Після відмови від кулькового очищення й магнітоочистки й збільшення числа термічних сушінь конденсаторів (до 3-4 сушінь кожного конденсатора на місяць) відпала необхідність у виконанні кислотних промивань, тому що термосушки підтримували в нормі чистоту конденсатора.
На Зуєвській ТЕС не на всіх блоках впроваджена система термосушки. І через частий вихід з ладу встаткування термосушки й не погоджених дій обслуговуючого персоналу по очищенню конденсатора, проведення термосушки на Зуєвській ТЕС не дозволяло повністю відмовитися від кислотних промивань, тобто кислотні промивання є в цей момент основним способом очищення конденсатора від відкладень на Зуєвській ТЕС.
5.3.3 Система кулькового очищення конденсатора
У період 1990-1991р. на блоці 1 Зуєвської ТЕС був розроблений і впроваджений проект системи ШОК (СРСР) для очищення трубок конденсатора від забруднення.
При випробуванні системи ШОК (СРСР) виявлений ряд недоліків:
· Нестійка робота кулькової установки (мали місце недоробки й часті поломки устаткування) не дозволяла підтримувати чистоту трубок у постійній чистоті, у результаті утворилися дуже міцні відкладення (накип) і при повторних включеннях системи ШОК відбувалася закупорка кульками трубок конденсатора, що приводило до жалюгідних постійних наслідків.
· Відсутність резервів кульок привело до відмови від роботи цих пристроїв і поновлення кислотних промивов.
Всі ці недоліки не дозволили прижитися системі ШОК (СРСР) на Зуєвській ТЕС у той час, тобто ШОК (СРСР) виявився не ефективним способом очищення для даної станції з даними видами відкладень.
Оскільки, як відзначено вище негативні впливи забруднення конденсаторів на вакуум досить істотні, а універсальних ефективних способів видалення забруднень практично ні, те найважливішим завданням експлуатації є запобігання забруднень. Необхідне вишукування ефективного способу очищення, з мінімальними витратами праці й по можливості без обмеження навантаження [8].
Як було сказано раніше, метод ШОК постійно вдосконалюється й модернізуються його елементи (фільтри, ежектора, кульки й т.д.). З появою на українському ринку фірми «Тапрогге» сповідаючий ШОК і, що досягла в цьому плані найбільшого успіху у світі, і звіти, що з'явилися, про роботу ШОК «Тапрогге» на Запорізької АЕС дають підстави вважати про появу оптимально-ефективного методу очищення конденсаторів, що дозволяють мінімізувати витрати на працю й працювати без зниження навантаження [25]. У цей момент на Зуєвській ТЕС впроваджується нова ВНУ (високонапірна установка) «Хаммельманн». За допомогою цієї установки виробляється очищення охолодних трубок конденсатора турбіни, маслоохолоджувачів і іншого теплообмінного устаткування ТЕС. Принцип роботи ВНУ «Хаммельманн» - очищення струменем води високого тиску, а також за допомогою спеціальної насадки, що одягається на шланг, сопла якої автоматично обертаються у двох площинах. Робота ВНУ (високонапірної установки) «Хаммельманн», полягає в тому, що трьома плунжерними насосами створюється високий тиск води, що подається в шланг. На кінці шланга одягнена спеціальна насадка сопла, який автоматично обертаються у двох площинах. Оператор рухає шланг по всій дині конденсаторної трубки. За допомогою педалі він перекриває й подає воду від плунжерних насосів ВНУ (високонапірної установки) «Хаммельманн» у шланг. Також застосовуються струминні пістолети високого тиску для роботи від 50 до 1000 бар.
Технічна характеристика ВНУ «Хаммельманн»:
Трехплунжерний насос;
Потужність електродвигуна - 380 У;
Тип -HDP - 160;
Тиск на вході - 5 бар;
Тиск на виході - 1500 бар;
5.4 Розрахунок реальної теплової схеми в експлуатаційному режимі при використанні в конденсаторі трубок марки МНЖ-5-1
Заміна латунних трубок на трубки марки МНЖ-5-1 дозволяє поліпшити теплопередачу, (коефіцієнт теплопровідності ) між стінками труб, у яких протікає охолодна вода й пором вступнику в конденсатор. Тим самим гарантує незмінний кінцевий тиск у конденсаторі Рк=0,0049 МПа, тобто використання стали МНЖ-5-1 у трубках конденсатора, дозволяє поліпшити Рк у конденсаторі із Рк=0,0067 МПа до Рк=0,0049 МПа (Рк=0,0067 МПа досягається використання латунні трубки в конденсаторі), [4].
Тому стан пари за ЦВТ і ЦНТ залишається незмінним і ідентичним значенням, розрахованим у пункті 3.2.
