Розмах будівництва залізниць стимулював розвиток важкої промисловості, зміцнив економічну єдність країни, розширив географію промисловості на
Південь і Захід.
Про динаміку промислової продукції США свідчать такі дані:
|Показник |187|1900 |1913 |
| |0 | | |
|Національний доход, мли дол. |9,4|- |44,8 |
|Національне багатство, млрд дол.|30 |- |200 |
|Кількість промислових |252|512 |- |
|підприємств, тис. | | | |
|Індекс промислового виробництва |100|460 |860 |
|Протяжність залізниць, тис. км |850|300 |413 |
|Видобуток вугілля, млн т |29,|240,8 |508,9 |
| |5 | | |
|Видобуток нафти, мли т |221|2672 |10435 |
|Видобуток міді, тіс. т |12 |271 |- |
|Виробництво чавуну, млн т |1,7|13,8 |30,8 |
|Виробництво сталі, мли т |0,6|10,2 |13,3 |
| |8 | | |
|Виробництво електроенергії, | | | |
|млрд кВт/год |- |5 (на 1902|17,5 (на |
| | |р.) |1912 р.) |
|Потужність двигунів в обробній | | | |
|промисловості, млн к. с. |2,3|10 |29,2 |
|Виробництво автомобілів, тис. |- |4 |485 |
|шт. | | | |
|Споживання бавовни, млн |8,7|22 |30,7 |
|квінталів | | | |
|Вартість продукції обробної | | | |
|промисловості, млрд дол. |4,2|11,4 |24,2 |
|Галузева структура промисловості| | | |
|за вартістю, % | | | |
|Добувна | | |8 |
|Обробна | | |92 |
|Харчова | | |19,9 |
|Текстильна | | |14,1 |
|Сталеварна | | |13.3 |
|Хімічна | | |8 |
|Деревообробна | | |6,2 |
|Паперова | | |5,8 |
Отже, в галузевій структурі промисловості США значно збільшилася частка важкої промисловості. В науковій літературі вона оцінюється приблизно в 63 %. Однак з розвитком сільського господарства зберегли своє значення галузі переробки сільськогосподарської продукції, особливо борошномельна, консервна.
Змінилася географія розміщення промисловості. Східні штати
(Пенсільванія, Нью-Йорк, Массачусетс, Нью-Джерсі) зберігали своє
індустріальне значення, особливо в обробній промисловості. Однак її центри
з'явилися на Заході, Півдні. Темпи індустріалізації південних районів
випереджали середні показники по країні в 2 рази.
Швидко збільшувалася чисельність робітників. У 1870 р. їх налічувалося
2 млн, у 1900 р. — 3 млн, в 1909 р. — 6,6 млн осіб.
У процесі індустріалізації протягом останньої третини XIX — початку XX
ст. Німеччина за обсягом і темпами промислового виробництва зайняла друге
місце в світі та перше в Європі. Передумови такого економічного зростання
склалися на початку' 70-х років XIX ст. Завершилося об'єднання, Німеччини
під владою Прусії. Утворилася так звана друга імперія. Це привело до
ліквідації внутрішніх митних кордонів, створило державну систему фінансів,
грошового обігу, мір і ваги, залізничного і поштового права. Зросли
інвестиції в промисловість. Нагромадження капіталів сприяло акціонуванню.
Активну роль у будівництві залізниць брав уряд. Перемога у франко-пруській
війні 1870 — 1871 рр. дала контрибуцію в 5 млрд фр. Існували переваги
нового будівництва. Для розвитку важкої промисловості були значні запаси
вугілля, залізної руди, калієвої солі. Економічні позиції Німеччини
зміцнило приєднання Ельзасу і Лотарингії, багатих на залізну руду високої
якості, з розвиненою бавовняною промисловістю. Переваги німецької
промисловості забезпечували висока продуктивність праці (за 1850 — 1914 рр.
зросла в 3 рази) і відносно низька заробітна плата. Машинна індустрія
витіснила ремісників і забезпечила себе кваліфікованими робітниками.
