Інформаційні потоки такого великого підприємства досить складні, багаторазово повторюються і перетинаються у прикладі це показано на схемі документообігу планово-економічного відділу у додатку М. На дійсний час перед центром автоматизованих систем виробництва (ЦАСП) стоїть задача інформаційного об'єднання таких систем і комплексів :
- бухгалтерського і фінансового урахування і звітності ;
- планування і керування витратами ;
- керування бюджетом ;
- керування матеріальними потоками (матеріальне постачання , складування) ;
- керування персоналом (штати , особовий склад , кваліфікація і зарплата кадрів) ;
- техобслуговування і ремонту устаткування ;
- забезпечення якості продукції ;
- планування виробництва і збуту продукції (опрацювання замовлень, урахування продажів, відвантаження), а також інші підрозділи господарської діяльності.
Традиційно на комбінаті "Криворіжсталь" автоматизація рішення цих питань велося по двохрівневій системі :
- цеховій ;
- загальнокомбінатській.
Системи цехового рівня розроблялися , як правило , для забезпечення
інформаційного супроводу технологічних процесів виробництва продукції по
основних переділах комбінату. Такими системами були охоплені аглодомене ,
сталеплавильне і прокатне виробництва. Локально-інформаційні системи
(ЛІС) забезпечують передачу оперативної інформації про виробництво і
хімічні аналізи виробленого чавуна , сталі , а також технічні параметри на
заготівлі.
У процесі перекладу ЛІС на нову технічну базу з застосуванням
персональних комп'ютерів (ПК) , Міні-ЕОМ і інформаційних мереж у 1996 і
1997 р. була створена і впроваджена система оперативного інформаційного
супроводу потоку гарячого металу починаючи з доменного і закінчуючи
прокатним виробництвами у функції якої , крім того ввійшли : щодобове
планування виробництва , спостереження за потоками металопродукції й
оперативне урахування її відвантаження.
Додатково до перерахованих вище задач система дозволила автоматизувати
роботу економістів основного виробництва в частині розрахунку оперативної
собівартості по переділах , із передачею даних на верхній
(загальнокомбінатський) рівень у систему планово-економічного управління
(ПЕУ).
У керуванні комбінатом (верхній рівень) впроваджені й успішно працюють такі інформаційні системи :
- АСУ "Замовлення" ;
- АСУ "Зарплата" ;
- АСУ "Персонал" ;
- АСУ "Фінанси" ;
- АСУ "Головна бухгалтерія" ;
- АСУ "Дирекція" ;
- Окремі АРМ планово-економічного управління ;
- Комплекс задач по урахуванню металобрухту ;
- Комплекс задач по урахуванню наявності , русі і плануванню потреби в спецодязі ;
- Комплекс задач - "Урахування ТМЦ" ;
- АСУ "Інша продукція" ;
- АСУ "Юрвідділ" ;
- АСУ "Взаємозалік".
З урахуванням збільшеного обсягу переданої інформації між експлуатованими і впроваджуємими системами різноманітних рівнів виникнула необхідність прокладки високошвидкісних каналів зв'язку, що забезпечують оперативний обмін між системами (максимальна швидкість передачі даних при використанні телефонних виділених каналів зв'язку не перевищує 19200 кб/сек.).
Інтегрована інформаційна мережа (ІІС) покликана оптимізувати і спростити процеси планування і управління виробництвом , ведення звітності , матеріально-технічного забезпечення й ефективного використання сировини , енергоресурсів , товарно-матеріальних цінностей , збуту готової продукції , а також , підвищити культуру управлінської праці. Інтегрована інформаційна мережа - це програмно-технічний комплекс , що повинний працювати надійно в реальному масштабі часу.
Це дозволить структурним підрозділам комбінату вийти в єдиний світовий інформаційний простір , що дасть можливість обмінюватися інформацією з постачальниками і вантажоодержувачами , як на Україні , так і за її межами.
Таким чином , система управління включає в себе всі цілі , розподілені між різноманітними ланками , зв'язки між якими забезпечують координацію окремих дій по їх виконанню. Тому її можна розглядати як зворотню сторону характеристики механізму функціонування (як процесу реалізації структурних зв'язків системи управління). Многогранність приймаємих управлінських рішень , а особливо при створенні цінової стратегії Комбінату , вимагає перед усім вдосконалення самої системи управління , скорочення зайвих ланцюгів передачі інформації та уникнення їх перевантаження при прийнятті рішень. Таким чином , ми бачимо , що Комбінат з точки зору стратегічного об’єкту ціноутворення являє собою складну систему взаємозв’язів між основними та допоміжними його підрозділами. Тому спрямоване координування діяльності всіх його підрозділів має великий вплив на виробництво та випуск металопродукції Комбінату , що в свою чергу не може не відобразитися на формуванні та впровадженні його цінової стратегії.
2.3. Основні напрямки цінової стратегії підприємства та характеристика конкурентоздатності його продукції на ринках України і світовому.
Метою даного розділу являється визначення основних напрямків цінової стратегії підприємства та характеристика конкурентоздатності його продукції на ринках України і світовому.
