Розпалюється боротьба за надійних клієнтів на кредити.
Найближчим часом можна очікувати аукціони кредитних ресурсів.
Поки що їх практикує лише Дніпропетровський "Приватбанк". Нац- банк Г планує продати біля 0.5 трлн.крб. Банк "INKO" збираєть- ся запровадити практику продажу ресурсів. "INKO" хоче працюва- ти короткими грошима - на три дні, на ніч і під дуже низькі проценти.
Звідси, можна зробити висновок, що так як обслуговування кредитами - це є створення банківських грошей, і банки, навіть в умовах інфляції, прагнуть доброго прибутку за рахунок кре- дитних ставок і тому мають тенденцію змінювати грошову пропо- зицію у проциклічному русі, то це обумовлює необідність конт- ролю за умовою пропозицією зі сторони Центрального банку -
Нацбанку України.
Потрібно перейти до продажу кредитів через аукціон. Забез- печити вільний, єдиний для всіх (у т. ч. й для уряду) доступ до кредитних ресурсів та іноземної валюти. Створити ринок кре- дитних ресурсів, щоб кожний банк міг їх купити й інвестувати у вигідний для нього проект. Надання кредитів державним підпри- ємствам має здійснюватися переважно під заклад. Разом з тим структурна перебудова народного господарства можлива лише на основі кредитних і податкових пільг. Необхідно поєднати жорс- тку фінансову політику щодо діючого виробництва з політикою дешевого кредиту для структурної перебудови народного госпо- дарства.
Грошово-кредитний механізм, емісійно-касовий режим регу- лювання грошового щбігу доволі гостро реагує на відтворення виробництва товарами для населення, заморожування коштів у не- ходових видах споживчих товарів, на створення дефіциту по ін- ших товарах, структуру товарних запасів, їх невідповідність попиту споживача.
Одним з напрямів у роботі банку в області вирішення соці- альних завдань є його контроль за використанням обігових кош- тів, природних, трудових, матеріальних і фінансових ресурсів.
У сфері матеріального виробництва роль банків характери- зується ступенню їх участі в забезпеченні планів виробництва та реалізації продукції фінансовими ресурсами у вигляді позич- кових коштів. Кредити грають певну роль в джерелах формування обігових коштів тих галузей, які створюють матеріальні ресур- си для сфери споживання, в тому чмслі легкої промисловості. В сфері обігу товарів кредити складають суттєву частину в джере- лах коштів, за рахунок яких забезпечується реалізація спожив- чих вартостей.
Банки несуть свою відповідальність перед державою. Їх вне- сок в економіку є прискорення виробництва через грошово-кре- дитні інструменти. Банки відповідають перед законом по двох напрямах : по-перше, вони повинні мати обов'язкові резерви в
НБУ, свій страховий та резервний фонди, дотримуватись встанов- лених економічних нормативів, і по-друге, зберігати таємницю по операціях, рахунках і вкладах банку, його клієнтів та ко- респондентів.
У всьому світі за банками встановлений досить жорсткий контроль.
ІІ. ФУКЦІОНУВАННЯ БАНКІВ ЛЬВІВЩИНИ В УМОВАХ
КРИЗОВОЇ ЕКОНОМІКИ ТА ЇХ СПРИЯННЯ РОЗВИТКУ ГОСПОДАРСЬКИХ
ВІДНОСИН У СТАНОВЛЕННІ НОВОЇ ЕКОНОМІКИ УКРАЇНИ.
Банківська мережа Львівської області станом на 01 січня 1994 року характеризувалася наявністю на території області установ банків:
- обласної дирекції банку "Україна" АК з 23 відділеннями в районах області;
- обласного управління Промінвестбанку України з 10 відді- леннями;
- обласної дирекції АК "Укрсоцбанку" з трьома відділеннями;
- обласного управління Ощадного банку з 29 відділеннями і
611 філіями і агенствами в кожному районі м.Львова і області;
- відділення державного "Укрсімбанку".
