Финансовая стойкость предприятия
p> Формування фінансової стратегії забезпечується здатністю моделювати фінансову ситуацію; виявляти та передбачати необхідність змін; використовувати надійні інструменти та методи; реалізовувати фінансову стратегію для отримання запланованих результатів.

Розглядаючи поняття та зміст фінансової стратегії необхідно підкреслити, що її формують ті ж умови та фактори які впливають на загальну стратегію підприємства: якщо назвати специфічні фактори розвитку фінансово- кредитних, грошових, валютних ринків (коливання валютних курсів, рівень світових цін, процентні ставки, інфляція), то не важко буде довести їх провідну роль в створенні загальної стратегії компанії, а не тільки фінансового компонента.

При реалізації фінансової стратегії важливо враховувати ефект такого явища, синергія. Використовуючи нескладні математичні символи, можливо легко уявити зміст синергії як економічного поняття.

Кожен товар, що реалізується на ринку, вносить свій вклад в загальний прибутковість підприємства, в обсяг продаж (S), приймає участь в формуванні операційних витрат (О), які складаються з затрат на заробітну плату, матеріали, накладні витрати, на утримання управлінського персоналу, амортизаційні відрахування. Для Того, щоб просунути товар на ринок, підприємство повинно створити певні умови за рахунок створення сітки дистриб’юторів, рекламної діяльності та інше. Іншими словами потрібні інвестиції (І).

Річна ставка (рівень) доходу від інвестицій (RОІ) по продукту Р1 може бути вирахувана за формулою:

ROI = (S1 – O1):I1.

У відповідності до формули доход від інвестиції по даному продукту отриман за рахунок різниці між виручкою від реалізованої продукції та її собівартістю протягом певного періоду, що відноситься до обсягу інвестицій, які залучаються для підтримки продукту. Така ж формула може бути використана для продуктового ряду: Р1, Р2, Р3,...Рn.

Сумарний обсяг продаж підприємства буде складати:

S = S1 + S2 + ...+ Sn.

За таким зразком можливо розрахувати собівартість (обсяг витрат) та обсяг інвестицій:

O = O1 + O2 + ... + On.

I = I1 + I2 + ... + In.

Інвестиційний дохід підприємства в цілому буде мати вигляд:

(ROI) = (S – O):I.

При цьому в інтегрованому великому підприємстві інвестиційний дохід вище за сумарний, який може бути отриманий за тих самих обсягах інвестицій та продуктах, які були виготовлені на декількох незалежних підприємствах.

ROIs > ROIt.

Відповідно велика корпорація має можливість економити на загальних каналах розподілу, загальній продажній сітці, загальній кількості персоналу управлінських структур, загальній системі закупівель, загальному менеджменті і так далі.

1.2. Матриця фінансових стратегій.

Стратегічна установка в поведінці підприємства в цілому обумовлює і її фінансову стратегію. Однак зв’язок між ними набагато міцніший ніж причинно- наслідковий, як може здатися на перший погляд. Я буду виходити з того, що існує не тільки прямий зв’язок: стратегія підприємства - фінансова стратегія підприємства, але й оборотний: фінансова стратегія підприємства — стратегія підприємства. Тобто фінансова стратегія підприємства має певну самостійність по відношення до самої стратегії підприємства. Тому у підприємця більше свободи при формуванні фінансової стратегії , ніж при формуванні загальної стратегічної лінії поведінки підприємства.

Всі можливі види фінансової стратегії підприємства можуть бути представлені у вигляді матриці фінансових стратегій підприємства.
Маніпулюючи в рамках даної матриці, ми можемо розглядати проблему в динаміці, надаючи можливість не тільки формулювати фінансову стратегію, але й міняти її в результаті зміни деяких дуже важливих параметрів функціонування підприємства.

Для вивчення даної матриці ми повинні ввести декілька нових і дуже важливих категорій фінансового менеджменту.

Результат господарської діяльності (РГД) з економічної точки зору може бути виявлен як грошові засоби підприємства після фінансування його розвитку. РГД говорить про ліквідність підприємства після фінансування всіх витрат, пов’язаних з його розвитком. Позитивне значення даного показника дає можливість підготовки до реалізації масштабних інвестиційних проектів .

Результат фінансової діяльності (РФД) відображає фінансову політику підприємства (залучення позикових коштів або функціонування без їх залучення). При його розрахунку ми використовуємо тільки рух фінансових потоків. Вирішальне значення для встановлення знаку РФД має знак зміни позикових коштів. При збільшення позикових коштів, що використовуються, РФД збільшується та стає додатнім. По мірі росту витрат, пов’язаних з оплатою позикових коштів, РФД починає знижуватися (тут ще додається збільшення податку на прибуток, так як зростання позикових коштів призводить до дії фінансовий важель, який має вплив на виручку підприємства , його прибуток і виплату дивідендів). Підприємство повинно скоротити використання позикових коштів, але при цьому вказаний вище “ланцюг” розгортається в іншому напрямку, що дає змогу, через певний проміжок часу, знов збільшити позики.

Цей механізм зміни РФД дуже добре “вмонтований” в життєвий цикл підприємства, доповнює його, підтверджує його реальність і об’єктивність.
Таким чином, на фазі залучення позикових коштів РФД стає додатнім, на фазі відмови від залучення позикових коштів РФД стає від’ємним.

РГД потрібен для виявлення величини і динаміки грошових засобів підприємства в результаті його інвестиційно-господарської діяльності. РФД потрібен для виявлення величини і динаміки грошових засобів підприємства в результаті його фінансової діяльності. Таким чином, результат фінансово- господарської діяльності (РФГД) показує величину і динаміку грошових засобів підприємства після здійснення всього комплексу інвестиційно- виробничої і фінансової діяльності.

