|Таблиця 1 |
|Стан розвитку малого та середнього підприємництва в деяких країнах1 |
|Країна |Кількість|Кількість |Зайнято |Частка МСП |Частка МСП|
| |МСП, тис.|МСП на |в МСП |у загальній|у ВВП (%) |
| | |1000 чол. |(млн. |кількості | |
| | |населення |чол.) |зайнятих | |
| | | | |(%) | |
|Великобританія |2630 |46 |13,6 |49 |50…53 |
|Німеччина |2290 |37 |18,5 |46 |50…54 |
|Італія |3920 |68 |16,8 |73 |57…60 |
|Франція |1980 |35 |15,2 |54 |55…62 |
|Країни ЄС |15770 |45 |68 |72 |63…67 |
|США |19300 |74,2 |70,2 |54 |50…52 |
|Японія |6450 |49,6 |39,5 |78 |52…55 |
|Російська Федерація|836,2 |5,65 |8,1 |9,6 |10…11 |
|Україна 2 |281,2 |5,4 |1,0 |4,6 |5,0…5,5 |
|1 Малый бизнес России. Проблемы и перспективы. Москва, РАРМП,1996.-С.11 |
|2 Розраховано за даними Міністерства статистики України станом на |
|01.01.96р. (кількість МСП - кількість зареєстрованих малих підприємств) |
Так, частка малих та середніх підприємств у загальній кількості
підприємств змінюється по країнах - від 94% у Великобританії до 99,9% у
Франції. Кількість діючих малих підприємств в Україні за останні чотири
роки збільшилась майже вдвічі (з 50496 у 1992 році до 91601 станом на 1
січня 1996 року).
Про місце і значення малого та середнього бізнесу (МСП) свідчать показники його ролі в ринковій економіці, зокрема частка МСП у загальній кількості зайнятих та його частка у ВВП. Так частка МСП у загальній кількості зайнятих становить понад половину у США та Франції (54%), у країнах ЄС (72%), в Італії (73%), в Японії (78%).
В Україні ж станом на 1 січня 1996 року середньооблікова кількість
працівників малих підприємств становила 1042,2 тис. чоловік, тобто - лише
4,6% зайнятого населення. В Російській Федерації цей показник становив
9,6%. Більше половини ВВП у зазначених країнах припадає на сектор малого
підприємництва та середнього бізнесу. Частка малих підприємств у валовому
внутрішньому продукті України у 10-12 разів менша, ніж у розвинутих
країнах, і становить лише близько 5,5%. В Російській Федерації цей показник
вдвічі більше - 10-11% (табл. 2.1, мал.2.1).
Якщо розглянути фінансові результати діяльності народного господарства
України, то частка малих підприємств у балансовому прибутку за I півріччя
1996 року значно вище - 8%, а в окремих галузях малі підприємства, за цим
показником, мають значну питому вагу. Зокрема, у торгівлі та громадському
харчуванні цей показник становить 72,3%, в побутовому обслуговуванні
населення - 57,1%, постачанні та збуті - 23,4%, будівництві - 20% (табл.2).