Через зміну кінцевого тиску Рк=0,0049 МПа відбувається зміна стану пари за ЦНТ, тому:
=2762-0,85*(2762-2240)=2318 кДж/кг;
тобто. змінюється стан пари у відборах ідуть зі ЦНТ, а це відбори №№ 7, 8, 9.
5.4.1 Визначення параметрів, що змінилися, пари по регенеративних відборах ЦНТ і заносимо дані в таблицю.
Таблиця 5.4.1 Параметри пари по регенеративних відборах
|
Номер відбору |
Тиск пари у відборах, Р0i, МПа |
Ентальпія пари у відборах, h0i, кДж/кг |
Питомий об'єм у номінальному режимі, Viном, м3/кг |
Питомий об'єм у реальному режимі, Vi, м3/кг |
|
7 |
0,108 |
2752 |
1,591 |
1,72 |
|
8 |
0,0495 |
2634 |
2,892 |
3,324 |
|
9 |
0,0211 |
2538 |
6,311 |
7,364 |
Визначаємо тиск пари в підігрівниках з урахуванням втрати тиску в трубопроводах пари, що гріє, а також величину підігріву основного конденсату й величину недогріву. Втрати тиску визначаються по формулі:
, % (5.1)
Тиск у підігрівниках визначається по формулі:
, МПа (5.2)
Підігрів води визначається по формулі:
, 0С (5.3)
Недогрів у підігрівниках складе виходячи з формули:
, де (5.4)
Таблиця 5.4.2 Розрахункові дані
|
№ підігрівника (відбору) |
Втрати тиску в трубопроводі |
Тиск пари в підігрівниках, МПа |
Величина підігріву основного конденсату, Δti, 0С |
Недогрів, Θi, 0С |
||
|
номінальні, % |
реальні, % |
у розрахунковому режимі |
у проектному |
|||
|
ПНТ 3 №7 |
6 |
5,46 |
0,1021 |
22 |
3,63 |
4 |
|
ПНТ 2 №8 |
6 |
5,8 |
0,0466 |
25 |
0 |
0 |
|
ПНТ 1 №9 |
6 |
5,89 |
0,0199 |
24,5 |
4,55 |
5 |
5.4.2 Визначення часток пари, витрати й потужностей потоку
Всі отримані дані заносимо в таблицю 5.4.3
Таблиця 5.4.3 Розрахункові дані
|
Номер підігрівника |
Частки відборів пари, αi |
Витрата пари по відборах, Дi, кг/з |
Потужність потоків, Ni, кВт |
|
ПВТ 9 ПВТ 8 ПВТ 7 ПВТ 6 ПВТ 5 ПВТ 4 ПВТ 3 ПВТ 2 ПВТ 1 К |
0,0544 0,1095 0,1357 0,0664 0,0253 0,0228 0,0223 0,0294 0,0369 0,5429 |
12,75 25,67 31,81 15,1 5,93 5,34 5,23 6,89 8,65 127,25 |
3548,6 8930,6 18829 12474,7 5561,5 2710,8 5868,6 8528 11605 196909,2 |
5.4.3 Визначення техніко-економічних показників
Таблиця 5.4.4 ТЕП блоки 300 МВт Зу ТЕС при використанні в конденсаторі трубок марки МНЖ-5-1
|
Величина |
Формула |
Результат |
|
Кількість теплоти, що надходить на турбоустановку, кДж/кг |
558140,92 |
|
|
ККД турбоустановки |
0,4926 |
|
|
ККД станції брутто |
0,4347 |
|
|
ККД станції нетто |
0,3739 |
|
|
Питома витрата умовного палива (брутто), г. т.п. /кВтгод |
282,95 |
|
|
Питома витрата умовного палива (нетто), г. т.п. /кВтгод |
328,96 |
|
|
Питома витрата теплоти (брутто) |
2,3 |
|
|
Питома витрата теплоти (нетто) |
2,675 |
5.5 Висновки з розрахунків теплових схем
У даному дипломному проекті наведені 3 розрахунки теплової схеми блоку 300 МВт Зуєвської ТЕС. У першому розрахунку розглядається проектна теплова схема блоку 300 МВт Зу ТЕС, другий і третій розрахунок наведені у вигляді порівняння на експлуатаційному навантаженні 275 МВт, що у цей час несуть енергоблоки Зуєвської ТЕС. Порівняння двох розрахунків полягає у використанні в другому розрахунку латунних трубок у конденсаторі, а в третьому МНЖ-5-1. При впровадженні трубок МНЖ-5-1 техніко - економічні показники станції покращилися, про це свідчить збільшення ККД станції на 1%, скорочення питомої витрати умовного палива на 10 т.у.п./кВт ч.
Страницы: 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8, 9, 10, 11, 12, 13, 14, 15, 16, 17, 18, 19, 20, 21
