де:
Офn - залишкова вартість основних фондів в звітному році;
Вn - очікуване введення нових фондів в n-му році;
Ctn - cальда передач фондів в n-му році;
Арn - амортизація на реновацію основних фондів в n-му році.
Сума амортизації на реновацію розраховується за формулою:
Apn = Фn . t
де:
Фn - середньорічна вартість фондів в n-му році;
t - середня по підприємству норма амортизаційних відрахувань на реновацію
При цьому рівень зносу, який враховується при визначенні вартості основних
фондів необхідно уточнювати з урахуванням коефіцієнта змінності і визначати
так:
Квн = Км х Кф х Кфіз х і
де:
Кзн - коефіцієнт зносу;
Км - коефіцієнт морального зносу;
Кф - коефіцієнт функціонального зносу;
Кфіз - коефіцієнт фізичного зносу;
і - об'єкти, що підлягають оцінці і - відношення фактичного коефіцієнта змінності до планового.
Як видно коефіцієнт змінності роботи обладнання - це показник, що
характеризує екстемальне використання виробничого обладнання і обчислюється
як відношення числа фактично відпрацьованих в усіх змінах станко-змін до
максимально можливого числа станко-змін.
Реальна вартість об'єктів приватизації визначається, особливо для
нефондомістких виробництв, не тільки вартістю майна підприємств, але і його
фінансовим станом, попитом на вироблену продукцію, рентабельністю
виробництва, перспективами розвитку підприємств, іншими факторами.
Тому в якості одного із критеріїв визначення реальної вартості об'єкта може
бути взятий рівень доходу, отриманого на відповідну суму коштів поміщену на
довгостроковий банківський депозит. В цьому випадку вартість викупленого
майна (Вn) визначається таким чином:
Вцмк = Пр . d
де:
Вцмк - вартість цілісного майнового комплексу
Пр - середньорічний прибуток підприємства за 5 останніх років
d - мінімальний банківський відсоток в рік викупу по депозитах на строк
більше 5 років
Реалізація об'єкта тільки на основі цієї оцінки не вимагає вартості окремих
елементів, рівня фізичного і морального зносу, і може бути використана
тільки для невеликих, нефондоміських виробництв.
3. Вплив методики оцінки об'єктів, що приватизуються
на формування недержавного сектору економіки
Приватизація необхідна лише в економіці, що базується на ринкових
відносинах або намагється перейти до такої. Ринкові відносини вимагають
свободи власності для кожного, свободи купувати та продавати товари та
послуги по вільним договірним цінам, можливості для будь-якої фірми
виходити на будь-який ринок, вирішувати, що та скільки виробляти, кого
наймати, як використовувати прибуток.
Ринкова економіка складається із взаємних дій фірм, підприємств,
організацій. Вони вільно взаємодіють між собою, щоб виробляти та
розповсюджувати товари та послуги, що використовуються в
суспільстві.[41.25] Регулятором взаємовідносин між господарюючими
суб'єктами є ціни, що складаються на вироблену продукцію під впливом попиту
та пропозиції. Ринкові ціни виступають в якості сигналу виробникам про те,
що виробляти і в якій кількості. Але для того, щоб ціни були дійсним,
регулятором виробництва, в Україні необхідно не тільки створити конкурентне
середовище на ринку шляхом приватизації та демонополізації вітчизняного
виробництва, але й проводити протекціоністську політику в державі до тих
пір, поки не відбудеться переобладнання українських підприємств.
За допомогою приватизації намагаються знизити рівень монополізації
економіки державою, створити конкурентне середовище, але поставлена мета
досягається не завжди. "У Мексиці, наприклад, приватизація як одну з
важливих цілей "мала" на увазі демонополізацію економіки, але привела до
протилежного результату. На думку мексиканських експертів, що підготували
доповідь про хід приватизації в країні, вона посилила приватні
монополістичні групи у хімічній промисловості, чорній металургії та
автомобілебудуванні, які розширили сферу свого впливу, зміцнили позиції у
національному господарстві. Це свідчить про те, що приватизація сама по
собі не усуває монополію, а може призвести до зміни державної монополії
приватною, яка не обов'язково краща від державної".[15.9] Тому необхідно
зважено підходити до приватизації. До того ж держава, яка вже втратила
більше 60% свого промислового виробництва, не може далі продовжувати
розбазарювання виробничого потенціалу.