|Таблиця 2 |
|Фінансові результати діяльності народного господарства за I півріччя 1996 |
|року (балансовий прибуток) |
|Галузі народного господарства |Показники по |малі підприємства |
| |народному | |
| |господарству, | |
| |млрд.крб. | |
| | |млрд.крб. |% |
|Всього |776310,9 |62118,0 |8,0 |
|у тому числі: | | | |
|Промисловість |356324,5 |14367,2 |4,0 |
|Транспорт та зв’язок |219321,4 |1131,5 |4,0 |
|Будівництво |50644,7 |10121,5 |20,0 |
|Торгівля та громадське |34715,7 |25103,8 |72,3 |
|харчування | | | |
|Постачання та збут |13046,7 |3048,4 |23,4 |
|Заготівлі |6382,7 |53,4 |0,8 |
|Житлово-комунальне господарство |3294,5 |78,3 |2,4 |
|Побутове обслуговування |2033,4 |1161,1 |57,1 |
|населення | | | |
|Фінанси, кредит, страхування |70542,5 |784,2 |1,1 |
|Розраховано за даними Міністерства статистики України без спільних і |
|сільськогосподарських підприємств |
Малий бізнес має не лише економіко-виробничі та соціально-економічні переваги, а саме: гнучкість, динамізм, пристосування до мінливостей технології, здатність оперативно створювати та упроваджувати нову техніку та технологію, забезпечення соціальної стабільності, насичення ринку праці новими робочими місцями, відкритість доступу та легкість входження до цього сектора економіки. Але малий бізнес має також і значні соціально- психологічні переваги, в основі яких лежить специфічна мотивація до праці, яка передбачає подолання елементів відчуження і залучення елементів економічного та неекономічного заохочення.
Малому бізнесу притаманні соціальні джерела активізації колективної праці, чого не існує на великих фірмах. Властивий для невеликих підприємств дух ініціативи, підприємливості та динамізму виражається в особливих людських відносинах та специфічному соціально-психологічному кліматі. У невеликих трудових колективах, пов’язаних єдиним прагненням до самостійності та виживання, відроджується почуття господаря, скорочуються до мінімуму елементи бюрократизму. Незначний чисельний склад малих підприємств дозволяє зблизити інтереси керівництва та підлеглих, між співробітниками тут, як правило, відсутня боротьба за престиж, яка поглинає значну частину творчої енергії працюючих у великих корпораціях. На малих фірмах відносини у трудовому колективі відзначаються простотою, відсутністю відчуженості, що породжує особливу атмосферу сумісної праці, яка допомагає швидкому вирішенню трудових конфліктів між адміністрацією і робітниками.
Малий бізнес здатен залучати до роботи на своїх підприємствах таких спеціалістів, які працюють на свій страх та ризик і навіть за меншу винагороду. Причина такої зацікавленості полягає у тяжінні до самостійності та реалізації своїх потенційних творчих можливостей, що значно важче зробити на великих підприємствах.
Отже, відродження і розвиток малого бізнесу в Україні вкрай необхідні.
Становлення значної кількості суб’єктів малого бізнесу має, безперечно,
позитивне значення для національної економіки, що в значній мірі обумовить
створення сучасної ринкової економіки з соціальною спрямованістю.
2. МОНІТОРИНГ МАЛОГО БІЗНЕСУ УКРАЇНИ
Становлення малого бізнесу України проходило (і зараз проходить) в динамічних, часто змінюваних умовах. З перших років здійснення економічної реформи в Україні, попри об’єктивні труднощі перехідного періоду, відбувається швидке зростання недержавного сектора економіки, яке супроводжувалось зростанням кількості суб’єктів малого бізнесу.
Одним із основних показників, що характеризують процес становлення малого бізнесу, є динаміка зміни кількості діючих суб’єктів малого підприємництва (табл. 2.1).
Найбільш інтенсивно малий бізнес розвивався у 1992 році, тобто після
прийняття законів України “Про підприємництво”, “Про підприємства в
Україні” та інших, які спонукали підприємливих людей на законних підставах
започаткувати свою справу, спробувати себе в бізнесі. Сприяли цьому і
пільги в оподаткуванні новоутворених малих підприємств, що, з іншого боку,
спонукало до зменшення кооперативів з наступним створенням нових малих
підприємств. Діюче законодавство не зобов’язувало та й не дозволяло
податковим органам встановлювати джерела надходження майна в новостворювані
підприємства, тобто пільги в оподаткуванні надавались як підприємствам, що
були створені громадянами, які раніше не займалися підприємницькою
діяльністю, так і підприємствам, в які громадяни вносили майно, отримане
після ліквідації кооперативів. Однак, якщо мала місце перереєстрація
кооперативу в мале підприємство, то така пільга не надавалася.
