зобов’язання підвищити орендні платежі за лізинговане майно у випадку зміни податків, зміни курсу валют, темпів інфляції тощо; в) зобов’язання відшкодувати орендодавцю всі інші додаткові витрати, пов’язані з проведенням лізингової операції; г) зобов’язання повернути лізинговане майно по закінченні строку договору; д) зобов’язання узгоджувати всі виниклі за договором зміни, пов’язані з лізингованим майном (зміна строків поставок, реконструкція майна, суборенда тощо) з лізингодавцем; е) зобов’язання виконати своєчасне прийняття лізингованого майна; ж) зобов’язання спонукати постачальника повернути орендодавцю отримані від нього платежі у випадку відмови орендаря від договору; з) зобов’язання виконати необхідні роботи по технічному обслуговуванню і ремонту лізингованого майна за свій рахунок; і) зобов’язання повідомити орендодавця про місце розміщення лізингованого майна; к) зобов’язання повідомити про можливе стягнення лізингованого майна; л) зобов’язання внести зміни в орендні платежі у випадку загибелі чи зникнення лізингованого майна, а також придбати нове майно замість втраченого; м) зобов’язання висунути претензії до страхувальників та інших третіх осіб від своєї особи і від осби орендодавця; н) зобов’язання надати необхідні для поставки лізингованого майна офіційні дозволи та ліцензії (при інтерлізингових угодах); о) зобов’язання забезпечити страхування лізингованого майна, включаючи ризик, пов’язаний з транспортуванням.