Ці установи банків не являються юридичними особами. Всі контрольні функції щодо дотримання ними економічних нормати- вів, міжбанківських відносинпо їх рефінансуванню здійснюються безпосередньо НБУ;
- 12 юридично самостійних акціонерно-комерційних банків з
20 філіями, із них на території області - 8 і за межами облас- ті в Україні - 12;
- філії Дніпропетровського АКБ "Приватбанку";
- філії Рівненського АКБ "Економбанку";
- філії банку "Відродження" (м.Київ);
- філії Закарпатського "Лісбанку".
По кількості функціонуючих комерційних банків Львівська об- ласть посідає одне з ведучих місць в республіці (орієнтовно - четверте після Київської, Харківської і Дніпропетровської об- ластей).
В цілому банками обслуговуються понад 21 тис. підприємств, організацій (юридичних осіб), із них "малими" комерційними банками - 5.8 тис.
Загальний обсяг кредитних вкладень банківської системи об- ласті на 01.11.1993 р. складав 783.1 млрд.крб. і збільшився у порівнянні з відповідним періодом минулого року в 13.8 р., а з початку року в 12 разів.
Ріст кредитних вкладень має місце по всіх банках (див дода- ток N 1).
По об'ємах заборгрваності по позиках банків наша область займає одне з останніх місць в Україні (19), а по темпах при- росту - 11 (див. додаток N2).
Нестабільність економічної ситуації в республіці не сприяє розвитку довгострокових вкладень в економіку, які становлять станом на 01.11.1993 р. лише 5.6 % загальної суми капіталовк- ладень.
Переважна частина кредитних вкладень майже 90 % здійснюєть- ся банківськими структурами "великих" республіканських акціо- нерно-кредитних банків.
Більша половина - 52.3 % кредитних вкладень області станов- лять кредитні. надані установами
---------------------------
Тут і далі в даній главі подаються дані з довідки Про гро- шово-кредитні відносини в господарстві Львівської області за
1993 р., яка була розроблена обласним управлінням НБУ і надана
Комітету економіки і розвитку території Львівської області.
банку "Україна" АК (409.4 млрд.крб.).
На долю обласного управління Промінвестбанку і його 11 від- ділень припадає 146.5 млрд.крб., або 18.7 % кредитних вкладень області&
По обласній дирекції Укрсоцбанку кредитні вкладення склали
147.9 млрд.крб., або 18.9 % відповідно.
На долю "малих" комерційних банків приходиться 40.8 млрд.крб., або 5.2 % загальної суми кредитних вкладень.
Одним із значних по розміру кредитних вкладень серед цих банків є АТ Західно-український комерційний банк, на долю яко- го припадає 11.6 млрд.крб.6 або 15 % ; АК "Електронбанк" - 8.5 млрд.крб., або 11 % відповідно; Селянський комерційний банк
"Дністер" - 8.1 млрд.крб. або 1.0 % відповідно.
Станом на 01.01.1994 комерційними банками області мобілізо- вано кредитних ресурсів, в основному за рахунок : власних ресурсів банків (прибуток і фонди банку) 369.3 млрд.крб., або 11.7 %;
- залучених ресурсів у вигляді залишків на розрахункових, поточних, бюджетних рахунках госпорганів, державних страхових компаній - 1240.4 млрд.крб.;
- депозитів - 35 млрд.крб.
- вкладів населення - 44.8 млрд.крб.
- ресурсів, придбаних в інших комерційних банках - 35.1 млрд.крб., з них централізованих - 7.7 млрд.крб.
Переважна частина кредитних ресурсів спрямована в держав- ний, колективний сектори виробництва, зокрема :
- державним підприємствам - 477.4 млрд.крб. або 61. % ;
- сільськогосподарським - 134.2 млрд.крб. або 17.1 %;
- споживчій кооперації - 42.5 млрд.крб. або 5.4 % ;
- орендарям у промисловості 15.8 млрд.крб. або 2 % .