Аграрні реформи знищили залишки феодальних відносин на селі.
Інтенсивно розвивалося будівництво залізниць. У 1870 — 1875 рр.
щорічно вводилося в дію 1500 — 2000 км шляхів. У галузевій структурі зросло
значення важкої промисловості. Темпи її розвитку за 1870 — 1913 рр.
випередили легку (800 і 350 %). Третина капіталів функціонувала в добувній
промисловості. В металургії, що поступалася лише американській, виплавлення
сталі зросло в 100 разів, чавуну — в 13 разів. Значна роль належала
машинобудуванню, зокрема виробництву двигунів внутрішнього згоряння.
Розвивалися нові галузі: хімічна, електротехнічна, виробництво
електроенергії. Промисловість забезпечувала потреби країни й експортувала
електродвигуни, трансформатори, турбіни, анілінові фарби, соду, добрива,
сірчану кислоту. Німеччина залишалася на першому місці за обсягом воєнної
промисловості.
Продовжувала розвиватися легка промисловість. Так, потужність бавовняних заводів збільшилася на 40 %. Проте, на відміну від США, обмеженість власної сировини та необхідність імпорту її збільшували вартість продукції.
Швидкий розвиток промисловості змінив склад населення. В 1895 р. чисельність робітників становила 67 %.
Розвиток німецької промисловості характеризують такі дані:
|Показник |187|190|1913 |
| |0 |0 | |
|Індекс промислового впро6иііцтва|100|304|471 |
|Протяжність залізниць, тис. км |100|- |3300 (на |
| | | |1910р.) |
|Видобуток кам'яного вугілля, млн|26,|109|190,1 |
|т |4 |,3 | |
|Видобуток бурого вугілля, млн т |7,6|40,|87,2 |
| | |5 | |
|Виробництво чавуну, млн т |1,4|8,5|19,3 |
|Виробництво сталі, мли т |0,2|6,6|18,4 |
|Виробництво сірчаної кислоти, |75 |950|1700 |
|тис. т | | | |
|Споживання бавовни, млн |80,|307|486,2 |
|квінталів |9 |,5 | |
|Потужність електростанцій, млн |- |0,2|2,1 |
|кВт/год | | | |
|Виробництво калійних солей. млн |- |3,0|12 |
|т | | | |
Причини втрати Великобританією промислової монополії були різними.
Інтенсивний процес індустріалізації США, Німеччини, Росії, Японії зумовив
виникнення нових центрів промислового виробництва. Англійська промисловість
втратила іноземні ринки за рядом товарів. Одночасно німецькі, американські
товари, що були якіснішими та дешевшими, потрапляли на внутрішній ринок
країни. Спостерігався застій у техніці. Фабрична індустрія працювала на
морально застарілому обладнанні. Модернізація техніки відбувалася повільно,
оскільки була справою складною та дорогою. Гальмуючу роль відігравала
монополія на експлуатацію колоній, що забезпечувала високі прибутки при
застарілій техніці. Продукція нових галузей становила лише 6,5 % всієї
промислової продукції країни. Так,- у -світовому електротехнічному
виробництві частка Великобританії становила 13, а Німеччини — 32 %. У 1913
р. англійські заводи виготовляли лише 34 тис. автомобілів. Розвиток нових і
технічне переобладнання старих галузей потребували великих інвестицій.
Проте капітали не вкладались в розвиток національної промисловості, а
експортувалися. Досягнувши у 1913 р. 4 млрд ф. ст., вони давали 5% річних.
Щорічний прибуток англійських рантьє (8 млн осіб) становив 200 млн ф. ст.
Загострилася проблема постачання сировини для нових галузей промисловості.
Негативну роль відігравала політика протекціонізму з боку США, Німеччини,
Франції. На 10 — 15 років пізніше почалося акціонування промисловості та
утворення корпорацій. Однак у структурі англійської промисловості
відбувалися якісні зміни так само, як і у США, Німеччині. Проте за
кількісними показниками індустріалізація у Великобританії відбувалася
повільно, непослідовно. Знизилися темпи економічного розвитку. З 1815 р. до
70-х років XIX ст. щорічний приріст промислової продукції становив 3,7 %,
за 1870 — 1913 рр. — 1,7 %. Порівняно високі темпи характеризували важку
промисловість, особливо нові галузі: сталеварну, електротехнічну, хімічну.
