Приватизація об'єктів на Чернігівщині за гроші та сертифікати в 1992-1994рр.
Таблиця 2.1.4
Роки Фактична ціна продажу за гроші за сертифік. Вцілому % млн.крб. % млн.крб. % Вартість розрахов. в млн.крб. %, що займає розрах. вар- тість в цін продажу
1992_
1993
1994
Разом 3631,3 58,8 2542,2 41,2 6173,5 100
12625,4 68,6 5772 31,4 18397,4 100
16256,7 66,2 8314,2 22,8 24570,9 100 4116,7
14867,1
18983,8 66,7
80,8
* Таблиця складена за даними, що були надані Чернігівським Регіональним
відділенням ФДМУ.
З таблиці 2.1.4 видно, що в 1994 році в порівнянні з 1993 роком цін продажу
зросла по відношенню до розрахованої вартості. Загальна вартість об'єктів,
розрахована у відповідності з діючою методикою становить в 1994 році
80,8% загальної суми ціни продажу в порівнянні з 66,7% в 1992-1993рр. Цьому
сприяло збільшення в 1994 році кількості підприємств, що були
приватизовані конкурентними способами: в 1992-1993рр. на аукціоні та за
комерційним конкурсом було приватизовано 12,8% підприємств, а в 1994 році - 31,3%. Тобто, якщо вважати, що діюча на той час Методика розрахунку
вартості основних засобів давала занижені результати, та із зростанням
питомої ваги підприємств, приватизованих за конкуретними способами, зростає
ймовірність оптимізації вартості і ціни продажу. На Чернігівщині в 1994
році в порівнянні з 1993 роком збільшилась частка майна, що приватизувалось
за гроші. Це сприяло поповненню бюджетних коштів.
Хід приватизації у 1994 році в Чернігові, так як в усій Україні пов'язаний
з прийняттям постанови Верховної Ради від 29 липня 1994 р. №149 "Про
вдосконалення механізму приватизації в Україні і посилення контролю за її
проведенням". В цій постанові відмічалось, що у зв'язку з тим, що Державна
програма приватизації не виконується, проявляється недосконалість оцінки
вартості об'єктів, що приватизуються, недостатньо аналізується ефективність
використання приватизованого майна, хід приватизації був визнаний
незадовільним. В цій постанові основним пріоритетом було визнано підвищення
ефективності виробництва та мотивації до праці, прискорення структурної
перебудови економіки. На мою думку ця постанова є дуже важливим елементом
всього приватизаційного процесу. Згідно з нею до законодавчих актів України
повинні були бути внесені зміни, які б якісно покращили хід приватизації,
були напрвлені на заборону використання коштів від приватизації на покриття
дефіциту державного та місцевих бюджетів, спрямовуючи їх на розвиток
виробництва та створення нових робочих місць, надавати пріоритет
конкурентним способам приватизації, не допускати руйнування цілісних
виробничих комплексів, циклів, технологій. В ній намічалися конкретні
заходи по подоланню негативних тенденцій в процесі приватизації,
необхідність внесення змін:
- до Методики оцінки майна підприємств, що приватизуються з урахуванням
світового досвіду експертних оцінок та потенційної прибутковості;
- до механізму участі іноземних інвесторів у процесі приватизації;
- до механізму проведення аукціонів і т.інше.
Ця постанова "мала" стати якісним поворотом в процесі приватизації, змінити
весь хід, переорієнтувавши приватизацію з кількісних показників на якісні.
Але цього не сталося. І надалі хід приватизації освітлювався переважно з
кількісного боку: план - його виконання. На мою думку, не можна робити
акцент лише на контролі за виконанням кількісних завдань та графіків без
оцінки соціально-економічних результатів приватизації: "Недопустимі:
компанійський підхід до проблеми приватизації, здатний привести від
абсолютної державної монополії до панування приватної; планування масштабів
приватизації шляхом встановлення директивних строків і процентних
співвідношень; надії на приватизацію як панацею при подоланні всіх
економічних "хвороб" реформування".[8.63]
Кількісний підхід до аналізу приватизації особливо помітний при освітленні
ходу приватизації в 1995 році. Офіційні джерела знову акцентують увагу на
виконанні планових завдань:
"Упродовж 1994-1995 рр. не вдалося забезпечити поступове нарощування
обсягів приватизації малих підприємств... У першому кварталі 1995 року
завдяки реалізації положень Указу Президента України від 30 грудня 1994
року №827/94 "Про заходи щодо прискорення процесу малої приватизації в
Україні" вдалося зупинити падіння малої приватизації".[58.13]
Крім розмірів виконаних завдань офіційними джерелами аналізується
приватизаційний процес в Україні в 1995 році:
1. Починаючи з вересня, зростала кількість підприємств, які продавалися на
аукціонах (10,5%).
2. У 1995 році найчастіше застосовувався викуп об'єкта товариством покупців
(43%), оренда з викупом становила 31,7%.
Тобто можна зробити висновок, що неконкурентні способи приватизації в
Україні і в 1995 році переважали (74,7%). ФДМУ в своєму інформаційному
бюлетені про приватизацію (№3, 1996р. ст.14) трактує одну із причин
доходження до бюджету мінімальних коштів від приватизації, як продаж
об'єктів малої приватизації трудовим колективам за зниженими цінами
порівняно до їх ринкової вартості і продаж їх без приміщень. З цим я
повністю згодна. Що стосується того, що об'єкти приватизації продаються без
приміщень, то причини потрібно з'ясовувати по кожному місту та області
окремо. Якщо адміністрація міста Києва заборонила приватизацію 944
приміщень і це вплинуло на ціни продажу, то в Чернігові зовсім інша
ситуація.
