(4.25)
(4.26)
k0Rз+1= (4.27)
(k0Rз+1) = (4.28)
(4.29)
Визначаємо - товщину шаруючи відкладень по (4.29) Як видно з розрахунків обидва способи рішення визначення дали однаковий результат. Визначення залежності коефіцієнта теплопередачі від термічного опору
Використовувані формули для розрахунку:
; (4.30)
; (4.31)
— товщина шаруючи відкладень змінюється в межах від 0,5·10-3м до 2,5·10-3м. Знаходимо розрахунковим шляхом зміни ki — коефіцієнта теплопередачі при повній зміні товщини шару відкладень отримуємо значення і заноситься в таблицю 4.1
Таблиця 4.1: Залежність
|
Товщина слоя накипу, м |
Коефіцієнт теплопровідності |
Термічний опір |
Коефіцієнт теплопередачі , |
|
0,5·10-3 |
1 |
0,0005 |
1178,31 |
|
1,0·10-3 |
1 |
0,001 |
740,65 |
|
1,5·10-3 |
1 |
0,0015 |
541,08 |
|
2,0·10-3 |
1 |
0,002 |
425,6 |
|
2,5·10-3 |
1 |
0,0025 |
351,17 |
За допомогою ЕОМ аналогічно були знайдені значення по другому способі визначення й потім була, побудована графічна залежність, що показана на малюнку 4.5.
Визначення залежності тиску в конденсаторі від товщини шаруючи відкладень і температури охолодженої води
Використовувані для розрахунків формули:
, (4.32) — коефіцієнт теплопередачі для i-го режиму
, (4.33) - термічний опір для i-го режиму
, (4.34) — недогрів води до температури насичення на виході з конденсатора.
по літ [27]
Отримані дані заносимо в таблицю 4.2
|
Товщина слоя накипу, |
Терм-яке сопрот-і , Вт/м2ДО |
Коефіцієнт теплопередачі, ki, |
Недогрів води до температури насичення, |
Температ. конденса- ції пари |
Кінцевий тиск pk, МПа |
|
0,5·10-3 |
0,0005 |
1178,31 |
17 |
47,7 |
0,0106 |
|
1,0·10-3 |
0,001 |
740,65 |
27 |
57,7 |
0,0175 |
|
1,5·10-3 |
0,0015 |
541,08 |
37 |
67,7 |
0,0276 |
|
2,0·10-3 |
0,002 |
425,6 |
47 |
77,7 |
0,0419 |
За допомогою ЕОМ аналогічно були знайдені значення по другому способі визначення й потім була побудована графічна залежність, що показана на малюнку 4.6.
|
Визначення залежності термічного опору від товщини шаруючи відкладень у трубках конденсатора
Використовувані формули:
(1) ; — термічний опір шаруючи відкладення;
= 1, 2, 3 Вт/м2 0С — коефіцієнт теплопровідності. Після добутку розрахунків, будуємо графічну залежність на ЕОМ, що показана на малюнку
Малюнок 4.7 Залежність термічного опору від товщини шаруючи відкладень у трубках конденсатора при
Побудова номограми для визначення товщини слоєвих відкладення в трубках конденсатора.
Після зроблених розрахунків і побудованих графічних залежностей, наведених на малюнках 1, 2, 3 будуємо номограму для визначення товщини шаруючи відкладення в трубках конденсатора на ЕОМ, що наведена на малюнку 4.8.
мал.4.8 Номограма для визначення товщини шаруючи відкладення в трубках конденсатора залежно від термічного опору , кінцевого тиску , температури охолодженої води
Висновки про зроблені дослідження
У результаті проведення дослідження визначення товщини шаруючи накипу (відкладення) можна зробити наступний висновок. Обидва способи розрахунку дали однаковий результат, що підтверджується збігом ліній графічних залежностей на малюнках.
У висновку необхідно підкреслити, що діагностування енергоустаткування є одним з найбільш діючих способів підвищення економічності, надійності, довговічності, екологічності, соціально-економічної ефективності ТЕС і АЕС в умовах тривалої експлуатації.