Проблема створення недержавного сектору економіки стоїть поряд з проблемою
доцільності державної власності та державного регулювання. Місце державної
власності в економіках країн різне. Так, в Іспанії та Японії виробництво
електроенергії знаходиться в приватних руках, а практично в усіх країнах -
в державних. Газова промисловість у більшості країн є державною, в США,
Канаді, Японії - приватною Часто так трапляється, що "мала" питома вага
державної власності в економіці (Наприклад, США) компенсується сильним
державним регулюванням. Американські економісти приходять до висновку, що
вплив держави на американську економіку всеохоплюючий.[26.39]
В усьому світі держава регулює ринкові відносини, створює умови для
ефективного функціонування суб'єктивів всіх форм власності. Зараз в Україні
при процесах приватизації це потрібно враховувати. Створюючи умови для
виникнення і розвитку недержавного сектору економіки не потрібно забувати
про значення державної власності та державного впливу.
Маже всі стабільні, демократичні західні держави здійснюють втручання в
економічну діяльність, надаючи особиві субсидії або встановлюючи спеціальні
пільги та тарифи для певних галузей (наприклад, сільське господарство).
Україна зараз повинна не тільки якомога швидше проводити приватизацію,
розширюючи недержавний сектор економіки (адже остання всіх проблем не
зніме) але й створювати паралельно умови для розвитку державної власності в
сільському господарстві, виробничих переробних галузях, легкій та важкій
промисловості. Для цього необхідно податковий тягар перенести з виробничих
підприємств на сферу торгівлі, банківську та страхову сферу. Таким чином
урівняється норма прибутку в виробничій сфері, що буде сприяти переливу
капіталу в виробничу сферу.
Процес приватизації можна розглядати як акт скорочення ролі державного
керівництва або збільшення ролі приватного сектору в управлінні майном.
Можна виділити два елементи приватної власності як основи
постприватизаційної економіки:
- право на отримання прибутку та право управляти майном.
Для того, щоб реалізувати це право, необхідне становлення підприємництва.
Законодавча база для цього в Україні інтенсивно розробляється.[48.46]
Так, у Законі "Про приватизацію майна державних підприємств" сформульовані
правові, економічні та організаційні основи приватизації підприємств
загальнодержавної, республіканської та комунальної власності з метою
створення багатоукладної соціально-орієнтованої економіки України. Закон
"Про приватизацію невеликих державних підприємств ("малу" приватизацію)"
втановлює правовий механізм приватизації невеликих державних підприємств
шляхом їх відчуження на користь одного покупця одним актом купівлі-
продажу, а також шляхом викупу об'єктів, що підлягають приватизації
працівниками цих об'єктів та продажу на аукціоні, за конкурсом.
Закон "Про власність", "Про підприємство", "Про підприємництво" та інші
законодавчі акти передбачають рішучі заходи для утворення різноманітних
форм власності, що грунтуються на самостійності господарювання підприємств
та фірм і створюють умови для роздержавлення власності і приватизації.
В першій главі своєї роботи я відмічала, що однією із умов існування
ринкової економіки є розширення недержавного сектору економіки, створення
підгрунтя для появи такого інституту як підприємництво. Закон України "Про
підприємництво" трактує це поняття, як самостійну ініціативу, систематичну
діяльність, спрямовану на виробництво продукції, виконання робіт, надання
послуг та здійснення торгівлі з метою одержання прибутку.
Підприємництво передбачає наявність у суб'єктів господарювання свободи та
прав щодо вибору виду господарської діяльності, джерел фінансування, збуту
продукції. Держава повинна регулювати цю діяльність через систему
законодавства, фінансово-кредитних механізмів, створюючи умови для
розвитку підприємництва саме в виробництві.