Станом на 01.01.94 кредитні вкладення в діяльність комер- ційних структур склали понад 89 млрд.крб. або 11.4 % загальної суми кредитних вкладень.
Виключно ці господарські формування на 01.01.94 володіли кредитом комерційних банків "Верховина" - 1.2 млрд.крб., "Га- лицький " - 2.6 млрд.крб., філії "Лісбанку" - 1.2 млрд.крб., відділення "Укрексімбанку" - 2.7 млрд.крб., АКБ "Львів Вест" -
6.7 млрд.крб., КБ "Гале" - 1.0 млрд.крб. (див. додаток N 3).
_Львівській дирекції .банку "Україна" АК передані кредитні ресурси для кредитування сільського господарства на суму 15 млрд.крб. по ставці, нижчій від облікової ставки Національного банку на 90 %, тобто по ставці 150 % .
На суму 2.1 млрд.крб. надано пільгових (під 150 %) креди- тів клієнтам банку "Україна" . Підприємствам торгівлі і спо- живчої кооперації надано кредити на заготовку запасів товарів на зиму в сумі 3.1 млрд.крб.
Починаючи з 1989 р. облуправління банку "Україна" АК фі- нансує 6 фундаментальних розробок з таких напрямків, як "охо- рона здоров'я", "ресурссоцзбереження", "екологія". При цьому закінчені дві розробки по охороні здоров'я, які не мають ана- логів у вітчизняній і світовій практиці. До них, наприклад, належить виготовлення зубних мостовидних протезів без бормаши- ни, яке впроваджене в лабораторії ЦНДЛа Львівського медінсти- туту. Однак, для впровадження в практику зубопротезування на- селення без обробки зубів необхідно створити клініку.
Здійснюється також широка благочинна діяльність. За 9 міся- ців надано благодійної допомоги в сумі 345 млн.крб., в т.ч.:
- на розвиток культури і освіти - 130 млн.крб.;
- на розвиток спорту - 105 млн.крб.;
- на духовне відродження - 65.8 млн.крб.;
- милосердя - 35.0 млн.крб.
За 1993 рік банк сплатив в бюджет податок в сумі 46.1 млрд.крб.
Разом з тим є ряд проблем, які ускладнюють роботу банку і в кінцевому результаті погіршують становище його клієнтів.
Проблемою номер один залишається забезпечення ризику банку в поверненні кредитів й плати за них: відсутні крупні страхові організації, механізм застави майна надзвичайно громіздкий і дорогий для підприємств: нотаріальні контори стягують за оформлення договору застави 5% від суми. Враховуючи, що підп- риємства базових галузей користуються, як правило, великими сумами кредитів, оформлення договорів застави для них стало проблемою.
Хоча банк кредитує базові галузі промисловості, централізо- вані кредитні ресурси від НБУ, банк "Україна" АК практично не отримує. Станом на 01.01.1994 р. регіональним управлінням бан- ку відраховано в фонд регулювання кредитних ресурсів НБУ 70.2 млрд.крб., а отримано від Нацбанку ресурсів тільки 17.0 млрд.крб. під цільові державні програми. Доля централізованих ресурсів в пасивах банку складає тільки 2.9 %.
Відчувається також гостра нестача у виробничих приміщеннях, в зв'язку з чим банк змушений відмовляти в прийомі на обслуго- вування нових клієнтів, не має можливостей покращити умови обслуговування тих господарських одиниць, які ще клієнтами банку.
Акціонерно-комерційний агропромисловий банк "Україна" є найбільшим банком нашої держави і ринку.
Відділення банку "Україна" відкриті в кожному районі облас- ті, а також в м. Львові, Ходорові, Добромилі і Рава-Руській.
Крім того, відкрита філія и м. Судова Вишня, готуються до відкриття філії в містах Лопатині, Комарно, Н.Роздолі.
Страницы: 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8, 9, 10