В 7 разів збільшився обсяг залізничних перевезень (1200 млн т). Зросла роль
машинобудування. З традиційних галузей модернізувалося суднобудування. За
1870 — 1913 рр. тоннаж суден подвоївся, чистий доход судноплавства досяг 94
млн ф. ст.. 3/5 нових кораблів світу будувалося у Великобританії. Протягом
1870 — 1913 рр. порівняно з американськими та німецькими незначними були
темпи видобутку вугілля (в 2.6 раза). виплавлення чавуну (в 1.7 раза).
споживання бавовни (в 1,8 раза). На початку XX ст. за вартістю продукції
легка промисловість продовжувала переважати важку в 1,7 раза.
Абсолютні цифри розвитку промисловості Великобританії в той період
характеризують такі дані:
|Показник |187|190|191|
| |0 |0 |3 |
|Індекс промислового |100|180|227|
|виробництва | | | |
|видобуток вугілля, мли т |110|225|287|
|Виробництво чавуну. мли т |6 |9 |10.|
| | | |6 |
|Виробництво сталі, млн т |0,2|4,9|7.6|
|Суднобудування, тис. рег. т |343|933|120|
| | | |0 |
|Споживання бавовни, млн |11 |15,|19.|
|квінталів | |4 |2 |
Франція відставала від США, Німеччини, Великобританії не лише за
темпами розвитку, а й за структурною перебудовою промисловості. Так. за
1884 — 1909 рр. загальна продукція промисловості зросла на 75 %, а за 1909
— 1914 рр. — лише на 25 %. Це можна пояснити втратами в франко-пруській
війні, переважаючим розвитком легкої промисловості, низьким технічним
рівнем виробництва. Негативно впливали на економічний розвиток парцелярний
характер землеробства, його низький технічний рівень, зменшення
сільськогосподарського виробництва внаслідок завезення дешевого хліба з-за
океану. Послабленню економіки Франції сприяв експорт капіталів, що становив
ЗО % світових інвестицій. За даними 1908 р., у французьку промисловість і
торгівлю було вкладено 9,5 млрд фр., в облігації та закордонні цінності —
104,4 млрд фр. Франція вивозила капітал у формі позикового, що привело до
зростання чисельності рантьє. На початку XX ст. їх налічувалося 2 млн при
населенні 40 млн. Для експорту товарів і капіталів Франція створила
колоніальну імперію, територія якої в 21 раз була більшою. Метрополія
вивозила в свої колонії 10 % експортного капіталу, 13 % товарів.
Інтенсивно розвивалося транспортне машинобудування, зокрема
виробництво автомобілів, суднобудування. За темпами будівництва залізниць
Франція поступалася лише США. Їх протяжність в 1911 р. досягла 50,2 тис.
км. У легкій промисловості зберігалося значення виробництва предметів
розкоші, текстилю, галантереї.
Перед першою світовою війною відставання французької промисловості від
американської, німецької, англійської досягло відповідно: в металургії — 6,
3 і 2 рази; за видобутком вугілля — 12,4; 6 і 7 разів; за виробництвом
чавуну — 6,6; 3,9 і 1,6 раза; за виробництвом сталі — 6,3; 7 і 1,9 раза.
Основними показниками економічного розвитку' Франції були такі:
|Показник |187|150|191|
| |0 |0 |3 |
|Індекс промислового |100|200|300|
|виробництва | | | |
|Видобуток вугілля мли т |13,|34,|40,|
| |2 |4 |8 |
|Виробництво чавуну, млн т |1,2|2.7|5,2|
|Виробництво сталі, млн т |0,0|1.6|4,7|
| |8 | | |
|Споживання бавовини, мли |593|158|271|
|квінталів | |9 |3 |
Страницы: 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8
