Чи забагато банків в Україні? //"Діло" - 1994 - N16 - стр.3
ІІ. 1 0ВПЛИВ ГРОШОВО-КРЕДИТНОЇ ПОЛІТИКИ
БАНКІВ НА РОЗВИТОК ЕКОНОМІКИ УКРАЇНИ.
1. Діяльність банків на фінансовому ринку України.
Банки являють собою невід'ємну рису сучасного грошового гос-
подарства, їх діяльність тісно пов'язана з потребами відтворення.
Знаходячись в центрі економічного життя, обслуговуючи інтереси
виробників, банки опосередковують зв'язки між промисловістю і
торгвалею, сільським господарством та населенням. Банківська сис-
тема повинна вирішувати не тільки свої "внутрішні" проблеми, але
і сприяти реформуванню економіки в цілому.
По-перше, вона покликана забезпечити економічно виправданий розподіл фінансових ресурсів, стимулювати, а не пригнічувати кон- курентні відносини, приватизацію, перебудову системи ціноутворен- ня і цінових пропорцій.
По-друге банківський сектор повинен утримувати в достатньо стабільному стані грошово-кредитну систему, зокрема, перешкоджаю- чи бесконтрольному нарощуванню дефіциту держбюджету та розгортан- ню гіперінфляційних процесів. Одна з необхідних умов для цього - незалежність центрального банку у взаємовідносинах з урядом.
Але політика уряду України по лібералізації цін і доходів
була повністю підтримана Національним банком України, який своєю
надмірною емісією створив сприятливі умови цінних факторів, що
діяли в економіці України. Якщо прийняти випуск грошової маси
(готівки) в обіг у 1991 р. за 1, то в 1992 р. він збільшився у
79, а за 4 місяці 1993 р. - у 213 разів. На початку січня і на
початку квітня минулого року (сумарно) в обіг випущено в 2.7 раза
більше грошей, ніж за весь 1992 р. До кінця 1993 р., коли інфля-
ційна спіраль розкрутилася до найвищої фази, банки змушені були
додатково випускати в обіг величезну масу грошей. Це автоматично
викликало черговий стрибок цін, з випередженням порівняно з під-
вищенням середньодушових доходів населення.
Нацбанк України здійснював політику "дешевих грошей" і підт-
римував дисконтнк на рівні, набагато нижчому від рівня інфляції в
Україні та дисконтних ставок в інших країнах СНД. Так, в IV квар-
талі 1992 р., коли інфляція сягнула 30% на місяць, дисконтна
ставка Нацбанку України становила и середньому 22-25 % на рік. У
Росії вона вже перевищувала 80%. Це призвело до негативних нас-
лідків в економіці України.
----------------------------
1 Лукінов І. Інфляційна політика, її руйнівні наслідки і шляхи їх подолання //Економіка України - 1994 - N1 - стр.12
2 Гавлук М. Інфляція в Україні: витоки і сучасний стан //
Економіка України - 1994 - N2 - стр.15
Почали скорочуватися вклади населення в ощадбанку, підвищив- ся попит на вільноконвертовану валюту на "чорному" ринку, приско- рилося падіння курсу карбованця, посилився відплив грошових капі- талів за кордон. Занижена дисконтна ставка НБУ і вільні ставки позичкового проценту комерційних банків сприяли "втечі" капіталів з державного сектора економіки до приватного, що означало "тіньву приватизацію" і загострювало платіжну кризу.
Так, за 11 місяців 1992 р. прострочені платежі в народному господарстві України збільшились в 125 разів і на 01.12.1992 ста- новили 406 млрд.крб. Усі ці проценти посилювали попит на кредит, примушували НБУ здійснювати нові кредитні емісії. Всього за 1992 р. кредитні вкладення українських банків зросли у 27, а емісія готівкових грошей (порівняно з 1991 р.) - у 47 разів.
Наслідками такої політики НБУ стали стримування економічних реформ, посилення утриманських настроїв, нагромадження нових неп- лажів і нового попиту на кредит.
По-третє, банки повинні створювати умови для "відкриття" економіки, забезпечуючи обслуговування світового руху товарів, прямих інвестицій, робочої сили, сприяючи переходу до конвертова- ності національних валют.
По-четверте, банкірство повинно не тільки
-------------------------------
1 Гавлук М. Інфляція в УкраїніЖ витоки і сучасний стан //
Економіка України - 1994 -N2 - стр.15
забезпечувати фінансову дисципліну, але й заставляти клієн- туру (населення, підприємства, державу) розвивати економічне мис- лення, підприємництво.
Створення двохрівневої банківської системи - це перший крок до формування ринку фінансових ресурсів. При цьому заохочується конкуренція серед фінансових установ та здійснюється їх привати- зація, відміняються верхні межі процентних ставок, спостерігаєть- ся відхід від практики видачі кредитів, що субсидіюються, розви- вається ринок цінних паперів. Особлива увага приділяється ство- ренню системи банківського нагляду, в тому числі по питаннях дос- татності банківського капіталу, розподілу ризику, оцінки креди- тоздатності.
На відміну від сектору галузей матеріального виробництва сфера послуг більш мобільна за своєю природою. В ній затрати та час на створення нового продукту є суттєво меншими, ніж, наприк- лад, у промисловості, де рішучу роль грають якість та структура основного капіталу, складності у зміні технологій, сформовані ко- операційні зв'язки. Те ж справедливо по відношенню до демонополі- зації промисловості з однієх сторони, та сфери послуг - з іншої.