У зв'язку з тим, що вартість приміщення оцінюється експертним шляхом, то
вона в порівнянні із заниженою вартістю об'єкта приватизації здається
необгрунтовано великою (хоча і відповідає ринковим цінам) розраховується за
різними методами і тому колектив підприємства, як правило пише заяву про
продовження строків оренди приміщення.
За 1995 рік на Чернігівщині було приватизовано 176 підприємств. З них - 164
підприємства комунальної власності. Так, як і в попередні роки домінував
викуп товариством покупців (73,9%) зменшилась кількість об'єктів
приватизованих із застосуванням конкурентних способів (19%, проти 31,3% в
1994 році; дивись таблицю 2.1.5). В порівнянні з попереднім роком
зменшилась частка державного майна, викуплена за гроші (56,8% в 1995 році
проти 68,6% в 1994 році та 58,8% в 1992-1993рр.), що негативно вплинуло на
поповнення бюджетних коштів. В аналітичній записці з питань соціально-
економічних наслідків приватизації майна державних підприємств, що була
розроблена Регіональним відділенням Фонду Державного майна України 20
грудня 1995 року за підписом першого заступника голови вищезгаданого
відділення Бутко - підведені підсумки приватизації на Чернігвщині за 1993-
1995рр. В ній говориться, що з початку приватизації в області приватизовано
249 об'єктів. Серед приватизованих підприємств 118 об'єктів
загальнодержавної власності і 131 - комунальної власності, тобто 52,6%
приватизованих підприємств - це об'єкти комунальної власності. Більшість
приватизованих об'єктів - 150 (60,2% від загальної кількості) - це об'єкти
малої приватизації.
Найбільше об'єктів приватизовано у промисловості - 93 (37,4%), торгівлі -
72 (28,9%). В побутовому обслуговуванні приватизовано - 36 об'єктів
(14,5%), в будівництві - 26 (10,4%), транспорті та сільському господарстві
- 5(2%), житлово-комунальному господарстві - 3 (1,2%), науці та культурі -
2(0,8%), інформативно-обчислювальному обслуговуванні - 1(0,4%). Один об'єкт
(Парафіївський бурякорадгосп Ічнянського району) в цілому безплатно
передано трудовому колективу.
Спискова чисельність працівників на приватизованих об'єктах становить 78,8
тис.чоловік (38,2%) від загальної чисельності працюючих. І від того, як
будуть працювати приватизовані підприємства, буде залежати добробут третьої
частини населення Чернігівщини.
Сьогодні недержавний сектор економіки складається переважно із підприємств
колективної та змішаної власності. Бутко наводить порівнянні показники
ефективності діяльності приватизованих та державних підприємств (таблиця
2.1.6).
Показники ефективності діяльності приватизованих та державних підприємств Таблиця
2.1.6
Галузі Рентабельність витрат форма власності державна колективна змішана
Промисловість
Транспорт
Підрядні будівельно-монтажні організації
Зв'язок
Роздрібна торгівля
Громадське харчування 37,4 22,9 31,9
20,4 10,9 7,4
21,3 19,8 25,8
12,7 - -
35,2 38,2 1,4
23,7 18,6 29,0
Із цієї таблиці видно, що якщо робити висновки лише за рентабельністю, то
промисловість і надалі має знаходитись в державній власності, як
транспорт та зв'язок. Найвища рентабельність витрат в роздрібній торгівлі,
яка знаходиться в колективній вланості (38,3%). Підрядні будівельно-
монтажні організації та громадське харчування найкраще працюють за змішаної
форми власності.
В цілому по Україні найбільш високими темпами здійснювалася приватизація в
1995 році в Донецькій, Одеській, Закарпатській, Львівській області (див.
таблицю 2.1.7). Так, в Донецькій області річне завдання по приватизації
було виконане на 99%, в Одеській - на 98%, Закарпатській - на 98%,
Львівській області - на 82%.
Більш оперативно приватизувались об'єкти групи А, що перебували у
комунальній власності, ніж об'єкти, що перебували у державній власності
(Див. діагр. 2.1.2, 2.1.3). Якщо прослідкувати за цими графіками динаміку
приватизаційного процесу по кварталам, то ІV квартал 1995 року
характеризується найвищими темпами приватизації. Як видно з діаграми №1 за
1995 рік найменше об'єктів продано в Херсонській та Чернігівській областях
(ПО 25%) від запланованого. (Див. діагр. 2.1.1).
За 1992-1995 рр. в Україні в результаті процесу приватизації змінили
організаційно-правову форму господарювання 28 тис. об'єктів, 85% з яких є
об'єктами "малої" приватизації. Частка підприємств державної форми
власності зменшилась з 78% у 1991 році до 53% у 1994 році. Статистика
свідчить, що відбувається неухильне збільшення частки недержавної власності
в Україні.[19.5]
У відповідності з Указом Президента України від 19 березня 1996 р. №194/96
"Про завдання та особливості приватизації майна у 1996 році" на 1996 рік
визначені такі пріоритети:
- завершення приватизації об'єктів групи "А" у першому півріччі та
активізація приватизації незавершеного будівництва;
- широке запровадження механізму банкрутства та ліквідації збиткових і
малоперспективних підприємств;
- створення сприятливих умов для участі стратегічних інвесторів, у
приватизації.[19.17]
Страницы: 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8, 9, 10, 11, 12, 13, 14, 15, 16, 17, 18