Практична цінність проведеного дослідження
Даний спосіб дослідження визначення товщини шаруючи відкладення в трубках конденсатора був використаний і знайшов широке застосування на діючих блоках 300Мвт Змієвської та Зуєвської ТЕС і блоках 1000 МВт Запорізької АЕС, і показав свою практичну ефективність
4.7 Вплив надійності теплоенергетичних систем ТЕС на загально станційні показники надійності, економічності й екологічності
Надійність - це властивість об'єкта виконувати задані функції, зберігаючи свої експлуатаційні показники продуктивності, економічності, рентабельності й інші в заданих межах в теченії необхідного проміжку часу або необхідного наробітку. Для стаціонарних теплоенергетичних установок, що представляють собою великі малосерійні ремонтовані вироби з більшим терміном служби, поняття надійності можна інтерпретувати, як властивість відпускати не збережену продукцію (енергію) по строго заданому режимі, при цьому зберігаючи експлуатаційні показники в заданих межах протягом необхідного тривалого наробітку [1].
Як відомо, до числа основних властивостей теплоенергетичних установок, їхніх агрегатів і елементів устаткування можна віднести наступні: безвідмовність, довговічність, справність, несправність, працездатність, непрацездатність, граничний стан.
Для характеристики надійності роботи енергетичного (ТЕС і АЕС) об'єкта, як правило використають наступні поняття:
ушкодження - подія, що полягає в порушенні справності системи її підсистем і елементів, внаслідок впливу зовнішніх впливів, що перевищують рівні, установлені в нормативно-технічній документації на об'єкті;
відмова - подія, що полягає в порушенні працездатності енергоблоку, внаслідок несправності підсистеми (котельні або турбінної установок), елементів ( конденсатор, насоси, підігрівники й т.д.).
Відмови можуть бути повні й часткові. Після виникнення повної відмови підсистеми або елемента, енергоблок відключається. Після виникнення часткової відмови енергоблок може залишатися в роботі, але з меншою ефективністю.
Надійність теплоенергетичної установки й вхідних у неї елементів у принципі можна визначити безліччю кількісних показників, у тому числі коефіцієнтом готовності Кг. Коефіцієнт готовності - це імовірність, того що енергоблок або його елементи виявляться працездатними, тобто готовими нести проектне навантаження в довільний момент часу, крім періодів його планових зупинок
При порядку обслуговування, що передбачає негайний початок відновлення об'єкта, що відмовив, для визначення коефіцієнта готовності може бути застосована формулі:
Кг = , (4.35)
де 0 – наробіток на відмову (середнє число годин безвідмовної роботи) год;
в – середній час відновлення працездатності, у результаті повного Nэ =0, або часткового відмов, N>0, ч.
Використаний у практиці аналізу надійності енергоустаткування коефіцієнт готовності Кг – ураховує тільки повні відмови й не відбиває часткових відмов.
Як показує досвід багаторічної експлуатації найбільш характерними, є часткові відмови
Для визначення величини часткової відмови, що приводить до недовиробітку електроенергії можна використати, коефіцієнт часткової відмови Кч [1]
Кч= , (4.36)
де:
Э – річна не довідпуска електроенергії, через часткові відмови, кВт год;
Эо - плановий річний виробіток електроенергії, кВт год;
Nэч – не довидача потужності внаслідок відмови, кВт;
- тривалість відмови, година;
Nэо – проектна потужність, кВт;
- проектне число годин роботи, година.
Приклад 1:
Для енергоблоків 300 МВт
Nэо = 300*103 , кВт,
= 5*103 година,
Nэч = 50*103 кВт,
= 1*103 година
Кч =0,033, Кг = 0,83
Коефіцієнт часткової відмови, що приводить тільки до погіршення техніко - економічних показників ТЕУ (теплоенергетичних установок), може бути визначений по формулі (4.43)
, (4.37)
де:
∆B - перевитрата палива, внаслідок відмови, кг;
В0 – повну планову витрату, кг;
- питома витрата палива при частковій відмові, кг/кВт год;
- планова питома витрата, кг/кВт год;
- тривалість відмови й проектне число годин роботи в році, відповідно, година;
- не довидача потужності внаслідок відмови й проектна потужність, кВт.
Страницы: 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8, 9, 10, 11, 12, 13, 14, 15, 16, 17, 18, 19, 20, 21