|Таблиця 2.1 |
|Кількість діючих суб’єктів малого бізнесу України у 1991-1996 рр. |
|Темпи зміни, % |100 |257,7 |148,5 |106,4 |114,7 |93,4 |
|Кооперативи |27486 |17243 |9777 |5972 |4418 |3268 |
|Темпи зміни, % |100 |62,7 |56,7 |61,1 |74,0 |74,0 |
|Фермерські |2098 |14681 |27739 |31983 |34778 |35266 |
|господарства | | | | | | |
|Темпи зміни, % |100 |699,8 |188,9 |115,3 |108,7 |101,4 |
|Всього |49182 |82420 |112519 |117782 |130797 |124044 |
|Темпи зміни, % |100 |167,6 |136,5 |104,7 |111,1 |94,8 |
|Розраховано за даними Міністерства статистики України |
|* станом на 01.07.1996р. |
У 1995 році (порівняно з 1991р.) кількість малих підприємств
збільшилася майже в 4,7 раза, а кількість фермерських господарств майже в
17 разів, однак кількість діючих кооперативів зменшилась більше ніж в 6,2
раза. Водночас, вже у 1992-1993 роках проявляються негативні тенденції у
процесі становлення та розвитку малого бізнесу. Про це свідчить динаміка
зміни кількості суб’єктів малого бізнесу, зокрема малих підприємств і
кооперативів (мал. 2.2).
Про негативні тенденції процесу формування та розвитку малого бізнесу
свідчить також такий показник як кількість зайнятих у малому бізнесі (табл.
2.2, мал. 2.3).
|Таблиця 2.2 |
|Кількість зайнятих у малому бізнесі України у 1991-1996рр. |
|Кооперативи |811800 |337100 |193520 |117906 |82467 |50355 |
|Фермерські |5300 |36700 |69400 |80000 |86700 |88160 |
|господарства3 | | | | | | |
|Громадяни-підприємці, |- |200292 |426594 |672257 |859579 |8671852 |
|що зареєстровані | | | | | | |
|Всього |1454100|1484992|1727741|1856606|2071171|1944643 |
|Розраховано за даними Міністерства статистики України та Державної |
|Податкової Адміністрації України |
|1 станом на 01.07.1996 |2 станом на 01.12.1996 |3 За експертною оцінкою |
|р. |р. | |
Найбільш суттєвий спад темпів приросту кількості працюючих порівняно із темпами приросту кількості суб’єктів господарювання відбувся по малих підприємствах у 1994 році, відповідно 95% проти 106,4%. Це є свідченням того, що вже в 1993-1994 роках малі підприємства не були зацікавлені в розширенні своєї діяльності, особливо в сфері матеріального виробництва, що підтверджується і аналізом структури розподілу діючих малих підприємств за галузями економіки.
На нашу думку, це пояснюється наступними обставинами: зміна державою податкової політики, тобто перехід до сплати податку з доходів, а не з прибутку підприємств; значне погіршення загальноекономічної ситуації в країні; відсутність державної підтримки суб’єктів малого бізнесу призвели до зменшення їх активності у виробничих секторах економіки, що, в свою чергу, позначилося на скороченні кількості суб’єктів малого бізнесу та їх працюючих.
В Україні, особливістю якої досі є високомонополізована структура
економіки, мале підприємництво поки що посідає незначне місце. Так, станом
на 1.01.96р. діяло 91,6 тис. малих підприємств і 4,4 тис. кооперативів.
Середньооблікова кількість працівників малих підприємств становить 1042,4
тис. чоловік, кооперативів - 82,5 тис. чоловік. Крім того, налічується 859
тис. громадян-підприємців та майже 90 тис. зайнятих у фермерських
господарствах. Тобто на 01.01.96р. всього у малому підприємництві (за
зазначеними категоріями) кількість працівників становила понад 2 млн.
чоловік - це близько 10% зайнятого населення України (табл. 2.4).
Страницы: 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8