Додатня величина результату фінансово-господарської діяльності дає змогу стверджувати, що в діяльності підприємства має місце перевищення доходів підприємства над його витратами. При цьому цей висновок може бути зроблений не тільки на сьогоднішній день, а й, принаймні, на майбутній короткостроковий період. Тому для підприємства бажано щоб РФГД був додатнім. Але явно, що сам життєвий цикл підприємства не дозволяє стверджувати, що підприємства завжди може мати таке значення РФГД
(наприклад, в період реалізації інвестиційного проекту з обов’язковим приростом постійних витрат і зниженням прибутку). Динаміка РФГД якраз вписується в цей життєвий цикл підприємства. Період додатнього РФГД змінюється періодом від’ємного РФГД і так далі (при умові, що підприємство нормально розвивається). Підприємство не може довгий час мати від’ємне РФГД. Це призведе до банкрутства. РФГД стабільно працюючого підприємства може коливатися в рамках життєвого циклу між 0% і 10% доданої вартості (в обидві сторони). Це — безпечна зона для підприємства. Але ідеальний варіант — це коливання з ще меншою амплітудою.

Розглянуте вище дозволяє побачити асинхронність в поведінці РФД и РГД в рамках життєвого циклу підприємства, при чому ця асинхронність посилюється тим, що вона не накладається на циклічні коливання виробництва підприємства (випуск ним продукції).

Матриця фінансових стратегій дозволить фінансовому менеджеру зняти більшість тих питань, які були поставлені вище (у зв’язку з досягненням
РФГД оптимальної величини). Данні цієї матриці були рекомендовані французькими вченими Ж. Франшоном і И. Романе.

Таблиця №1

Матриця фінансових стратегій.
| |РФД < або = 0 |РФД = 0 |РФД > або = 0 |
|РГД > або = 0 |1 РФГД = 0 |4 РФГД > 0 |8 РФГД > або = 0 |
|РГД = 0 |7 РФГД < 0 |2 РФГД = 0 |5 РФГД > 0 |
|РГД < або = 0 |9 РФГД < або = 0 |6 РФГД < 0 |3 РФГД = 0 |

Квадранти 4, 8, 5 пов’язані зі створенням ліквідних засобів підприємством . Квадранти 7, 6, 9 пов’язані зі споживанням ліквідних засобів підприємством (дефіцит обігових засобів).По горизонталі РФД пов’язан зі зростанням позикових коштів підприємства. МИ йдемо від від’ємного значення РФД до додатнього.По вертикалі РГД пов’язан з реалізацією підприємством інвестиційного проекту. Тільки цим можливо пояснити перехід від додатнього РГД до від’ємного РГД.

Проаналізуємо тепер кожний з можливих станів (1-9) та ті види фінансової стратегії, які можуть бути використані підприємством.

Почнемо з першого квадранту. Він характеризується станом, коли РФГД наближається до нуля. Можливі, по меншій мірі, три варіанти фінансового розвитку: а) перехід до квадранту 4; б) перехід до квадранту 7; в) перехід до квадранту 2. Розглянемо всі три можливі сценарії.

Перш за все, знаходячись в квадранті 1, підприємство має всі можливості для початку реалізації інвестиційного проекту (РГД >> 0). З іншого боку, дане підприємство з фінансової точки зору (з точки зору фінансової діяльності) знаходиться на стадії відмови від позикових коштів, коли наростають фінансові витрати, пов’язані з оплатою поточної заборгованості, збільшуються виплати податку на прибуток та дивідендів (запас фінансової стійкості у підприємства недостатній. Але у підприємства ще зберігається можливість нарощувати запас фінансової стійкості за рахунок мобілізації ефекту фінансового важеля. Це дає змогу підтримувати темпи зростання виробництва. При цьому підприємство переходить в квадрант
4.

Але все ж таки найбільш прийнятний сценарій — це перехід в квадрант 2 або 7 (в залежності від темпів зростання обороту). При більш високих темпах зростання — перехід в квадрант 2. При більш низьких - підприємство буде переміщуватись в квадрант 7.

Тепер розглянемо підприємство яке опинилось в квадранті 2. Знаходячись в такому стані, підприємство перебуває в положенні фінансової рівноваги.
Діяльність підприємства може “перевести” його в один з шести квадрантів: 1,
4, 7, 5, 3, 6. В результаті реалізації інвестиційного проекту в залежності від темпів зростання виробництва підприємство може опинитися в квадрантах 6 (невисокі темпи зростання) і 3 (достатні темпи зростання). В залежності від прийнятого рішення в області використання позикових коштів підприємство може перейти в квадрант 5 (нарощування використання позикових коштів, активне використання ефекту фінансового важеля) або в квадрант 7
(відмова від використання позикових коштів та послаблення дії фінансового важеля). При скороченні фінансово-експлуатаційних потреб підприємства можливий перехід в квадрант 4 (при достатньому темпі росту) або в квадрант
1 (при помірних темпах зростання обороту).

Підприємство знаходиться в квадранті 3. Таке підприємство характеризується протифазою РФД и РГД, але вже з іншим знаком (в порівнянні з квадрантом 1). Від’ємний РГД говорить про те, що підприємство або реалізувало інвестиційний проект, або скоротила фінансово-експлуатаційні потреба (за рахунок збільшення кредиторської заборгованості). Можливі сценарії розвитку — перехід в квадранти 5 або 6
(повернення до квадранту 2 малоймовірно — тільки в випадку рівноваги темпів зростання обороту та рентабельності).

Страницы: 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8, 9, 10



Реклама
В соцсетях
рефераты скачать рефераты скачать рефераты скачать рефераты скачать рефераты скачать рефераты скачать рефераты скачать