Внаслідок того , що сталь є важливим компонентом для
виробництва тисяч видів іншої продукції ринок сталепродукції сильно
залежить від фактичного виробництва цих видів продукції. Прикладами
найважливіших галузей промисловості , що споживає металопродукцію , є
автомобілебудування ,будівництво , суднобудування , будівництво залізниць
, виробництво товарів народного споживання і важке машинобудування.
Як біржевий товар металопродукція Комбінату надто піддається коливанням цін в залежності від співвідношення попиту і пропозиції. Крім цього ціна товарної металопродукції значно залежить від цілого ряду якісних показників. На західних ринах якість і ціна співвідносяться один з одним і практично зрівняні на всіх ринках. Якість металу українського виробництва , як правило , гірша і має деякі розбіжності за параметрами. То того ж слід приділити велику увагу на такі фактори , як дотримання строків постачання , сортування , маркування і пакування продукції , поліпшання збутового ланцюга.
Політика комбінату в області якості визначається найбільше повним задоволенням вимог споживачів, економічною доцільністю, виконанням усіх вимог нормативної документації і містить у собі такі напрямки :[12.]
- орієнтація в області якості на ринковий попит і конкретні вимоги споживачів ;
- випуск якісної продукції з використанням сучасних технологій ;
- досягнення на внутрішньому і зовнішньому ринках збуту репутації виробника продукції стабільної якості;
- у своїй діяльності керуватися засадами і вимогами стандарту ІСО 9002.
Політика в області якості визначається постановкою задач перед кожним робітником комбінату.
Система забезпечує відповідність продукції установленим вимогам за рахунок документально оформлених процедур забезпечення якості у відповідності з вимогами ИСО 9002, викладеними в Посібнику з якості, у стандартах підприємства, технологічних інструкціях, Держстандартах, технічних умовах.
Виконання усіх виробничих процесів, починаючи з надходження сировини
(вогнетриви, з/рудна сировина, кокс, вапняк, феросплави, металобрухт) і закінчуючи відправленням готової продукції (катанки), входить у систему забезпечення якості, важливим елементом якої є сучасні методи контролю виробничих процесів і іспити готової продукції.
Основні критичні точки контролю при виробництві катанки показані на схемі у додатку Н.
Відповідальність на всіх стадіях виробничого процесу виготовлення катанки розподіляється в такий спосіб:
- відповідальність за виробництво несуть - начальники цехів , їхні заступники , старші майстри , майстри , технологічний персонал ;
- відповідальність за виконання іспитів несуть - начальник управління технічного контролю, начальник іспитового центру технічного упрвління;
- відповідальність за приймання і контроль продукції покладається на начальника управління технічного контролю;
- відповідальність за пакування , маркування , збереження покладається - на начальників цехів ; за контроль пакування , маркування - на начальника керування технічного контролю ;
- відповідальність за вантажно-розвантажувальні роботи і відвантаження готової Продукції покладається - на начальників цехів, начальника управління залізничного транспорту.
Зміни системи забезпечення якості знаходяться в компетенції представника
Керівництва комбінату. Зміни в технологічній і нормативній документації
знаходяться в компетенції заступника технічного директора - начальника
технічного управління.
Структура контролю якості при виробництві катанки (у відповідності зі схемою точок контролю) приведена в таблиці у додатку О.
В основному вся реалізована продукція Комбінату відповідала
держстандартам і ТУ. В процесі виробництва продукції був збільшений вихід
других сортів при одночасному зниженні браку по металургійному виробництву
, що характеризується наступними показниками , приведеними у додатку П.
Основною причиною випуску браку по гірничо-збагачувальному комплексу стало несвоєчасне коригування палива у технологічному процесі. Як ми бачимо із таблиці , виробництво продукії ІІ сорту зменьшилося з 6,78 % до 5,61 %.
Якість доменого коксу власного виробництва залишилася на тому ж рівні , але через нерівномірності постачання вугільних концентратів , зміни у марочному складі вугільної шихти , велику кількість перешихтовок , а також через коливання периодів коксування і температурного режиму відбуалися коливання метелургійного коксу по наступним показникам відображеним у наступних таблицях.
Таблиця 2.3.
Коливання метелургійного коксу за 1999 р. , у %.
| |сірка |попіл |М 25 |М 10 |+80 |
|Min |0,84 |10,0 |85,5 |6,7 |5,4 |
|Max |1,68 |12,0 |88,0 |7,5 |15,1 |
Таблиця 2.4.
Коливання метелургійного коксу за 1998 р. , у %.
| |сірка |попіл |М 25 |М 10 |+80 |
|Min |0,84 |10,0 |85,5 |6,7 |5,4 |
|Max |1,68 |12,0 |88,0 |7,5 |15,1 |
Постачання вугільних концентратів по басейнам показано у таблиці 2.5.
Таблиця 2.5.
Постачання вугільних концентратів по басейнам.
|Концентрати |Тон |% |
|Донецьких басейнів |2687504 |79,0 |
|Польських басейнів |261285 |7,7 |
|Російських басейнів |450932 |13,3 |
|Всього |3399721 |100 |
Страницы: 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8, 9