Підприємництво означає наявність прав власності на засоби виробництва,
продукт, прибуток. Обов'язковою умовою розвитку підприємницької діяльності
є певне економічне середовище, яке б забезпечувало свободу господарського
вибору. Тобто потрібен ринок з наявністю конкуруючих суб'єктів
підприємницької діяльності. Саме на створення такого середовища, в якому
підприємницька діяльність сприяла б підвищенню ефективності виробництва і
направлені процеси приватизації. Наявність недержавного сектору економіки
поряд з державним є однією із умов переходу України до ринкової економіки.
При цьому не потрібно прагнути повної приватизації державної власності.
Світова практика доводить, що сучасне розвинуте виробництво неможливе без
наявності державної власності та державного регулювання. "Загальна
приватизація нині стала б таким самим насильством над економікою, яким
свого часу була загальна націоналізація".[48.457]
Держава повинна створювати рівні умови для підприємств різних форм
господарювання. Досвід покаже, хто більш жіттєздатніший: державні
підприємства чи приватні. "Процеси роздержавлення стануть дійсно ефектив-
ними, коли приватні підприємства забезпечиватимуть більші обсяги вироб-
ництва товарної маси на одиницю капіталу і праці за нижчими цінами і
зможуть вносити до бюджету податків більше ніж державні
підприємства".[37.9]
Створюючи недержавний сектор економіки в процесі приватизації в Україні не
потрібно забувати, що всі економічно розвинуті країни базують свою
економіку на різних формах власності та методиках господарювання. Великий
бізнес у них є основою всієї економіки. В Україні ж іде процес
роздріблення великих господарських структур, що може перетворити Україну
на країну, економіка якої базується на дрібнотоварному виробництві з
"...примітивною технологічною базою...", яке не зможе найближчим часом
конкурувати з високорозвинутими і технологічно досконалими фірмами.[37.10]
Процесу трансформації власності, створенню недержавного сектора економіки
сприяє діюча Методика оцінки вартості об'єктів приватизації, затверджена
Постановою Кабінету Міністрів України від 15.08.96 р. №961. За цією
Методикою оцінка майна здійснюється за даними бухгалтерського обліку, які
в силу невідпрацьованості механізму індексації основних засобів в період
інфляції та завдяки сумнівному механізму переносу частини засобів
виробництва на виготовлену продукцію, не відображають реальної вартості
задіяних основних фондів.
В результаті цього вартість цілісних майнових комплексів, їх структурних
підрозділів, що приватизуються, є заниженою. Цю думку підтверджують
наслідки експертних оцінок майна підприємств комунальної власності, що
приватизуються. Якщо оцінка здійснюється за такими методами, як аналогів
продаж, з урахуванням потенційної прибутковості, то вона на багато вища,
ніж оцінка, здійснена за Методикою оцінки вартості об'єктів приватизації,
затвердженою Постановою Кабінету Міністрів України від 18.01.95 р. №36.
Академік Чухно вважає,[72.20] що "...приватизація є одним з головних
засобів соціально-економічних перетворень перехідного періоду. Їх хід
характеризує заміну елементів старого на нові форми власності
(див.табл.3.3.1, с.120). Цьому процесу сприяє продаж майна підприємств в
комунальній чи державній власності за низькими цінами.
Таблиця 3.3.1. ПРИВАТИЗАЦІЯ В УКРАЇНІ (на кінець періоду)*
Роки Кількість
приватизо-ваних під-приємств Кількість громадян,які використали ПМС
(тис.чол.) Кількість приватизо-ваних квар-тир (тис.) Площа приват.
квартир
млн.м2 Кількість фермерськ. господарств Площа угідь сільс. фермерс.
господ. тис.га
1992
1993
1994
1995 30
Страницы: 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8, 9, 10, 11, 12, 13, 14, 15, 16, 17, 18