В цьому є ще один аргумент на користь випереджуючого рефор- мування кредитно-фінансової системи, банківського сектору, і як наслідок, використання його в якості ведучої сили трансформації економіки. Розширення пропозиції послуг клієнтам зі сторони фі- нансових інститутів сприяло би формуванню грошового ринку, капі- талів, полегшенню приватизації, оптимізації системи розподілу та використання ресурсів, зміни цінових пропорцій в економіці.
В нормальній економічній ситуації ( і особливо в умовах інф- ляції) банки обережно відносяться до потреб бюджету, обмежено приймають участь у кредитуванні його видатків. Банківське сприян- ня державним програмам розвитку економіки країни здійснюється не шляхом всезагального кредитування більшої частини витрат держав- ного бюджету та його великого дефіциту, а шляхом купівлі цінних паперів та інших зобов'язань держави, а також на основі кредиту, його строковості та платності, пошуків джерел для компенсації зниження доходності комерційного банку. Це дозволить розміщувати на ринку державні позики та одночасно дозволить центральному бан- ку налагодити використання ринкового інструменту оперативного ре- гулювання грошової маси - через операції на відкритому ринку.
Сприяння комерційних банків прискоренню переходу до ринко- вих відносин вирожається, зокрема, в тому, що їх організацією послаблюється монополізм і породжується конкуренція в банківській справі. Банківська система стала однією пнрших сфер економіки, де реально здійснюється демонополізація. Організація комерційних банків на пайовій основі є першим кроком до створення грошового ринку. Ці банки самостійно встановлюють процентні ставки по кре- дитах, які видаються іншим банкам. В результаті руху по горизон- талі гроші повинні приходити в ті галузі, які найбільш ефективно їх використовують. В цьому проявляється вплив банків на структур- ну перебудову економіки.
Серед кредитів, що надаються народному господарству, має місце велика кількість позик, які пов'язані з необхідністю пок- риття недостачі фінансових ресурсів.
Кредитний механізм як сукупність принципів кредитування кре- дитного планування і методів кредитування, одночасно є елементом загального механізму управління економікою. Тому вдосконалення кредитного механізму повинно здійснюватись на такій самій основі, що й вдосконалення всього господарського механізму.
Емісія, тим більш кредитна, не завжди є злом. Якщо швидко
росте товарообіг, розвивається ринкова структура, то може виник-
нути потреба в лібералізації кредиту, в додатковій емісії. Стра-
тегічна лінія банківської політики - не скорочення, а розширення
кредитних ресурсів в межах, які контролюються. В найближчій перс-
пективі передбачається балансувати між двома пріорітетами: стабі-
лізацією кредитно-грошової системи та стимулюванням виробництва.
Доводиться одночасно стимулювати кредитну масу та вкладувати її в
перспективні напрями, які обіцяють високу віддачу. Це конверсія,
нові форми підприємництва, фермерські господарства.
Двохрівнева банківська система дає відчутний ефект тільки в комплексі з ринковою інфраструктурою. Необхідно синхронізувати стабілізацію, роздержавлення великої власності, приватизацію і створення мережі товаровиробників в кожній галузі. Тим самим буде поступово формуватись ринок. Жорсткість кредитної політики обу- мовлює необхідність розпродажу товарно-матеріальних запасів, ско- рочення незавершеного будівництва. Все це дозволить поступово стабілізувати грошовий обіг.
Принцип матеріальної забезпеченості кредиту сьогодні, з ура- хування необхідності боротьби з інфляційними тенденціями в грошо- вому обігу залишається важливим фактором організації руху позич- кового фонду. На практиці існує зв'язок цього принципу з пробле- мою нагромадження в господарстві зверхнормативних, залишкових, непотрібних запасів. В той же час необхідно врахувати досвід за- рубіжних банків по видачі клієнтам позик, які не "забезпечені" передовою технічною ідеєю, доброю діловою репутацією керівництва фірми-позичальника.
Велике значення має і те, що банки не тільки приймають участь в організації поточного господарського обігу, але й здійс- нюють вплив на сферу відтворення основних фондів, створення до- даткових виробничих потужностей і цілих об'єктів, які виробляють споживчі товари.
Комерційні банки сприяють формуванню ринкової економіки. Во- ни допомагають закладати основні функціонування грошового, креди- тного ринків, ринку цінних паперів і також їх головними діючими особами, основними "оператороми".
Грошовим ринком виступає ринок платіжних засобів. Він вклю- чає в собі готівкові гроші. Все більш крупними операціями комер- ційних банків з готівкою є ті, які пов'язані з їх участю в роз- витку ощадної справи. Банків, які обслуговують населення шляхом залучення їх вкладів, вже немало, хоча в балансах комерційних кредитних установ загальна сума вкладів громадян ще невелика.
Таблиця N1
Залучення коштів населення у 1993 р. найбільшими комерційними банками України
(згідно даних балансів на 01.01.1994 р.)
--- -----------------------------------------------------------
Сума залучених Розмір
Назва банку коштів населе- статутного ння(млрд.крб.) фонду
---------------------------------------------------------
1 2 3
---------------------------------------------------------
Приватбанк (Дніпропетровськ) 32.9 10.00
АЖІО (Київ) 27.5 5.2
INKO (Київ) 26.5 6.9
Градобанк (Київ) 17.8 13.3
"Відродження" (Київ) 10.6 82.8
Укрінбанк (Київ) 7.7 11.3
Правекс-банк (Київ) 7.1 5.2
Лісбанк (Ужгород) 6.3 9.4
Новий (Дніпропетровськ) 6.2 4.1
Перкомбанк (Київ) 5.5 5.0
Страницы: 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8, 9, 10
